Розділ 3 організація виховної роботи в умовах літнього оздоровчого табору

0. 3.1. Особливості виховної роботи в літніх оздоровчих таборах

Дитячий оздоровчий заклад (заміський, профільний, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням тощо) є позашкільним оздоровчо-виховним закладом, який створюється з метою реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення, зміцнення здоров'я, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб дітей шкільного віку.

Дитячий оздоровчий заклад може бути сезонним або цілорічної дії, розміщуватись у стаціонарних або орендованих приміщеннях (на базі пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв-профілакторіїв, спортивних і туристських установ, навчальних закладів тощо). Терміни оздоровлення й відпочинку дітей визначаються засновниками з урахуванням місцевих природних кліматичних умов та при узгодженні з відповідними органами виконавчої влади.

Засновниками дитячого оздоровчого закладу можуть бути центральні та місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності й підпорядкування, їх об'єднання, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності. Дитячий оздоровчий заклад здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та власного статуту. У статуті визначаються назва, мета і напрями діяльності, органи керівництва і контролю, джерела фінансування та утворення майна.

Прийняття дітей до дитячого оздоровчого закладу здійснюється на підставі оздоровчої путівки або заяви батьків (опікунів, піклувальників), довідки про стан здоров'я дитини, профілактичні щеплення та епідемічний стан середовища, в якому проживає дитина. З урахуванням вікових особливостей та інтересів дітей створюються загони та групи, наповнюваність яких не повинна перевищувати: для дітей 6-9 років – 25 чол., 10-14 років – 30 чол., старших 14 років – 35 чол.

Під час організації профільних туристично-краєзнавчих дитячих заходів чисельність дітей у загоні визначається «Правилами проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України», затвердженими наказом Міністерства освіти України № 96 від 6 квітня 1999 року та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20 травня 1999 р.

Дитячий оздоровчий заклад працює за календарним планом роботи, затвердженим директором, організовує та здійснює різноманітні масові заходи. Тривалість занять у гуртках, секціях, клубах встановлюється з урахуванням психофізіологічного розвитку дітей різних вікових категорій: від 6-7 років – 35 хвилин, старших 8 років – 45 хвилин.

Всі види діяльності дітей в таборі, пов'язані з фізичними навантаженнями, рухливою активністю, узгоджуються з головним лікарем. Режим дня повинен бути диференційований у залежності від віку дітей.

Рекомендований режим дня:

8.00 – Підйом.

8.10 - Ранкова гімнастика.

8.30 - Водні процедури.

8.50 - Ранковий збір, лінійка.

9.00 – Сніданок.

9.30 - Робота гуртків, суспільна праця.

11.00 - Оздоровчо-гігієнічні процедури, навчання плаванню.

12.30 - Вільний час, заняття на вибір.

13.30 – Обід.

14.30 - Тиха година.

16.00 – Полудник.

16.30 - Заняття в гуртках, загальнотабірні заходи.

18.30 - Вільний час, заняття на вибір.

19.00 – Вечеря.

20.00 - Загальні заходи, вогнища.

21.00 - Відбій для дітей 7-9 років.

22.00 - Відбій для дітей 10-16 років.

Виховна робота в таборі включає в себе розумне поєднання відпочинку, праці, спорту з пізнавальною, естетичною, екологічною, оздоровчою діяльністю. Зміст, форми та методи роботи визначаються статутом, педагогічним колективом і будуються на принципах ініціативи й самодіяльності дітей та учнівської молоді, демократії і гуманізму, розвитку національних і культурно-історичних традицій, пріоритетності загальнолюдських духовних досягнень і цінностей.

Виховна робота в літньому оздоровчому таборі має специфічні особливості. До них відносять:

1. Виховний процес у ЛОТ планується і здійснюється з врахуванням того, що діти повністю відірвані від сім’ї, батьківського піклування та захисту. Тому на педагогічний колектив табору покладається завдання забезпечити повноцінне життя дітей.

2. Всі види виховної діяльності здійснюються в тимчасових різновікових колективах з різним соціальним досвідом дітей, умовами життя і виховання, з сільської або міської місцевості, з певним оздоровчим режимом дня.

3. Виховна робота базується на принципах добровільної участі дітей у різних справах, у вільному виборі ними занять. Це передбачає створення вихователями варіативних програм діяльності.

4. Короткочасний період існування табірного колективу вимагає чіткого початку і завершення табірної зміни, обов’язкової оцінки діяльності кожної дитини, надання дітям можливості бачити і розуміти результати своєї праці.

5. Значні виховні можливості має і сам тимчасовий дитячий колектив табору. Під час активного спілкування інтенсивніше, повніше розкривається особистість дитини.

6. У виховному процесі в ЛОТ беруть участь як професійні педагоги, так і представники інтелігенції, студенти, які будують свої стосунки з дітьми часто на основі педагогічної інтуїції та власного досвіду.

7. Виховний процес у ЛОТ здійснюється в сприятливих умовах природного середовища і соціального оточення.

8. Виховна робота з дітьми повинна забезпечувати дотримання ними режиму дня, порядку і чистоти спальних приміщень, виконання дітьми санітарно-гігієнічних вимог.

9. Особливістю виховної роботи в ЛОТ є оздоровлення дітей з використанням рік, озер, моря, лісу, транспортних екскурсій.

10. Велика кількість виховних завдань, які необхідно вирішувати протягом зміни, створюють напружений ритм роботи всього педагогічного колективу, мобілізують його творчі сили і допомагають у досягненні головної мети:

• оздоровлення дітей, створення у них доброго емоційного настрою, привнесення почуття гри, романтики в їхнє повсякденне життя;

• виявлення інтересів, захоплень дітей, розвиток бажання дістати нові знання, вміння, навички;

• навчання дітей діяти в колективі;

• залучення до трудових справ на користь і радість оточуючих.

Врахування педагогічним колективом табору зазначених особливостей виховної роботи в ЛОТ є передумовою для створення у таборі життєрадісної атмосфери і забезпечення повноцінного відпочинку і розвитку дітей.

М.Наказний основними завданнями виховної роботи в літньому оздоровчому закладі визначає:

1. Формування громадянсько-патріотичної свідомості; розвиток почуття причетності до долі Вітчизни.

2. Розвиток пізнавальних інтересів особистості, сприяння творчій активності дітей і підлітків.

3. Формування особистого сприйняття дітьми і підлітками здорового способу життя.

4. Виховання самостійності дітей і підлітків шляхом самовизначення і творчої самореалізації.

5. Забезпечення сприятливого морально-психологічного клімату у тимчасовому колективі.

6. Формування моральних якостей, що визначають ставлення до людей, суспільства в цілому; до себе, до своєї поведінки, до праці, до своєї статі тощо.

7. Забезпечення необхідних умов щодо соціалізації дітей і підлітків.

8. Формування міжособистісного спілкування та підготовка молоді до життя в умовах ринкових відносин.

9. Використання різних форм ігрової діяльності: пізнавальної та інтелектуальної, творчої та рольової, рухливої та спортивної.

10. Дотримання режиму дня як найважливішої умови, яка забезпечує успішне розв’язання завдань оздоровчо-виховної діяльності в дитячому оздоровчому закладі.

11. Формування сумлінного, відповідального і творчого ставлення до різних видів трудової діяльності.

12. Розвиток економічного мислення сучасної особистості в масштабах своєї сім’ї, виробництва, всієї країни.

13. Знання своїх прав і обов’язків, відповідальність за їх недотримання.

14. Формування відповідального ставлення дітей до природи тощо.

Розкриємо суть визначених науковцем основних напрямів оздоровчо-виховного процесу у літньому таборі:

• громадянсько-правовий напрям, який забезпечує вдосконалення правового формування відповідального ставлення до рідних, взагалі до людей, свого народу і Вітчизни; правової свідомості учнівської молоді як обов’язкового компонента духовного і соціального здоров’я особистості; зосередження уваги на інформаційній культурі дітей і підлітків як важливого чинника становлення громадянської особистості;

• національно-патріотичний напрям оздоровчо-виховного процесу забезпечує виховання учнівської молоді на багатовікових традиціях українського виховного ідеалу, спрямованого на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь;

• родинно-сімейний напрям, який забезпечує відродження традицій української сім’ї на основі духовної спадщини нашого народу, історії і культури рідного краю і своєї сім’ї; відродження звичаїв та обрядів; залучення батьків до спільної діяльності з дітьми; створення єдиних вимог; співдружність сім’ї і дитячого оздоровчого закладу;

• трудовий напрям, який забезпечує виховання дітей і підлітків на трудовому історичному досвіді свого народу, його трудових звичаях, традиціях, багатовіковій мудрості та духовності;

• здоров’язберігаючий напрям, який забезпечує удосконалення системи виховання, підвищення ефективності оздоровчо-виховного процесу за рахунок зміцнення, збереження і покращення здоров’я дітей та підлітків, застосування новітніх педагогічних технологій, реконструювання змісту виховного процесу на валеологічній основі; здоров’я учнівської молоді в цьому контексті є інтегральним показником суспільного розвитку країни, відображенням її соціально-економічного та морального стану, могутнім фактором формування демографічного, економічного, трудового та культурного потенціалу суспільства;

• туристично-краєзнавчий напрям, який забезпечує знайомство вихованців із навколишнім середовищем, формує почуття взаємодії та сприяє вихованню свідомої дисципліни дітей і підлітків в умовах функціонування дитячого оздоровчого закладу;

• організаційний напрям, який забезпечує максимальне використання природно-кліматичних умов; раціональну організацію діяльності дітей; дотримання санітарно-гігієнічного режиму; організацію повноцінного харчування; організацію сну;

• розважальний напрям, який забезпечує радість рухового режиму у поєднанні з духовними цінностями дітей; особистий успіх та бажання підлітків самореалізуватися, розкрити свої здібності, виступаючи засобом соціалізації людини, формою умовності та перевтілення, відображенням образу життя людей, їх побуту, праці, національних традицій; уявлення про честь, сміливість, мужність, бажання бути сильним, проявляючи витримку, швидкість, красу швидких рухів, волю, прагнення до перемоги та успіху;

• творчий напрям, який забезпечує розвиток інтелектуальних здібностей дитини, інтересу до пізнання, створення системи пошуку, своєчасного виявлення ранньої обдарованості, забезпечення умов для розвитку талановитих дітей та їх підтримки для формування творчої та наукової еліти у різних галузях суспільного життя;

• художньо-естетичний напрям, який забезпечує комплекс заходів, спрямованих на удосконалення художньо-естетичної освіченості та вихованості творчої особистості, виховання здатності до самореалізації в художньо-творчій діяльності та самовдосконалення через мистецтво;

• економічний напрям, який забезпечує створення адекватних уявлень про зміст економічних явищ та їх взаємозв’язок; уміння висловлювати аргументовані міркування з економічних питань, здобуття досвіду в аналізі конкретних економічних ситуацій;

• екологічний напрям, який забезпечує максимальне використання можливостей природного оточення, направлених на підсилений контакт з природою;

• превентивний напрям, який забезпечує комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, державний, соціальний розвиток особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і підлітків;

• напрям формування статевої свідомості, який забезпечує формування підготовки учнівської молоді до створення майбутньої сім’ї “з високим рівнем внутрішньосімейної моральності, духовності, координації та кооперації, взаємної підтримки та взаємодопомоги, з раціональними способами вирішення сімейних проблем”;

• психологічний напрям оздоровчо-виховного процесу забезпечує особливий рівень програмування діяльності дітей і підлітків на основі процесів передбачення; управління своїми емоціями, почуттями, переживаннями, „внутрішньою” регуляцією поведінкової активності дитини, а також взаємодією внутрішньої і зовнішньої поведінки і діяльності індивіда.