
- •Вибір і обгрунтування типу виробництва та його коротка характеристика
- •Розрахунок кількості виробничого обладнання
- •Визначення робітничого складу цеху та його чисельності
- •Видатки матеріалів
- •Розрахунок кількості обладнання, площі та робітників допоміжних відділень
- •Заточувальне відділення;
- •Відділення для переробки стружки;
- •Заточувальне відділення
- •Контрольневідділення
- •Ремонтне відділення
- •Майстерня для ремонту пристроїв та інструменту
- •Відділення для приготування та роздачі мастильно-охолоджувальних рідин (мор)
- •Цеховий склад матеріалів та заготовок
- •Інструментально-роздавальна комора (ірк)
- •Відділення для переробки стружки
- •Розрахунок виробничої площі та площ усіх допоміжних відділень
- •Планування механоскладального цеху
- •Вибір конструкції та розмірів будівлі цеху
- •Визначення площі побутових приміень
- •Визначення висоти прогону цеху
- •Техніко-економічні показники
- •Висновки
- •Література
Вибір конструкції та розмірів будівлі цеху
Спочатку виконуємо попереднє планування механоскладального цеху, розміщуємо колони та виконуємо схематичне розташування верстатів, користуючись при цьому наступними правилами:
повинна бути забезпечена прямоточність руху деталей у процесі їх обробки у відповідності з технологічним процесом ї обробки;
відстані між устаткуванням, устаткуванням і колонами, устаткуванням і стінами повинна бути оптимальними і призначеними відповідно до вимог з охорони праці.
Під час вибору конструкції будівлі враховуємо можливість максимального блокування відділень в одній будівлі.
Складальне відділення цеху розташовуємо в прольоті, що перпендикулярний прольотам механічного відділення. Це розташування має ряд переваг: деталі, що виготовляються в прольотах механічного цеху, транспортую до відповідних місць складального цеху мостовими кранами; вироби, що складаються, можуть переміщуватись в межах складального цеху мостовими кранами.
Рисунок 2 – Схема розміщення механічної та складальної дільниці цеху
Необхідна ширина прольотів будівлі визначається базуючись на плануванні обладнання в залежності від розмірів оброблюваних деталей, обладнання, що застосовується та транспорту. Для механічного та складального відділень за [1, с. 21] приймаємо ширину прольоту 18 м.
Крок колон будівель цеху знаходиться у відповідній залежності від прольоту мостового крану. У нашому випадку за [2, табл. 44] проліт мостових кранів дорівнює 17 м, а крок колон за [1, с 22]дорівнює 6 м.
Кожен проліт, в якому розміщені верстати, повинен бути оснащений краном вантажопідйомністю 5 тон ( в складальному цеху вантажопідйомність крана повинна бути не менше ваги зібраного верстата, тому використовуємо кран вантажопідйомністю 7,5 тон).
Довжину прольоту складального відділення визначають як частку від ділення площі складального відділення на прийняту ширину прольоту. Ця величина має бути кратна прийнятій ширині прольоту механічного цеху.
Довжину прольотів механічного відділення визначають залежно від ширини кожного прольоту, кількості прольотів та площі механічного відділення. Як було відзначено раніше, площа механічного відділення складає площу, яку займає верстатний парк та допоміжні відділення.
Побутові приміщення розташовуємо у триповерховій прибудові з повздовжнього боку виробничої будівлі. Преш ой поверх займається туалетами, вмивальними, душовими. Частина площі використовується для розміщення допоміжних відділень. Другий та третій поверхи використовуються для адміністративно-конторських приміщень та інших побутових приміщень.
Визначення площі побутових приміень
До побутових приміщень відносяться приміщення для приймання їжі, для відпочинку і санітарно-гігієнічні приміщення (гардеробні, умивальні, душеві, санвузли, приміщення для дизенфекції та сушіння одягу, пральні, приміщення для паління та ін.).
Площа, яку займає приміщення для зберігання одягу, визначається в залежності від способу зберігання одежі. Приймемо закритий спосіб – кожному працівнику належить поді війна шафа, де він зберігає вуличний і робочий одяг. Шафи розміщуємо паралельно повздовжній осі і одночасно перпендикулярно стіні з вікнами.
В дальньому кінці гардеробної розмістимо в окремому приміщенні душеві кабіни, їхню кількість приймають в залежності від групи виробничого процесу (в нашому випадку кількість людей, яка припадає на одну сітку, дорівнює 20 чол.) Отже необхідна кількість душових кабінок – 12 штук.
Санвузли розміщуються так, щоб відстань від них до найбільш віддалених робочих місць не перевищувала 100 м. Кількість унітазів приймаємо в залежності від кількості працюючих в найбільш чисельній зміні і становить 7 чоловічих унітазів, 7 чоловічих пісуарів і 14 жіночих унітазів. Усі унітази повинні розміщуватися в окремих кабінах із дверима, що відкриваються назовні. Глибина кабіни – 1.2 м,ширина - 0,9 м. Ширина між рядами кабін – 1,5 м, між рядом і стіною – 1,3 м. При розташуванні пісуарів напроти кабін, ширина проходу – 2 м.
Таблиця 10– Побутові приміщення
Найменування |
Норма шт./чол. |
Кількість на зміну складом 130 чол. |
Душові |
1/20 |
7 |
Гардеробні |
1/1 |
130 |
Туалети: чоловічі |
|
|
унітази |
7/(100…200) |
7 |
пісуари |
7/(100…200) |
7 |
жіночі |
14/(100…200) |
14 |
Умивальники |
1/20 |
7 |