Урок застосування знань, навичок, умінь.

Застосування знань є складним психолого-педагогічним процесом, який полягає в реалізації засвоєного в інтелектуальній і практичній діяльності для одержання суспільно-корисного продук­та. В школі застосування знань є одночасно засобом і метою на­вчально-виховного процесу. Як засіб навчання знання, навички і вміння застосовуються на уроках різних типів. Комплексне засто­сування як мета навчання здійснюється на спеціальному уроці для підготовки учнів до прийняття правильних рішень в різних вироб­ничих і життєвих ситуаціях.

Відповідно до логіки процесу застосування знань, навичок і вмінь

урок даного типу має таку структуру:

1. Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь.

2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація учіння школярів.

3. Осмислення змісту і послідовності застосування способів ви­гнання дій.

4. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і з до­помогою учителя.

5. Узагальнення і систематизація учнями результатів роботи.

6. Звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування (пояснен­ня) одержаних результатів.

7. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Найбільш загальні вимоги до уроку цього типу полягають у тому, щоб завчасно озброїти учнів необхідними способами само­контролю за своєю діяльністю.

Урок даного типу відзначається певними особливостями струк­тури і методики, а саме:

Актуалізація знань, навичок і вмінь, необхідних учням для ус­пішного виконання практичного завдання, здійснюється на основі постановки проблемного завдання (де доцільно і можливо), вияв­лення знань і дій, необхідних для вирішення поставленого завдання чи проблеми.

Мотивація навчання учнів полягає в усвідомленні ними практич­ної значимості тієї роботи, яку вони виконуватимуть на уроці.

Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку: який характер має самостійне завдання, як його слід виконувати, які результати мають бути одержані, як оформляти звіт, як буде оцінюватись ро­бота кожного учня.

Усвідомлення учнями змісту роботи, послідовного застосування різних способів виконання дії. Аналіз вихідних теоретичних поло­жень, структури завдання і змісту інструкції.

Самостійне виконання учнями завдання під контролем і з допо­могою учителя. Учні виконують практичне завдання індивідуально, попарно, групами — залежно від кількості комплектів необхідного обладнання. Учитель спостерігає за роботою учнів, старанністю і акуратністю, при необхідності допомагає, спрямовує їх діяль­ність у потрібне русло з урахуванням їх індивідуальних особливо­стей.

Узагальнення і систематизація учнями результатів роботи. Ви­конавши завдання, учні старанно аналізують одержані результати, систематизують їх і відображають у вигляді таблиць, графіків, діа­грам, узагальнюють і формують висновки, фіксують їх в зошиті у вигляді стислого звіту.

Звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування (пояснення) результатів. У звіті кожний учень вказує тему, завдання, вихідні теоретичні дані, розкриває хід роботи, аналізує одержані резуль­тати, відображає їх у вигляді таблиці, графіка, діаграми, приво­дить результати аналізу, порівняння, узагальнення у вигляді фор­мулювань висновків, правил, закономірностей. Оцінюються роботи комплексно з урахуванням якості письмового звіту, усних відпові­дей і результатів спостережень за роботою учнів.