Вікові основи спеціалізації у спортивній гімнастиці

Стрімке зростання спортивних результатів у гімнастиці і «омолодження» вищих спортивних досягнень призвели до того, що заняття гімнастикою починають з 7-8 років. Робота з дівчатками 7-8 років і хлопчиками 8-9 років повинна бути розрахована на багато років. Початок спеціалізованих занять гімнастикою зазвичай приурочується до 10-11 років. Проте до цього віку необхідно створити передумови для спортивної спеціалізації. Цій меті служить етап попередньої підготовки, основне завдання якого - зміцнення здоров'я та всебічний гармонійний розвиток.

Засоби вирішення цих завдань в принципі нічим не відрізняються від коштів інших видів спортивної спеціалізації. Це рухливі ігри та ігрові вправи, загально-розвиваючі вправи. Особливе місце на початковому етапі займають хореографічна підготовка й акробатика. Це і робить етап попередньої підготовки надзвичайно важливим для подальшої спеціалізації в гімнастиці з точки зору формування високої культури рухів, своєрідного гімнастичного стилю. Ці види вправ займають від 40 до 60% загального обсягу навантаження.

Навчання вправам на снарядах повинно починатися після створення достатніх передумов у розвитку м'язового апарату верхніх кінцівок, спини, плечового пояса. Вправи в упорах, статичні пози мало підходять для дітей на цьому етапі підготовки. Більш того, ранній форсований розвиток сили, необхідної для виконання таких вправ, затримує зростання спортивної майстерності. Головна увага повинна бути звернена на вдосконалення м'язових відчуттів, розвиток швидкості, спритності і значно пізніше - сили.

Розвиток тонкого м'язового відчуття пов'язаний з удосконаленням апарату пропріоцепції. Воно досягається вправами з неграничною напругою м'язів, обмеженням зорового контролю і поступовим ускладненням вправ, виконуваних з різною амплітудою і швидкістю. Точність виконання вправ є не тільки засобом вдосконалення апарату пропріоцепції, а й необхідною передумовою гімнастичної школи, без якої прогрес у більш пізньому віці стає неможливим.

Другий етап підготовки починається з 10-11 років у дівчаток і з 11 -12 років у хлопчиків. Фізіологічно і педагогічно виправдані такі початкові строки спортивної спеціалізації, які створюють умови для досягнення високої спортивної майстерності у гімнастиці до 19-21 році у чоловіків і до 15-16 років у жінок.

На етапі спеціалізованих занять спортом зменшується обсяг загально-розвиваючих вправ. Він становить 20-30% від загального обсягу навантаження. Цей етап триває від 4 до 5 років. На етапі спеціалізованої підготовки створюються сприятливі передумови для розвитку стрибучості (9-13 років), гнучкості (10-12 років). Точність рухів, просторово-часова координація у хлопчиків інтенсивно розвивається до 13 років. Рухові здібності дівчаток досягають високого рівня досконалості до 12 років. Після 12 років дівчатка з більшою, ніж до цього віку, працею опановують технічно складні гімнастичні вправи.

Використання невеликих обтяжень при виконанні вправ на снарядах є ефективним засобом розвитку специфічних для гімнастів швидкісно-силових якостей. Силові вправи і статичні пози в підлітковому віці слід використовувати обережно, починаючи з короткочасною фіксації окремих положень, уникаючи затримки дихання і напруження.

У юнацькому віці для розвитку сили застосовуються спеціальні вправи з додатковими обтяженнями - гантелями, штангою. Загально-розвиваючі вправи на снарядах виявляються менш ефективними, ніж вправи з обтяженнями. Високий ефект дають спеціальні вправи з обтяженнями. Для юнаків 17-18 років обтяження повинні становити 50-60% максимального вантажу, що піднімається гімнастом.

Розвиток здатності до підтримання статичних поз, характерних для гімнастики (горизонтальні виси, горизонтальні упори і т. п.), досягається виконанням статичних вправ з невеликими обтяженнями. У юнацькому віці необхідно поєднувати статичні вправи з динамічними, наприклад перехід з упору руки в сторони в упор, з горизонтального упору-в стійку на руках і т. д.

Сучасна спортивна гімнастика відрізняється не тільки високою складністю вправ, а й великими обсягами тренувальних навантажень. В даний час гімнасти міжнародного класу тренуються по 9-10 разів на тиждень, а в окремі дні проводять до трьох тренувань на день. Протягом підготовчого періоду тренування гімнасти виконують від 2 до 2,5 тис. елементів на тиждень. За одне заняття вони виконують у середньому 250-300 елементів, а в окремих заняттях-400-500. Більшу частину елементів вони виконують в цілісних комбінаціях, число яких коливається в одному занятті від 20 до 35.

Інтенсивність тренувальних занять у гімнастиці відносно невисока. Вона коливається в межах від 3-4 до 10%. Це означає, що час, витрачений на виконання вправ, менше загального часу занять у 10-30 разів. Низька інтенсивність обумовлена великою складністю вправ. Для відпрацювання техніки таких вправ потрібно багато часу.

Наслідком невеликої інтенсивності тренувальних занять в гімнастиці є відносно низька працездатність гімнастів в м'язовій роботі, що вимагає витривалості. Зростання спортивної майстерності у гімнастиці не завжди супроводжується паралельним вдосконаленням вегетативних функцій. Одним з можливих засобів підвищення функціональних можливостей вегетативної сфери слід вважати тривалий малоінтенсивний, а також кросовий біг, спортивні ігри, лижі, плавання.