МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра менеджменту

КОМПЛЕКСНЕ ПРАКТИЧНЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ “САМОМЕНЕДЖМЕНТ”

Виконав:

студент групи МЗЕД-31

Сідей В. І.

Перевірила:

к.е.н., доцент

Даниленко-Кульчицька В.А.

Тернопіль – 2013

Вступ

Більшість з нас намагаються прожити життя якнайкраще. Ті, кому вдалося добитися успіху, щасливі і отримують постійне задоволення від роботи. Запорукою досягнення успіху в професійному й особистому житті є рівень оволодіння само менеджментом, тобто вмінням володіти своїми вчинками і діями.

Життя - це не гра, це реальний шанс, який надається тільки один раз. Не має значення, маєте ви власний бізнес, служите в великий компанії або займаєтеся домашнім господарством, головне - використовувати кожну можливість реалізувати себе, максимально ефективно використовувати свій час та можливості. Саме цьому навчає самоменеджмент.

Метою комплексного практичного індивідуально завдання є виконання поставлених завдань, набуття нових знань та навичок у сфері самоменджменту в ході їх виконання та аналіз власних показників, що характеризують рівень самоменеджменту.

Актуальність. Основна мета самоменеджменту - максимально використовувати власні можливості, свідомо управляти перебігом свого життя і долати зовнішні обставини. Самоменеджмент допомагає виконувати роботи з меншими витратами, краще організувати працю (отже, одержати кращі меншими витратами, краще організувати працю ( отже, одержати кращі результати), зменшити завантаженість роботою і, значить, зменшити поспіхи і стреси, що є запорукою успіху організації і її постійним прагненням.

1.

1. Розкрийте суть основних складових самоменеджменту згідно Вашої позиції:

1. Самопізнання — це вивчення психічних властивостей, процесів і станів своєї особистості, в тому числі її спрямованості (мета, мотиви, інтереси, ідеали, переконання), характеру, темпераменту, здібностей, пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, увага, пам'ять, уявлення, мислення), вольових емоційних процесів, а також психофізіологічного стану організму і особистих якостей. Аналізуючи результати своєї діяльності, власну поведінку, рівень фізичного і психічного здоров'я, особа пізнає свої якості.

2. Самоорганізація – це комплекс заходів, які виконуються працівником для забезпечення систем та порядку в роботі. Вироблення організованості сприяє закріпленню набутих знань, умінь, що, у свою чергу, дає змогу економити час і енергію. Основними елементами самоорганізації є організація робочого місця, робочої зони, раціональний режим праці, послідовність та ін. Самоорганізація передбачає насамперед організацію робочого місця та створення оптимальних умов для високопродуктивної праці. Додержання системи в роботі передбачає раціональний режим праці, послідовність у роботі, систематичність, дисципліну праці, самопланування, самоконтроль, самозвіт та самокритику.

Важливим елементом у самоорганізації є режим праці. Його вважають раціональним, якщо дотримують режим робочого часу, коли чергують роботу і відпочинок протягом дня, тижня, місяця, року; коли вироблено постійний власний ритм роботи, якого додержують, раціонально чергуючи легку і важку роботу.

3. Самовиховання – це цілеспрямована свідома, систематична діяльність особистості з метою вироблення в собі бажаних духовних, інтелектуальних, моральних, естетичних, фізичних та інших позитивних рис й усунення негативних. Головною метою самовиховання на сучасному етапі є досягнення вихованцем згоди із самим собою, пошуку смислу життя, самоактуалізація і самореалізація потенційних можливостей та активне самоутвердження у суспільному житті.

4. Саморегуляція – це дія людини на саму себе за допомогою слів і відповідних їм уявних образів. Отже, слова, мова, уявні образи умовно-рефлекторним шляхом впливають на функціональний стан різних органів і систем людини позитивно чи негативно.

5. Самоконтроль – це усвідомлення й оцінка суб'єктом власних дій, психічних процесів і станів. Поява і розвиток самоконтролю визначається вимогами суспільства до поведінки людини. Формування довільної саморегуляції припускає можливість людини усвідомлювати і контролювати ситуацію, процес. Самоконтроль – це вміння підкорити емоції власному розуму.

6. Вибір цілей життя – це процес, в основі якого лежить аналіз наявних життєвих обставин, їх можливий напрямок розвитку та у відповідності до результатів, формування цілей життя, шляхів їх досягнення та очікуваного стану у майбутньому.

7. Планування особистого часу – це сукупність процесів праці на майбутній часовий період, який включає визначення кількості завдань, їх пріоритетності та часових рамок виконання, наявність вільного часу для відпочинку та резерв часу на незаплановані події.

8. Самоосвіта – це самостійний спосіб отримання знань в певній галузі науки, мистецтва, техніки, політичного життя, культури, ремесла. Це риса характеру наполегливих осіб, позбавлених з якихось обставин можливості отримати систематичні знання у відповідному навчальному закладі (бідність, дискримінація за національною чи релігійною ознакою, географічна віддаленість від освітніх чи культурних центрів, фізичне каліцтво при наявності доброї пам'яті і наполегливості в отриманні знань тощо). Самоосвіта в цих випадках ще й засіб виховання, загартування характеру, перевірка можливостей особи.

9. Технологія здоров’я – це процес активізації наших внутрішніх можливостей, тобто можливостей конструкції і технології роботи нашого організму, використовуючи здібності цього самого організму, в якому закладено все необхідне для виконання життєвих функцій. Самооздоровлення — це обов’язкова частина праці над собою, над власним удосконаленням.

10. Робота в групі – це спосіб спільного розв’язання проблем, готовність людини до спільних форм діяльності для досягнення групових цілей і задач, що дозволяє реалізувати природне прагнення людини до спілкування, взаємодопомоги і співпраці. Вона створює умови для позитивної мотивації, адже під час групової роботи активізується діяльність всіх виконавців, а також створюються умови для оволодіння учасниками групи форм взаємодопомоги.

11. Управління конфліктами – це здатність керівника побачити конфліктну ситуацію, осмислити її та здійснити попереджувальні дії щодо її вирішення.

2. Наведіть переваги та недоліки самоменеджменту.

Проаналізувавши літературні джерела та на основі власного досвіду можна виділити такі переваги самоменеджменту:

• виконання роботи з меншими затратами;

• краща організація праці;

• менше поспіху і стресів;

• більше задоволення від роботи;

• активна мотивація праці;

• підвищення кваліфікації;

• зниження завантаженості роботою;

• зменшення помилок при виконанні своїх функцій;

• досягнення професійної і життєвої мети найкоротшим шляхом.

В цілому, самоменеджмент як мистецтво управління собою у своїх принципах та методах несе значні переваги для будь-якої людини. Проте, коли говорити про недоліки, на мою думку, основними можуть бути:

• неможливість спланувати абсолютно всі обставини та завдання;

• неспроможність особистості постійно працювати за планом.

3. Обґрунтуйте, які функції виконує самоменеджмент у Вашому житті.

У житті кожної людини, яка прагне навчитися володіти собою, своїми можливостями та здібностями, керувати своїм часом самоменеджмент виконує ряд важливих і корисних функцій. Зокрема, що стосується мене, можу виділити такі основні із них:

• постановка цілей : аналіз наявних результатів діяльності та формулювання особистих цілей професійного та особистісного зростання;

• планування: розробка планів своєї діяльності на будь-який період: день, тиждень, місяць, рік тощо; конкретизація шляхів досягнення цілей в розрізі оперативних планів, планування ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей.

• прийняття рішень: у відповідності до завдань, що виконуються прийняття рішень, що принесуть максимальний позитивний результат; аналіз альтернативних варіантів розв’язку проблеми та пошук найефективніших;

• самоконтроль: підкорення власних емоцій розуму, вміння володіти собою в будь-якій ситуації, можливість заставити себе долати труднощі, вчитися новому та постійно вдосконалюватися.

2.

1. Значення тайм-менеджменту у Вашому житті.

Тайм-менеджмент допомагає зробити мою роботу більш впорядкованою, гармонійною та менш напруженою. Часто буває так, що величезна кількість завдань, безлад на робочому місці, стрес і напруга заважають мені продуктивно працювати і отримувати від роботи задоволення. А наприкінці дня, перед сном, чомусь часто виникає враження, що зробити найголовніше я не встигла, забула про щось важливе. І тому в мене виникла гостра потреба у плануванні свого робочого часу, конкретизації завдань та строків їх виконання. Саме методи тайм-менеджменту допомогли мені справитися із вище переліченими проблемами та максимально продуктивно організувати свій процес праці та періоди відпочинку. Щоденний план, складання якого займає декілька хвилин, дозволяє мені вчасно та з меншими витратами часу та сил виконати необхідні завдання.

Проте я не можу стверджувати, що повністю навчилася керувати своїм часом. На жаль, в моєму повсякденному житті часто стаються події, які мені важко спрогнозувати, і час витрачений на їх розв’язання може бути надто тривалим. Це вимагає змін в моїх планах та дещо дестабілізує мою роботу. Іноді доводиться (через незаплановані події: зустрічі, дзвінки, термінові завдання) заміщувати виконання одного завдання іншим, що в подальшому може призводити до майже неконтрольованого процесу виконання роботи. Тому, я вважаю, що мені ще необхідно працювати над гнучкістю мого робочого плану, навчитися максимально прогнозувати можливі непередбачувані обставини, резервувати вільний час та старатися виконувати заплановане, не дивлячись на обставини.