2.10 Методи боротьби з напруженнями та деформаціями

Значний вплив на величину зварювальних деформацій робить ступінь концентрації теплоти, значення коефіцієнта лінійного розширення металу, товщина й властивості основного металу, режими зварювання, послідовність накладення швів, конструктивна форма деталей, що зварюють.

Шляхи попередження зварювальних напруг та деформацій:

1. Закріплення деталей, що зварюються, у спеціальних пристосуваннях (тобто необхідно забезпечити найкращі умови збирання та зварювання при мінімальній обробці до й після виготовлення) досягається правильним взаємним (симетричним) розташуванням деталей.

2. Для запобігання деформацій із площини таврових швів (кутових деформацій) або двотаврових перетинів роблять пружну або пластичну деформацію пояса.

3. Необхідно строго дотримувати операції, що виконуються в заготівельному виробництві, не допускається зміна геометричних розмірів деталей.

4. Зварні шви в конструкції повинні бути розташовані максимально симетрично.

5. Застосування найпростіших форм деталей з мінімальною довжиною зварних швів.

6. Застосування розбивки виробу на підвузли, які можливо виготовляти в окремих спеціальних пристосуваннях.

7. Забезпечення правильного вибору режиму зварювання, а також послідовності виконання складально-зварювальних операцій.

3 Економіка та планування виробництва

Підприємство - це самостійний господарський суб'єкт, що робить продукцію, що виконує роботи, що й виявляє послуги з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.

Під собівартістю продукції, робіт і послуг розуміються виражені в грошовій формі витрати всіх видів ресурсів: основних фондів, природної й промислової сировини, матеріалів, палива й енергії, праці, використовуваних безпосередньо в процесі виготовлення продукції й виконання робіт, а також для збереження й поліпшення умов виробництва і його вдосконалювання. Состав витрат, що включаються в собівартість продукції, їх класифікації по статтях, елементах і іншим ознакам угруповань, а також методи калькулювання визначаються галузевими положеннями й інструкціями.

Собівартість продукції, представляючи собою витрати підприємства на виробництво й обіг, є основою порівняння витрат і доходів, тобто самооплатності. Собівартість — один з узагальнюючих показників ефективності споживання ресурсів.

Завданнями аналізу собівартості продукції є:

➢ оцінка обґрунтованості й напруженості плану за собівартістю продукції, витратам виробництва й обігу;

➢ установлення динаміки й ступені виконання плану за собівартістю;

➢ визначення факторів, що вплинули на динаміку показників собівартості й виконання плану по них, величини й причини відхилень фактичних витрат від планових;

➢ аналіз собівартості окремих видів продукції;

➢ виявлення резервів подальшого зниження собівартості продукції.

Аналіз собівартості продукції спрямований на виявлення можливостей підвищення ефективності використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів у процесі виробництва, постачання й збуту продукції. Вивчення собівартості продукції дозволяє дати більш правильну оцінку рівню показників прибутки й рентабельності, досягнутому на підприємствах.

Основні показники, що впливають на собівартість готової продукції наведені в табл. 7.1.

Таблиця 3.1 — Основні техніко-економічні показники

№	Назва	Значення
	Коефіцієнт відрахування до фонду страхування	38,54%
	Нормативний коефіцієнт, Ен	0,15
	Годинна тарифна ставка, грн - збирач -зварник	13,10-18,01 12,75-17,52
	Коефіцієнт додаткової зарплати	1,8
	Вартість прокату 40Х	8700 грн/ т
	Вартість готових виробів	16-20 тис. грн/ т
	Вартість електроенергії	0,0864 грн/кВт·ч
	Вартість газу	3844,28 грн/тис. м3
	Вартість електродів	12,5 грн/кг
	Вартість дроту (Св-08Г2С)	9,76 грн/кг
	Вартість вуглекислого газу	13 грн/кг
	Вартість аргону	24 грн/кг
	Вартість стисненого повітря	97,78 грн/тис. м3
	Вартість флюсу (АН-348А)	4,5 грн/кг
	Вартість напівавтомата з випрямлячем	27 000-29 000 грн
	Вартість автоматичної зварювальної головки	49 000 грн.