Пов'язка виконує наступні функції:

• захист від механічних впливів (тиск, тертя, удар), забруднення;

• профілактика вторинного інфікування;

• захист від висихання й втрати рідини, електролітів;

• збереження адекватного температурного балансу;

• збереження сприятливих умов для клітинних взаємин у процесі загоєння.

Крім забезпечення захисту рани від зовнішніх впливів сучасна пов'язка повинна активно впливати на процеси загоєння завдяки стимуляції очищення рани, підтримувати адекватний мікроклімат у вологих умовах і функціональному спокої тканин рани, що сприяють загоєнню.  

Завдання пов'язки в першу фазу ранового процесу:  

1. видалення надлишкового ексудату;

2. необоротна елімінація бактерій, токсинів, ранового детриту, бруду, сторонніх предметів;

3. стимуляція регидратації некрозів і прискорення некролізу;

4. ексудат повинен не тільки поглинатися структурою матеріалу пов'язки, але й міцно втримуватися в ній.  

Завдання пов'язки в другу фазу ранового процесу:  

1. Підтримка й регулювання вологого середовища в рані;

2. Забезпечення адекватного кондиціонування рани;

3. Захист грануляційної тканини від механічного ушкодження при перев'язці;

4. Надійний захист від вторинної інфекції.  

Пов'язки, що накладають у фазу регенерації, повинні захищати рану від травматизації й інфекції, не прилипати до рани й регулювати вологість середовища в рані, перешкоджаючи як висиханню, так і надлишкової вологості.  

Завдання пов'язки в третю фазу ранового процесу:  

1. Підтримка рани в помірковано вологому стані;

2. Захист епітелію й рубця, що формується, від механічного ушкодження при перев'язці;

3. Стимуляція регенерації.

При висиханні рани утвориться кірка, що сповільнює епітелізацію, а при надлишковій вологості гинуть епітеліальні клітки. Із цього треба, що пов'язки як і раніше повинні підтримувати рану в помірковано вологому стані й захищати від травматизації. Перевага в 2 - 3 фазу ранового процесу віддається атравматичним пов'язкам. Накладаються пов'язки з індиферентними й стимулюючими мазями або сучасні пов'язки Гідросорб" (гидрогелева), Гідроколл" (гідроколоїдна).  

Вимоги до пов'язок  

Функціональні можливості пов'язки й специфічна спрямованість її дії на рану в значній мірі залежать від характеристик використовуваного перев'язного матеріалу. Проте, у цей час сформульовані основні вимоги до пов'язок:

1. Поглинальна й усмоктувальна здатність - є одним з найважливіших властивостей при місцевому лікуванні в першу фазу ранового процесу, що забезпечують очищення рани шляхом видалення надлишкового ексудату. При цьому потрібно пам'ятати, що в текстильних матеріалах ексудат всмоктується переважно між волокон, що не гарантує від розвитку інфекції в рані. Тут перевага віддається інтерактивним пов'язкам для вологої обробки ран.

2. Проникність для газів - безперервний газообмін визначає концентрацію кисню й рівень рН у рані й тим самим впливає на клітинні процеси. Проникність пов'язок для кисню є важливою умовою збереження сталості основних фізичних параметрів ранового мікроклімату. Це, однак, не виключає застосування інтерактивних пов'язок, що є напівпроникними для кисню й із цієї причини дотримуючих достатній газообмін з поверхні рани.

3. Атравматичність для рани - при тривалому застосуванні пов'язка не повинна склеюватися з рановою поверхнею, щоб при зміні пов'язки не збільшувався рановий дефект. У той же час атравматичність є неодмінною умовою безболісного проведення перев'язки.

4. Безпека застосування - пов'язки не повинні викликати ні механічного, ні хімічного подразнення. Механічні подразнення виникають насамперед під час руху й проявляються в першу чергу при використанні пов'язок на текстильній основі. Ці пов'язки не повинні утворювати складок і бути тонкими, тому що рух підсилює секрецію й ексудацію. Пов'язка не повинна бути цитотоксичною і сенсибілізуючою.

5. Пов'язка повинна бути досить проста у використанні, правильно впакована й однозначно маркірована. Всі пов'язки повинні бути стерилізованими або поставлятися в стерильному й готовому до вживання виді.

Зміна пов'язки

Якість виконання перев'язки є одним з факторів, що істотно впливають на весь хід загоєння рани. З урахуванням контактного шляху передачі раневої інфекції при перев'язці завжди використається принцип безперервної асептики й безконтактна (non-touch technique) методика, при якій до рани або пов'язки не допускається доторкань без рукавичок. З метою зменшення ризику передачі інфекції при перев'язці інфікованих ран вона повинна вироблятися двома людьми. При цьому всі матеріали, які вступають у контакт із раною або служать асептичності процесу, повинні бути стерильними.  

Nota bene!!! Практичне проведення зміни пов'язки містить у собі обов'язкове попереднє проведення захисних заходів відповідно до інструкції по гігієні й підготовку пацієнта. При зміні пов'язок у пацієнтів з ВІЛ, СНІДом, вірусним гепатитом, у пацієнтів з полірезистентною або анаеробною мікрофлорою в рані той, хто робить перев'язку повинен вжити особливих заходів для власного захисту від інфекції: обов'язкові латексні рукавички, захист очей й маска, що закриває ніс і рот. Пацієнтові повідомляють про майбутню перев'язку й характер обробки рани. Перед перев'язкою необхідно за 30 хвилин до зміни пов'язки дати знеболюючий засіб.