Результати дослідження спонукають автора до багатьох висновків. Головними з них є такі:

1. концептуальною основою подібних досліджень має бути позиція щодо клімату як одного з основних чинників ландшафтогенезу;

2. ландшафтознавче вивчення клімату специфічне й трудомістке, воно потребує перевірених, надійних методологічних й методичних основ;

3. кліматичне різноманіття території зумовлене складністю її ландшафтної структури та динамікою мезомасштабних атмосферних процесів;

4. процесам погодо- та кліматотворення властива деяка постійність однотипних територіальних проявів, що своєрідно віддзеркалюється в структурі геокомплексів різного рангу;

5. у різних ландшафтних регіонах складаються специфічні системи місцевих кліматів – складових мезокліматів;

6. ландшафтознавча оцінка кліматичних умов дає можливості для визначення мезокліматичних відмінностей;

7. оцінки мезокліматичних ресурсів і ландшафтно-кліматичних умов мають прикладний характер;

8. існує проблема середньомасштабного кліматичного районування територій;

9. у найближчій перспективі реальним є створення схем кліматичного районування ландшафтних регіонів України на рівні мезокліматів і місцевих кліматів (топокліматів);

10. є реальні перспективи створення нових напрямів ландшафтно-кліматологічних досліджень.