Розрахунок ковзної середньої продуктивності свиней в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області

………………………………………………………………..

Можна зробити висновок, що у згладженому ряді п*ятирічних ковзних середніх усунено первинні коливання продуктивності свиней в с/г підприємствах Черкаської області й чітко виявляється систематичне підвищення рівня продуктивності.

Визначимо рівень товарності реалізації свинини в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області за 20002012 рр (табл. 2.5). Дані для визначення рівня товарності відображені в додатку Е.

Таблиця 2.5

Рівень товарності м*яса в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області

…………………………………………………..

Дані табл. 2.5 показують, що протягом 2000-2012 рр в порівнянні з 2000 р.:

• валове виробництво свинини в живій вазі збільшилось на 2,1;

• реалізація свиней в живій вазі збільшилась на 324,8;

• товарність продукції свиней в живій вазі .

За допомогою лінійної діаграми відобразимо зміну товарності реалізації свинини в с/г підприємствах Черкаської області протягом 2000-2012 рр. (Діаграма 2.2), використовуючи дані табл. 2.5.

…………………………………………….

Рис. 2.3. Рівень товарності реалізації свинини в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області

Розділ 3

Проведення аналітичного групування

Для розподілу сукупності одиниць на однотипні групи в статистиці використовують метод групування. Статистичне групування є першим і важливим етапом статистичного зведення, яке дозволяє виділити з маси первинного статистичного матеріалу однорідні групи одиниць, подібних у якісному і кількісному відношенні .

Аналітичні групування визначають взаємозв'язок між різними ознаками одиниць статистичної сукупності; характеризують ступінь впливу одного фактора об’єкта на інший. Причому фактор, що впливає, називають факторною ознакою, а параметр, який піддається впливу,  результативною ознакою. Іноді враховується кілька факторних ознак, тоді таке групування називається багатофакторним. Аналітичні групування є дуже складними і для того, щоб зрозуміти, як вони будуються, необхідно чітко виділити факторні і результативні ознаки в досліджуваному явищі.

При групуванні за кількісною ознакою важливим є визначення інтервалу групування.

Інтервалом групування називається різниця між максимальними і мінімальними значеннями ознаки в кожній групі. Інтервали можуть бути відкриті і закриті, рівні і нерівні.

Розмір рівного інтервалу визначають за формулою:

;

де та — відповідно найбільше те найменше значення ознаки;  число групп .

На основі даних про поголів’я свиней та обсяг виробництва свинини сільськогосподарськими підприємствами по районах Черкаської області проведемо просте аналітичне групування за 2012 р. та виявимо як впливає зміна поголів’я на обсяг виробництва свинини (Таблиця 3.1). Дані для проведення аналітичного групування відображені в додатку Д.

Таблиця 3.1

Вихідні дані для проведення групування

…………………………………………………………….

В нашому випадку, групувальною ознакою є поголів’я свиней в с/г підприємствах Черкаської області. Для проведення простого аналітичного групування створимо 3 групи. Інтервал рівний, отже його визначаємо за формулою:

;

.

Після того, як визначили інтервал групування:

1 група 8 8+26,3=34,3

2 група 34,3 34,3+26,3=60,6

3 група 60,6 60,6+26,3=87,0

Розподіляємо одиниці сукупності на групи за встановленими інтервалами груп, заповнюючи при цьому допоміжну групувальну таблицю (табл. 3.2).

Таблиця 3.2