Практичні заняття 6 і 7. Вивчення та порівняльна характеристика сучасних наукових концепцій потреб

1. Психоаналітична теорія особистості й потреб З. Фрейда.

2. Свідомість, передсвідоме й несвідоме.

3. Теорія ієрархії потреб у гуманістичній психології потреб А. Маслоу.

4. Теорія потреб за К. Обухівським.

5. Інформаційно-емоційна концепція потреб Симонова-Єршова.

6. Концепція мотивації потреб людини.

Питання для самоперевірки знань

1. У чому полягає соціально-філософський розгляд теорії потреб?

2. Як розвивалося вчення про потреби у психології XX століття?

3. Наведіть основні положення теорії 3. Фрейда, пов’язані з проб­лематикою потреб людини.

4. Які умови характеризують виникнення потреб за 3. Фрейдом?

5. У чому полягає гуманізм теорії ієрархії потреб А. Маслоу?

6. Охарактеризуйте піраміду потреб за А. Маслоу.

7. Що таке потреба в самоактуалізації? Чому вона є вищою потребою?

8. Які основні риси «галактики потреб» К. Обухівського?

9. Дайте розгорнуту характеристику схемі потреб людини за теорією К. Обухівського.

10. Як ви вважаєте, в яких практичних сферах діяльності може використовуватися теорія потреб Симонова-Єршова?

11. Що таке емоція? Як емоції та інформація породжують потреби людини?

12. Назвіть потреби у теорії Симонова-Єршова, дайте їх змістовну характеристику.

13. Як Бодрійяр характеризує «суспільство споживання»?

14. Чому у «суспільстві споживання виникають» перешкоди для самоактуалізації людини і вільного задоволення комплексу її потреб?

Література: 2, с. 98–109.

Тема 6. Потреби людини і рекреаційні основи сервісу Методичні поради до вивчення теми

Одна з характерних рис життєдіяльності будь-якої сучасної люди­ни – її постійне удосконалення, що виражається в розширенні різнома­нітності її форм, способів, видів і типів. Удосконалення життєдіяль­ності закономірно вимагає від людини відповідно додаткових фізич­них і психологічних зусиль для реалізації цілей і завдань. В результаті все гостріше відчувається необхідність відновлення витрачених зусиль для нормального існування організму. Такий стан організму, коли він відчуває нестачу яких-небудь предметів, продуктів або умов, необхід­них для нормального існування і розвитку в повсякденному житті, прийнято називати потребою. В той же час процес відновлення фізич­них, психічних і інтелектуальних сил людини визначається терміном «рекреація» (лати. recreation – відновлення, повернення). У вітчизняній і зарубіжній літературі поняття «рекреація» в даний час трактується різ­ним чином. Це викликано тією обставиною, що рекреація є об’єктом дослідження найрізноманітніших наук (рекреаційна географія, рекреа­логія, туризм, курортологія і ін.), кожна з яких дає цьому терміну свою інтерпретацію. У зв’язку з цим існують труднощі у визначенні кола понять, що відносяться до рекреаційної діяльності.

У науковій літературі термін «рекреація» з’явився в США в кінці 1890-х р. У результаті введення нормованого робочого дня, двох вихід­них і літніх відпусток. Під рекреацією тоді розумілися процеси віднов­лення і оздоровлення, а також простір, де ці процеси здійснюються. Проте з часом первинне тлумачення рекреації як синоніму відпочинку за межами місця мешкання значно розширилося і стало означати:

• розширене відтворення фізичних, інтелектуальних і емоційних сил людини;

• будь-яку гру, розвагу, яку використовують для відновлення фізичних і розумових сил;

• галузь індустрії дозвілля, яка швидко розвивається і пов’язана з участю населення в активному відпочинку;

• цивілізований відпочинок, що забезпечується різним видами охорони здоров’я, туристичної діяльності, занять спортом.

Деякі дослідники визначають рекреацію або як сукупність часу, впродовж якого відбувайся відновлення продуктивних сил людини, або діяльність, направлену на це відновлення. Широко поширено також наступне визначення: рекреація представляє специфічну активність суб’єкта якої-небудь діяльності, направлену на оздоровлення, відпо­чинок, розваги, відновлення сил після роботи або хвороби.

З поняттям рекреації безпосередньо пов’язано поняття відпочинку, тобто процесу задоволення будь-яких потреб людини, окрім фізіо­логічних. Довгий час підставою для розрізнення понять «рекреація» і «відпочинок» служив критерій місця, згідно з яким рекреація трак­тувалася як відновлення сил людини в спеціально відведених для цього місцях. Під відпочинком же розумілася будь-яка людська діяль­ність (або бездіяльність), не направлена на задоволення нагальних потреб. Таким чином, рекреація розглядалась як підсистема відпочин­ку. У сучасних умовах таке розмежування втратило свій сенс, і тому обидва терміни розглядаються як синоніми, як близькі визначення одного і того ж явища.