5. Типи методичних посібників для вчителів-словесників і навчальних посібників з літератури для учнів

Крім шкільних підручників, учителі й учні користуються різними друко­ваними джерелами, які подають їм певну допомогу в їхній щоденній праці. Основні вимоги до таких джерел: належний науковий рівень; достовірність і практична цінність дібраних теоретичних відомостей та фактів; доступність викладу.

■ Комплект методичних посібників для вчителів

У розпорядженні вчителів є чимало посібної літератури різних типів, коротко розглянемо кожний з них.

1. Праці літературознавчого характеру, які сприяють піднесенню загально­теоретичної підготовки вчителів, знайомлять з новими досягненнями цієї науки, її проблемами й пошуками. Це, найперше, праці, адресовані фахівцям-літературознавцям і масовому читачеві: багатотомні видання історії літератури й матеріалів до вивчення цієї науки, курси теорії літератури, дослідження творчості видатних письменників, розвитку словесного мистецтва в різні історичні періоди або окремих проблем літературознавства тощо. Є праці, призначені для вчителів, наприклад, теоретичні курси основ літературознавства.

2. Посібники, що розробляють загальні проблеми методики літератури; їх завдання - озброїти вчителів знаннями теоретичних основ цієї науки. Сюди відносяться праці, що досліджують її розвиток і нормативні курси з методики літератури, в яких визначається зміст нашого предмета, форми та засоби, методи й прийоми навчання, планування, організація і проведення позакласної роботи.

ІП. Посібники з методики викладання окремих тем шкільного курсу літера­тури. До цього типу належать літературно-методичні портрети ("пись­менник у школі"), збірники статей, поурочні розробки, методичні нариси, присвячені вивченню окремих художніх творів та оглядових тем, посібники, що містять поради, як працювати з підручниками для різних класів, проводити роботу з виразного читання та вивчення елементів теорії літератури. В цих посібниках викладається спеціально дібраний дидактичний матеріал, визначаються форми, засоби, методи і прийоми подання його учням; при цьому загальні теоретичні положення знаходять своє конкретне практичне застосування. Видання цього типу, як і всіх інших, призначені подавати постійну допомогу в педагогічній діяльності вчителів, підносити їхню фахову майстерність.

4. Посібники, що розглядають виховне значення літератури. В них пода­ються поради та рекомендації щодо формування в учнів національної свідомості, патріотичного, морального, естетичного, екологічного, трудового виховання засобами художньої літератури.

5. Посібники, присвячені окремим видам і формам навчання: організація самостійної роботи учнів, робота з розвитку мовлення, зокрема письмо­вого, з виразного читання, проведення бесід про позапрограмні твори, позакласної роботи.

6. Довідникові видання: енциклопедії, зокрема літературна, словники, довідники, хронологічні таблиці. Одні з них призначені для широких кіл читачів, інші - для вчителів (наприклад, "Педагогічний словник").

VII. Засоби унаочнення: плакати й альбоми про життя і творчість письмен- ників, кіно- і діафільми, телепередачі, теоретико-літературні таблиці тощо.

'Голубков В.В. Методика преподавания литературы. - М.: Учпедгиз, 1952. -С.89.

VIII. Періодична педагогічна преса: журнали та газети українською, росій­ською, англійською мовами, одні з яких призначені вчителям-словесни-кам, інші - викладачам усіх предметів.

Усі типи видань, крім праць літературознавчого характеру, разом з підручником становлять комплект методичних посібників для вчителів.

В Комплект навчальних посібників для учнів

Посібниками III-VI типів користуються не тільки вчителі, а нерідко й учні, зокрема класів з поглибленим вивченням літератури й ті, що навчаються в загальноосвітніх школах, але мають літературні задатки, тому й підвище­ний інтерес до нашого предмета. Сьомий з розглянутих типів - наочні посібники - стосуються не тільки вчителя, а й учня, оскільки вони призначені для сприймання навчального матеріалу школярами на уроках. Проте є видання, адресовані безпосередньо учням; вони також бувають різних типів.

1. Серія "Шкільна бібліотека". Книжки цієї серії складаються з двох частин: 1) біографічний нарис (нерідко художньо-публіцистичного характеру), стислий огляд творчості; 2) вибрані твори, призначені для самостійного читання школярів. У багатьох з цих книжок даються коментарі літерату­рознавчого, історичного, економічного та ін. характеру. Мета таких видань - ширше ознайомити учнів з доробком письменників, окремі твори яких вивчаються за програмою, задовольнити певною мірою читацькі запити школярів, виробляти в них потребу "серйозного читання", вихо­вувати естетичні смаки та почуття.

2. Видання для учнів повних текстів тих творів, які в шкільних хрестоматіях даються скорочено. Одні з цих книжок містять лише самі тексти, в інших є короткі біографічні нариси, аналіз твору та коментарі.

3. Словники літературознавчих термінів для учнів українською та російською мовами. Вони допомагають школярам уточнити знання вже засвоєних літературознавчих понять, збагатити свою пам'ять новими відомостями з цієї галузі науки.

4. Посібники для вступників у вищі заклади освіти. Це, по-перше, книжки, в яких чітко і стисло викладено основний зміст шкільного курсу літера­тури; вони допомагають тим, хто вступатиме до ВЗО на філологічний факультет, повторити і закріпити в пам'яті найпосутніше, найважли­віше з цього предмета. Крім того, майже щороку видаються довідники для абітурієнтів, які в формі анотацій викладають систему знань з кожно­го екзаменаційного предмета, у тому числі й з літератури, що їх повинні виявити вступники. Такі посібники допомагають зосередити увагу на головному, економно і продуктивно використати час і сили. Кількість типів навчальних посібників для учнів, їх тематика, характер і обсяг матеріалу, спосіб його викладу визначаються завданнями літератури як шкільної дисципліни. Навчальні посібники тісно пов'язані з підручниками доповнюючи викладений у них навчальний матеріал додатковими відомос­тями, знання яких допомагає кращому розумінню і запам'ятанню того основ­ного, найважливішого, що є в кожній темі шкільного курсу. Разом з підручни­ками ці посібники становлять комплекс навчальних книг для учнів.

6. Наочні посібники і засоби їх демонстрування ■ Класифікація методів унаочнення

У сучасних умовах розвитку загальноосвітньої школи створюються різ­номанітні наочні посібники з літератури. Перш ніж перейти до їх характерис­тики, слід звернутись до праць відомих методистів, які розглядають класи­фікацію засобів наочності з літератури. У розв'язанні цього питання немає єдиної думки: зустрічається деякий різнобій у термінології навіть у одного і того ж автора. Видатний методист В.В.Голубков, наприклад, поділяв наоч­ність на три види: словесно-образну, художньо-зображальну і графічну.' У роботі "Наочність у викладанні літератури в середній школі", залишаючи той же поділ, цей же автор вводить, хоча і близьку, але іншу термінологію: образно-зорова, емоційно-слухова і графічна наочність. А.П.Коржупова, ав­тор методичного посібника "Наочність на уроках української літератури", відносить до зорової наочності образотворчу (живопис, скульптуру), схе­матичну (різні схеми, карти), технічну (сюди відносяться різні види екранної наочності, електрифіковані прилади і ін.), предмети в натурі (книги, спостере­ження природи, пам'ятники і т.п.).⁴

Таким чином, до однієї і тієї ж групи різні автори відносять різні засоби наочності.

В "Методике преподавания литературы", виданої за редакцією З.Я.Рез (М.: 1977), не дається певної класифікації наочності, лише відмічається, що в методиці літератури прийнято говорити про три види наочності: зорову, слухову, словесну.⁵

Зараховуючи образотворче мистецтво до одного з видів наочності (ху­дожньо-зображувальної або образно-зорової) і не виділяючи суміжних видів мистецтв, що залучаються в процесі викладання літератури, згадані автори

РОЗДІЛ X

¹ Щиряков H.H. Изобразительное искусство на уроках литературы, VIII-X классы. - Минск, 1968. - С.8.

мимоволі відносять їх до наочності в звичайному розумінні цього слова, а це призводить до теоретичної плутанини і деякої дезорієнтації.

Використовуючи твори суміжних мистецтв у викладанні літератури, важливо мати на увазі, що вони є самостійними видами художнього мис­тецтва і не можуть розглядатись в плані звичайних наочних посібників.

Має рацію в цьому відношенні методист М.М.Щиряков, який стверджує: "...що ця "наочність" виступає в новій якості, є суттєво відмінною в порів­нянні з кожною іншою наочністю і має не тільки допоміжну дидактичну, але й зовсім самостійну естетичну цінність".'

Подібної точки зору дотримується дидакт С.П.Баранов, який вважає, що "живопис, наприклад, немислимий без картин, одначе термін "наочний посібник" до нього не придатний".⁶

У зв'язку з цим необхідно і в класифікації наочності з літератури виділити в самостійну групу суміжні мистецтва, які залучаються на заняття з цього предмета. Класифікація наочності з літератури може бути подана таким чином.

До першої групи слід віднести таку наочність, під час сприйняття якої головну роль відіграє зоровий аналізатор. Це предметно-зображувальна наочність (фотоматеріали, макети тощо) і символіко-схематична (літератур­но-історичні карти, схеми, таблиці, діаграми, плани, записи на дошці і т.п.).

До другої групи можна віднести наочність, що сприймається в основному на слух. Назвемо її емоційно-слуховою. Це різноманітні записи читання ху­дожніх творів, виступи письменників, поетів та різні фонозаписи.

До особливої групи (третьої) належать твори суміжних видів мистецтва: репродукції творів образотворчого мистецтва, твори музики, театру, кіно і т.п.

З'ясування питання класифікації засобів унаочнення дає більш чітку уяву про види наочних посібників і з'ясування питання про засоби їх демонструван­ня в процесі викладання літератури.

■ Види наочних посібників

Наочні посібники з літератури різноманітні за формою і змістом: це таб­лиці, плакати, карти, схеми, хронологічні, синхроністичні таблиці, фотогра­фії, монтажі, альбоми та інше.

■ Таблиці

У практиці школи широко використовуються таблиці, виготовлені фаб­ричним способом і саморобні. В посібниках цього виду навчальний матеріал подається у вигляді дат і тексту, пов'язаного з ілюстративним матеріалом. Подібні таблиці, як правило, вивішуються в класі і використовуються на різних етапах уроку: під час пояснення нового матеріалу, закріплення вивче­ного і повторення.

■ Літературні плакати

Цінним посібником є літературний плакат, який також може бути само­робним або виданий друком. Він містить в собі різноманітний матеріал, що стосується життєвого і творчого шляху письменників та їх окремих творів. Такі плакати складаються з портретів письменників, близьких їм осіб-одно-думців, фотографій місць, пов'язаних з життям і творчістю митців слова, фотокопій перших видань їх творів, ілюстрацій до них, висловлювання самого письменника та видатних діячів культури і літератури про нього і т.п. Літе­ратурні плакати зараз видаються, на жаль, рідко. А в 50-ті роки у видав­ництві "Радянська школа" було видано серії плакатів з української літера­тури "Слово о полку Ігоревім", "Марко Вовчок", "Т.Г.Шевченко", "Іван Франко", "М.Коцюбинський" та інші.

Такі посібники демонструються, як правило, на уроці під час пояснення нового матеріалу. Але їх вивішують в класі під рубрикою "Сьогодні на уро­ці" заздалегідь з тим, щоб учні і в позаурочний час змогли познайомитись детально з текстом плаката, його оформленням. Деякі вчителі за зразком літературного друкованого роблять з учнями саморобні плакати. При цьому включають в них систему запитань-завдань, розрахованих на виконання їх учнями під час вивчення теми за програмою.

■ Карти та карти-схеми

Наочними посібниками можуть бути історичні, географічні та контурні карти, які допомагають учням під час вивчення літературно-історичних тем чіткіше уявити місце подій, відбитих у художньому творі, перебування письменника в конкретних місцях своєї країни та за кордоном.

Карти-схеми типу "Карта подорожей Лесі Українки", схема місць перебу­вання Т.Г.Шевченка в різні періоди життя сприяють кращому засвоєнню матеріалу, що вивчається в часі та просторі. Демонстрація таких карт-схем доцільна в процесі лекційного викладу життєвого і творчого шляху письмен­ників, під час повторення та закріплення пройденого.

Хронологічні та синхроністичні таблиці - зручні наочні посібники для запам'ятовування учнями зв'язків суспільно-історичного життя з фактами життя письменника, з його творчістю. Як правило, вони виготовляються учнями під керівництвом учителя або самим учителем і використовуються в процесі вивчення конкретної теми на уроках.

■ Фотоматеріали

Фотографії використовуються як наочні посібники під час вивчення біографії письменника й аналізу художніх творів. Фотодокументи про різні періоди життя письменника допомагають дізнатися про його сімейне ото­чення, про дружбу і зв'язки письменника, його суспільну діяльність. При вивченні драматичних творів використовуються фотографії, які відтворю­ють сцени з п'єс, виконавців ролей дійових осіб. У процесі демонстрування фотографій учні одночасно із розповіді учителя дізнаються про акторів, які грали в спектаклях, кіно.

Умови кабінетної системи в сучасній школі допомагають вчителям-сло-весникам поступово накопичувати фотографічний матеріал, одержаний із ілюстрованих періодичних видань, і створювати тематичні папки з творчості окремих письменників, з вивчення оглядових тем.

Все це створює передумови для демонстрування його як роздавального матеріалу. Якщо не вистачає достатньої кількості фотографій на клас, демон­страція їх здійснюється через епідіаскоп.

У шкільній практиці зібраний і систематизований ілюстративний матері­ал часто оформлюється у вигляді монтажів, стендів-розкладок для того, щоб учні змогли ознайомитись з наочністю не тільки на уроці, а й у процесі під­готовки до домашніх завдань, виступів, повідомлень, використали його під час роботи над твором, випуску літературних газет, ювілейних виставок, присвячених творчості того чи іншого письменника.

Значною орієнтацією для вчителів літератури з питання створення різних видів наочних посібників є вперше розроблений Л.В.Чуніхіною та М.В.Коло-кольцевим "Аннотирований темник наглядных пособий по литературе"⁷, в якому рекомендується створення комплектів демонстраційного матеріалу до вивчення біографії письменника, до творів, що вивчаються текстуально, до історико-літературних оглядів.

■ Літературні альбоми

Широку популярність має така форма наочних посібників як літературні альбоми, які складаються за різними принципами. Частіше видаються альбоми, що висвітлюють життя і творчість окремого письменника, на­приклад, "Життя і творчість Г.Сковороди", "Павло Тичина" та ін. На уроках можна використати з таких альбомів лише окремі ілюстрації, в основному ж робота з ними відбувається в позаурочний час.

В останній час видаються найбільш зручні для демонстрування на уроці альбоми незброшурованих картин з окремих монографічних тем (Н.Й.Воло­шина "Слово і образ", К.: Мистецтво, 1983/. Формат таких видань дозволяє вчителю демонструвати наочність на уроці в процесі викладу нового матеріалу, перевірки домашнього завдання, закріплення, під час роботи над твором. А методичні рекомендації, що передують альбомам, озброюють учителя різноманітними методичними прийомами їх використання.

■ Роздавальний матеріал

Необхідність розвитку самостійної пошукової діяльності учнів у процесі вивчення літератури викликала появу роздавального матеріалу, наприклад, Б.Г.Скоморовський, "Дидактичний матеріал з української літератури для 8 класу" (К.: Рад. школа, 1981). Такого виду наочні посібники, які використо­вуються на уроках з метою перевірки знань учнів, організації самостійної роботи і т.п., допомагають виховувати в учнів інтерес до навчального пред­мета, розвивати трудові навички і використовувати одержані знання у прак­тичній діяльності. Лабораторія технічних засобів навчання Інституту педа­гогіки АПН України розробила перелік навчальних посібників, який орієн­тує сучасного вчителя-словесника на відбір найнеобхідніших, перевірених практикою навчально-наочних посібників з літератури. Поступово розши­рюється фонд наочних посібників, що особливо помітно з переліку діафільмів, діапозитивів, навчальних кінофільмів, звукових посібників. У перспективі будуть видаватись удосконалені наочні посібники з літератури, наприклад, роздавальний матеріал: картки з текстом, картки ілюстративні з завданнями тощо.

■ Звукові посібники

Звукові посібники типу "Сторінки радіопередач", фонохрестоматії вима­гають під час використання бездоганно працюючої апаратури: програвачів, магнітофонів і т.п., а також продуманої з боку вчителя певної системи і методичної різноманітності їх використання. Такі посібники слід використову­вати на різних етапах уроку, дотримуючись при цьому педагогічної послідовності та почуття міри.

■ Умови добору наочних посібників

Добір наочних посібників до уроку - річ важлива: тільки комплексне використання їх з урахуванням специфіки класу, його загальної підготов­леності, розвитку дасть позитивний результат у навчанні і вихованні школярів.

Має рацію методист А.П.Коржупова, яка вважає, що "велика кількість наочних посібників, показаних на одному уроці, промайне, як в калейдоскопі, перед очима учнів і не тільки не залишить належного сліду в їх пам'яті, не

ризділ XI

викличе відповідних емоцій і не забезпечить глибини знань, а й приведе до перевантаження уроків".¹

Слід відмітити, що завдяки кабінетам літератури в школах створюються умови для зберігання і раціонального використання різноманітних наочних посібників, необхідних для проведення уроків і широкої позакласної роботи. Створюються передумови для включення при цьому різноманітних засобів їх демонстрування, що сприяє оптимізації викладання літератури в школі.