
- •Питання з дисципліни «Педагогіка»
- •Педагогіка як наука, її становлення та розвиток
- •2. Предмет і основні категорії педагогіки
- •3. Система педагогічних наук
- •4. Завдання педагогіки. Зв'язок педагогіки з іншими науками
- •5. Предмет і основні категорії дидактики
- •6. Процес навчання
- •7. Функції процесу навчання
- •8. Визначення цілей уроку
- •9. Навчання і виховання, мета, сутність, специфічні особливості
- •10. Розвиток і виховання, мета, сутність, специфічні особливості
- •11. Знання, уміння, навички, як педагогічні категорії
- •12. Структура діяльності педагога в навчальному процесі
- •13. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •14. Поняття змісту освіти
- •15. Навчальні плани, навчальна програма
- •16. Взаємозв’язок загальної та професійної освіти
- •Загальна освіта
- •Професійна освіта
- •17. Система освіти в Україні
- •18. Закон України «Про освіту»
- •19. Закон України «Про професійно-технічну освіту»
- •20. Принципи навчання, їх класифікація
- •21. Принцип науковості, систематичності, послідовності навчання Принцип науковості
- •Принцип систематичності і послідовності
- •22. Принцип доступності навчання, зв’язку навчання з життям
- •23. Принцип свідомості й активності учнів у навчанні
- •24. Принцип індивідуалізації і диференціації
- •25. Принцип наочності в навчанні та міцності в засвоєнні знань Принцип наочності
- •Принцип міцності
- •26. Проблеми у навчанні обдарованих дітей
- •27. Поняття методів навчання та їх класифікація
- •28. Сучасні методи навчання
- •29. Практичні методи навчання
- •30. Активні методи навчання
- •31. Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- •32. Засоби навчання. Використання комп’ютерної техніки у навчанні
- •33. Види навчання
- •34. Форми організації навчального процесу, їх характеристики
- •35. Урок – основна форма організації навчального процесу
- •36. Типи уроків, їх характеристика
- •37. Підготовка викладача до уроку
- •Попередня підготовка до уроку
- •Безпосередня підготовка до уроку
- •38. Позаурочні форми навчання: факультативні заняття, екскурсії, предмети, консультації
- •39. Домашня навчальна робота учнів, як форма організації пізнавальної діяльності учнів
- •40. Індивідуальна, групова та колективна форма організації пізнавальної діяльності учнів на уроці
- •41. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •42. Контроль та його функції. Основні види контролю успішності учнів
- •43. Диференційоване навчання
- •44. Профорієнтаційна робота у школі
- •45. Основні напрямки виховання
- •46. Види і методи роботи з батьками учнів
- •Відвідування батьків удома
- •Запрошення батьків до школи
- •47. Основні форми методичної роботи
- •Індивідуальна форма методичної роботи у школі
- •Колективні форми методичної роботи у школі
- •48. Методична робота та її роль у підвищенні рівня професійної підготовки педагога та майстрів
- •49. Поняття передового педагогічного досвіду. Методика його вивчення, узагальнення та втілення.
- •50. Педагогічна спадщина в. О. Сухомлинського.
- •51. Педагогічна спадщина а. С. Макаренка
- •52. Педагогічні інновації
- •53. Реілізація міжпредметних зв’язків у процесі навчання у навчальному процесі слід враховувати такі вимоги:
- •54. Модульне навчання
- •55. Проблемне навчання
- •56. Цілі виховання та навчання
- •57. Основні риси, структура сучасного уроку
- •58. Основні риси, структура традиційного уроку
- •59. Неуспішність учнів і шляхи її подолання
58. Основні риси, структура традиційного уроку
Урок — така форма організації навчання, при якій навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки протягом певного часу (45, 35 хвилин) і відповідно до розкладу.
Найбільш доцільною є така структура сучасного уроку:
1. Учитель у вступній бесіді намагається викликати інтерес до теми.
2. Учитель пояснює практичне значення матеріалу, що вивчається.
3. Учитель звертає увагу учнів на ті чи інші аспекти теми.
4. Учитель просить учнів, працюючи над текстом підручника чи іншого джерела знань, знайти відповіді на запитання, які він заздалегідь підготував.
5. Самостійна робота учнів, потім їхні відповіді на запитання, обмін думками, дискусії, які сприяють засвоєнню на уроці нового матеріалу.
6. Творче домашнє завдання за інтересами учнів з метою поглиблення отриманих на уроці знань: читання рекомендованих книг, розв'язування додаткових задач за темою; написання рефератів, творів, інших письмових робіт; дослідницькі, практичні роботи.
У наших школах немало сміливих, творчих, активних, досвідчених учителів, які постійно вдосконалюють свої уроки, досягають їх цілісності. Але є ще немало уроків, на яких панує шаблон, велика сила інерції, намагання діяти лише традиційно, за зручними правилами, до яких давно звикли. Взаємовідвідування вчителями уроків у школах, відвідування уроків досвідчених учителів студентами під час педагогічної практики — один з оптимальних засобів підвищення якості уроків.
59. Неуспішність учнів і шляхи її подолання
Неуспішність - невідповідність підготовки учнів вимогам змісту освіти, фіксована через певний період навчання (після вивчення розділу, наприкінці чверті, півріччя).
Неуспішність є наслідком процесу відставання, взаємопов'язана з ним, у ній синтезовано окремі відставання.
Відставання - невиконання вимог (або однієї з них) на одному з проміжних етапів того відрізка навчального процесу, який є тимчасовою межею для визначення успішності.
На думку Ю. Бабанського, причинами неуспішності учнів є слабкий розвиток мислення - 27%; низький рівень навичок навчальної праці - 18; негативне ставлення до навчання - 14; негативний вплив сім'ї, однолітків - 13; прогалини у знаннях -11; слабке здоров'я, втомлюваність - 9; слабка воля, недисциплінованість - 8%.
одоланню неуспішності сприяють орієнтування педагогічного колективу на її профілактику, диференційований підхід до учнів, концентрування уваги на вдосконаленні методики викладання складних предметів, систематичне вивчення реальних навчальних можливостей учнів, ознайомлення вчителів з методикою подолання неуспішності, єдність їхніх дій, забезпечення внутрішкільного контролю за роботою з невстигаючими учнями.
Вирішальним у запобіганні й подоланні неуспішності учнів є належна підготовка вчителя до цієї діяльності. Для цього він зобов'язаний усвідомити значущість проблеми, уміти встановити причини неуспішності в кожному конкретному випадку, володіти методикою навчання невстигаючих учнів, підходити до них з "оптимістичною гіпотезою", виявляти терплячість, доброзичливість.