
ВСТУП
Переддипломна практика студентів спеціальності 5.03030301 «Видавнича справа та редагування» проводиться після закінчення повного курсу теоретичного навчання, коли вони підготовлені до самостійної редакторської роботи.
За навчальним планом практика проводиться у 8 семестрі та триває 5 тижнів.
Мета практики:
детальне ознайомлення з організацією роботи редакції;
здобуття практичних навичок роботи коректора та молодшого редактора (дублером);
закріплення, поглиблення та розширення теоретичних знань;
збір матеріалу для дипломної роботи.
Зміст практики базується на основі навчальних програм з основних професійно-орієнтованих та спеціальних дисциплін. Теоретичну базу практики складають підручники, навчальні та практичні посібники, конспекти лекцій.
Завдання практики: знати структуру редакції та функціональні обов’язки працівників; етику професійних відносин; специфіку роботи коректора, справочинця та молодшого редактора; особливості ведення справ у редакції; порядок проходження рукопису та методику його підготовки до випуску; особливості опрацювання рукопису на різних етапах редакційно-видавничого процесу; специфіку підготовки матеріалів різних видів і жанрів та вимоги до них; методику аналізу та оцінки творів різних видів літератури; методи та прийоми коректури і правки; методику перевірки фактичного матеріалу; специфіку технічного оформлення; особливості комп’ютерної верстки. Вміти проаналізувати та оцінити рукопис з точки зору редакторських та видавничих вимог; здійснювати коректуру; перевіряти фактичний матеріал; здійснювати мовностилістичну правку; подавати практичні рекомендації щодо удосконалення рукопису; готувати до друку матеріали різних жанрів на різних етапах редакційно-видавничого процесу.
Переддипломна практика складається з таких етапів:
Тема 1. Практика у видавничій структурі
Мета: ознайомитись з методикою та прийомами роботи у видавничій структурі.
Тема 2. Практика у редакції часопису
Мета: ознайомитись зі специфікою організації, ведення справ та прийомами роботи у часописі.
Тема 3. Ознайомлення з редакцією
Мета: ознайомитись зі структурою підприємства, штатом та посадовими обов'язками працівників.
Тема 4. Специфіка підготовки видань у редакції
Мета: ознайомитись з порядком проходження рукопису та методикою його підготовки до випуску; вивчити специфіку роботи молодшого редактора в сучасних умовах.
Переддипломна практика проходила у редакції газети «ХХІ век».
Окремо було опрацьовано наступні теми:
Структура видавництва (редакції).
Етика професійних відносин у колективі.
Етапи підготовки видань
Коректорські знаки.
Функції молодшого редактора у справочинстві видавництва.
Етапи підготовки видань
Функції молодшого редактора у справочинстві видавництва.
Функціонування видавничого підприємства в умовах ринкової економіки.
Засади співпраці з авторами, перекладачами, рецензентами, художниками та іншими позаштатними працівниками
Поняття про редакторський аналіз
Методи редагування.
Поняття про тематичний аналіз.
Аналіз актуальності теми. Методи аналізу актуальності теми.
Види інформації в тексті.
Способи підвищення інформативност
Поняття про інформаційну норму.
Робота редактора з основною частиною тексту. Робота редактора з рамочними елементами композиції.
Аналітичні жанри журналістики. Робота редактора з аналітичними жанрами журналістики.
Художньо-публіцистичні жанри журналістики.
Прийоми логічного аналізу тексту
Логічні помилки, пов’язані з порушенням законів формальної логіки.
Логічні помилки, викликані порушенням мовленнєвих норм (вторинні логічні помилки).
Робота редактора з термінологією.
Робота редактор з ліквідації мовленнєвих штампів.
Лінгвістичні норми редагування. Типові мовленнєві помилки.
Редакторська етика.
Складові апарату видання. Вимоги до складових апарату видання.
По закінченню проходження практики мною надається така документація:
Технічний звіт, який ілюструється додатками.
Індивідуальна робота …
Додатки до технічного звіту: характеристика, відгук з місця проходження практики на підприємстві.
1. Зміст практики
Тема 1. Практика у видавничій структурі редакції газети «ххі век»
Мета: ознайомитись з методикою та прийомами роботи у видавничій структурі
Зміст теми: ознайомлення з редакцією. Видавнича діяльність та структура редакції.
Ознайомлення з редакцією газети «ХХІ век».
Газета існує з березня 1996 року. Головним редактором та засновником виробництва є Юров Юрій Павлович. Спочатку газета мала назву «Луганск ХХІ век» і мала молодіжний напрямок, але з часом видання розширило тематичний аспект та, як наслідок, читацьку аудиторію. В основному, тематика газети – викривання злободенних, гострих тем, які розкривають найтемніші сторони різних суспільних та політичних питань. На жаль, у 1998 році видання газети «ХХІ век» було примусово припинено на вісім місяців. Після перерви редакція газети «ХХІ век» розташувалася за адресою квартал Дьоміна, 5. Номери газети виходять два рази на тиждень: у середу та суботу тиражем двадцять тисяч примірників.
Діяльність редакції газети «ХХІ век» будується на основі статуту, в якому визначені:
Загальні положення редакції газети «ХХІ век»:
Мета і завдання редакції газети «ХХІ век»
Юридичний статус редакції газети «ХХІ век»
Предмет діяльності редакції газети «ХХІ век»
Фінансування діяльності редакції газети «ХХІ век»
Органи управління і контролю редакції газети «ХХІ век»
Персонал редакції газети «ХХІ век»
Припинення діяльності редакції газети «ХХІ век»
Справочинство редакції газети «ХХІ век».
Справочинством підприємства займається відповідальний секретар, який співпрацює з бухгалтером. Секретар реєструють документи, здає в архів. Секретар видавництва дуже уважний, старанний, його робота та обов’язки систематизовані. Окрім роботи з документацією до його обов’язків входять: відповіді на телефонні дзвінки, прийом різних повідомлень і їх відправка. Секретар має бути на «ти» з факсом, плоттером, сканером, принтером та копіром. Обов’язковою частиною праці секретаря у редакції газети «ХХІ век» є робота з комп’ютером.
Документи можуть бути із зазначенням і без зазначення строку виконання. У ДСТУ 2732-94 «Діловодство й архівна справа» закріплено наступне визначення: «Контроль виконання документів – це сукупність дій, які забезпечують своєчасне виконання документів». Контроль за виконанням документів включає такі види робіт: постановку документів і контроль, формування картотеки контрольованих документів; перевірку своєчасного доведення документів до виконавців; попередні перевірки і регулювання ходу виконання; облік і узагальнення результатів контролю за виконанням документів; інформування керівника про хід та підсумки виконання документів (на оперативних зборах, засіданнях колегіальних органів); зняття документів з контролю.
Обов’язковим фактором у справочинстві редакції газети «ХХІ век» є номенклатура справ – систематизований список справ, що заведені в діловодстві підприємства; вона призначена для обліку і групування виконаних документів у справи, включає всі справи підприємства, журнали реєстрації, довідкові картотеки. Номенклатура справ складається в останньому кварталі поточного року на наступний.
Формуляр номенклатури справ редакції газети «ХХІ век» містить такі дані: емблему газети; найменування організації; найменування виду документа (номенклатура справ). На початку кожного розділу вказуються найважливіші для діяльності підприємства документи, накази, протоколи, акти. Після цього наводяться листування та інші інформаційно-довідкові документи. У кінці розділів – журнали обліку чи довідкові картотеки.
Секретар також відповідає за оформлення справ. В залежності від строку зберігання проводиться повне чи часткове оформлення справ. Повному оформленню підлягають справи постійного зберігання. Під мас повного оформлення справ спочатку підшивають документи у справи, потім нумерують аркуші справи, складають затверджувальний напис, вносять необхідні уточнення у реквізити на обкладинці справи.
При формуванні справ у редакції газети «ХХІ век» дотримуються таких вимог: документи різних термінів зберігання формуються в різні справи; статут підприємства та інші установчі документи формуються в окрему папку; контракти
підприємства поділяться на дві групи, що зберігаються в різних справах;накази по
виробничій діяльності формуються окремо від наказів по особовому складу; особові
справи, особові картки формуються за алфавітом прізвищ співробітників підприємства. Для формування справ використовують звичайні канцелярські папки, розраховані на 200 аркушів.
Що стосується коректора и секретаря редакції, то вони мають певний статут щодо своїх професійних обов’язків.
Робота коректора в процесі підготовки видання.
Особливості роботи коректора у редакції газети «ХХІ век» полягають в тому, що через розмаїття газет, які видаються підприємством, коректор застосовує різні види правки, працює з різними за формою текстами (статті, телепрограми, оголошення, реклама). Щоденно коректор має виконувати таку роботу: здійснення вичитування коректурних відбитків, усунення орфографічних, пунктуаційних, змістових, логічних, стилістичних помилок, додержання технічних правил складання. Усування нечіткості у написанні окремих літер і знаків, неправильне розбивання тексту на абзаци, узгоджує з редакторами виявлені стилістичні помилки. Перевірка правильності оформлення таблиць, виносок, формул, довідкового апарату видання, повноту бібліографічного опису й наявність відповідних посилань на джерела цитат і цифрових даних у тексті. Перевірка тотожності коректурних відбитків оригіналу, правильність складання тексту, заголовків, приміток та інших виділених частин видання на відповідність до поліграфічних вимог і вказівок технічного редактора. Підписує рукописи до складання, видання - до друку й випуску у світ.
Коректор має удосконалювати свої професійні навички за допомогою спеціальних курсів, семінарів, майстер-класів тощо. Треба відзначити й швидкий темп роботи, напруженість, велике навантаження на очі.
Основні обов’язки коректора та молодшого редактора.
Коректор: вичитка текстів перед їх публікацією у виданні, перевірка їх структури та змісту, звірка з оригіналом; від стеження правильності написання термінів, умовних скорочень і позначень (у тому числі одиниць виміру), символів (графічних знаків); усунення неточностей у написанні окремих букв і знаків, неправильної розбивки тексту на абзаци, перевірка правильності оформлення таблиць, ілюстрацій, довідкових вставок, виносок, посилань, цитат; узгодження виявляються похибок з редактором, позначка для редактора і автора всіх непомічених ними в оригіналі помилок.
Молодший редактор: здійснює технічну підготовку рукописів до здачі в набір. Перевіряє цитати і цифрові дані по першоджерелах, повноту бібліографічного опису і наявність в тексті посилань на першоджерела, транскрипцію імен, термінів, найменувань, правильність написання й уніфікацію символів, одиниць виміру, дотримання однаковості позначень в ілюстраціях, тексті. Зчитує рукопис після передруку, виправляє допущені при цьому помилки, вписує формули, спеціальні знаки і букви алфавіту. Перевіряє комплектність рукописів, нумерує сторінки видавничих екземплярів, що направляються поліграфічним підприємствам. З доручення редактора переносить авторське виправлення в робочий екземпляр.
Робота з матеріалами газет. Особливості повідомлень. Коректура текстів.
Коректор редакції газети «ХХІ век» працює з друкованими газетними шпальтами, на яких здійснює коректуру (з авторським оригіналом або без нього). Найчастіше зустрічаються помилки технічні (перенос тире, відсутність пробілів, лапок, крапок). Рідше можна зустріти граматичні та пунктуаційні помилки, приблизно одна або дві на шпальту формату АЗ. Обов’язково коректор перевіряє назву рубрики, підпис до допоміжних елементів (фото, графіки, таблиці тощо). Зазвичай шпальта проходе три читання, після цього відправляється до редакторів на підпис та друк.
Етапи підготовки видання газети «ХХІ век».
У редакції матеріали проходять чотири класичних етапи редакційно- видавничого процесу. Це підготовчий, редакційний, виробничий, маркетинговий.
Підготовчий етап починається задовго до того, як редактор почне працювати з авторським оригіналом. Бажано поряд з електронною версією оригіналу вимагають його «тверду» копію, тобто роздруківку на папері. Також редактор автору пред'являє такі обов'язкові вимоги: оригінал має бути підписаний автором із зазначенням дати подання його у видавництво; оригінал має бути комплектним і повністю закінченим.
Редакційний етап. Безпосередня робота редакторів, коректорів, верстальників над повідомленням. Це дуже відповідальний етап роботи, адже від нього залежить майбутнє видання. Проходження оригіналу редакційного етапу має такий порядок:
Перше читання (або детальний перегляд) оригіналу редактором на екрані комп'ютера або на папері.
Редагування тексту редактором на екрані комп'ютера або у друкованому форматі А3.
Робота з відредагованим текстом технічного та художнього редактора перед версткою.
Верстка відредагованого тексту в конкретному форматі і відповідно до вказівок технічного та художнього редактора (здійснюється оператором або верстальником).
Читання першої верстки, звірка редакторських виправлень, внесених у форматі А3. Коректорські процеси зчитування та вичитування.
Висновок підписаної верстки на папір. Остання звірка попередніх виправлень.
Висновок оригінал-макету на плівку.
Виготовлення, редагування, звірка та виведення на плівки художнього оформлення зовнішньої та внутрішньої частин видання (здійснюється спільно редактором і художнім редактором або художником (дизайнером)).
Виробничий етап починається з вибору видавництвом поліграфічного підприємства та складання договору з ним на друк видання та передачі оригінал- макету з усіма необхідними документами (лист видавництва, комплектний оригінал, технічна видавнича специфікація і договір з поліграфічним підприємством).
На виробничому етапі редакційно-видавничого процесу великий обсяг робіт припадає на коректуру. Коректура як процес – це читання коректурних відбитків і внесення в них виправлень для усунення різних помилок і недоліків, допущених при
редакційній підготовці та наборі рукопису. Коректурний відбиток – це відбиток із
набору (або сторінка оригіналу-макета, або світлокопії при фотонаборі), виготовлений на коректурному верстаті на різних стадіях поліграфічного процесу. В
залежності від стадії процесу розрізняють наступні види коректурних відбитків: гранки, верстка, звірка, підписаний коректурний відбиток.
Мета коректури - привести набраний текст у повну відповідність з оригіналом та редакційно-технічними вказівками редакції. При роботі із коректурними відтисками використовуються коректурні знаки — умовні позначення для виправлення помилок та усунення технічних недоліків, що замінюють письмові словесні вказівки по виправлень в наборі. Це можуть бути класичні коректурні знаки або особливі знаки підприємства. У редакції газети «ХХі век» застосовують стандартні (класичні) спрощенні коректурні знаки.
Правка – це різного виду перетворення тексту, що не порушують його цілісності й зв'язності: зміни, трансформації, заміни, виключення зайвих елементів, затуманює основну думку автора і т. д.
В практиці редагування виділяють 4 види практики.
1. Правка-вичитування. Вона є самостійним видом редакторської роботи. Правка-вичитування застосовується при підготовці до випуску перевидань, а також документальних матеріалів різного характеру.
2.Правка-скорочення. Застосовується, коли з тих чи інших причин необхідно зменшити обсяг тексту, однак без шкоди для його змісту. Скороченню піддаються такі тексти, в яких є довготами, непотрібні повтори, однотипні факти, дрібні подробиці.
3. Правка-обробка. Таке виправлення рукопису, що дозволяє вважати її видавничим оригіналом, вже готовим до друку. При виправлення-обробці використовується весь комплекс операцій: уточнюються фактичні дані, виправляються композиційні недоліки, усуваються логічні неузгодженості і удосконалюється мовна сторона твору.
4. Правка-переробка. Застосовується при підготовці до друку рукописів тих авторів, які слабо володіють літературною мовою. Правка-переробка широко використовується в редакціях газет, особливо у відділах листів, так як матеріали, що надсилаються читачами, за різними причин буває важко до друку в тому вигляді, в якому вони надійшли.
Методика та прийоми правки.
Методика — сукупність прийомів, засобів доцільного проведення, здійснення будь-якої роботи. Коректор, працюючи над рукописом, застосовує у певній послідовності найбільш раціональні прийоми виправлення недоліків. Передумовою роботи над рукописом є розуміння редактором того, що правити самому треба лише тоді, коли немає іншого виходу, що використовувати слід будь-яку можливість, аби виправлення зробив сам автор.
Основні умови правки тексту: не починати правку, не ознайомившись з текстом в цілому; правити лише після того, як встановлена сформульована причина незадовільності тексту; під час правки не виходити за межі припустимого коректорського втручання в текст; вносити мінімум правок, намагаючись якомога менше віддалятися від авторського тексту, використовувати авторські мовленнєві засоби; не затримуватися на складних місцях, а повертатися до них після того, як правка всього тексту буде завершена; піддавати критиці, брати під сумнів власні пропозиції та виправлення; погоджувати всі виправлення з автором.
Маркетинговий етап. Завданням редактора на цьому етапі є написання такого рекламного тексту, який би відразу «заробив» на створення високого іміджу майбутнього видання.
Особливістю підготовки видавничого оригіналу на комп’ютері у редакції газети «ХХІ век» є комп'ютерна верстка – поєднання персонального комп'ютера та спеціального програмного забезпечення для створення макету для друку в типографії або на принтері. Користувач створює макет сторінки, що містить текст, графіку, фотографії та інші візуальні елементи. В залежності від необхідної кількості та якості матеріалів друк може відбуватися на принтері, ризографі або в спеціалізованих типографіях. Для комп'ютерної верстки частіше за все використовуються програми QuarkXPress, Adobe InDesign, також можуть використовуватися Scribus, Microsoft Publisher, Apple Pages та інші.
Зміст і форма журналістського твору.
Зміст і форма – це досить місткі, ємні, внутрішньо насичені, багатопланові категорії. До них не можна підходити спрощено, прямолінійно, обмежуючи їх лише якоюсь із їх сторін. Зміст журналістського тексту не вичерпують життєві явища і факти. Зібрані й осмислені, вони відтворюються автором відповідно до його задуму, обумовленої ним теми, досліджуваної проблеми, ідейної позиції і принципової концепції. Отже, не лише відібрана журналістом інформація (різноманітні відомості, факти, свідчення, докази, документи), але й задум, тема, проблема, ідея, концепція твору виступають як складові його змісту. Те ж саме відбувається і з формою. Її елементами – на рівні конкретного тексту – є мова і стиль, жанрова структура, сюжет, композиція, архітектоніка, мелодія, ритм, тон викладу тощо.