1. Співвідношення філософії і психології

Філософія психології передбачає пошук філософського у психології і окреслення зв’язків між філософією і психологією; підрозділ філософської науки, що займається питанням ідентифікації місця психології серед класифікації наук.

Філософія дозволяє зрозуміти межі філософії

Психологія має тісний генетичний зв'язок передусім із філософією. У метафорі «дерева» філософія виступає тим «грунтом», який тримає в собі «коріння» психології. Філософія (й передусім філософська антропологія – для загальної психології, та соціальна філософія – для соціальної психології) становить наукову методологію психологічної науки, тобто систему найбільш загальних засад, до якої психологи повинні звертатися, щоб їх дослідницькі дії не втрачали наукової вартості. Сучасна філософія багатоманітна, тож психолог може вирішувати, якої саме філософської методології він буде дотримуватись у конкретному дослідженні: екзистенціалізму, позитивізму, герменевтики, феноменології, чи, може, марксизму.

Тож, теоретико-методологічною основою психології є філософія. Без філософії психологія не могла б створювати власну методологію, робити необхідні теоретичні узагальнення.

2. Філософське в психології

Закони, категорії, принципи філософії лежать в основі понять психології. До XVII ст. вчення про психіку розроблялося у структурі філософського знання. Тому філософію можна вважати теоретичною і методологічною основою психологічної науки.

Найважливіша функція психології в загальній системі наукового знання полягає в тому, що вона, синтезуючи в певному відношенні досягнення ряду інших областей наукового знання є інтегратором всіх наукових дисциплін, об'єктом дослідження якої є людина (Б. Ф. Ломов).

Психологія і філософія зародилися майже одночасно, і протягом кількох століть психологія виступала як частина філософії. Родоначальником вважається найбільший філософ давнини Аристотель. Філософія є система поглядів на світ і людину, а вивченням людини займається саме психологія. Розділення на дві різні наука відбулося в 70-х - 80-х роках 19 століття, але вони продовжують збагачувати і доповнювати один одного.

Багато проблем психології сучасної людини, такі, як особистісний сенс і ціль життя, світогляд, політичні пристрасті і моральні цінності, виступають як загальні і для психології і для філософії. У самій психології до цих пір є немало питань, до вирішення яких неможливо підійти лабораторно-експериментальним шляхом, але які доводиться вирішувати. При зіткненні з такими проблемами психологи змушені виробляти самим або користуватися тими висновками, які їм пропонують представники філософії. До числа традиційних філософсько-психологічних проблем можна віднести проблему сутності та походження людської свідомості, природи вищих форм людського мислення, вплив суспільства на особистість і особистості на суспільство (світоглядний аспект), методологічні проблеми психології та ряд інших.

Завдяки проникненню деяких положень ідеалістичної філософії в психологічну думку частіше стали обговорюватися у вітчизняній науці складні філософсько-психологічні проблеми людини - відповідальність, совість, сенс життя, духовність, тобто саме такі, які психологи без допомоги філософів не в змозі самостійно вирішити. Та й самі філософи навряд чи зможуть в них глибоко розібратися без співпраці з психологами, не беручи до уваги живу особистість, досить вивчену в психологічній науці. Є такі проблеми, при вирішенні яких співробітництво психологів і філософів є найбільш плідним і вже дало відчутні результати. Це перш за все проблеми епістемології - науки про пізнання людиною навколишнього світу, покликаної з'ясувати принципову його збагненно людиною і намітити в самому загальному вигляді методи такого пізнання. Завдяки багаторічним дослідженням, проведеним, наприклад, у створеному за ініціативи відомого швейцарського психолога Жана Піаже Міжнародному епістемологічному центрі (Швейцарія, м. Женева), вдалося багато чого дізнатися про природу людського інтелекту і його розвитку у дітей. Над цією проблемою в зазначеному центрі спільно і плідно працюють філософи, логіки і психологи.