Тема 10. Готельний сервіс і його особливості

Методичні поради до вивчення теми

Історія готельного сервісу свідчить про те, що спочатку готелі будувалися у вигляді єдиного комплексу, розташованого окремо або разом з навколишніми громадськими і житловими будівлями. Багато­річний пошук якнайкращих планувальних рішень привів до створення просторової композиції, спеціально призначеної для всіх функцій, що виконуються готелями. У ній приміщення розподіляються у вигляді відособлених блоків.

Сучасні будівлі готелів розрізняються за багатьма ознаками: місцем розташування, режимом експлуатації, місткістю, призначен­ням, рівнем комфорту та ін. Усі ці чинники враховуються при проектуванні.

За місцем розташування готелі розділяються на розташовані в місті, поза містом, придорожні, розташовані на воді тощо.

За режимом експлуатації готелю бувають цілорічної, сезонної і змішаної дії.

За місткістю (числом постійних спальних місць і номерів) існує наступна типологія: малі готелі – менше 100 місць; середні готелі – від 100 до 500 місць; крупні готелі – більше 500 місць. Усередині вказаних типів готелів також існує класифікація за кількістю місць в номерах: одномісні, двомісні тощо.

Розрізняються готелі також за ознакою поверховості. Світова практика показує, що в основному готельні будівлі будуються від одного–двох до 40 і більше поверхів. Поверховість кожного готелю залежить від економічних, містобудівних умов, нормативних вимог, конструкцій і будівельних матеріалів, методів зведення будівель, які використовуються в тій або іншій країні. У зв’язку з цим будівлі готе­лів розділяються на наступні групи: малоповерхові (1–2 поверхи), серед­ній поверховості (3–5 поверхів), підвищеній поверховості (6–9 поверх­ів), багатоповерхові (10–40 поверхів) і висотні будівлі (більше 40 по­верхів). Наприклад, московські готелі «Україна» і «Ізмайлово» налічують 30 поверхів, готель «Ленінградський» – 28. Готель «Пічтрі Плаза Готель» (Сан-Франциско, США) налічує 70 поверхів. Але найвищим вважається один з готелів Сінгапуру – 73 поверхи.

За рівнем цін і вартості послуг готелі підрозділяються на:

• бюджетні – призначені для мандрівних туристів, розташову­ються поблизу автотрас, мають невеликий штат персоналу і про­понують невисокі ціни при сучасних добре обладнаних номерах, без послуг харчування;

• економічні – розташовуються в межі міста, мають невеликий штат персоналу, добре обладнаний номерний фонд, але не надають послуг харчування;

• середні – орієнтовані на широке коло споживачів;

• першокласні – розташовуються в межах міста і пропонують широкий набір послуг, що надаються навченим персоналом бізнесменам, учасникам конференцій, індивідуальним туристам. Вони оснащені дорогими меблями і обладнанням;

• апарт-отелі – мають номери з мебльованими кімнатами і орієнто­вані на бізнесменів або туристів, що зупиняються на тривалий термін;

• люкс – розташовуються, як правило, в центрі міста, надають елітарні умови мешкання клієнту найвищого соціального рівня.

Показник комфорту готелів визначається їх технічним оснащен­ням, складом і якістю номерного фонду, набором послуг, що надають­ся. Існує більше 30 систем класифікації готелів за рівнем комфорту, які використовується в різних країнах. Серед них виділяються система букв характерна для Греції; система «корон» або «ключів», характерна для Великобританії; система розрядів і деякі інші. Введенню єдиної світової класифікації перешкоджає ряд чинників, пов’язаних з культурно-історичним розвитком країн, що здійснюють туристичну діяльність, їх національними особливостями, різними критеріями оцінки якості обслуговування.