
- •Навчальна програма дисципліни
- •Модуль I. Потреби людини та їх історичний розвиток
- •Розділ 1. Людина, природа та соціум
- •Тема 1. Людина як біосоціальний феномен
- •Тема 2. Природа і суть потреб людини
- •Тема 3. Становлення теорії потреб у суспільно-історичному розвитку
- •Розділ 2. Система базових потреб людини
- •Модуль II. Система сервісного обслуговування та його аспекти
- •Розділ 3. Задоволення потреб людини як різновид сервісного обслуговування
- •Тема 8. Туристичний сервіс і його форми
- •Тема 9. Ресторанний сервіс і його специфіка
- •Тема 10. Готельний сервіс і його особливості
- •Тематичний план дисципліни
- •Методичні поради щодо вивчення дисципліни
- •Модуль і. Потреби людини та їх історичний розвиток Розділ 1. Людина, природа та соціум
- •Тема 1. Людина як бісоціальний феномен
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Практичне заняття 1. Вхідний контроль знань студентів та вивчення суті та особистості людини
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 2. Природа і суть потреб людини Методичні поради до вивчення теми
- •Практичне заняття 2. Вивчення основних потреб людини
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 3. Становлення теорії потреб у суспільно-історичному розвитку Методичні поради до вивчення теми
- •Практичне заняття 3. Історичний розвиток теорії потреб людини
- •Питання для самоперевірки знань
- •Розділ 2. Система базових потреб людини
- •Тема 4. Характеристика та класифікація потреб Методичні поради до вивчення теми
- •Практичні заняття 4–5. Вивчення потреб людини та їх класифікація
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 5. Сучасні наукові концепції потреб людини Методичні поради до вивчення теми
- •Практичні заняття 6 і 7. Вивчення та порівняльна характеристика сучасних наукових концепцій потреб
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 6. Потреби людини і рекреаційні основи сервісу Методичні поради до вивчення теми
- •Практичні заняття 8 і 9. Вивчення рекреаційних основ сервісу
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 7. Сервіс як сфера задоволення потреб людини Методичні поради до вивчення теми
- •Практичні заняття 10 і 11. Сервісне обслуговування та його особливості
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 8. Туристичний сервіс і його форми Методичні поради до вивчення теми
- •Практичні заняття 12 і 13. Вивчення особливостей туристичного сервісу
- •Питання для самоперевірки знань
- •Тема 9. Ресторанний сервіс і його специфіка Методичні поради до вивчення теми
- •Тема 10. Готельний сервіс і його особливості
- •Практичні заняття 16 і 17. Послуги, які надають заклади готельного господарства
- •Питання для самоперевірки знань
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самостійної роботи студентів та методичні рекомендації до їх виконання
- •Загальний розподіл балів за видами навчальної роботи
- •Розподіл балів з вивчення дисципліни «Сервісологія»
- •Шкала нарахування балів за видами навчальної роботи
- •Карта самостійної та індивідуально-консультативної роботи студента
- •Порядок і критерії оцінювання знань студентів з дисципліни Загальні положення
- •Поточне оцінювання знань студентів
- •Перелік питань до поточної модульної контрольної роботи
- •Порядок та критерії оцінювання знань студентів
- •Перелік рекомендованої навчально-методичної літератури Основна
- •Додаткова
Тема 10. Готельний сервіс і його особливості
Методичні поради до вивчення теми
Історія готельного сервісу свідчить про те, що спочатку готелі будувалися у вигляді єдиного комплексу, розташованого окремо або разом з навколишніми громадськими і житловими будівлями. Багаторічний пошук якнайкращих планувальних рішень привів до створення просторової композиції, спеціально призначеної для всіх функцій, що виконуються готелями. У ній приміщення розподіляються у вигляді відособлених блоків.
Сучасні будівлі готелів розрізняються за багатьма ознаками: місцем розташування, режимом експлуатації, місткістю, призначенням, рівнем комфорту та ін. Усі ці чинники враховуються при проектуванні.
За місцем розташування готелі розділяються на розташовані в місті, поза містом, придорожні, розташовані на воді тощо.
За режимом експлуатації готелю бувають цілорічної, сезонної і змішаної дії.
За місткістю (числом постійних спальних місць і номерів) існує наступна типологія: малі готелі – менше 100 місць; середні готелі – від 100 до 500 місць; крупні готелі – більше 500 місць. Усередині вказаних типів готелів також існує класифікація за кількістю місць в номерах: одномісні, двомісні тощо.
Розрізняються готелі також за ознакою поверховості. Світова практика показує, що в основному готельні будівлі будуються від одного–двох до 40 і більше поверхів. Поверховість кожного готелю залежить від економічних, містобудівних умов, нормативних вимог, конструкцій і будівельних матеріалів, методів зведення будівель, які використовуються в тій або іншій країні. У зв’язку з цим будівлі готелів розділяються на наступні групи: малоповерхові (1–2 поверхи), середній поверховості (3–5 поверхів), підвищеній поверховості (6–9 поверхів), багатоповерхові (10–40 поверхів) і висотні будівлі (більше 40 поверхів). Наприклад, московські готелі «Україна» і «Ізмайлово» налічують 30 поверхів, готель «Ленінградський» – 28. Готель «Пічтрі Плаза Готель» (Сан-Франциско, США) налічує 70 поверхів. Але найвищим вважається один з готелів Сінгапуру – 73 поверхи.
За рівнем цін і вартості послуг готелі підрозділяються на:
бюджетні – призначені для мандрівних туристів, розташовуються поблизу автотрас, мають невеликий штат персоналу і пропонують невисокі ціни при сучасних добре обладнаних номерах, без послуг харчування;
економічні – розташовуються в межі міста, мають невеликий штат персоналу, добре обладнаний номерний фонд, але не надають послуг харчування;
середні – орієнтовані на широке коло споживачів;
першокласні – розташовуються в межах міста і пропонують широкий набір послуг, що надаються навченим персоналом бізнесменам, учасникам конференцій, індивідуальним туристам. Вони оснащені дорогими меблями і обладнанням;
апарт-отелі – мають номери з мебльованими кімнатами і орієнтовані на бізнесменів або туристів, що зупиняються на тривалий термін;
люкс – розташовуються, як правило, в центрі міста, надають елітарні умови мешкання клієнту найвищого соціального рівня.
Показник комфорту готелів визначається їх технічним оснащенням, складом і якістю номерного фонду, набором послуг, що надаються. Існує більше 30 систем класифікації готелів за рівнем комфорту, які використовується в різних країнах. Серед них виділяються система букв характерна для Греції; система «корон» або «ключів», характерна для Великобританії; система розрядів і деякі інші. Введенню єдиної світової класифікації перешкоджає ряд чинників, пов’язаних з культурно-історичним розвитком країн, що здійснюють туристичну діяльність, їх національними особливостями, різними критеріями оцінки якості обслуговування.