2. Надайте рекомендації щодо розвитку творчого потенціалу особистості.

Останнім часом активізувались пошуки шляхів і засобів розвитку творчого потенціалу особистості. Це пояснюється тим, що в умовах високотехнологічного виробництва без належного творчого потенціалу індивід, суспільна група чи народ опиняються на узбіччі цивілізаційних процесів. Є.Яковлєва, зокрема, розробила програму творчого розвитку особистості, апробовану на учнях шкільного віку. Програма складається з чотирьох блоків: 1) “Я–Я” (спілкування з самим собою); 2) “Я – інший” (спілкування з іншим); 3) “Я – суспільство” (спілкування з суспільними інститутами); 4) “Я – світ” (як я досліджую цей світ). Зазначена програма розроблена з врахуванням того факту, що безсумнівною є залежність рівня розвитку здібностей від природних задатків, особливостей нервової системи; іншим джерелом розвитку здібностей є соціальні умови навчання і виховання індивіда.

Звичайно розвиток творчого потенціалу в більшій мірі відбувається в перші роки життя і формується під впливом виховання і соціально-психологічних умов існування. Велику роль відіграють батьки, які з раннього віку беруть участь у становленні особистості, вони можуть привити дитині вміння вільно мислити і висловлюватись, бачачи творчі задатки сприяти їх розвитку, вчити нестандартно розв’язувати задачі і просто багато спілкуватись. Проте не можна говорити про те, що на рівень творчості визначають впливають батьки. Людина впродовж цілого життя здатна розвиватися, зокрема і в плані творчості. Цей процес відбувається в початковій, середній та вищій школі та поза її межами.

Коли говорити про те, яким способами керівник може сприяти розвитку творчого потенціалу свого персоналу на підприємстві, то ними можуть бути:

• Створення сприятливого соціально-психолічного клімату для роботи і творчості;

• Заохочення творчих думок та проектів, зокрема їх активне обговорення та наданням їм значущості;

• Мотивування шляхом економічних та неекономічних методів;

• Сприяння розвитку колективу та кожній особистості зокрема: організація тренінгів, консультацій, курсів з підвищення кваліфікації тощо;

• Запровадження новітніх методів в управлінні персоналом;

• Створення культури вільного спілкування та формування організації, що «постійно навчається»

11.

1. Успішна кар’єра – це, на Ваш погляд, щасливий випадок чи важка праця?

Багато людей постійно прагнуть досягнути успіху як в особистому, так і професійному житті. Саме це бажання є поштовхом до розвитку всього суспільства, оскільки успіх передбачає осягнення чогось невідомого, нового і такого що несе користь для окремої людини і людства загалом.

Успішна кар’єра – це те про, що всі мріють, але далеко не всі здобувають. Коли говорити про те, яким способом можна досягнути успіху в кар’єрному рості, то з впевненістю можна сказати, що це довга і важка праця. Це праця в першу чергу над собою: оволодіння необхідними знаннями, вміннями та навичками, подолання власної невпевненості та страхів, само оволодіння та самоконтроль. Також це довга і тривала боротьба із життєвими обставинами та труднощами, які часто на тривалий термін унеможливлюють кар’єрний розвиток. Всі ці процеси і їх подолання формують із необізнаної і непризвичаєної до праці людини справжнього спеціаліста в своїй галузі. На мою думку, цей процес боротьби із різного роду проблемами є просто необхідним для того, щоб людина змогла зрозуміти, який рівень її можливостей, на що насправді вона здатна. В процесі цього самопізнання людина часто змінює рід діяльності, оскільки знаходить те, що дійсно задовольняє всі її сподівання.

Звичайно зараз є приклади того, що люди досягають успішної кар’єри, оминаючи всі труднощі і пошуки, тобто роблять кар’єру за рахунок знайомств, грошей чи просто щасливого випадку долі. Проте, коли говорити про дійсно успіх в професії, то він може бути досягнутий тільки важким трудом і власними зусиллями. Місце в ієрархії, яке ти займаєш, повинно засновуватись на реальній владі, вміннях та знаннях. Успішна кар’єра – це та кар’єра, яка дозволяє тобі відчувати себе задоволеним, гордитися собою, мати можливості подальшого розвитку, а не дякувати долі за щасливий випадок і боятися, що колись ти так само легко як отримав цю посаду, з такою ж легкістю можеш її втратити.

2. Розробіть план розвитку особистої кар’єри.

Цілі кар’єри	Значимість	Термін	Спосіб досягнення
Високооплачувана робота	Дуже висока	До 2016 року	Успішне закінчення університету, одержання диплома про вищу освіту
Професійне зростання	Дуже висока	Впродовж життя	Здобуття глибоких практичних навичок і вмінь в професії, самоосвіта, ініціативність та прагнення до саморозвитку
Розвиток взаємин з колективом	Дуже висока	2015-2017	Вміння працювати в команді, розвиток лідерських якостей, вміння бачити спільні цілі та колективно розв’язувати проблеми, розвиток комунікативних здібностей
Кар’єрне зростання	Дуже висока	Впродовж життя	Максимальне використання знань та навичок, прояв творчих здібностей, креативність, ініціативність, розробка пропозицій та проектів
Постановка нових цілей	Дуже висока	Впродовж життя	Оцінка загальної ситуації: розвиток ринку, поява нових технологій, оцінка умов подальшого кар'єрного росту, оцінка своїх досягнень, інвентаризація цілей, оцінка особистого балансу успіхів, і невдач, оцінка сильних і слабких сторін, корегування плану кар'єри

12.

Обґрунтуйте: вивчення дисципліни “Самоменеджмент” – це об’єктивна необхідність сьогодення чи вимога навчальної програми ?

В сучасних умовах господарювання запорукою успіху є вміння володіти собою, тому самоменеджмент є об’єктивною вимогою сьогодення. Особливо це стосується менеджера, тобто особи, від самоорганізації і самоконтролю якої залежить успіх всієї організації. Для того щоб робота менеджера була ефективною, він повинен знати свою справу, уміти керувати, уміти ставити цілі і домагатися їх. Але всі ці якості марні, якщо керівник не вміє правильно організувати свій робочий час. Нереально домогтися успіху, якщо людина не може планувати свій час. Це відноситься не тільки до менеджерів, але і до людей будь-якої іншої професії, але для людей, керуючих іншими працівниками, ця навичка особливо важлива, адже він розпоряджається не тільки своїм часом, але і через чітку систему передачі виконання задач своїм підлеглим, ще і планує їхній час.

Час – це такий же ресурс, як і люди, сировина, фінансові засоби. Але він безповоротний – його не можна нагромадити, передати, взяти в кредит, тому важливо навчитися використовувати його з максимальною вигодою. Не дарма ж говорять: ”Час - гроші”. Це не просто слова, дійсно, якщо, наприклад, працівник неправильно розпорядився своїм часом, умови контракту не були виконані в термін, фірмі прийдеться платити штраф, щоб відшкодувати збитки, пов'язані з простоєм. Отже, це є наочний приклад того, яке значення має само менеджмент не тільки для самого працівника, а й для всієї організації.