7. Навчально-методичний комплекс з предмета літератури

Навчально-методичні комплекси - це система методичних посібників з педагогічної технології викладання літератури. До навчально-методичного комплексу з літератури слід віднести 4 групи основних компонентів.

■ Навчально-методична література

Сюди відносяться навчальні посібники, які призначені для читання і містять у собі навчальний матеріал (дидактичний матеріал або документи, інструкції, методичні вказівки для вивчення їх).

Прикладами навчально-методичної літератури є такі матеріали: нав­чальні плани, навчальна програма з літератури, підручник, хрестоматія, книги з позакласного читання, методичні керівництва для роботи в конкрет­ному класі, брошури, в які включається основний навчальний матеріал з конкретного етапу навчання, альбоми з літератури, роздавальний матеріал для групової та індивідуальної роботи, довідники для учнів, екзаменаційні білети тощо.

■ Візуальні наочні посібники

До них відносяться одноплоскісні навчальні посібники, що виготовлені як поліграфічно, так і самим вчителем і призначені для демонстрації в класі. Це продукції творів живопису, ілюстрації до художніх творів; великофор­матні схеми та карти, літературні плакати, таблиці і т.п. Такі навчальні посібники розраховані на зорове сприймання учнями з класної дошки або спеціальної підставки.

Візуальні навчальні посібники використовуються і за допомогою техніч- них засобів для забезпечення нормального зорового сприйняття навчальної інформації. Прикладами цього виду навчальних посібників можуть бути діапозитиви та діафільми, транспаранти для кодоскопу (графопроектору), матеріали для епідіаскопу, відеозаписи навчальної інформації (без звукового супроводу) та ін.

¹ Коржупова А.П. Наочність на уроках української літератури. - К.: Рад.школа,1965. - С.28.

* Аудіовізуальні навчальні посібники з літератури

Вони забезпечують синхронне слухове і візуальне сприйняття навчальної інформації: навчальні звукові фільми, навчальні кінофрагменти, кінокіль-цівки; діафільми з синхронним звуковим супроводом, навчальні звукові відеозаписи, навчальні телепередачі тощо.

Такі посібники дозволяють виходити за межі програмового матеріалу, розширюють коло інформації з теми, що вивчається, дають можливість учням здійснювати захоплюючі подорожі по історичних та літературних місцях, побачити деяких класиків літератури і сучасних письменників, почути їх голоси, прилучатись до зразків художнього читання, створених акторами.

ш Предметні навчальні посібники

Вони складаються з реалій або їх зображень. До них відносяться: особисті речі письменників (або їх зображення), макети сцен драматичних творів, різні інші предмети (речі), в яких міститься інформація.

Створені і нині діючі навчально-методичні комплекси з літератури дають змогу вчителям літератури по-творчому і різноманітно підходити до їх використання в процесі підготовки, під час проведення уроків і всієї системи позакласної та позашкільної роботи.

В умовах здійснення реформи загальноосвітньої школи до створення сучасних навчально-методичних комплексів з літератури пред'являються серйозні вимоги: вони повинні включати в себе передовий досвід вчителів, враховувати досягнення сучасного літературознавства, відрізнятись висо­ким науково-методичним рівнем.

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ

КАБІНЕТ ЛІТЕРАТУРИ

1. Навчальний кабінет літератури, його обладнання і принципи роботи

■ Призначення

Кабінетна система навчання як якісно новий етап у розвитку навчально-матеріальної бази школи все більше утверджується в житті. Вона відповідає вимогам науково-технічного прогресу, створює сприятливі умови для вико­ристання на уроках сучасного навчального обладнання та технічних засобів навчання, допомагає вчителеві тісніше пов'язувати навчання з життям, активізувати пізнавальну самостійність учнів, формувати в них практичні вміння і навички.

Важливе місце серед предметних кабінетів у школі займає навчальний кабінет літератури, головне призначення якого створення сприятливих умов для самостійної роботи над твором письменника, виховання в учнів любові до книги: "В кабінеті літератури учень попадає в світ книги, світ мистецтва слова... Виховання любові до книги - складне, важке, але надзвичайно благородне завдання словесника. В кабінеті літератури все підпорядковане цій меті".'

Шкільний кабінет мови і літератури - це навчальне приміщення, спеці­ально обладнане відповідно до вимог наукової організації праці меблями, всіма необхідними засобами навчання та пристроями, що полегшують їх використання, для проведення уроків, факультативних занять та різноманіт­них позакласних заходів з мови і літератури, виховної роботи з учнями засобами літератури і мистецтва, а також для підвищення наукової та методичної кваліфікації вчителів.

У 1968 році літературні кабінети включені до числа обов'язкових у школі. Міністерство освіти УРСР розробило положення про навчальні кабінети з української мови і літератури та російської мови і літератури, видані реко­мендації щодо їх оформлення. У школах організовуються як мовно-літера­турні кабінети, так і навчальні кабінети окремо з мови і окремо з літератури, хоча вони існують у школі у тісній співдружності.

■ Обладнання

Як же найраціональніше обладнувати літературний кабінет, виходячи з вимог наукової організації праці?

'Прессман Л.П. Кабинет литературьі. 2-еизд. -М.: Просвещение, 1983.-С.4.

Усі матеріальні засоби літературного кабінету можна поділити на три групи: навчальне обладнання (книги, навчально-наочні посібники, аудіо­візуальні засоби); загальне обладнання (меблі та пристосування, які полегшу­ють використання навчального обладнання) і спеціальні засоби для наукової організації навчального процесу й керівництва ним (картотеки, пам'ятки, каталоги, тематичні папки, картки тощо).

Для розміщення навчального обладнання в кабінеті здебільшого служать передня і задня стінки, його ж бокові стінки - це в основному експозиційна зона кабінету.

Передня стінка кабінету - це його демонстраційна зона. Тут знаходиться демонстраційний стіл учителя з відділеннями, де можна розмістити навчальні посібники, потрібні для кількох уроків. Інші навчальні посібники розміщають­ся на задній стінці кабінету, а великі за обсягом - у нішах або фанерних ящиках з відкидними дверцятами, які обладнуються на задній стінці кабінету або нижче класної дошки. У демонстраційний стіл учителя вмонтовуються магнітофон,програвач, кодоскоп, пульт управління.

На передній стінці кабінету розміщається універсальна дошка (краще розсувна чи двостулкова) з екраном. Дошка має пристрій для демонстрування наочних посібників на уроці (рухомі хомутки для таблиць, роликові тримачі). В класній дошці з розгорнутими щитами середній щит може бути екраном чи магнітною дошкою. З одного боку дошки обладнується робочий стенд "Сьогодні на уроці", з другого - встановлюється на підставці телевізор.

Кіноапарат, діапроектор, епідіаскоп найкраще розміщати посередині задньої стінки. Пересувна тумбочка для зберігання проекційної апаратури може бути одночасно підставкою для демонстрування екранних посібників.

По обидва боки від проекційної апаратури, вздовж усієї задньої стінки встановлюються відкриті секційні шафи або стелажі, де розміщується книж­ковий фонд кабінету (з одного боку) та роздавально-дидактичний матеріал, діатека, фонотека, картотека кабінету, тематичні папки, методрозробки вчителів і матеріали з досвіду роботи (з другого). Для зручності користу­вання всі навчальні посібники, невеликі за розміром, як і крупномасштабні, варто розмістити за класами і розділами програми.

Літературний кабінет має постійне і змінне оформлення.

Бокова стінка кабінету - експозиційна зона. Тут оформляються змінні стенди про письменників, які вивчаються в школі, розміщуються матеріали до ювілейних дат, з літературного краєзнавства, учнівської творчості, про літературні новини. У деяких школах для експозицій обладнується на боковій стінці поздовжній виставочний стенд з розсувним склом.

Шкільний літературний кабінет у першу чергу має свій книжковий фонд, куди входять: праці з естетики, філософії, літературознавства, етнопедаго­чки, культурологи та ш.; програмова художня література та література з юзакласного читання; методичні посібники для вчителів та друковані гидактичні матеріали; довідникова література, підручники, хрестоматії, їіажано мати підшивки літературних газет і журналів.

У кабінеті розміщуються друковані, екранні та звукотехнічні навчально-іаочні посібники з літератури. З друкованих посібників - таблиці з теорії гітератури, портрети письменників, літературні плакати, альбоми про життя творчість письменників, демонстраційний ілюстративний матеріал з літе->атури тощо. З екранних посібників у кабінеті мають бути діафільми, діа-юзитиви, навчальні фільми і фрагменти з них, транспаранти для кодоскопа, гідеозаписи. Із звукових посібників учителі літератури збирають у кабінеті -рамзаписи, фонохрестоматії, магнітофонні записи на літературні теми.

У зв'язку з тим, що друковані посібники є ще не до всіх тем з літератури, вчителі організовують учнів на виготовлення саморобних навчальних посіб-іиків (збирання матеріалів про письменника у тематичні папки, виготовлення ;аморобних літературних альбомів, на основі ювілейних матеріалів про шсьменника з періодичної преси, запис літературно-музичних композицій ющо).

В Картотека

До творчості кожного письменника, що вивчається в школі, бажано ібирати в кабінеті комплекти навчальних посібників (тексти художніх творів, юдаткова критична література для учнів, методична література для вчителя, 'ематичні папки, демонстраційний ілюстративний матеріал, роздавальний матеріал, аудіовізуальні засоби навчання, матеріал до творчих робіт учнів і •лі.).

Для того щоб можна було швидко і раціонально використати система-изовані в кабінеті посібники, їх обліковують і складають на них тематичну :артотеку. Для складання тематичної картотеки всі навчальні посібники, ікі є в кабінеті, групуються за певними темами відповідно до шкільної програми з літератури. Назви навчальних посібників записуються на окремих :артках, які розміщуються у спеціальних ящичках за певними розділами і емами навчальної програми. Ось які розділи містяться в картотеці до теми І.П.Котляревський", яка вивчається у 8 кл. з української літератури: книги, юсібники; статті (з журналів); художня, мемуарна література; газетні іатеріали; унаочнення; роздавальний матеріал; фонотека, діатека; творчі юботи учнів.

Якщо в кабінеті складена тематична картотека, на її основі можна налогічно складати поурочну картотеку. До поурочних картотек також аносяться унаочнення, технічні засоби навчання, роздавальний матеріал, одаткова література для учнів, література для вчителя.

■ Організація роботи

Навчальні кабінети з української мови і літератури є центром навчально-методичної роботи в школі з цих предметів, вони працюють у тісному зв'язку з шкільною бібліотекою. Такі кабінети є справжньою творчою лабораторією учителя, бо допомагають йому добре підготуватись до уроків і проводити їх на високому ідейно-методичному рівні. Літературний кабінет є місцем проведення консультацій, додаткових занять з літератури, факультативів, занять літературних гуртків. Тут же словесники проводять засідання свого методоб'єднання, а учні можуть самостійно попрацювати над додатковою літературою після уроків.

Літературний кабінет - це місце, де збираються і нагромаджуються мате­ріали з досвіду роботи вчителів-словесників, їх позакласної роботи з учнями (плани, конспекти відкритих уроків, методрозробки окремих тем з літера­тури, доповіді, реферати вчителів, опис літературних екскурсій, композиції літературних вечорів, магнітофонні записи, збірники учнівських творів, картки-завдання для самостійної роботи тощо).

Вся позакласна робота літературного кабінету спрямовується на пропаганду сучасної літератури: тут працює гурток любителів літератури, збираються матеріали з літературного краєзнавства, складаються компо­зиції до літературних вечорів, плани проведення літературних тижнів, фестивалів художньої творчості.

Всією роботою кабінету керує рада, яка допомагає вчителю організувати в ньому змістовну навчально-виховну роботу. До ради літературного кабінету здебільшого обирається 20-25 учнів-активістів, які захоплюються літературою і мистецтвом. Сюди входять: голова і секретар ради, бібліотекарі, лаборанти, лектори, літописці, кореспонденти, художники-оформлювачі, редколегія, відповідальні за ТЗН, організатори переписки з літературними музеями тощо. Бажано, щоб до ради входили учні всіх середніх і старших класів школи. Члени ради допомагають учителеві вести облік літератури і навчальних посібників у кабінеті, готувати матеріал до уроків, використовувати на них ТЗН, оформляти літературні виставки, ремонтувати навчальні посібники і т.п.

Літературний кабінет створює сприятливі умови для активізації навчаль­но-виховної роботи на уроках і в позаурочний час у процесі вивчення літератури в школі.