
- •1.2. Туристичні ресурси країни
- •1.3. Сучасний стан розвитку туризму в ізраїлі
- •1.4.Особливості організації туристичних формальностей
- •Розділ 2. Організація релігійного туру в ізраїль
- •2.1. Маршрут туру, загальна характеристика
- •2.2. Найважливіші об’єкти показу
- •2.3. Характеристика засобів розміщення
- •2.4. Транспортне забезпечення туру
- •2.5. Організація харчування туристів
- •2.6. Страхування туристів під час подорожі
- •2.7. Складання програми перебування
- •Висновок
- •Список використаних джерел
ВСТУП
Релігійний туризм вважається історично першим видом туристичних подорожей, що може бути віднесений до періоду формування світових релігій.
У сучасному релігійному туризмі можна виділити два напрями:
1) власне релігійний – паломництво (відвідання святих місць з метою поклоніння реліквіям) і місіонерство (здійснення подорожей з метою пропаганди того чи іншого віровчення);
2) релігієзнавчий (не тільки для віруючих) – пізнавальні (ознайомлення з релігійними пам’ятками, історією релігії, культурою) та наукові (для богословів, істориків, релігієзнавців) поїздки.
Релігійний туризм виконує ряд важливих функцій, серед яких пізнавальна, естетична, виховна. Пам’ятки церковної історії і культури є засобом утвердження національної свідомості, відтворення історичної пам’яті, виховання патріотизму, розитку естетичних і художніх смаків.
Навряд чи знайдеться у нас в країні людина, яка не чула про Ізраїль. Перш за все, це батьківщина багатьох народів і цивілізацій, батьківщина трьох релігій і, звичайно ж, Ізраїль – це Свята Земля. Найбільш важливими об’єктами при розробці релігійно-паломницьких маршрутів до Ізраїлю є численні монастирі і храми, де зберігаються мощі святих та інші реліквії, чудотворні ікони. Цінність цих об’єктів визначається не їх місцезнаходженням (столичні чи провінційні), а мистецьким рівнем. Це стосується як архітектури, так і живописних та скульптурних робіт на біблійні сюжети, створених відомими художниками і невідомими майстрами. Важливими туристичними об’єктами можуть виступати також поховання вищих ієрархів православної.
Тема курсової роботи присвячена розробці релігійного туру до Ізраїлю. Обґрунтування вибору маршруту полягає в тому, що пропорція на ринку релігійних турів досить велика, але даному напрямку приділяється мало уваги порівняно з іншими. Останнім часом попит на тури до Ізраїлю зростає, тому цей напрямок є дуже перспективним.
Метою курсової роботи є розробка конкурентоспроможного туристичного продукту з урахуванням сучасної ситуації на ринку туристичних послуг в даному напрямку.
Завдання курсової роботи складається з таких етапів:
Аналіз розвитку релігійного туру в ізраїль
Розробка проекту релігійного туру
Умови вїзду туристів у країну
Наведення форми релігійного туру та схема маршруту
Визначення найважливіших місць паломництва в Ізраїлі
Проведення оцінки попиту на даний тур
На сучасному етапі нітрохи не менш популярною стала ще одна мета подібних подорожей – проста цікавість. Хто відмовиться від можливості побачити місця, в яких колись творилася історія, пройти по стежках, де ступали ноги великих пророків, насолодитися величчю древніх стін.
Як не дивно, але саме релігійний туризм вважається однією з найдавніших форм подорожей. Тисячі істинно віруючих людей здавна вважали для себе обов’язковим відвідати місця, священні для їхньої релігії. Багато прагнули доторкнутися до реліквій заради зцілення себе або своїх близьких.
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІЗРАЇЛЮ ЯК ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ 1.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ІЗРАЇЛЬ.
Ізраїль — держава на Близькому Сході, що розташована на узбережжі Середземного моря. Країна була заснована як незалежна єврейська держава 14 травня 1948 року на дільниці британської підмандатної території Палестини. Площа Ізраїлю, згідно з рішенням ООН від 1947 р., — 14 тис. км2, фактично уряд країни контролює територію в 20,7 тис. км2. Із 1967 р. Ізраїль окупував частину території сусідніх арабських держав площею 7,4 тис. км2, з населенням понад1,5 млн. осіб. Офіційна назва країни — Держава Ізраїль. Столиця — Єрусалим (Рада безпеки ООН оголосила це рішення недійсним, тому всі посольства розташовані у Тель-Авіві).
Рис.1.1.Прапор та герб Ізраїлю
Населення Єрусалима налічує 657 тис. осіб. Місто виникло на заході від Мертвого моря на напівпустельному плоскогір’ї, у місцевості з субтропічним середземноморським кліматом.
Єрусалим — священне місто християн, іудеїв та мусульман. Перші згадки про Єрусалим належать до середини II ст. до н. е. Він перебував під владою різних держав: Іудейського царства, Давнього Риму, Візантії, Арабського халіфату тощо; з початку XVI ст. — Османської імперії. У 1920—1948 рр. став адміністративним центром англійської підмандатної території Палестина. За рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1947 р. Єрусалим повинний був стати самостійною адміністративною одиницею під керуванням ООН. Після арабо-ізра- їльської війни 1948—1949 рр- місто поділили на дві частини: східна відійшла до Йорданії, західна — до Ізраїлю. У 1950 р. уряд країни, всупереч рішенню ООН, проголосив його західну частину столицею (нині тут перебувають парламент та уряд). У липні 1980 р. увесь Єрусалим проголошено «вічною та неподільною столицею» Ізраїлю.
Ізраїль — парламентська республіка. Конституції формально не існує, її функції виконують так званий Перехідний закон, основні закони парламенту та цивільне право. Главою держави є президент, який обирається парламентом на 5 років. Його повноваження мають здебільшого представницький та церемоніальний характер, вплив президента на політику фактично обмежений. Законодавча влада належить Кнесету (однопалатний парламент) у складі 120 депутатів, що обираються загальним таємним голосуванням за системою пропорційного представництва та за партійними списками на 4 роки. Вищий орган виконавчої влади — уряд на чолі з прем’єр-міністром (з 1996 р. законом передбачені прямі вибори прем’єр-міністра).
Кордони. Ізраїль межує на півночі з Ліваном (79 км), на південному заході — з Єгиптом (255 км), на південному сході — з Йорданією (238 км), на північному сході — із Сирією (76 км). На заході країна омивається водами Середземного моря, на півдні має вихід до Акабаської затоки Червоного моря. Загальна довжина кордонів країни становить 648 км, берегової смуги — 273 км
Країну поділено на 6 адміністративних округів (Центральний, Хайфа, Єрусалим, Північний, Південний і Тель- Авів), де, в свою чергу, діють 50 муніципалітетів, 147 місцевих та 53 районних рад.
В 2005 р. у перелік об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Ізраїлі внесли у список Біблійні пагорби – Мегіддо, Хацор, Бер-Шева.
Рис.1.2.Мегіддо,Бер-Шева,Хацор
Участь у міжнародних організаціях. Країна є учасницею ООН (з 1949 р.), має угоди про асоційовану участь в ЄС та ЄАВТ. Основним принципом у зовнішній політиці Ізраїлю є стратегічний союз із США, закріплений з 1981 р. низкою угод і меморандумів. Ці документи передбачають широку взаємодію, у т. ч. спільне військове планування, а за необхідності і надання американським військам ізраїльської території. Щороку Ізраїль одержує безоплатну американську економічну та військову допомогу (до 3 млрд. дол.).
В Ізраїлі розташована унікальна пам’ятка природи — озеро Мертве море (площа — 1050 км2, довжина — 76 км, ширина — 17 км, середня глибина — 161 м), води якого знаходяться на 395 м нижче рівня Світового океану. Вода Мертвого моря насичена різноманітними солями (насамперед, хлористим калієм), концентрація яких досягає 260— 270%о, інколи — до 310%о, що унеможливлює існування у Мертвому морі живих істот (звідси і його назва). Ця вода має лікувальний ефект.
Релігія .З біблейських часів євреї сповідують одну монотеїстичну релігію - іудаїзм, що вміщує в собі як релігійну, так і національну концепцію. До 18 ст. більшість світового єврейства жила в Європі, існуючи в умовах гетто, і майже не стикаючись із зовнішнім світом. Євреї самі вели свої общинні справи, керуючись зводом єврейських законів (Галаха), розроблених і систематизованих релігійними мислителями протягом багатьох віків.
Сучасне єврейське суспільство Ізраїлю складається з тих, хто дотримується релігійних традицій: від ультраортодоксів до тих, які вважають себе світськими людьми. Втім, різниця між ними не зовсім чітка. Якщо під релігійністю розуміти ступінь дотримання єврейських релігійних законів і звичаїв, то можна сказати, що 20% ізраїльських євреїв виконують усі релігійні приписи, 60% дотримуються їх частково, відповідно до власних бажань та етнічних традицій, 20% зовсім нерелігійні. Оскільки Ізраїль створювався як єврейська держава, Субота (шабат) і всі єврейські свята й пам'ятні дні оголошені державними святами і відзначаються всім єврейським населенням країни і дотримуються тією чи іншою мірою практично всіма.
Одним із показників релігійності може вважатися відсоток батьків, які бажають дати своїм дітям релігійне зорієнтовану освіту, або відсоток виборців, що віддають голоси на загальних виборах релігійним партіям. Однак такі підрахунки вельми приблизні, тому що діти нерелігійних батьків теж можуть здобувати освіту в релігійних школах, а багато релігійних громадян голосують за нерелігійні партії. У цілому більшість ізраїльських євреїв нерелігійні, ведуть сучасний спосіб життя, тією чи іншою мірою поділяючи релігійні уявлення і дотримуючись релігійних обрядів. Частина цієї більшості дотримується традицій в модифікованій формі, а деякі приєднуються до однієї з ліберальних релігійних течій.
Серед релігійних меншин багато хто дотримується способу життя, продиктованого єврейським релігійним законом, але водночас беруть активну участь у житті країни. Вони вважають сучасну єврейську державу першим кроком назустріч приходу Месії і поверненню єврейського народу на Землю Ізраїлю. Харедім - ультраортодоксальні євреї, навпаки, вірять, що єврейська держава на Землі Ізраїля може бути створена тільки після приходу Місії. Вони суворо дотримуються єврейського релігійного закону, живуть окремими общинами, мають свої школи, носять традиційний одяг, дотримуються розподілу соціальних ролей між чоловіком і жінкою і ведуть замкнений спосіб життя. Ця община складається переважно з двох головних підгруп: невелика, але дуже активна частина, яка не визнає держави і повністю ізолювалася від неї, і прагматична більшість, яка бере участь у політичному житті Ізраїлю з метою посилання релігійного характеру держави.
Офіційними мовами є іврит (давньоєврейська) як основний засіб спілкування в країні та арабська. Національний і релігійний склад. Євреї становлять понад 80% усього населення (народжені в Європі та Америці — 32%, в Ізраїлі — 20,8%, в Африці — 14,6%, в Азії — 12,6%), на неєврейське населення припадає приблизно 20% (переважно араби). Також у країні мешкають вірмени (переважно в Єрусалимі), самаряни (або самаритяни) і черкеси.
Найбільш густо заселені узбережжя та район Єрусалима, найменш — пустеля Негев. Середня густота населення становить 262 особи/км2. Ізраїль — урбанізована країна (91% населення зосереджено в містах з населенням понад 10 тис. осіб). На зорі формування Ізраїлю місцеві араби мешкали переважно у селах і кочових таборах, але нині арабське населення, як і єврейське, все більше осідає в містах. У країні знаходяться як давні міста, відомі ще з біблейських часів (Єрусалим, Цефат, Назарет, Єрихон, Хайфа, Тіверія та ін.), так і нові, збудовані для розміщення іммігрантів після проголошення незалежності (Арад, Кармель, Кирьят-Гат, Бейт-Шемеш, Дімона, Ашдод та ін.). Найбільшими містами країни є Єрусалим (657 тис. осіб), Тель-Авів (320 тис.), Хайфа (246 тис.). Майже 9% населення країни проживає у сільській місцевості, переважно в кооперативних об’єднаннях двох типів — кібуцах та мошавах. Араби-бедуїни (до 110 тис.) здебільшого ведуть осілий спосіб життя, хоча майже 40% усе ще кочують.
У країні фактично відбулася науково-технічна революція в трьох галузях: в медицині, агрономії, зв’язку і телеко- мунікаціях. За кількістю мобільних телефонів на душу населення Ізраїль випереджає навіть Данію та Ісландію. В Ізраїлі розвинуті такі галузі медицини, як рання діагностика і лікування раку, важких спадкових хвороб.
Незаперечною перевагою Ізраїлю у світі є військові технології (створення безпілотних літаків-розвідників, приладів нічного бачення для авіації, легкої зброї), високоякісне оброблення алмазів, використання сонячної енергії та генної інженерії в сільському господарстві.
За кількістю культурно-історичних пам’яток (на одиницю площі) країна є однією з перших у світі. В Ізраїлі чимало театрів: Національний театр Габіма (переїхав до Тель-Авіва з Москви у 1931 р.), театр Ін- бал, Єрусалимська танцювальна трупа, балетні трупи Бат-Шева і Бат-Дор, Камерний театр та ін. Відкрито художні галереї, сформувалися цілі селища художників — у Цефаті, Яффі, Ейн-Ход (біля Хайфи), єрусалимському кварталі Емін-Моше. В Ізраїлі діють понад 80 великих та малих музеїв, найвідоміші з яких — Ізраїльський музей в Єрусалимі (1965), Тель-Авівський музей мистецтв (1932), Музей історії єврейської діаспори Бет ха-Тефуцот, Музей Ядва-Шем в Єрусалимі (є найбільшим сховищем документів про Холокост), Музей античного мистецтва в Хайфі (1949), Музей музики та етнографії, Палеонтологічний музей, Національний морський музей та Музей японського мистецтва тощо. В Єрусалимі відкрито Музей історії міста й Інститут ісламського мистецтва. Ізраїльську державну бібліотеку при Єврейському університеті в Єрусалимі визнано найкращою в країні.
На середземноморському узбережжі Ізраїлю зосереджена велика кількість курортів. Всесвітньо відоме містоку- рорт Ейлат на Червоному морі, де сонце сяє 359 днів на рік, а температура води не знижується нижче +21°С навіть взимку. Високо цінуються курорти Мертвого моря та єдиний на Близькому Сході гірськолижний курорт Рамат Шалом.
Карту Ізраїлю наведено в додатку А
1.2. Туристичні ресурси країни
Ізраїль – сучасна країна, де багата історія узгоджується з розвиненою інфраструктурою туризму, що пропонує варіанти відпочинку на всякий смак. Розкішні пляжі Середземного і Червоного морів, подорож у батискафі, сафарі, міська метушня Тель-Авіва, природні заповідники, лікувальні курорти Мертвого моря, релігійні святині Єрусалима, вічні береги ріки Йордан і Галилейского моря, жваві базари й торгові центри – усе це вабить сюди туристів у всьому світі.
Завдяки невеликим відстаней кожен турист може відвідати величезну кількість різноманітних визначних пам'яток і історичних пам'яток. Спершу в Ізраїлі одну годину потрапляють з сучасного міста, у пустелю, та якщо з рівнинній місцевості – в гірську. Різні міста Київ і курорти можуть бути зручною стартовою базою для подорожей країною.
Історія Ізраїлю настільки тривала й розмаїта, що важко знайти будь-яку місце, долину чи місто, які було б пов'язані із якоюсь важливою подією, не берегли пам'ять Давньому Ізраїлі часів Мойсея, Соломона чи Давида, про епоху римського чи арабського панування, діяння Христа і знятих апостолів, походи лицарів-хрестоносців, про візантійському пануванні.
Основні туристські центри Ізраїлю слід подивитися докладніше.
Єрусалим – священний місто та велике надбання людства. Його майжечетирехтисячелетняя історія зберігає у своєї пам'яті події й далекого минулого, визначили долі десятків країн і народів. Саме у цьому місці дивовижним і непередбачувано переплелися коріння трьох світових релігій, тут перебувають святі місця поклоніння кожної їх, тут кожна людина, і віруючий, і невіруючий, відчуває глибокого хвилювання. Тут зосереджені і надії прагнення безлічі людей у всьому світі. Для євреїв це – Стіна Плачу (західна частина Храмової Гори), для мусульман – мечеть ЕльАкса (третя за значимістю святиня після Мекки й Медіни), а всіх християн – Скорботний Шлях (ВіаДолораза) і Храм Гробу Господнього.
Рис.1.3.Стіна Плачу Рис.1.4.Храм Гробу Господнього
Стіна плачу— рештки муру Другого Храму у Єрусалимі.Храм був найсвятішою будівлею для іудаїзму. Перший (Соломонів) Храм було збудовано в 10 ст. до н. е.. Його зруйнували вавілоняни у 586 р. до н. е. Другий Храм був зруйнований римлянами у 68 як наслідок Великого юдейського повстання. Другий Храм існував протягом 420 років. Стіна плачу є залишком західної частини зовнішнього муру Храму, що з'явився від перебудови цієї святині Іродом.
Храм Гробу Господнього відомий також (у східній християнській традиції) під назвою Храм Воскресіння Христового) — християнська церква, на місці якої, за християнською традицією, було розп'ято і поховано Ісуса Христа і де він воскрес.Храм є меморіалом Христа, тут усе пов'язане з його ім'ям. Здавна, принаймні з IV століття, він є місцем прощі вірян-християн, тут сходить благодатний вогонь на Великдень.Храм Гробу Господнього є головним храмом патріархії Єрусалимської Православної Церкви, а саме приміщення храму розподілено на окремі притвори, що належать декільком християнським церквам. При вході до Храму знаходиться камінь Помазання — видовжена низька плита, облицьована мармуром. За переказом, на цю брилу поклали тіло Ісуса, зняте з хреста, для змащення його, за юдейським звичаєм, ароматичними оліями перед похованням і тут же загорнули його в плащаницю. Храм Гробу Господнього включає в себе Голгофу з місцем Розп'яття, Кафолікон або соборний Храм, що є кафедральним для Патріархів Єрусалимської Православної Церкви, підземний храм Обретіння Животворного Хреста, храм святої рівноапостольної Єлени. В межах Храму Гробу Господнього також розташовані декілька діючих монастирів.
Серед пам'яток старовини, що відвідують паломники, розміщених у околицях Єрусалима, можна згадати такі визначні пам'ятки, як гробницю Авессалома, печеру Йосафата, гробницю Захарії, і навіть святі всім християн місця:Масличную гору, Монастир Хреста й багато іншого. Серед будівель, що уособлюють архітектурний стиль сучасного Єрусалима, виділяються: комплекс на горі Скопус з Єврейським університетом, комплекс урядових будинків, Кнесет, Національний музей і приміщення Верховним судом, Палац Соломона (головнийраввинат Ізраїлю), Музей Ізраїлю й Храм Книги, Єрусалимський театр тощо.
У Єрусалимі знаходиться величезне кількість музеїв і визначних пам'яток, котрі приваблюють любителів пізнавального туризму. Тут, зазвичай, проводяться цікаві екскурсії. Слід зазначити такі:
– Музей «Яд-Вашем» – Меморіал катастрофи і геройства (присвячені жертвам Катастрофи європейського єврейства);
– Музей Ізраїлю й Храм Книги (національний музей, у якому витвори мистецтва, колекція юдаїки; в Храмі Книги перебувають знамениті «Сувої Мертвого моря»);
– Музей Рокфеллера (містить численні археологічні знахідки, знайдені у Єрусалимі та навколо);
– «Вежа Давида» – музей історії Єрусалима;
– Музей країн Біблії (унікальний музей, матеріали якого розповідають про тисячолітньої історії народів і країн, згаданих у Біблії);
Крім екскурсій містом численні місцеві організації пропонують туристам брати участь у програмах і заходах, що зроблять яскравішими враження від перебування у Єрусалимі:
– програма «Посади дерево» –ККЛ (Державний єврейський фонд) запрошує всіх охочих брати участь у зворушливої церемонії посадки зелених насаджень;
– фольклорні ночі з хоровим співом та народними танцями організує Християнська асоціація молоді;
– що у археологічні розкопки добровольців організує Управління охорони пам'яток старовини.
Єрусалим цілий рік пропонує різноманітну програму культурних заходів – музичних, драматичних, танцювальних, художніх – тут, в концертних залах і історичних місцях міста. Оскільки Єрусалим одна із найбільших релігійних центрів світу, то найбільшого поширення тут отримав релігійний і паломницький туризм. Щороку сотні тисяч прочан трьох світових конфесій (іудаїзм, християнство, іслам) прибувають сюди, щоб поклонитися своїм святинь. За оцінками ізраїльських фахівців, понад двадцять% зарубіжних гостей відвідують країну з релігійних справам чи із єдиною метою паломництва.
Єрусалим – це теж прекрасне місце щодо міжнародних зустрічей, форумів, конгресів, конференцій, ярмарків і виставок. «Міжнародний центр конгресів» Єрусалима користується заслужений авторитет і в середині Ізраїлю, і там.
Тель-Авів –Яффо – найбільший місто Ізраїлю й ділової центр країни. СтарийЯффо, якому вже близько 3 тис років, – одне з найстародавніших середземноморських портів. Тель-Авів – це центр ізраїльської індустрії, торгівлі, фінансів, і навіть культури та спорту, моди та інфраструктура розваг. До послуг бажаючих театри й концертних зал, музеї та виставки, ресторани і кав'ярнях, магазини і їдальні в нічних клубах, тому туристи мають величезні можливості добре провести вечір.
Хайфа, тут розташована єдина у Ізраїлі лінія метрополітену, і навіть найбільший університет. Місто було заснований за римської епохи, а ролі великого поселення існує з часів хрестових походів (XI–XII ст.). Увага гостей приваблюють Музей Хайфи з багатими колекціями давньої й сучасної мистецтва, Музей японського народного мистецтва та інші музеї.
Курорти Ізраїлю популярні серед туристів не гірш, ніж історичні і культурних центри. Курорти розташовані переважно у трьох районах: практично вздовж усього узбережжя Середземного моря, на Червоному морі та Мертвому морі. Середземноморське узбережжя відАшкелона Півдні і по кордону Лівану північ від геть-чисто всіяне великими курортними містами.
Розгорнутий на краю Ізраїлю на березі затоки Червоного моря, курорт Ейлат широковідомий як прекрасне місце відпочинку і внутрішнього туризму, особливо тих, хто любить морі та сонце. Сонце тут сяє 359 днів на рік, а море постійно тепле: влітку +25 °С, а взимку +21°С. Крім прекрасних білих пляжів з коралового піску туристів в Ейлаті приваблює унікальна морська фауна, насамперед різноманітні корали. До послуг туристів – екскурсійні катери з прозорим дном, підводна обсерваторія, підводний човен.
Курорти, розташовані вздовж західного, ізраїльського, узбережжя Мертвого моря славляться завдяки лікувальному ефекту, яким володіють як насичені солями води озера, а й повітря. Під наглядом висококваліфікованих лікарів тут успішно лікуються артрити, неврози, алергії, серцево-судинні, шкірні та інші захворювання. Околиці Мертвого моря дуже незвичні і мальовничі, що також приваблює сюди туристів. До послуг гостей комфортабельні готелі, туристські бази й кемпінги, торгові й розважальні комплекси, користуються світовим авторитетом клініки.
На півночі країни, у гори Хермонт, популярний курорт- Рамат Шалом. Це єдине місці Ізраїлі по всьому Близькому Сході, де у листопаді – лютому можна займатися горно-лижним спортом.
Велике зацікавлення серед туристів викликає Галілея. Географічно територію простирається від Ізраїльської долини (Нижня Галілея) Півдні доМетули північ від (Верхня Галілея) і зажадав від середземноморського узбережжя (Східна Галілея) до Галилейского озера (озеро Кінерет). На західному березі цієї нього розташований Тверия, столиця Галілеї. Тут багато визначних пам'яток культурного і релігійного плану, є гарячі джерела та цілющі курорти, безліч готелів, ресторанів, неабиякий асортимент можливостей для занять водним спортом. Узбережжя Галилейского озера та місцеві пагорби з мальовничими природними стежками – цілорічний курорт, тут розташовані численні природні заповідники. Усе це район, включаючи Капернаум,Табгху, гору Блаженств, Назарет, гору Фавор й річку Йордан, тісно пов'язані з Ісусом і раннім християнством і є паломництва віруючих.
Верхня Галілея з її водоспадами, лісами, горами і річками надзвичайно живописна. Цей район представляє великі змогу активного відпочинку на свіжому повітрі: верхової і велосипедній їзди, плавання на каное, байдарках і плотах по бурхливим порогам Йордану тощо. Туристів вражає достаток археологічних пам'яток: древні фортеці, синагоги часів Талмуда, римські храми. І таке розмаїтість культурних визначних пам'яток: музеї, що музичні фестивалі, художні галереї, парки скульптури.
Нині Ізраїлі до послуг туристів понад 300 готелів про всяк смак і можливості – від простих маленьких номерів до розкішних п'ятизіркових готелів, ціни на яких змінюються залежно від сезону і класу готелю. Бо у Ізраїлі надається велике значення різним семінарів і конференцій, більшість нових готелів обладнано конференц-залами. Окрім звичних готелів Ізраїлі є такі розміщення:сільські готелю, молодіжні гуртожитки, польові школи, християнські притулки.
Попри серйозні внутрішніх проблем пов'язана з ними зменшення турпотоку у країну, Ізраїль залишається дуже привабливими і досить перспективним напрямом. Адже рано чи пізно конфлікт врегулюють, і турфірми мають бути готові запропонувати клієнтам різноманітні програми розвитку й маршрути.