
- •Предмет анатомії, фізіології, гігієни та його значення для правильної організації навчально – виховної роботи, трудового навчання, фізичного виховання.
- •Загальна характеристика будови і функції клітин.
- •Основні життєві процеси: гомеостаз, обмін речовин, ріст, розвиток.
- •5. Періодизація онтогенезу, її критерії. Характеристика.
- •Значення нервової системи. Загальний план будови нервової системи (відділи). Нервові клітини.
- •8.Синапс. Передача збудження через синапс.
- •9.Нервові центри та їх властивості: одностороннє проведення збудження, затримка проведення, сумація, післядія, стомлюваність, слідові процеси.
- •Загальна характеристика будови і функцій головного мозку.
- •Загальна характеристика будови і функцій спинного мозку.
- •Рефлекс, як основний принцип нервової діяльності. Рефлекторна дуга.
- •Будова і функції автономної нервової системи.
- •Розвиток нервової системи.
- •15.Поняття про залози внутрішньої секреції. Значення гормонів. Гіпофіз.
- •16.Щитовидна залоза, надниркові залози, їх топографія, функції.
- •17.Підшлункова залоза, статеві залози, їх топографія, функції.
- •Сенсорні системи
- •18.Загальна характеристика структури сенсорних систем, їх значення.
- •19.Зорова сенсорна система. Будова ока, його функціональні характеристики.
- •20.Порушення функціональних характеристик ока, їх профілактика.
- •21.Кольоровий зір. Вікові особливості зору.
- •22.Гігієна зору. Гігієнічні вимоги до освітлення робочого місця, тзн, підручників.
- •25. Сенсорна функція шкіри. Рухова сенсорна система.
- •26.Нюхова і смакова сенсорні системи.
- •27.Вестибулярна сенсорна система. Взаємодія сенсорних систем. Вища нервова діяльність
- •28.Поняття про вищу нервову діяльність. Безумовні рефлекси. Інстинкти. Імпритинг. Умовні рефлекси і їх види.
- •29.Умови і механізм утворення умовних рефлексів. Роль праць і. П. Павлова.
- •30.Гальмування умовних рефлексів. Виконання даних знань в практиці вчителя – початківця.
- •31.Динамічний стереотип. Його формування і значення.
- •32.Морфологічні та нейрофізіологічні основи мови. Розвиток мови.
- •33.Типологічні особливості вищої нервової діяльності дітей. Використання даних знань в практиці вчителя – початківця.
- •34.Сон, фази сну, його гігієна.
- •35.Порушення вищої нервової діяльності. Причини, профілактика.
- •Опорно – рухова система
- •42.Скелетні м'язи. Будова, групи м'язів. Робота м'язів.
- •Фізіолого – гігієнічні основи рухових режимів.
- •Фізіологія крові
- •48.Захисні властивості крові. Імунітет.
- •49.Групи крові. Переливання крові.
- •50.Вікові особливості системи крові. Регуляція кровотворення.
- •51.Недокрівя. Снід, профілактика.
- •52.Значення кровообігу. Два кола кровообігу. Лімфатична система.
- •53.Будова серця. Серцевий м'яз. Провідна система серця.
- •54.Серцевий цикл. Причини не стомленості серця.
- •55.Будова кровоносних судин. Швидкість руху крові по судинах.
- •57.Тиск крові та його вимірювання.
- •58.Прерозподіл крові при фізичній, розумовій діяльності під час харчування.
- •59.Вікові особливості серцево – судинної системи дітей.
- •60. Профілактика захворювання та тренування серцево – судинної системи.
- •61.Значення дихання. Відповідність будови і функцій носової порожнини,
- •62.Особливості будови і роботи легень. Ємкість легень.
- •63.Склад атмосферного, альвеолярного, видихуваного повітря. Механізм
- •64.Вікові особливості системи дихання.
- •65.Гігієна дихання та гігієнічні вимоги до повітряного режиму школи.
- •Фізіологія травлення
- •72.Травлення в тонких кишках. Всмоктування.
- •73.Секреторна функція травних залоз. Захисна функція печінки.
- •74.Вікові особливості секреторної та моторної функції травного тракту.
- •Обмін речовин та енергії
55.Будова кровоносних судин. Швидкість руху крові по судинах.
Всі судини складаються з 3 шарів. Артерії мають товсті стінки . зовнішній шар складається з плоскої клітини
ендитерію, внутрішньо м’язів і зовнішньо сполучнотканинний. Найтонший середній шар утворений
гладенькими м’язами. У стінках артерії багато еластичних волокон, які надають судинам міцності і
пружності. Вони складаються з таких же шарів як і артерії, але в них м’язів шар тонший, в них мало
еластичних волокон на відміну від артерій в середніх вен є кишечникові клапани, які під час руху крові
притискаються до стінок судин, а при зворотному розправляються і перегороджують їй шлях.
Капіляри – найтонші судини, які зв’язують дрібні артерії з найдрібнішими венами. Складаються з одного
Шару плоских епітеліальних клітин. Через стінки капіляра відбувається обмін речовин між кров’ю і судинами.
У різних частинах кровної системи кров тече з різною швидкістю в аорті=50 см/с. в артеріях =15-20 см/с, у
Венах=6-14 см/с,у капілярах = 0,5 мм/с.
Швидкість руху крові велика обернено пропорційна до площі перерізу русла.
56.Пульс,місця визначення. Особливості пульсу в дітей.
Пульс – це ритмічне коливання стінок артерії, зумовлене скорочення серця. У медичній практиці пульс вимірюється на зап’ясті, можна вимірювати на будь-яких місцях, де судини близько підходять до шкіри і кістки , що їх можна підтиснути :
- скроня
- сонна артерія
- підколінній паховій
Частота серцевих скорочень пропорційна частоті дихання. На 1 дихальний рух припадає 4 серцевих скорочень.
З пульсу можна судити про роботу серця, бо кожному удару пульсу відповідає одне скорочення серця. У дітей середній м’яз збуджується швидше ніж у дорослої людини, тому у дитини скорочення серця і пульс будуть частіше ніж у дорослих.
У 4-6 р.-100р/хв.
6-10 р.-90-95 р/хв..
15р.-80 р/хв.
Дорослі – 60-80 р/хв..
57.Тиск крові та його вимірювання.
Нагнітаючі кров у судинах, серце силою скорочення серцевого м’яза створює в них певний тиск, який коливається в значних межах. При скороченні серцевий тиск набуває мах, а при розслабленні мін. Мах. – систолічним, а мін. - діастолічним .
У дорослої людини тиск систолічний – 100-120 мм.ст, а діастолічний -60-80мм.рт.ст.
Підвищення тиску вище норми – гіпертонія, а зниження – гіпотонія. Чим менша за віком дитина, тими тиск менший.
У 7-річних – 88/52
8-річний – 90/53
9-річний – 90/53
10-річний - 93/58
У медичній практиці тиск вимірюють за методом Короткова, який ґрунтується на прослухуванні фонендоскопом звуків у плечовій артерії. Для цього нагнітають повітря в манжету до зникнення пульсу, приклад фонендоскоп, на ліктьовому згині руки за допомогою венделя поступово випускає повітря до появи фонендоскопі характерного звуку. В момент появи звуку манометр покаже систолічний тиск. При подальшому випуску повітря тони наростають, затухають і зникають. В цей момент показання манометра відповідно великої діастолічному тиску крові.