
- •2. Виховна ефективність зустрічей письменників з учителями й учнями
- •3. Письменники про вчителів та їх працю
- •2. Зміст, структура і навчально-виховні функції шкільного підручника з літератури
- •3. Роль учителів, учених, письменників у створенні шкільного підручника
- •5. Типи методичних посібників для вчителів-словесників і навчальних посібників з літератури для учнів
- •7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури
- •2. Ефективність уроку у кабінеті літератури
- •3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
- •4. Самостійна робота учнів у кабінеті літератури
- •5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки
3. Наукова організація праці учнів у кабінеті літератури й бібліотеці
■ Облік навчально-наочних посібників у кабінеті
В умовах НТР все більше в практику роботи шкіл входить НОП, тобто така організація праці вчителя і учнів, яка забезпечує найкращі результати при доцільних витратах часу, сил і засобів. Отже, НОП дає змогу раціоналізувати працю учня.
Найсприятливіші для цього умови створює шкільний літературний кабінет, який допомагає навчитись раціонально і ефективно вчитися і навчати інших. Шкільний літературний кабінет багато в чому, особливо в розміщенні і зберіганні книжкового фонду, наближається до шкільної бібліотеки, яка дає змогу правильно, на науковій основі організувати самостійну роботу учнів з книгою та іншими джерелами інформації, виробити в них навички самостійно здобувати знання.
Засобами наукової організації праці в бібліотеці і кабінеті є каталоги і картотеки, якими повинні вміти користуватися учні. Отже, учителі-словес-ники разом з бібліотекарем сприяють тому, щоб учні здобули основи бібліотечно-бібліографічних знань, які їм так потрібні будуть у житті, яку б професію вони не обрали.
У сучасних літературних кабінетах нагромаджується чималий книжковий фонд і фонд навчальних посібників, тому, щоб забезпечити наукову організацію праці учня в кабінеті й бібліотеці, потрібно організувати певну систему обробки, збереження та обліку книжкового фонду і фонду навчально-наочних посібників, що найчастіше здійснюється через створення каталогів і картотек.
Насамперед школярів потрібно навчити користуватись бібліотечними каталогами: алфавітним, де книги розміщуються в алфавітному порядку за прізвищами авторів, і систематичним, де книги розміщаються в залежності від змісту за галузями знань відповідно до прийнятої у нашій та інших країнах світу десятинної системи класифікації книг, де кожен клас має свій індекс, наприклад, 0 - загальний відділ, 1 - філософія, 4 - філологія, 8 - мистецтво, 9 - історія, географія тощо.
У літературному кабінеті книжковий фонд обліковується в картотеці, яка має такі розділи серед книг про життя і творчість письменника, що вивчаються в школі: твори письменника (зібрання творів, збірники, видання окремих творів), література про письменника і його творчість, образ письменника і його творчість у мистецтві (художній літературі, образотворчому мистецтві, музиці, театрі, кіно), вивчення життя і творчості письменника в школі (вивчення біографії, аналіз творів, тематика письмових робіт, допо-
цей учнів, літературних екскурсій, краєзнавчі матеріали, матеріали для рткової роботи, літературних вечорів), довідково-бібліографічна літера-ра про письменника.1
У кабінеті і бібліотеці систематизуються журнальні і газетні статті, на їх складається тематична картотека, щоб нею можна було користуватися ителеві й учням. З газетних або журнальних статей інколи роблять вирізки ю заносять статті на бібліографічну картку, де зазначається автор статті, назва, з якого журналу чи з якої вона газети, дата публікації, стислий опис зекомендації для використання, місце зберігання (шифр, поличка чи матична папка).
На книгу загального характеру або літературний збірник у кабінеті й бліотеці можуть виготовлятися картки типу бібліотечних, на яких запису-гься рекомендації щодо використання матеріалу книги до конкретних тем юків чи позакласних заходів.
Так же створюється у літературному кабінеті тематична картотека іаочнення, звукотехнічних засобів навчання, дидактичного матеріалу, що .є змогу користуватися ними й учням. Кожен такий навчальний посібник іафільм, грамзапис, таблиця) має свій номер, шифр, місце зберігання.
Збирання ілюстративного матеріалу
Одним із постійних завдань літературного кабінету і бібліотеки є збиран-: ілюстративного матеріалу до творчості письменників, а також матеріалів і узагальнюючих тем, які можна використовувати для підготовки доповідей, фератів, написання творів. Збирають його учні і вчителі з ілюстративних фналів, газет, книг, відповідно оформляють на цупкому папері, щоб його >жна було потім використати для різноманітних виставок, і розкладають у матичні папки, в яких він систематизується за розділами. Так же збирається ітеріал і в папки до узагальнюючих тем з розвитку мовлення.
Допомагають учням під час їхньої самостійної роботи в кабінеті і бібліо-ці різноманітні пам'ятки (як писати твір; як читати книгу; як працювати з зетою; як вибрати книгу в бібліотеці; як оформити посилання на літера-рне джерело і т.п.), списки рекомендованої літератури для позакласного ітання, до семінарських занять тощо. Наприклад, на спеціальних картках-вданнях до семінарських занять з літератури учень може знайти тематику фератів і повідомлень до семінару, перелік проблемних питань, над якими ід подумати, список додаткової літератури, з якою треба ознайомитись.
Книга в кабінеті чи бібліотеці вибрана. Учень повинен знати основні тональні прийоми роботи з книгою, щоб правильно користуватись нею, її уковим і довідковим апаратом.
' Глухова Г.А. Позакласна робота як засіб піднесення ефективності уроку. -, Рад. школа, 1983. - С.7-18 (Народна освіта. Бібліотека передового досвіду).
учень повинен знати призначення передмови, анотації, змісту книги, з якими перш за все варто ознайомлюватись. Завжди допоможуть під час читання книги тематичні покажчики, бібліографічні довідки, примітки.
Читати книгу варто з олівцем у руці. У власній книзі можна робити акуратні позначки на полях, а в чужій - закладки із помітками на аркушах паперу або робити окремі виписки у спеціальному зошиті, зазначаючи сторінки, абзаци з книги. Якщо зустрічаються незнайомі слова, учень користується словником, енциклопедією чи довідником.
Старшокласники, користуючись книгою, повинні вміти конспектувати її, складати план, тези, анотацію, виписувати правильно цитати. Допомогти в цьому учням можуть пам'ятки. Ось одна з пам'яток ("Як оформити посилання на літературу"), яка оформлюється в кабінеті:
Прізвище, ініціали автора книги, статті.
Після крапки назва книги (статті) без лапок.
Після крапки місце видання, рік видання (номер журналу), том, сторінки. Учні найчастіше роблять виписки із книг у записничках, блокнотах кишенькового формату. Варто, щоб такі записи зберігались і використовувались у практичній роботі. З цією метою у деяких школах серед старшокласників ведуть так звані тематичні записники, які мають кілька розділів відповідно до тем, з якими старшокласники систематично зустрічаються під час вивчення літератури і виконання різноманітних творчих робіт: природа, школа, батьківщина, революція, життя, щастя, мужність, подвиг, книга, мистецтво.
У тематичний записник учні роблять такі записи: цитати і виписки із самостійно прочитаних книг, уривки з поезій або й окремі вірші, висловлювання видатних людей, цікаві факти з життя, періодичної преси, радіо і телебачення, кінофільмів, прислів'я і афоризми з певної теми.
Бажано, щоб учні привчались зазначати джерело, звідки цитується матеріал, на вирізці з газети зазначали її дату. Такі матеріали використовуються під час написання творів, підготовки доповіді чи реферату.
Всі такі необхідні навички в роботі з книгою, бібліотечно-бібліографічні знання та вміння при правильній організації роботи шкільної бібліотеки та літературного кабінету створюють сприятливі умови для наукової організації праці учнів у школі.