Термінологічний словник

Патент – документ, що засвідчує авторство на винахід і виключне право на використання його протягом певного строку. Патент видається державним патентним відомством винахіднику або його правонаступнику. Дія патенту розповсюджується тільки на територію держави, в якій його видано. Строк дії патенту встановлюється націо­нальним законодавством (як правило, 15–20 років).

Промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.

Товарний знак – частина фірмового стилю, функції якого знають практично всі, хто займається виробництвом і продажем (пропози­цією) товарів і послуг. Однак він дає ще деякі додаткові переваги. У сприйнятті споживача наявність знака – гарантія досить високої якості. Зареєстрований товарний знак захищає від несумлінної конку­ренції. Красивий, візуально привабливий знак підвищує естетичну цінність товару.

Практичні завдання та методичні рекомендації до їх виконання

Практичне заняття 1

Завдання. За інформаційними джерелами Інтернету знайти фор­мулу винаходу на продукт-аналог і скласти формулу винаходу на новий продукт.

Практичне заняття 2

Завдання. Оформити заявку на винахід. При цьому скористатися результатами досліджень з курсової роботи з технології галузі та власними напрацюваннями.

Практичне заняття 3

Завдання. Написати формулу винаходу і реферат на нову техно­логію (за результатами власних досліджень).

Питання для самостійного вивчення

1. Яка нормативна документація регламентує вимоги щодо скла­дання та оформлення патенту?

2. Особливості патентного законодавства за кордоном.

3. Вимоги до промислового зразка.

4. Зміст і структура реферату до винаходу.

5. Порядок оформлення заявки на винахід.

Інформаційні джерела

1. Власов К. П. Методы исследований и организация экспериментов / Власов К. П., Власов П. К., Киселева А. А. – Харьков : Гумани­тарный центр, 2002. – 256 с.

2. Єріна А. М. Методологія наукових досліджень : навч. посіб. / Єріна А. М., Захожай В. Б., Єрін Д. Л. – К. : Центр навч. літ., 2004. – 212 с.

3. Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій // Бюлетень ВАК України. – № 6. – 2007 (зміни  № 3, 2008).  28 с.

4. Стеченко Д. М. Методологія наукових досліджень : підручник / Стеченко Д. М., Чмир О. С. – К. : Знання, 2005. – 310 с.

5. Турко А. Научные исследования – организация / Турко А, Хас­кеневел С. – М. : Прогресс, 1991. – 232 с.

6. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності / Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. – К. : Знання – Прес, 2006. – 331 с.

7. Порядок розгляду заяви на винахід // «Винахідник і раціона­лізатор», 1998. – С. 12–13.

8. Цветкова В. Патенти: кому і скільки коштуватимуть вони віднині / Цветкова В. // Консультант. – 1998. – С. 3.

Індивідуальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання

Однією із форм індивідуальної творчої роботи студентів є напи­сання та захист реферату. Кожний студент протягом семестру згідно із затвердженим графіком і тематикою повинен підготувати та захистити реферат.

Мета написання реферату полягає в тому, щоб навчити студентів пов’язувати теорію із практикою, користуватися літературою, статис­тичними даними, а також популярно викладати складні питання.

Робота студента над рефератом складається із таких етапів:

• вибір теми на основі тематики;

• накопичення інформаційного матеріалу;

• підготовка та написання реферату;

• захист реферату.

Студенти представляють реферат у зброшурованому вигляді у твердій обкладинці на кафедру протягом семестру.

Реферат повинен мати таку структуру:

• план;

• короткий вступ;

• виклад основного змісту теми;

• висновки;

• список використаної літератури.

План – це логічна основа реферату, від правильного його складання залежить структура, зміст, логічний зв’язок частин реферату.

Розробка плану обраної теми розпочинається з ознайомлення із відповідної літературою, на основі якої студент складає попередній план з двох-трьох питань. Доцільно попередньо складений студентом план реферату узгодити на консультації із викладачем, який веде лабораторні заняття. План не слід занадто деталізувати. В ньому даються основні, центральні питання теми у логічній послідовності.

Маючи попередній план, студент повинен звернутися до бібліогра­фії. Суттєву допомогу в ознайомлені із бібліографією студенту можуть надати бібліотечні каталоги, довідкова література, наукова та періодична література.

Основному тексту в рефераті передує вступ. У ньому необхідно показати значення, актуальність проблеми, яка розглядається в рефе­раті, обґрунтувати причини вибору теми. Крім того, необхідно від­значити, у працях яких вітчизняних та зарубіжних вчених розгля­дається дана проблема, сформулювати основну мету, яка ставиться в рефераті.

В основній частині роботи увагу слід приділити глибокому теоре­тичному розкриттю як теми в цілому, так і окремих її питань, пра­вильно ув’язати теоретичні положення із практикою, конкретним фак-тичним і цифровим матеріалом. Виклад матеріалу повинен здійс­нюватися відповідно до складеного плану.

Виклад основних питань завершується короткими висновками, де узагальнюються найважливіші положення, які були розглянуті в рефераті, причому у такій формі, щоб, прочитавши їх, можна було одержати уявлення про зміст реферату.

Реферат повинен бути написаний грамотно, без помилок, повторів, скорочень.

Важливе значення має правильне оформлення реферату. На ти­тульному аркуші необхідно вказати назву вищого навчального закладу, факультету, тему реферату, групу, своє прізвище та ініціали, прізвище керівника. На наступному аркуші наводиться план реферату із наведенням сторінок відповідних розділів.

Наведені у тексті цитати зі спеціальної або нормативної літератури повинні відповідати посиланням на джерела, з яких вони взяті та оформлені таким чином [1, c. 15], де 1 – номер джерела за списком використаної літератури, 15 – номер сторінки. Текст реферату пови­нен бути набраний на комп’ютері з одного боку аркуша формату А4, шрифт Times New Roman, розмір 14, поля: верхнє та нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм. Сторінки повинні бути пронумеровані у правому верхньому куті. Обсяг реферату – 10–15 сторінок через 1,5 ін­тервали.

У кінці реферату наводиться список використаної літератури (5–7 джерел), розташованої в алфавітному порядку за прізвищем автора, з наведенням назви праці (статті), видавництва, року видання та загальної кількості сторінок по кожному літературному джерелу.