ВСТУП

Економіко-статистичний аналіз - це вивчення економічних даних про певні суспільно-економічні явища та процеси для з’ясування їх характерних рис за даних конкретних умов.

Між економічним аналізом і статистикою існує тісний зв’язок, що залежить від використання методології визначення багатьох показників, певних статистичних прийомів та статистичної інформації для аналітичних розрахунків. Результати економіко-статистичного аналізу використовують для прогнозування і перспективного планування економічних процесів, а також для розробки програм і рекомендацій подальшого ефективного розвитку, продуктивної діяльності.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження курсової роботи є економіко-статистичний аналіз поголів’я свиней та продуктивності галузі свинарства в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області. Джерелами для написання курсової роботи виступають статистичні щорічники Черкаської області за 2000-2012 рр та інші джерела.

Актуальність теми. В умовах інтеграції України до міжнародних економічних структур основним завданням агропромислового комплексу є нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної на світовому ринку сільськогосподарської продукції. Це зумовлює пошук нових інтенсивних напрямів розвитку свинарства, застосування енерго- та ресурсозберігаючих технологій, впровадження інноваційних та інвестиційних моделей виробництва.

Галузь свинарства є однією з провідних в агропромисловому комплексі, у тому числі й у Черкаській області. Але протягом останнього часу спостерігається її занепад, що виявляється у зменшенні поголів’я свиней та її продуктивності, браку виробничих потужностей для переробки тваринницької продукції.

Актуальність вказаних проблем, необхідність їх постійного дослідження та вивчення зумовили вибір теми курсової роботи.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження курсової роботи є економіко-статистичний аналіз сучасного стану поголів’я свиней та продуктивності галузі свинарства в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області .

Згідно з поставленою метою визначені такі завдання:

- виконати економіко-статистичний аналіз поголів’я свиней, продуктивності галузі свинарства у м’ясопродуктовому виробництві АПК Черкаської області та  уточнити систему її показників;

- дослідити розвиток та продуктивність галузі свинарства в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області.

База дослідження. Базою дослідження є дані про поголів’я свиней та продуктивності галузі свинарства в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області, які отримані із статистичних щорічників Черкаської області за 2000-2012 рр.

РОЗДІЛ 1

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОГОЛІВ*Я ТВАРИН.

Статистичний аналіз – це вивчення економічних даних про суспільно-економічне явище для з'ясування його характерних рис за даних конкретних умов. Об'єктом статистичного аналізу можуть бути дані про окреме підприємство, район, галузь, економіку держави в цілому, а також про сукупність об'єктів дослідження. Дані для статистичного аналізу беруть із різних статистичних джерел, а також одержують в результаті соціологічних спостережень. Статистичний аналіз може бути повним (всебічне вивчення стану і розвитку явища в цілому) та частковим (з'ясування стану явища за даних умов, взаємозв'язку ознак, динаміки явищ тощо). Невід'ємними складовими статистичного аналізу є:

1. визначення мети аналізу;

2. висування гіпотези на підставі аналітико-економічних міркувань та ознайомлення з конкретними умовами розвитку явища;

3. підбору статистичних матеріалів і критичної їх оцінки;

4. систематизація відібраних даних і визначення недостатніх показників: додаткова обробка матеріалу за допомогою спеціальних статистичних методів: формування висновків і практичних пропозицій.

Стан та розвиток тваринництва значною мірою визначається складом та кількістю худоби, птиці, інших сільськогосподарських тварин, характе­ристиками процесу їх відтворення та продуктивності, розмірами виробни­цтва окремих видів продукції тваринництва у розрахунку на 100 гектарів сільськогосподарських угідь, на одну особу тошо. Для розрахунку цих показників у статистичній практиці використову­ється метод, який є єдиним для всіх регіонів і не залежить від умов утри­мання та годівлі худоби. Саме тому він дозволяє проводити співставлення показників у часі та в адміністративно-територіальному розрізі.

Проаналізуємо склад та чисельність фізичного та умовного поголів’я тварин в Черкаській області за 2008-2012 рр, використовуючи табл. 1.1 Дані поголів’я тварин відображенні в додатку А.

Кількість умовного поголів’я тварин визначається множенням фізичного поголів’я на коефіцієнт перерахунку в умовне поголів’я.

Таблиця 1.1

Склад та чисельність поголів’я тварин в Черкаській області

…………………………………………………………………………………..

Дані табл. 1.1 показують, що протягом 2008-2012 рр. найбільша чисельність умовного поголів’я тварин в загальному складі була у 2010р. (543,2 тис. гол.), а найменша - у 2008р. (429,7 тис. гол.). Окрім цього, за даними таблиці, можна виявити тенденцію збільшення чисельності свиней з кожним роком протягом 2008-2012 рр.

Показники щільності сільськогосподарських тварин на 100 га площ

При статистичному аналізі стану тваринництва важли­ве значення має показник щільності тварин за їх видами на 100 га сільськогосподарських угідь. Такий показник характеризує рівень динаміки тваринництва, ступінь використання земельних угідь для його розвитку .

Показники щільності тварин на 100 га обчислюють як спів­відношення чисельності певного виду тварин на кінець звітного року до відповідної площі на початок звітного року та множенням знайдених вели­чин на 100.

Визначимо питому вагу свиней в загальному поголів’ї тварин, використовуючи узагальнюючий показник умовне поголів’я. Розрахуємо показник навантаження на 100 га ріллі поголів’я свиней за 5 років (Таблиця 2.3).

Таблиця 1.2

Частка свиней в загальному поголів’ї та навантаження на площу сільськогосподарських угідь

……………………………………………………………………..

Дані таблиці 1.2 показують, що протягом 2008-2012 рр. в порівнянні з 2008 р.:

• питома вага умовного поголів’я свиней в загальному поголів’ї тваринництва збільшилась на 3,3%;

• площа ріллі зменшилась на 2,5%;

• щільність поголів’я свиней на 100 га ріллі зменшилась на 0,7% .

Показник щільності поголів’я свиней відобразимо графічно за допомогою стовпчикової діаграми (Діаграма 1.1).

……………………………………………………………

Діаграма 1.1. Щільність поголів'я свиней в Черкаській області на 100 га ріллі , гол.

Дані діаграми 2.1 свідчать, що протягом 2000 - 2012 рр. найбільший показник щільності поголів’я свиней на 100 га ріллі сягає у 2000 р. (39,0 гол.).

РОЗДІЛ 2

ДИНАМІКА ПРОДУКТИВНОСТІ ТВАРИН ТА ВАЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ

Динаміка продуктивності та поголів’я свиней в Черкаській області

Динамікою у статистиці називають зміну соціально-економічного явища в часі. Відносна величина динаміки характеризує напрям та інтенсивність зміни показника за часом і визначається співвідношенням його значень за два періоди або моменти часу.

Ряд динаміки – це ряд числових значень статистичного показника, розташованих в хронологічній послідовності. Кожне числове значення показника, що характеризує величину, розмір явища, називається рівнем ряду. Окрім рівнів, кожен ряд динаміки містить вказівки про ті моменти або періоди часу, до яких відносяться рівні.

Елементами ряду динаміки є моменти, або періоди, часу (день, місяць, рік і т. д.), до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, які характеризують розмір явища. Під час аналізу динаміки суспільно-економічних явищ визначають такі показники як: абсолютний приріст, темпи зростання і приросту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряду динаміки . Рівень, який порівнюють, називається звітним, а рівень, з яким порівнюють, – базисним. Абсолютний приріст визначають як різницю між поточним і попереднім, або початковим рівнями ряду динаміки. Цей показник показує, на скільки одиниць підвищився або зменшився поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період часу.

Якщо порівнюють кожний рівень ряду динаміки з попереднім рівнем, то абсолютний приріст буде ланцюговим. Якщо всі рівні ряду порівнюють з початковим, який є постійною базою порівняння, то такий абсолютний приріст буде базисним .

Абсолютний приріст базисний:

де у_і – поточний рівень ряду динаміки;

у₀ – перший рівень ряду динаміки.

Абсолютний приріст ланцюговий:

де у_і – поточний рівень ряду динаміки;

у_і-1 – попередній рівень ряду динаміки.

Темп росу базисний: ;

Темп росту ланцюговий: Темп приросту показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним. Його обчислюють як відношення абсолютного приросту до попереднього або початкового рівня. Цей показник можна також визначити, віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100.

Темп приросту базисний: ; Темп приросту ланцюговий: .

Абсолютне значення 1% приросту дорівнює відношенню абсолютного приросту за певний період до темпу приросту за той самий період:

Проведемо аналіз рядів динаміки продуктивності свиней за 7 років використовуючи дані Черкаської області (2.1). Дані для проведення аналізу відображені у додатку Б.

Таблиця 2.1