22. Проблема реальності в інформатиці. Віртуальна реальність.

Проблема віртуальної реальності: якщо віртуальна реальність - штучна, створена реальність, то саме в такій реальності людина живе з самого початку. Людина за своєю природою - не зовсім природна істота. Вона існує символічно, а тому і весь її світ також дещо штучне. Світ міфів і саг, літописів, культури в цілому - світ штучний, створений людиною, і в цьому розумінні віртуальний.

Поняття штучної реальності було введене вперше М. Крюгером в 1960-х рр. В 1989 Я. Ланьєр ввів популярний сьогодні терін "віртуальної реальності". Віртуалістика - філософський підхід, що вивчає віртуальні реальності. Це поліонтологічний підхід (реальностей є багато). Ще є моноонтологічний підхід (реальність одна, природна).

Властивості віртуальної реальності:

Породженість. Віртуальна реальність породжується активністю реальності, зовнішньої по відношенню до неї.

Актуальність. Віртуальна реальність існує актуально, лише "тут і тепер", поки активна реальність, що породжує її.

Автономність. В віртуальній реальності свій час, простір, закони існування.

Інтерактивність. Віртуальна реальність може взаємодіяти зі всіма іншими реальностями, в тому числі і з тією, яка її породжує.

В віртуалі людина може бути творцем, творити нову реальність - будувати наочний образ не лише того, що може бути матеріалізовано, а і того, що не може бути здійснено.

В віртуалі протікає розгортання творчого замислу не лише в формі зорових образів, а й у формі звуків, які супроводжуються різними відчуттями та емоційними станами.

Віртуальна реальність - вторинна реальність, яка певним чином відображає первинну, замінює її. Вона не є реальним об"єктом, проте може викликати реальні ефекти (банківський працівник, що оперує значками і цифрами на екрані, купляє чи продає акції підприємства, що призводить до реальних наслідків).

Перша історична форма віртуалізації - міф.

Друга форма - наукова картина світу - первинна реальність, яку ми сприймаємо за допомогою відчуттів, заміщується науковою картиною світу.

Соціотехнічна форма - основою віртуалізації стають засоби масової інформації і популярного мистецтва (кіно, ТБ, естрада), що несуть масові кліше.

Сучасна віртуальна реальність - модельне відображення дійсної реальності за допомогою технічних засобів, що створюють ілюзію цієї реальності.

Комп’ютерна віртуальна реальність - інтерактивне середовище, створене за допомогою комп"ютера. Вона має графічні, акустичні, пластичні та інші властивості. В неї користувач занурюється як глядач чи творець.

Для людини, яка взаємодіє з комп"ютером у віртуальній реальності, символічна складова стає настільки сильною, що затуляє всі інші реалії життя (людина відчуває себе супергероєм, шпілячи в ком"ютерні іграшки, і з готовністю відмовляється від спроб пережити щось подібне в реальності).

Небезпечні сторони. Людина поступово розчиняється в штучній, створеній нею реальності. Вона все більше залежить від неї (людина стає безпорадною, коли виходить з ладу якась електроніка, і вона стикається з первинною реальністю).

Наслідки:

Нові інформаційні технології відкривають небачені раніше можливості для розвитку інтелектуальної діяльності.

Докорінним образом змінюється навколишній світ людини та її сприйняття.

З’являються нові соціальні проблеми та ризики, серед яких однією з найважливіших проблем є пробема забезпечення інформаційної безпеки.