Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Райффайзен банк Аваль.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
95.54 Кб
Скачать

9.1. Аналіз діяльності ходат „Райффайзен Банк Аваль”

За рейтингом Асоціації Українських банків з 176 банків України «Райффайзен Банк Аваль» вже на протязі багатьох років практично по всіх показниках займає з другого по п'яте місце, уступаючи тільки ПриватБанку, Укрексімбанку та Ощадбанку.

Можна зробити висновок, що за період 2007-2011 рр. та на даний час всі складові активів і пасивів банку мали тенденцію до стрімкого зростання, про що свідчать таблиці і графіки приведені у звіті.

Нараховані доходи «Райффайзен Банк Аваль» за 2011 р склали 356 319 тис. грн., крім того, за позабалансовим рахунком 9603 враховуються не сплачені в строк доходи в сумі 11 865 тис. грн.

Питому вагу в загальній сумі нарахованих доходів - 191 880 тис.грн., або 92%, складають нараховані доходи по кредитах, які надані клієнтам. Під нараховані і не отримані доходи сформовані резерви в сумі 131 257 тис.грн.

Результати діяльності банку за 2011 рік розкриваються в Звіті про фінансові результати та примітках до звіту.

Загальний обсяг доходів, отриманих банком за банківськими та іншими операціями складає 6 667 051 тис.грн., загальний обсяг витрат 3 127 562 тис.грн.

Основною статтею доходів банку є процентні доходи які складають 74,3 % від загального обсягу доходів отриманих Банком за 2011 рік.

Процентні витрати Банку за 2011 рік складають 3 123 562 тис.грн. або 33,2 % від загального обсягу витрат.

Чистий процентний дохід банку складає 2 098 704 тис. гривень і в порівнянні з попереднім періодом збільшився на 445 168 тис.грн.

Використовуючи дані балансів банку «Райффайзен Банк Аваль» за 209 – 2011 роки, було розраховано показники, що характеризують фінансову стійкість банку.

Обсяги капіталу і зобов`язань зростали, дещо збільшився і коефіцієнт надійності і перевищував оптимальне значення. Отже, рівень залежності банку від залучених коштів не виходить за межі нормативного.

Коефіцієнт фінансового важеля значно покращився і в два рази перевищував оптимальне значення (1 : 20). Можемо сказати що банк не використовує можливості залучення додаткових коштів для розширення фінансових операцій.

Якщо в 2008 році значення коефіцієнту участі власного капіталу у формуванні активів було нижчим за оптимальне, то в 2009 – 2011 роках ситуація змінилась на краще і банку вдалося перевищити оптимальний рівень показника (не менше 10%). По-перше, збільшувався розмір статутного капіталу, по-друге, суттєво зростав прибуток і, по-третє, в 2008 році здійснювалась переоцінка основних засобів, яка суттєво збільшила власний капітал.

Від`ємне значення показника коефіцієнта захищеності доходних активів сигналізує, що доходні активи не захищені мобільним власним капіталом, але темпи росту і приросту з року в рік покращувались. Отже, якщо тенденція збережеться і в 2011 році, то можна очікувати покращення показника.

Таким чином, в перспективі банк має можливість за рахунок невикористаних резервів розширювати активні операції, підтримуючи на незмінному рівні власний капітал та утримуючи показники, що характеризують достатність капіталу, на оптимальному рівні.

Використовуючи дані фінансової звітності банку Райффайзен Банк Аваль за 2009 – 2011 роки було розраховано показники, що характеризують ліквідність балансу банку, порівняно їх значення та визначено структуру зобов`язань.

Банк в різні роки здійснював різну політику – в 2007 році збільшував частку високоліквідних активів, в 2008 – зменшував її, в першому кварталі 2011 – знову збільшував. Чотирикратне збільшення високоліквідних активів в пришлому році свідчить про можливе зменшення доходності робочих активів.

Таким чином, за аналізуємий період ліквідність балансу сильно не змінилася та в основному відповідає нормативним значенням. Банк намагається підвищити до нормативного значення показники миттєвої ліквідності за рахунок збільшення обсягів високоліквідних активів.

Використовуючи дані фінансової звітності банку Райффайзен Банк Аваль за 2009 – 2011 роки розраховано показники, що характеризують капітал банку, ефективність використання власного капіталу за аналізуємий період значно зросла. Таким чином, банк має достатньо капіталу як для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, так і покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банк бере на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банку.

Використовуючи дані фінансової звітності банку Райффайзен Банк Аваль за 2009 – 2011 роки розраховано показники, що характеризують прибутковість банку, банк наближається до мінімальної межі прибутковості, що вважається загальноприйнятною в світовій практиці банківської справи.

За аналізуємий період акціонери довели, що можуть відстоювати свої інтереси перед менеджментом банку, – прибутковість вкладених ними коштів зросла за три роки з 1,9% до 28,2%.

Ефективність використання залучених коштів порівняно з власними коштами залишається дуже низькою, її зростання за два роки склало всього 1,2 %.

Банк має прибуток у вигляді його доходу від процентної різниці як процент до середніх загальних активів більший загальноприйнятого рівня в 3,2%.

Таким чином, банку необхідно вжити додаткових заходів по управлінню як активними, так і пасивними операціями, з метою досягнення середньої по банкам першої групи прибутковості в 16%.

Використовуючи дані фінансової звітності банку Райффайзен Банк Аваль за 2009 – 2011 роки розраховано показники, що характеризують ділову активність банку, результатом ділової активності банку є досягнення показників близьких до середніх по галузі.

За даними НБУ, на перше січня 2010 року збитки Райффайзен Банку Аваль склали 2,02 млрд. грн. При цьому близько 9,6 млрд., або 20% були віднесені банком на резерви під знецінення позик. В цілому в 2009 році резерви на втрати з кредитів практично в три рази перевищили показник 2008 року.

Підсумовуючи наведений аналіз доходимо висновку, що банк «Райффайзен Банк Аваль» має стійку капітальну базу і достатньо капіталу для покриття втрат від прийнятих ризиків.