Пухлини верхніх дихальних шляхів та вуха

Загальне положення. В ЛОР органах мають місце новоутворення як доброякісні так і злоякісні.З доброякісних пухлин частіше всього зустрічаються:

папіломи хондроми остеоми

фіброми гемангіоми

З злоякісних – частіше рак, саркома

В цій лекції роздивимося новоутворення, які лише найбільш часто зустрічаються в нашій спеціальності. Новоутворення вуха, глотки, трахеї, читати самостійно в підручнику.

Фіброма носоглотки

Або по старій термінології фіброма основи черепа, юнацька фіброма, фіброма ювеніліс – зустрічається переважно в юнацькому віці до періоду статевої зрілості, рідше у осіб після 25 років.

Із мезенхімної тканини відшнуровується в ембріональному періоді та інш.

Тепер Ф.Н. зустрічається все рідше , це пояснюється поліпшенням догляду за ВДШ, особливо своєчасною аденотомією.

Ф.Н. початковим пунктом може служити окістя передньої поверхні тіла клиновидної кістки, передніх поверхонь шийних хребців, склепіння носоглотки, деколи в процесус птерігоідеус.

Мікроскопічно основна тканина фіброми складається з великої кількості сполучнотканинних волокон, з веретеноподібних довгих клітин та багато численних кровоносних судин.

Гістологічно відноситься до доброякісних пухлин, а клінічний перебіг – недоброякісний.

Признаки недоброякісного перебігу:

1. Володіє величезною енергією росту і все руйнує на своєму шляху, проростає через хоани в порожнину носа, біляносові пазухи, орбіту, основу черепа через турецьке сідло та інш.

2. Після оперативного видалення – дає рецидиви.

3. Пухлина дає часті кровотечі – так як стінки судин зрощені з сполучною тканиною і при кровотечі інтима їх не завертається в середину. Кровотеча може спостерігатися до зниження артеріального тиску до 0, або наступає смерть.

С к а р г и :

а) затруднене або відсутнє носове дихання,

б) порушення нюху – гіпосмія, аносмія.

в) відчуття стороннього тіла в носоглотці

г) вторинні запальні явища слизової оболонки носа і ППН

д) кровотечі, які часто повторюються, часом смертельні

е) виділення з носа гною і крові.

Якщо пухлина давить на м`яке піднебіння: розлад ковтання, зміна тембру голосу (закрита гнусавість) відчуття стороннього тіла.

Коли пухлина закриває глотковий отвір слухової труби: приглухуватість, відчуття закладення в вухах, тупі болі.

При проростанні ФН в орбіту – екзофтальм, зниження гостроти зору, застійні соски.

При проростанні ФН в порожнину черепа: - головний біль, сонливість, запаморочення, блювання та ін. черепно-мозкова симптоматика.

Д І А Г Н О З:

а) передня і задня риноскопія

б) пальцеве дослідження носоглотки – пухлина тверда з гладкою або бугристою

поверхнею на широкій основі

в) контрольне рентгендослідження шляхом введення в ФН 60% розчину препарату «УРОМИРО» (Руминія). Це дає можливість виявити поширеність ФН місце її

фіксації – ніжку, що може мати велике значення для послідуючого хірургічного втручання.

г) Ангіографія

д) Рентгенографія

е) Біопсія

ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ З:

а) аденоїдами: анамнез, м`яка + тканина, дольчата

б) хаональний поліп: не має кровотеч, м`який, гладкий, сірого кольору

в) рак носоглотки: швидкий ріст, розпад неприємний запах, ріноскопічна картина

г) папіломи носоглотки: вигляд цвітної капусти, рожевого кольору, біопсія

Л І К У В А Н Н Я

а) хірургічне: ендооральний доступ

ендоназальний

трансмаксилярний

екстрамаксилярний через м`які тканини лиця

операції з розтином твердого і м`якого піднебіння

Перед операцією необхідно зробити перев;язку зовнішніх сонних артерій, або взяти їх на лігатури.

При поширенні пухлини в решітчасті клітини і в гайморові пазухи доцільна операція за Денкером. При дуже великих фібромах, що проросли в лицьову стінку з порожнини носа можна використовувати метод Мура. Під час операції переливаня крові в великій кількості.

б) Актинотерапія – зменшує розміри пухлини за рахунок запустіння судин. Може

спостерігатися зупинка росту пухлин.

в) Введення в ФН склерозуючих речовин

г) Кріохірургія

д) Гормонотерапія – виникла в зв;язку з тим, що ФН спостерігається до періоду статевого дозрівання, зменшує свій ріст в цей період.

На основі цього виникла гіпотеза, що етіологічним фактором утворення ФН є порушення ендокринної рівноваги.

Повного зворотнього розвитку добитися неможливо, але призупинити ріст ФН деколи вдається.

П Р О Г Н О З

Якщо хворий досяг періоду статевого дозрівання, то прогноз для життя благо приємний, проте багато з них залишаються інвалідами, якщо ФН проросла в сусідні тканини і органи.

В інших випадках – хворі вмирають від профузних кровотеч.