5. Бібліографічна робота кабінету літератури та бібліотеки

Шкільні бібліотеки і кабінети літератури, що створюються вчителями, мають спільні виховні цілі й завдання: прилучити школярів до морально-естетичної культури і мистецтва; формувати літературно-художній смак; інформувати про новини літератури; активно рекомендувати твори належ­ного наукового і художнього рівня, формувати читацькі інтереси; популяри­зувати читацький досвід з метою виховання талановитого читача.

Вивчення стану роботи шкільних бібліотек України показало, що в останні роки зміцнюються зв'язки цих бібліотек із шкільними кабінетами літератури, підвищується роль шкільних бібліотек в організації бібліографічної роботи учнів. Так, у кращих шкільних бібліотеках систематично проводяться бібліо­течно-бібліографічні заняття з школярами, створюються рекомендаційні посібники для конкретних груп читачів і окремих учнів з актуальних тем, питань і складаються рекомендаційні списки літератури, персональні пам'ятки, списки-закладки "З чого почати", "Що читати далі", "Це цікаво - прочитай", плани читання на допомогу літературі як навчальному пред­мету, з метою розширення загальнокультурного світогляду школярів. Такі бібліотеки разом з учителями, що викладають літературу, широко викорис­товують усні форми рекомендаційно-бібліографічного обслуговування читачів-учнів: рекомендаційні бесіди про книги, бібліографічні огляди тощо.

Але недоліком багатьох бібліотек є відсутність необхідних контактів у роботі з шкільними кабінетами літератури. Шкільні кабінети і бібліотеки працюють відокремлено, довідково-бібліографічний апарат одних і інших недостатньо організований, що негативно впливає на читацькі знання і уміння школярів.

Спільна бібліографічна робота кабінету літератури і шкільної бібліотеки полягає, перш за все у тому, щоб розв'язувати завдання орієнтації учнів у бібліографічних джерелах. В умовах школи необхідно всебічно розкривати перед учнями склад фондів шкільної бібліотеки і кабінету літератури.

■ Форми інформаційно-бібліографічної роботи

Інформаційно-бібліографічна робота в школі може бути масовою, групо­вою і індивідуальною.

До форм масового бібліографічного інформування відносяться інфор­маційно-бібліографічні бюлетені (списки), виставки (картотеки) нових надходжень, виставки-огляди, бібліографічні огляди, "Дні інформацій" тощо. Вони можуть бути організовані як у шкільній бібліотеці, так і в кабінеті літератури (за узгодженістю бібліотекаря і вчителів-словесників). Такі спільні форми роботи дозволять привертати увагу до бібліографічної інфор­мації широке коло учнів. Важливо, щоб виставки, огляди, "Дні інформації" проводились з урахуванням вікових особливостей читачів, у певній системі і чіткій періодичності (щотижня, кожного місяця, кожну чверть).

З метою ознайомлення з книжковим фондом шкільної бібліотеки широко організовуються виставки-огляди на допомогу вивчення літератури як нав­чального предмету, наприклад, "Фонд художніх творів письменників укра­їнської літератури в нашій бібліотеці". Такі виставки-огляди можуть супро­воджуватись циклом заходів по пропаганді книг: рекламування їх в стінній пресі, по шкільному радіо.

Біля виставок можуть організовуватись спільно бібліографічні огляди для учнів різних класів, батьків. Вони проводяться бібліотекарями, вчителями літератури, старшокласниками. Бібліографічні огляди дають оцінку літе­ратурі, що рекомендується, візуально знайомлять з виданнями; все це сприяє формуванню читацьких інтересів школярів.

"Дні інформації" - комплексна форма інформаційно-бібліографічної роботи з учнями. Вони дозволяють вести серед учнів широку пропаганду бібліотечно-бібліографічних знань шляхом виставок, бесід, обміну читацьким досвідом. Крім того, тут може бути використано ігрові прийоми: вікторини, турніри кмітливих і допитливих і т.ін.

Лаборанти кабінетів літератури під керівництвом вчителів і бібліоте­карів у ці дні ведуть облік виданих книжок і бібліографічних посібників, аналізують, якими джерелами вибору літератури користувались учні . Для цього використовуються спостереження, аналізуються читацькі формуляри, анкети, відгуки про книги та джерела бібліографічної інформації тощо.

У практиці шкіл, поряд з організацією групового інформування з бібліографії, проводиться індивідуальна інформаційно-бібліографічна робота з учнями. Це така форма роботи, коли від кожного класу вчителі літератури виділяють інформаторів з числа найбільш підготовлених учнів, в обов'язки яких входить повідомляти шкільній бібліотеці про теми, до яких необхідна інформація колективу, окремій групі учнів. Такі інформатори в окремих випадках самі беруть участь у доборі матеріалу для інформування, висту­пають з оглядами літератури, бесідами про книги, інформують про заходи, що проводяться шкільною бібліотекою разом із вчителями літератури.

Завдання спільної бібліографічної роботи кабінету літератури і шкільної бібліотеки полягають також в озброєнні учнів уміннями користуватись довід-никовим апаратом хрестоматій та прочитаних книжок, шкільним словником літературознавчих термінів.

ПІСЛЯМОВА

Сучасна програма з літератури вимагає сформувати ці уміння в учнів до закінчення 8 класу. Але в процесі викладання літератури в старших класах закріплення і розвиток цих умінь продовжується.

До довідкового апарату кожної книги відноситься перш за все анотація. Анотація - це стисла характеристика твору, його змісту, форми, призна­чення. Вона привертає увагу до книги, зацікавлює учнів-читачів, сприяє повноцінному її сприйманню.

Практика показує, що далеко не всі вчителі літератури в своїй роботі використовують анотації з метою навчання школярів свідомому читанню, вибору книжок, проникненню в зміст прочитаного, умінню формулювати свою думку про книгу. Разом з бібліотекарем школи важливо добирати в процесі навчання такі анотації, які зацікавили б учнів, виробили б у них навички звертання до довідникового апарату книги взагалі і до анотації зокрема.

У процесі спільної бібліографічної роботи вчителі і бібліотекарі звертають увагу учнів на важливість ознайомлення з передмовою, коментарями книги, а також на особливості її художнього оформлення, показують, як ілюстрації доповнюють, коментують текст.

Вся ця робота налаштовує школярів на самостійну читацьку діяльність, без якої неможлива освічена і висококультурна особистість демократичного суспільства.

За своєю соціальною природою і суспільним значенням література в школі

- предмет яскраво національний, при всій своєрідності властивого їй народного характеру. Цілком закономірно українська література займає провідне місце у шкільних програмах, в усьому процесі навчання й виховання засобами мистецтва слова.

Найбільшу виховну силу, могутність впливу на покоління і народи, конти­ненти і людство здобула українська класика і кращі твори сучасних видатних майстрів слова.

Навчити молоду людину - вихованця нашої школи - читати будь-який твір зором чи слухом сучасної людини, сприймати його серцем і розумом гро­мадянина України, оцінювати твір на історичному ґрунті, але з позицій національних і загальнолюдських вартостей - в цьому теж виявляється виховна функція літератури в школі.

Література в школі є навчальним предметом і, при всій своїй специфіці, входить, особливо на завершенні курсу в старших класах, у коло основ наук -тому й вивчається на властивій усьому навчально-виховному процесові науковій основі. Таке твердження цілком відповідає дійсному стану, історичному досвіду, завданням культурного будівництва, навчання і виховання молодих громадян України.

Щоб найповніше і якнайкраще скористатися багатством художньої літератури

- її неодмінно слід вивчати, передусім навчитися читати, добирати, розуміти, сприймати, вміти любити її, почувати свою потребу в ній, розумно жити нею. Не просто милуватися, насолоджуватися, благоговіти - сприймати осмислено, брати для активної діяльності, для трудових звершень, для повноцінного життя.

Художня література як своєрідне людинознавство своїми специфічними засобами бере участь у тому ж суспільному процесі, до пізнання і розв'язання якого покликана наука суспільствознавство. Шляхом образного, художнього мислення як провідного, в поєднанні з логічним, науковим і література спрямовується на те, щоб зосереджувати увагу на вивченні і всебічному аналізі досвіду світового розвитку, створенні нового демократичного ладу в незалежній Україні.

Через художні твори виховуємо громадянина України, якому притаманна любов до землі, де він народився і виріс, гордість за свій народ, який має багате історичне минуле, за свою культуру, що сягає в глибоку давнину і відома на світовому обширі.

Методи вивчення літератури в школі, весь процес їх добору і творчого засто­сування, всю їх систему, "технологію" процесів роботи учня над основним матеріалом - текстом художнього твору, як і над літературно-критичними джерелами, підручником і посібником, - необхідно привести в повну відповідність з характером, змістом і метою кожної теми, кожного розділу. А звідси - кожного уроку "словесності", в найкращому змісті цього традиційного терміну, яка в^л^ишодили^шпи мовіи млисті в навчальному предметі, що органічно поєднує в собі мистецтво і науку, світ образів і логіку суджень, красу слова і силу діла, -предмета, що являє собою чудесний сплав чуття і мислі.

Колись великий російський письменник Л.М.Толстой у створеному ним педагогічному журналі "Ясная Поляна" писав:

"Найкращий учитель буде той, у якого відразу під рукою готове роз'яснення того, що зупинило учня. Роз'яснення ці дають учителю знання найбільшої кількості методів, здатність знаходити нові методи, і головне - не прив'язаність до одного лише методу, а переконання в тому, що всі методи однобокі і що найліпший метод був би той, який долав би всі можливі труднощі, що постають перед учнем, тобто не метод, а мистецтво, талант.

Кожен учитель... повинен прагнути пізнавати найбільшу кількість методів, розглядаючи їх як допоміжні засоби; повинен, розуміючи будь-яку трудність усвідомлення учнем не як недолік учня, а як недолік свого учіння, намагатися розвивати в себе здатність застосовувати нові прийоми. Кожен учитель має знати, що будь-який знайдений метод є лише ступінь, на який належить стати для того, щоб іти далі; має знати, що коли він сам того не зробить, то інший, засвоївши цей метод, на його основі піде далі, і якщо справа викладання є мистецтво, то завершеність і досконалість недосяжні, - а розвиток і удосконалення невпинні".¹

Давні прагнення передових учителів, підтверджені багатим їх досвідом, як і глибокі переконання видатних учених-педагогів, письменників, широкої громадськості про життєву необхідність ґрунтовного поліпшення всієї системи літературної освіти, майстерності і стилю, методів і прийомів навчання і виховання засобами художньої літератури знайшли своє утвердження в нових технологіях навчання і виховання.

Добір і застосування методів і прийомів вивчення літератури в школі і всебічного використання її виховних можливостей має бути таким, який у кожній конкретній ситуації забезпечував би повноцінне сприйняття почуттями й мисленням, серцем і розумом усієї глибини художніх образів, характерів і явищ, картин і подій, ідей та ідеалів. Вирішує тут і людський фактор - учитель, його творча праця, діяльний характер, життєвий досвід і надійна компетентність.

Методика літератури покликана глибоко аналізувати явища, властиві її предмету, активно підтримувати все нове, передове в літературознавчій, педагогічний і психологічній науці та шкільній практиці, порушувати актуальні проблеми, які хвилюють учителів, пропонувати і науково обґрунтовувати шляхи їх розв'язання. Перед нею, як і перед шкільним предметом літератури, стоїть завдання творчого пошуку і достовірності методів, чіткості й ефективності форм, дійовості засобів, раціонального використання всіх багатств мистецтва слова.

'Толстой Л.Н. Полное собрание сочинений/ Под ред. В.Г.Черткова. Серия первая.-Т. 8.-М.: Гослитиздат, 1936, с. 145-146.

ЛІТЕРАТУРА

Активные формы преподавания литературы: Лекции и семинары на уроках в ст. классах

/ Р.И.Альбеткова, С.Г.Герке, Л.П.Гладкая и др.; Сост. Р.И.Альбеткова. - М.:

Просвещение, 1991 - 175 с. - (Б-ка учителя лит.). Алексюк A.M. Загальні методи навчання в школі. - К.: Рад.школа, 1981. - 206 с. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - M.:

Просвещение, 1985. - 208 с. - (Б-ка учителя по общ.пробл.теории обучения и

воспитания).

Бандура О.М. Міжпредметні зв'язки в процесі вивчення української літератури. - К.:

Рад.школа, 1984. - 166 с. Бандура О.М. Теорія літератури. - К.: Рад.школа, 1969. - 286 с.

Беленький Г.И. Теория литературы в средней школе. - M.: Просвещение, 1976. - 222 с. БілецькийД. M. Позакласна і позашкільна робота з літератури. - К.: Рад.школа, 1962. -127 с.

Бразісе Т.Г. Целостное изучение эпического произведения. - M.:Просвещение, 1964. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Бесіди з молодими словесниками про уроки літератури в 5 і 6

класах. - К.: Рад.школа, 1967. - 264 с. Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Майстерність учителя-словесника. - К.: Рад.школа, 1963. -188 с. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Навчання і виховання засобами літератури. - К. : Рад.школа,

1973. - 176 с.

Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Українська література в середній школі: Курс методики.

К.: Рад.школа, 1962. - 391 с. Буяльський Б. А. Поезія усного слова. - К.: Рад.школа, 1969. - 264 с. Волошина Н.Й. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення літератури. - К.:

Рад.школа, 1985, - 102 с. Волошина Н.Й. Уроки позакласного читання у старших класах. - К.: Рад.школа, 1988.

- 174 с.

Волошина Н.Й. Вивчення української літератури в 5 класі. - К.: Педагогічна думка, 1997. - 174 с.

Восприятие учащимися литературного произведения и методики школьного анализа. -

Л.: Просвещение, 1972. - 268. Гаврилов П. Т. Оглядові теми на уроках української літератури в старших класах. - К.:

Рад.школа, 1980. - 128 с. Глухова Г. А. Позакласна робота як засіб підвищення ефективності уроку. - К.: Рад.школа,

1983. - 1 19 с.

Голубков В.В. Методика преподавания литературы. - М.: Просвещение, 1962 - 496 с. Градовський A.B. "I чужому научайтесь, й свого не цурайтесь": Методичні аспекта

вивчення української літератури у взаємозв'язках із зарубіжною. - К.: ППРВС

"Софія", 1998.-255 с. Жабицкая Л. Г. Восприятие художественной литературы и личность. - Кишинев: Штиинца,

1974. - 132 с.

Жила С. О. Вивчення української літератури у взаємозв'язку з образотворчим мистецтвом:

Посібник для вчителя. - Чернігів: РВК "Деснянська правда", 2000. - 176 с. Захарук Д.В. Ігри з літератури. - К.: Рад. школа, 1970. - 224 с.

Золотухін Г. О., Жебка 1.1., Литвиненко Н.П. Твір з української мови та літератури. - К.: Наукова думка, 1997. - 275 с.

1 Єф р е м о в С.О. Історія українського письменства/Худож. оформл. В.М.Штогрина--К.: Феміна, 1995. -С.23. ^

'Шевченко Т.Г.Твори:ВЗ-хт.~К.: ДержлітвидавУкраїни, 1963.-Т.2.-С.606. Коцюбинський М.М. Твори: В 7-ми т. - К.: Наукова думка, 1973. - Т. 1. - С.300.

2 Єф р е м о в С.О. Історія українського письменства/Худож. оформл. В.М.Штогрина--К.: Феміна, 1995. -С.23. ^

'Шевченко Т.Г.Твори:ВЗ-хт.~К.: ДержлітвидавУкраїни, 1963.-Т.2.-С.606. Коцюбинський М.М. Твори: В 7-ми т. - К.: Наукова думка, 1973. - Т. 1. - С.300.

3 3 у е в Д . Д. Школьный учебник. - М.Ледагогика, 1983. - С.61.

'Уши некий К.Д. Собрание сочинений.-М.-Л.: Учпедгиз, 1948.-Т.2. -С.219.

4Коржупова А.П. Наочність на уроках української літератури. - К.: Рад. школа, 1965. - С. 15.

5 Методика преподавания литературы /Под ред. З.Я.Рез. - М.: Просвещение, 1977. -С.180.

6Баранов СП. Сущность процесса обучения. -М.: Просвещение, 1981.-С. 101.

7 Наглядные пособия по литературе в старших классах средней школы: Сб.статей. -М.: Просвещение, 1966.

2

287