Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цвитко. Отчёт.ua.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
108.03 Кб
Скачать

1.1 Забезпечення конструкторсько-технологічною документацією виробництва

Технологічна підготовка виробництва полягає в систематичній роботі із впровадження нових і вдосконаленню вже існуючих технологічних процесів.

Система організації технологічних служб на НКМЗ різна й залежить від масштабу виробництва.

На НКМЗ конструкторською документацією займається відділи головного конструктора, в також ВГК ПО (прокатне встаткування), ВГК ГРО (гірничорудне встаткування), ВГК КПО (кузнечно – пресове встаткування), ВГК серійних машин, ВГК редукторобудування.

Технологічною документацією займається ВГС (відділ головного зварника). За завданням технологічних бюро розробляються креслення на інструменти для обробки деталей, збирально-зварювальні стенди й пристосування.

Бюро замовлень відкриває замовлення за заявками замовника. Згідно із замовленнями конструкторові задається проект деталі або машини. У конструкторському бюро розробляються креслення на машину й складається специфікація-документ, по якому видні необхідні деталі, вироби й матеріали, необхідні для виготовлення машин. Креслення й специфікація затверджуються начальником бюро й передаються в ВГТ для розробки технологічного процесу виготовлення машини або деталі. Уся документація передається в бюро розцеховки. У цьому бюро робиться розцеховка- вказується який цех повинен виготовляти дану машину або деталь. Після розцеховки вся документація на податки надходить на розмноження в цех тиражування, потім у бюро підготовки документації (БПД). ІЗ БПД цех одержує всю необхідну документацію. У цеху вся документація передається цеховому технологові для вивчення й пророблення. Пророблена технологом документація вертається в архів і тільки потім вертається на ділянки.

В ВГК розробляються креслення й специфікації, документи, по яких видні деталі й матеріали для виготовлення.

Це всі можна виразити єдиною схемою:

Бюро замовлень – ВГК – ВГМ – ВГС – ВГТ – цех

1.2 Зв'язок відділу головного зварювальника з цехами підприємства

На заводі НКМЗ налагоджувальними й ремонтними роботами заготівельного й складально-зварювального устаткування займаються служби механіка, енергетика й інженери по зварюванню.

Наладчики складально-зварювального устаткування перебувають під контролем інженерів по зварюванню цехів.

Налагоджувальні й ремонтні роботи повинні проводитися щораз перед тем як устаткування буде застосовано в роботі.

В обслуговування устаткування входить налагодження на заданий технологічний режим підналагодження, що тече, з метою збереження стабільності режиму роботи, ремонт - поточний, середній, капітальний. [1]

Роботу з налагодження можуть виконувати електрик і слюсар-механік; добір режиму проводиться під керівництвом технолога або майстра. Середній і капітальний ремонт машин виконується службами механіка й енергетика підприємства. Електрик і механік повинні знати особливості пристрою й роботи встаткування. Для обслуговування складних агрегатів необхідно виділяти спеціального наладчика, який був би відповідальним за роботу машин. Якщо на виробництві сконцентрована велика кількість машин, обчислювальне десятками, то організує секція або група по налагодженню, підлегла начальникові цеху. Кожний наладчик такої групи прикріплюється до певної ділянки; у цьому випадку наладчик (або бригада наладчиків) підкоряється начальникові ділянки або виробничому майстрові й працює по його вказівках. У підпорядкуванні начальника ділянки також перебуває ремонтна або ремонтно-налагоджувальна майстерня, яка є частиною секції налагодження. Лінійні наладчики й ремонтники повинні мати єдине керівництво. Функції лінійного наладчика полягають у наборі режиму або налагодженню машини на заданий технологічний режим, підтримці стабільного режиму в плині роботи машини, огляді й перевірці машин перед початком і в процесі роботи. Наладчик робить пуск і зупинку машин, спостерігає за роботою всіх вузлів і пристроїв, вчасно повідомляючи механікові й енергетикові цеху про несправності й неполадки. Якщо зварювання виконується на пристосуваннях, то наладчик повинен стежити й за ними. У ремонтній майстерної секції або групи налагодження виконуються всі роботи із забезпечення нормальної й безперебійної експлуатації устаткування. Секція налагодження вирішує які машини й у який строк повинні бути здані в середній або капітальний ремонт. Поточний дрібний ремонт виконується або ремонтної майстерні, або службами механіка й енергетика цеху по її заявках. Лінійний наладчик повинен добре знати особливості машин, які він обслуговує, вільно орієнтуватися в роботі всіх механічних і електричних вузлів, уявляти собі їхню взаємозалежність, можливість регулювання, припустимий ступінь зношування деталей. Для виконання налагодження на необхідний технологічний режим поточного налагодження й усунення дрібних ушкоджень наладчик повинен завжди мати справний універсальний інструмент: слюсарний молоток, киянку, зубило, плоскі напилки, викрутки, пассатижи, гострозубці, ніж, розвідний ключ, комплект гайкових і торцевих ключів.

Технічне обслуговування електрозварювального встаткування у виробничих умовах складається із щоденних і періодичних перевірок. Щодня перед початком роботи перевіряють надійність заземлення й приєднання зварювальних кабелів до джерела живлення й зварювальній головці. Оглядають стан гірлянди, обертаючи увагу на ізоляцію проводів, перевіряють наявність і надійність з'єднань зворотного приводу, проводять огляд і перевірку стану контактів контактора, усіх зовнішніх з'єднань, ізоляції проводів, струпопідводов, мундштуків, шлангів напівавтоматів, герметичність водяних пар і газових комунікацій і апаратуру керування. Перед пуском у роботу всю зварювальну установку, пульт, шафу керування й джерело живлення протирають чистим дрантям.

Один раз у тиждень прочищають і продувають шланги, газову й водяну магістралі. Один раз на місяць проводять ревізію всіх механізмів зварювального встаткування, зачищають наконечники, перевіряють надійність кріплення проводів на клеммниках, вимірюють опір ізоляції всіх проводів і обмоток. Продувають устаткування сухим і стисненим повітрям. Один раз у три місяці перевіряють справність конденсаторів фільтрів захисту від радіоперешкод і заміняють змащення в підшипниках. Один раз у рік міняють змащення тертьових частин. Технічне обслуговування проводять на робочих місцях експлуатаційний і спеціалізований персонал, а також здійснюють постійно із зупинками на ремонти. Ремонт - це комплекс операцій по відновленню справності або працездатності встаткування, і його ресурсів або його складових частин. Розрізняють: капітальний (усунення всіх несправностей і відновлення повного ресурсу виробу), середній (часткове відновлення ресурсу), що тече (заміна, відновлення окремих частин) ремонти.

Випробувально-налагоджувальні роботи виконують на заводах-виготовлювачах устаткування, у виробничих умовах після монтажу, у процесі експлуатації й після ремонтів. Налагодження завершує цикл робіт по підготовці встаткування до роботи й містить у собі ряд перевірок, пошуки дефектів і їх усунення, приймальносдаточні випробування. При налагоджувальних роботах установлюють певну послідовність їх виконання в 4 етапу: без подачі напруги в схему; подача напруги тільки в оперативні ланцюги керування, захисту й сигналізації; подача напруги за постійною схемою в оперативні й зварювальні ланцюги, прокручування й випробування механізмів; комплексне випробування установки й налагодження в режимі технологічних процесів.