Висновок

У системі наукових дисциплін, на яких будується фізичне виховання, фізіологія займає особливе місце. Вона озброює знаннями інтимної природи функціональних станів, якими супроводжується м'язова діяльність. Провідну роль в управлінні фізіологічними функціями вітчизняна фізіологічна школа надає нейрогуморальним регулюванням. Будь-який акт життєдіяльності, від елементарних рухових рефлексів до найскладніших поведінкових реакцій, підпорядковується загальним фізіологічним закономірностям. Ці закономірності випливають із сутності живої організації - системи супідрядних рівнів життєдіяльності, що забезпечують збереження стійкого неврівноваженого стану. Систематична м'язова діяльність розширює межі адаптивних можливостей людини, підвищує резерви збереження стійкої неврівноваженості організму. Інакше кажучи, межі, в рамках яких зберігається фізіологічний рівень регуляцій, розширюються. Пошуки засобів розширення меж стійкості до фізичних навантажень неминуче пов'язані з розкриттям фізіологічних механізмів адаптивних перебудов в організмі. До цього спрямовані дослідження провідних наукових колективів і лабораторій.

Практичний досвід роботи, уважне ставлення до справи, спостережливість і постійний інтерес до фізіології допоможуть викладачу вирішити найважливіше завдання виховання всебічно розвиненої, фізично досконалої людини - будівника комуністичного суспільства.