контакти з підприємствами, де працюють батьки.

6. Взаємодія з учителями-предметниками й вихователями, що працюють у класі, керівниками гуртків, адміністрацією (відвідування уроків із метою визначення рівня засвоєння учнями знань, співпраця з медсестрою з метою вивчення стану здоров’я кожного учня тощо).

Основною метою діяльності психологічної служби

у школі є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу з метою компетентнісного самовдосконалення вчителя і учня на гуманістично – інноваційних засадах, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників.

Задачі психологічної служби школи:

• створення сприятливого психологічного клімату в педагогічному та учнівському колективі;

• профілактика негативних явищ і пропаганда здорового способу життя;

• соціально-психологічний супровід  дітей пільгових категорій;

• здійснення профілактико-просвітницької діяльності та пропаганди психологічних знань, підвищення рівня психологічної грамотності педагогів та батьків.

• сприяння повноцінному розвитку особистості учнів на кожному віковому етапі, створення умови  для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;

• забезпечення   індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;

• психологічне забезпечення допрофільного та профільного навчання учнів;

• раннє виявлення дітей з особливими освітніми потребами та психологічне забезпечення інклюзивної освіти;

• психологічний супровід випускників до та під час зовнішнього незалежного оцінювання.

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

https://sites.google.com/site/socialnijpedagogvosviti/planuvanna-roboti

Перший рік роботи соціального педагога в закладі освіти супроводжується низкою запитань. З чого розпочати свою роботу?  Як планувати? Яким змістом її наповнювати? Адже від раціонального розподілу зусиль залежить ефективність роботи.

На початковому етапі соціальному педагогу варто вивчити запит закладу та визначити напрями своєї діяльності. Спеціалізація соціального педагога в конкретному навчальному закладі визначається адміністрацією, педагогічним колективом спільно із зацікавленими особами в залежності від умов мікросоціуму і необхідності вирішення тих або інших соціально-педагогічних проблем. Потім слід скласти план. Напрями роботи повинні бути пов’язані зі специфікою конкретного навчального закладу і мають бути відображені в річному плані роботи.

Вирішення соціально-педагогічних проблем здійснюється засобами певних видів діяльності соціального педагога. До основних видів діяльності соціального педагога належать:

-           соціально-педагогічна діагностика.

-           прогностична діяльність,

-           соціально-педагогічне консультування,

-           захисна діяльність,

-           попереджувально-профілактична робота,

-           соціально-перетворювальна,

-           організаційно-методична робота.

Річний план роботи соціального педагога є окремим розділом річного плану роботи навчального закладу. Тому у плані соціального педагога слід зазначити ті загально шкільні заходи, у яких він бере участь. Це може бути навчально-практичний семінар, «круглий стіл», психолого-педагогічний консиліум, конференція, педрада, загальні батьківські збори тощо. Обов’язково слід вказувати тематику таких заходів та соціально-педагогічні аспекти, що розглядаються.

Планування роботи здійснюється на підставі наказу №127 від 03.05.1999р. Міністерства освіти України  «Про Положення про психологічну службу системи освіти України»,  наказу № 616 від 02.07.2009р.  «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України»  та відповідно до професійних обов’язків,  функцій соціального педагога та нормативів часу визначених у наказі Міністерства освіти і науки  від 28.12.2006р.  № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами  системи Міністерства освіти і науки України».

Згідно листа Міністерства освіти і науки України від 05.03.2008р. № 1/9-128 рекомендовано  «…планування діяльності практичного психолога, соціального педагога, соціального педагога по роботі з дітьми-інвалідами навчальних закладів здійснювати за річним планом роботи (обов'язково), місячним (за потребою), щоденним обліком роботи (обов'язково)».

Річний план роботи складається орієнтовно на кінець травня. Обов’язково погоджується з методистом районного (міського) методичного кабінету управлінь (відділів) освіти з психологічної служби. Після погодження затверджується керівником навчального закладу не пізніше 20 серпня поточного року  (див. вкладені файли). В ньому враховується кваліфікаційний рівень соціального педагога і його можливості щодо організації діяльності.

У річному плані роботи соціального педагога має бути відображено основне завдання психологічної служби:  сприяння повноцінному розвитку особистості вихованців, учнів, студентів на кожному віковому етапі, створення умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку; забезпечення індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення; профілактика і корекція відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку вихованців, учнів, студентів.

План роботи соціального педагога закладу освіти є базовим документом. У ньому повинні бути враховані:

-       участь у реалізації державних (регіональних, місцевих) програм, накази та рішення Міністерства освіти і науки України, управління освіти  і науки держадміністрації;

-       проблеми, над вирішенням яких працює навчально-виховний заклад;

-       пріоритетні напрями роботи навчального закладу, запити адміністрації;

-       специфіка роботи з дітьми (учнями) на кожному віковому етапі їх розвитку;

-       основні напрямки роботи міського (районного) центру практичної психології і соціальної роботи.

Щомісячний план роботи соціального педагога висвітлює роботу, заплановану у річному плані, враховує корективи, які вносить навчально-виховний процес, відображує запити, які надходять, заходи, що проводяться на рівні міста (району).

Важливим документом є «Графік роботи соціального педагога». Він має бути оформленим у відповідності до наказу Міністерства освіти і науки  від 28.12.2006р.  № 864 (див. вкладені файли).  В ньому враховуються нормативи часу роботи соціального педагога  і проставляються з розрахунку 8-годинного робочого дня (ставка соціального педагога).  «Графік роботи соціального педагога» розміщується в загальнодоступному місці, з вказаним номером кабінету і конкретизацією годин, призначених для робіт з учнями, консультацій для вчителів та батьків.

Планування виховної діяльності педагога-організатора

Планування виховної роботи – це процес моделювання діяльності педагога-організатора на певний період часу, коли він створює модель своєї діяльності: змістовну, організаційну, структурну. Він є одним із етапів управління процесом формування особистості та учнівського колективу, упорядковує педагогічну діяльність, забезпечує виконання таких вимог до педагогічного процесу, як планомірність, системність, керованість і наступність результатів. У загальному уявленні план – це документ який вказує змістовні орієнтири діяльності і визначає їх порядок, обсяг і тимчасові границі. Чітке, перспективне і оперативне планування забезпечує високу ефективність виховної роботи, дозволяючи визначити найсуттєвіші напрямки діяльності, зосередити увагу на головному. План є документом який захищає педагога-організатора від хаотичної діяльності і доводить системний підхід щодо організації виховного процесу. Він стає помічником при умові відповідності наступним вимогам (М. Рожков, Л. Байбородова):

1. Цілеспрямованість, тобто плановий зміст і форми роботи, передбачає реалізацію конкретних цілей і завдань. Кожна справа, дія мають сприяти вирішенню поставлених завдань. Залежно від мети кожна форма роботи має свою специфіку використання.

2. План орієнтований на реалізацію потреб та інтересів дітей, на їх розвиток, що припускає облік пропозицій школярів і батьків при плануванні, вивчення їх ціннісних орієнтацій.

3. План – це результат спільної творчості педагога-організатора та всіх учасників виховного процесу.

4. План роботи передбачає зв’язок виховного процесу з життям суспільства, практичною діяльністю дітей, що означає:

– створення умов для застосування школярами на практиці знань, отриманих на уроці, у позаурочний час;

– відображення основних подій країни в житті колективу;

– залучення дітей до активної діяльності, перетворення навколишнього середовища.

5. Орієнтація на комплексний характер планів, що передбачає:

– різноманітність змісту і форм роботи, спрямованих на розвиток різноманітних інтересів і здібностей дітей;

• позитивний вплив на різні сторони, властивості особистості;

•  залучення школярів до різних видів діяльності;

•  цілісність впливу на свідомість, почуття, поведінку дітей.

6. План передбачає створення учням умов для вибору різних видів, форм діяльності, своєї позиції в планованій роботі.

7. При плануванні необхідно забезпечити послідовність змісту і форм діяльності: виключити невиправдане дублювання, враховувати попередній досвід, бачити перспективи в роботі.

8. Конкретність і доцільність плану, обґрунтованість запланованої роботи, що припускає облік особливостей кожного учнівського та педагогічного колективу, рівня їхнього розвитку, сформованих традицій, педагогічну обґрунтованість запланованої роботи відповідно до задач колективу.

9. Реальність і розумна насиченість плану.

9. Плани роботи методичних об’єднань.

План роботи МО складається на навчальний рік з метою реалізації завдань, які покладені на МО, а також завдань, визначених річним планом роботи. План розглядається на засіданнях МО і представляється адміністрації на затвердження. Він складається орієнтовно з таких розділів:

І. Вступ

У цьому розділі голова МО коротко аналізує виконання плану роботи МО за минулий навчальний рік, її вплив на підвищення результативності навчально-виховного процесу.

Відзначаються здобутки в роботі, причини та шляхи усунення недоліків у роботі.

Вказуються основні напрями роботи МО на наступний навчальний рік, визначається роль кожного члена МО в розробці колективної науково-методичної проблеми.

Іі. Список членів методичного об'єднання ііі. Підвищення фахового і методичного рівня членів мо

Вказується тема, над якою працює кожен член МО, форма її завершення (виступ, реферат, розробки та ін.)

Іу. Тематика засідань

Орієнтовні теоретичні і практичні питання:

• аналіз рівня знань, умінь, навичок учнів, труднощі в опануванні програмовим матеріалом;

• розробка заходів із підвищення ефективності навчально-виховного процесу, дотримання державних стандартів освіти;

• ознайомлення, вивчення й аналіз нормативних та інструктивно-методичних матеріалів, програм і вироблення рекомендацій з їх впровадження в навчально-виховний процес;

• ознайомлення, вивчення й аналіз підручників та вироблення рекомендацій і заходів щодо їх впровадження в навчально-виховний процес, звіти про апробацію підручників;

• теорія та методики навчання предметів; різних видів занять (уроків, факультативних, гурткових занять, позакласних заходів з предмета);

• …

У. Вивчення та поширення

перспективного педагогічного досвіду

Тематика вивчення, узагальнення та впровадження перспективного педагогічного досвіду вчителів даного навчального закладу чи вивчення та впровадження досвіду роботи педагогів міста, області.

Участь учителів у педагогічних читаннях, конференціях, семінарах, конкурсі “Вчитель року”. Взаємовідвідування уроків, проведення відкритих уроків, випуск методичних бюлетнів, рекомендацій та ін.

УІ. Робота з учителями-початківцями

Проводиться за наявності в колективі молодих спеціалістів, передбачаються конкретні заходи методичного характеру, планується робота наставників.

УІІ. Вивчення рівня вихованості,

знань, умінь і навичок учнів

• Планування й тематика, методика проведення підсумкових контрольних робіт, тематичних атестацій.

• Аналіз результатів підсумкових зрізів (тестувань) за І та ІІ семестри (кількісна і якісна оцінка), виявлення труднощів учнів у засвоєнні програмового матеріалу, вироблення рекомендацій для усунення виявлених недоліків, корекція методики викладання предмета.

• Організація взаємоперевірки шкільної документації.

• Аналіз рівня вихованості (анкетування, тестування, спостереження, дослідження та ін.).

Уііі. Організація позакласної роботи

У цьому розділі слід передбачити роботу учнівських гуртків, клубів, товариств, надання методичної допомоги в проведенні конкурсів, олімпіад, виставок, екскурсій тощо.

10. План роботи піклувальної ради.

Піклувальна рада - це орган самоврядування, який формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян з метою залучення громадськості до вирішення проблем освіти, забезпечення сприятливих умов ефективної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення доступності загальної середньої освіти для всіх громадян, задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості до вирішення проблем навчання і виховання.

Піклувальна рада створюється за рішенням загальних зборів (конференції) або ради загальноосвітнього навчального закладу.

Основними завданнями піклувальної ради є:

співпраця з органами виконавчої влади, організаціями, підприємствами, установами, навчальними закладами, окремими громадянами, спрямована на поліпшення умов навчання і виховання учнів (вихованців) у загальноосвітньому навчальному закладі;

сприяння зміцненню навчально-виробничої, наукової, матеріально-технічної, культурно-спортивної, корекційно-відновної та лікувально-оздоровчої бази загальноосвітнього навчального закладу;

сприяння організації та проведенню заходів, спрямованих на охорону життя та здоров'я учасників навчально-виховного процесу;

організація дозвілля (конкурси, вечори, спортивні змагання тощо) та оздоровлення учнів (вихованців), педагогічних працівників;

сприяння створенню та раціональному використанню фонду загальнообов'язкового навчання;

Піклувальна рада формується у складі 7-15 осіб з представників місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян, у тому числі іноземних.

Піклувальна рада діє на засадах:

пріоритету прав людини, поєднання інтересів особи, суспільства;

самоврядування;

колегіальності ухвалення рішень;

добровільності і рівноправності членства;

законності, гласності.

Піклувальна рада проводиться 4 рази на рік. План її роботи може відрізнятися в залежності від поставлениї завдань навчального закладу.

План-приклад: Про організацію харчування учнів у 2009 – 2010 н.р. 2. Про розподіл обов’язків між членами піклувальної ради. 3. Про залучення коштів та батьківський фонд 01.09. 2 1. Про придбання новорічних подарунків учням школи і організацію свята Новорічної ялинки. 2. Про стан і завдання з профілактики правопорушень. 23.11. 3 1. Про придбання матеріалів для проведення ремонтних робіт. 2. Про умови успішного розвитку дитини в школі. 22.02. 4 1. Про організацію оздоровлення і літнього відпочинку учнів школи. 2. Про підготовку школи до нового навчального року.

11. План роботи батьківського комітету

Для утвердження і функціонування колективу батьків класу, підвищення  дієвості  батьківських зборів необхідно  створювати  органи  самоврядування. Таким органом, зокрема, є батьківський комітет. Він обирається  в  складі  3–5  осіб  на  загальних  зборах  батьків  класу. Члени  батьківського  комітету  обирають  голову. 

Завдання  батьківського комітету  —  сприяти  педагогічному  колективові  у  вихованні  й  навчанні школярів, допомагати класному керівникові створювати сприятливі умови для проведення навчально-виховної роботи.

Збори батьків класу (класів) проводяться за рішенням комітету класу (класів) не рідше двох разів на семестр. Рішення зборів батьків, комітетів доводиться до відома батьків, керівництва закладу, а, за необхідності, відповідного органу управління освітою у 10-денний термін. Комітети планують свою роботу на підставі плану роботи закладу, рішень зборів батьків, рекомендацій директора, класного керівника, органів учнівського самоврядування, громадськості. План роботи має вільну форму і затверджується головою відповідного комітету. Комітети звітують про свою роботу перед зборами батьків один раз на рік - в день виборів нового складу комітетів.

Комітети зобов'язані: виконувати плани роботи, затверджені головою відповідного комітету; вести протоколи засідань батьківських зборів, що зберігаються в справах закладу та передаються за актом новообраному комітету; надавати інформацію про свою діяльність за проханням директора закладу або відповідного органа управління освітою; залучати батьків до організації позакласної та позашкільної роботи; організовувати чергування батьків під час культурно-масових заходів у навчальному закладі з метою збереження життя і здоров'я учнів.

12. План-календар роботи дошкільного навчального закладу на поточний тиждень, місяць, півріччя.

Яким має бути планування освітньо-виховної роботи з дітьми в умовах сучасного дошкільного навчального закладу? Н. Бабій у статті «Планування вихователем навчально-виховної роботи з дітьми» виділяє такі вихідні позиції сучасного планування:

1. Основою планування є та програмам виховання дітей в дитячому садку, яка прийнята для керівництва і ставить перед педагогами конкретні завдання щодо формування особистості дошкільника.

2. План має будуватися на основі дидактичних принципів: взаємозв’язку всіх розділів виховної роботи, систематичності, послідовності, доступності, повторюваності матеріалу, диференційованого та індивідуального підходів до дітей.

3. При складанні плану враховуються конкретні педагогічні умови (віковий склад групи, рівень розвитку дітей, оволодіння знаннями, навичками, уміннями, умови дитсадка, напрями роботи колективу та інше).

4. План мусить бути календаризованим, тобто чітко передавати зміст роботи з малюками впродовж дня. У ньому вказується, в яких видах діяльності, на яких заняттях, в які моменти життя буде здійснюватись та чи інша виховна робота.

5. Форма планування може бути різною (для педагога-початківця, стажиста, вищої кваліфікаційної категорії). Вона затверджується педагогічною радою дошкільного закладу, заноситься в протокол (із вказівкою прізвища педагога і форми планування – поширеної чи спрощеної). Проте в жодному випадку не допускається пропущення окремих видів занять та діяльності дітей пішохідні переходи, сюжетно-рольові ігри, конструктивно-будівельні, театралізовані ігри, самостійна художня діяльність, художня праця і таке інше.

В сьогоднішніх умовах педагоги дошкільних навчальних закладів планують освітньо-виховний процес з дітьми відповідно до інструктивно-методичного листів Міністерства освіти і науки України № 1/9-434 від 01.10.2002 року „Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі” та № 1/9-306 від 06.06.2005 року „Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах”. Згідно цих документів у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.).

Змінилася кількість і тривалість спеціально організованих групових занять з дітьми. Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку – до 10 хвилин, молодшого дошкільного віку – від 15 до 25 хвилин (5-6 занять на тиждень), для дітей старшого дошкільного віку – від 25 до 35 хвилин (7-8 групових занять на тиждень).

Під час складання розкладу занять необхідно враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачати раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них та доцільне використання місць для проведення занять (зокрема, спортивної та музичної зали, студійних кімнат, ігрового, спортивного майданчика, квітника тощо).

Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).

Оскільки серед видів планування названо варіанти „за режимом першої та другої половині дня”, за видами „дитячої діяльності” і подано рекомендації щодо цього, то доцільно використовувати тематичне планування навчально-виховного процесу, оскільки воно передбачає структурування змісту навчально-виховного процесу навколо основних понять, котрі формуються у дітей. Саме оволодіння педагогами уміння тематичного планування важливо сьогодні, адже триває процес упровадження особистісно орієнтованої моделі навчального процесу, а тематичний підхід забезпечить цілісне уявлення дитини про картину світу в усіх його взаємозв’язках і протиріччях.

Організація різних видів діяльності навколо основних ідей одночасно сприяє усвідомленню і розвитку мислення дітей, може забезпечувати можливість навчатися на практиці та набувати безпосереднього і багаторазового досвіду спілкування зі світом. Діти можуть усвідомлювати, представляти і відтворювати досвід шляхом обговорення, ліплення, аплікації, малюнків, різних вимірювань, музики, танців, театральних вистав.

Тематичне планування може бути як в текстовій формі так і у формі таблиці-сітки чи графічної павутинки (див. додатки).

План роботи вихователів на кожний день може складатися :

· за режимом першої та другої половини дня:

· ранок – ігри; бесіди; спостереження; праця; індивідуальна робота з дітьми та батьками, самостійна рухова діяльність дітей;

· заняття – тема, мета, матеріал, хід чи план заняття;

· перша прогулянка – ігри, праця, спостереження, спортивні ігри та вправи, індивідуальна робота з різних розділів програми, екскурсії, прогулянки-походи за межі дитсадка, самостійна рухова діяльність дітей;

· друга половина дня:

· праця, самостійна художня діяльність – різні види праці (ручна, господарсько-побутова, в природі) в різних формах; самостійна художня діяльність дітей (образотворча, художньо-оформлювальна, мовленнєва, музична, театралізована);

· розваги, ігри – різні види театрів (ляльковий, тіньовий, театр іграшок та ін.); ігри-драматизації, інсценівки; концерти; фізкультурні, музичні, літературні дозвілля;

· друга прогулянка – ігри; спостереження; праця; індивідуальна робота з дітьми та батьками; самостійна рухова діяльність дітей.

· за видами дитячої діяльності:

- ігрова – різні види ігор: сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, ігри-драматизації, дидактичні, розвивальні та ін.;

- навчальна – заняття з різних розділів програми (тема, мета, матеріал, хід чи план заняття);

- трудова – різні види і форми праці;

- комунікативна – індивідуальні, під групові, колективні бесіди з дітьми на особистісні, морально-етичні теми, організація й розігрування ситуацій міжособистісного спілкування та ін.;

- пізнавальна – спостереження, цільові прогулянки, екскурсії, дитяче експериментування, досліди, читання художньої літератури та ін.;

- рухова – рухливі ігри, елементи спортивних ігор та вправ, фізкультурні свята і розваги, прогулянки-походи за межі дитячого садка, дитячий туризм, самостійна рухова діяльність та ін.;

- гурткова робота – тематика гурткових занять згідно з планами керівників гуртків;

- індивідуальна робота з дітьми та батьками – індивідуальна робота з дітьми з різних розділів програми (заняття, ігри, вправи, бесіди, розмови та ін.), індивідуальні бесіди, розмови, консультації для батьків.

*за іншими, самостійно розробленими педагогами підходами, які забезпечують виконання завдань з різних розділів програми ( тематичне планування, спільні творчі проекти вихователів та дітей – проектування діяльності на день, тиждень, певний цикл).

Необхідно пам’ятати, що обов’язковою у процесі планування освітньої роботи з дітьми є участь обох вихователів вікової групи.

Плануючи роботу з дітьми за будь-якою схемою та з використанням будь-яких інших підходів скористайтесь порадами:

- організовуючи ігри та дитячу працю, зазначте вид, назву(тему), мету, матеріал, обладнання, інвентар;

- організовуючи спостереження, цільові прогулянки, екскурсії – зазначте об’єкт, мету, матеріал, основні запитання до дітей;

- організовуючи прогулянки-походи за межі дитячого садка, зазначте кінцевий результат, спосіб пересування, мету, тривалість в часі, інвентар, зробіть план-схему.

При складанні календарних планів старайтесь використовувати чіткі та конкретні формулювання, які допоможуть зробити план дієвим і змістовним.

Перспективні та календарні плани освітньо-виховної роботи з дітьми систематично переглядаються й затверджуються завідувачами та вихователями-методистами дошкільних навчальних закладів.

13. Розклад занять, виховних заходів тощо.

Розклад занять — документ, що регламентує трудовий ритм і впливає на творчу віддачу вчителів (викладачів); розглядається як фактор оптимізації навчального процесу.

Проблема укладання розкладу вищіх навчальних закладів

Проблема складання розкладу полягає у встановленні послідовності зустрічей викладачів і студентів у заздалегідь заданий проміжок часу (як правило, протягом тижня), з урахуванням задоволення низки обмежень різного характеру.

Складання розкладу вручну, зазвичай, вимагає дуже багато часу. При цьому, в зв'язку з надзвичайною складністю урахування всіх обмежень, остаточне рішення може виявитися незадовільним. Тому велику увагу приділяють автоматизації складання розкладу. В літературі пропонується значна кількість різних варіантів вирішення проблеми, що відрізняються один від одного типами навчальних закладів і видами обмежень.

Типи розкладів занять вищих навчальних закладів

В основному виділено три основні типи розкладів:

• загальноінститутський розклад — щотижневий розклад для всіх аудиторій, що виключає одночасну присутність викладача у двох аудиторіях, і навпаки;

• розклад дисциплін — щотижневий розклад усіх лекцій з множини університетських дисциплін, що мінімізує накладання лекцій, які мають відвідувати одні й ті ж самі студенти;

• розклад сесії — розклад екзаменів з множини університетських дисциплін, що виключає накладання екзаменів з дисциплін, які вивчаються одними й тими ж самими студентами, і що максимально продовжує термін складання іспитів студентами^[1].

Актуальніть задачі укладання розкладів

Основною задачею при складанні розкладу занять є планування і забезпечення методично правильного процесу вивчення усіх навчальних дисциплін навчального плану: їх взаємозв'язки, правильна послідовність і чергування усіх форм навчальної роботи з дисциплін на базі врахування можливостей студентів зі сприйняття і переробки навчальної інформації ^[2].

Методи розв'язання

Існує багато класичних методів розв'язання задачі складання розкладу. Метод імітації випалювання та алгоритм розфарбовування графу, незважаючи на зовнішню простоту, можуть виявитися цілком ефективними для складання лише невеликих розкладів. При реалізації алгоритму, що базується на принципах імітаційного моделювання, обмежується можливість застосування розробленої системи в інших ВНЗ, крім того, знадобиться вносити істотні зміни в алгоритм при незначних внутрішніх змінах у ВНЗ.

Виховна робота

Планування значною мірою визначає результати та перспективність системи виховної роботи. Цілеспрямоване і чітке планування допомагає кураторам уникнути багатьох помилок та негативних явищ у студентський групі. Обґрунтований план дозволяє намітити загальні перспективи та конкретні шляхи розв'язання поставлених виховних завдань. Основні вимоги до плану: •   цілеспрямованість плану, тобто зміст та форми виховної роботи, що плануються, передбачають реалізацію конкретних цілей та задач. Кожна справа має сприяти розв'язанню поставлених завдань. Залежно від мети кожна форма роботи має свою специфіку у її використанні; •   врахування потреб та інтересів, індивідуальних особливостей кожного студента; •   співтворчість педагогів та студентів в організації виховної роботи; •   зв'язок з життям суспільства, майбутньою професійною діяльністю студентів; •   комплексний характер планів; •   цілісний підхід до процесу планування; •   наступність змісту та форм виховної роботи; •   конкретність, доцільність плану, обґрунтованість виховної роботи, врахування особливостей студентського колективу, рівня його розвитку, традицій, що склалися; •   розумна насиченість плану. Серед основних засобів виховної роботи кураторів є: щотижневі виховні години, які включаються до розкладу академічних занять, а викладачеві до індивідуального плану роботи; бесіди « За круглим столом», дискусійні клуби, інші заходи виховного впливу в студентських аудиторіях і гуртожитках (із залученням фахівців різного профілю); культпоходи історичними місцями рідного краю, до музеїв, картинних галерей, на виставки, до театрів; колективний перегляд кінофільмів та вистав з їх наступним обговоренням; індивідуальна виховна робота зі студентами з урахуванням їх Індивідуальних особливостей. Кураторам академічних та керівникам творчих груп належить ініціатива у виборі форм, методів, прийомів, засобів та напрямів виховної роботи; їх роботу на факультетах координують деканати, а кафедри забезпечують проведення конкретних заходів виховного впливу. Критерії оцінки рівнів ефективності виховного процесу Критеріями ефективності управління системою виховної роботи на рівні куратора академічної групи є: •   рівень вихованості майбутніх педагогів; •   активність, згуртованість групи, суспільно-корисний характер діяльності групи; •   стабільний режим роботи академічної групи, відсутність серйозних випадків порушень трудової та навчальної дисципліни студентами; •   позитивна мотивація навчально-виховної діяльності студентів, що виявляється у навчально-пізнавальній, науково-дослідній, інших видах діяльності; •   мікроклімат у групі, що сприяє самореалізації особистості кожного студента; •   різноманітність форм виховної позааудиторної роботи, що сприяє самореалізації особистості кожного студента; •   діяльність студентського самоврядування у групі; •   участь групи у загально університетських заходах; •   сприятливі умови проходження адаптаційного періоду студентами 1-го курсу; •   оволодіння студентами досвідом соціальної поведінки. Результатом виховної діяльності куратора має бути достатній рівень вихованості студентів. Під вихованістю в педагогічному розумінні мають на увазі комплексну властивість особистості, яка характеризується наявністю і рівнем сформованості в неї суспільне значущих якостей, що відображають мету виховання. Ефективність виховання - це відношення досягнутих результатів до передбаченої мети (цілей) у процесі формування духовного обличчя, суспільне значущих якостей особистості.

14. Загальноосвітні та інші навчальні заклади системи зсо – об’єкт теоретичного і практичного аналізу.

Планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу – це різнобічне узагальнене уявлення про головні пріоритети його розвитку. Планування дає можливість колективу закладу проаналізувати результати діяльності, визначити шляхи піднесення рівня організації навчально-виховного процесу, обґрунтувати та забезпечити хід безперервного розвитку закладу.

Актуальність проблеми оновлення систем внутрішньошкільного управління безпосередньо пов’язана з реаліями життя, серед яких головними є: необхідність закладу швидко пристосовуватись до зовнішніх змін, забезпечення оптимального функціонування соціально-педагогічної системи тавсіх її підсистем, постійний пошук резервів для розвитку. Аби розв’язати ці та багато інших питань, управління повинно бути якісним. Проте реалії сьогодення свідчать, що система управління у значній частині загальноосвітніх навчальних закладів має серйозні недоліки:

• відсутня цільова основа системи;

• управління недостатньо орієнтоване на розвиток координаційних та комунікативних зв’язків;

• система управління не повною мірою враховує особливості та потреби шкільного середовища;

• ідеї гуманізації та демократизації мають переважно декларативний характер;

про модернізацію управління більше розмовляють, ніж роблять, бо в більшості закладів не визначено технологій та методів якісних змін.

15.Типологія загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти.

Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (I ступінь - початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, II ступінь - основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, III ступінь - старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту, як правило, з профільним спрямуванням навчання), та особливостей учнівського контингенту існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно.

До загальноосвітніх навчальних закладів належать:

- школа I-III ступенів;

- спеціалізована школа (школа-інтернат) I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;

- гімназія (гімназія-інтернат) - навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

- колегіум (колегіум-інтернат) - навчальний заклад II-III ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;

- ліцей (ліцей-інтернат) - навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу);

- школа-інтернат I-III ступенів - навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

- спеціальна школа (школа-інтернат) I-III ступенів - навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

- санаторна школа (школа-інтернат) I-III ступенів - навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

- школа соціальної реабілітації - навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);

- вечірня (змінна) школа II-III ступенів - навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання;

- навчально-реабілітаційний центр - навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку.

Інші навчальні заклади системи загальної середньої освіти:

- позашкільний навчально-виховний заклад - навчальний заклад для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними тощо);

- міжшкільний навчально-виробничий комбінат - навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці;

- професійно-технічний навчальний заклад - навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті;

- вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації – навчальний заклад для задоволення потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.

Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності можуть мати у своєму складі інтернати з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок власника.

Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати навчально-виховні комплекси у складі навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів громадян, а також навчально-виховні об'єднання з дошкільними та позашкільними навчальними закладами для задоволення освітніх і культурно-освітніх потреб.

Загальноосвітні навчальні заклади для задоволення допрофесійних, професійних запитів та культурно-освітніх потреб громадян можуть входити до складу освітніх округів, спілок, інших об'єднань, у тому числі за участі навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти різних типів і рівнів акредитації, закладів культури, фізичної культури та спорту, підприємств і громадських організацій. Положення про освітній округ затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перелік спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Положення про загальноосвітні навчальні заклади затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Загальноосвітній навчальний заклад на основі Положення про загальноосвітні навчальні заклади розробляє статут, який затверджується власником (для державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів - відповідним органом управління освітою) та реєструється місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.

16. Статут знз

Намагалася якось скоротити. Повна версія тут:http://www.uazakon.com/document/spart13/inx13846.htm

ПРИМІРНИЙ СТАТУТ

загальноосвітнього навчального закладу

I. Загальні положення

1.1._________________________________ , створений

_________________________________________________________________

(вказується повна назва загальноосвітнього навчального закладу)

________________________________________________________________ ,

(назва рішення, дата, N рішення)

знаходиться у __________________________________________ власності

(вказується форма власності)

1.2. Юридична адреса загальноосвітнього навчального закладу:

__________________________________________________________________

1.3. Загальноосвітній навчальний заклад (далі - навчальний

заклад) є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в

установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер.

1.4. Засновником (власником) навчального закладу є:

__________________________________________________________________

(вказується повна назва засновника (власника).

1.5. Головною метою навчального закладу є забезпечення

реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої

освіти.

1.6. Головними завданнями навчального закладу є:

забезпечення реалізації права громадян на повну загальну

середню освіту;

виховання громадянина України;

виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних

традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних

цінностей українського народу та інших народів і націй;

формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з

усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної

самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного

самовизначення;

… і т.д.

1.7. Навчальний заклад в своїй діяльності керується

Конституцією України ( 254к/96-вр ), Законами України "Про

освіту" ( 1060-12 ), "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ),

Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим

постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року

N 964 ( 964-2000-п ), іншими нормативно-правовими актами, власним

статутом.

1.8. Навчальний заклад самостійно приймає рішення і здійснює

діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством

України, та власним статутом.

1.9. Навчальний заклад несе відповідальність перед особою,

суспільством і державою за:

безпечні умови освітньої діяльності;

дотримання державних стандартів освіти;

дотримання договірних зобов'язань з іншими суб'єктами

освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі

зобов'язань за міжнародними угодами;

дотримання фінансової дисципліни.

1.10. У навчальному закладі визначена(і) ____________________

(назва рішення,

дата, N рішення)

мова(и) навчання і запроваджено поглиблене вивчення предметів

_____________________________, профіль навчання.

1.11. Навчальний заклад має право:

проходити в установленому порядку державну атестацію;

визначати форми, методи і засоби організації

навчально-виховного процесу за погодженням із власником

(засновником);

визначати варіативну частину робочого навчального плану;

… і т.д.

1.12. У навчальному закладі створюються та функціонують:

________________________________________________________________ .

(дається перелік методичних об'єднань, творчих груп,

психологічної служби тощо)

1.13. Медичне обслуговування учнів (вихованців) та

відповідні умови для його організації забезпечуються засновником

(власником) і здійснюються

__________________________________________________________________

(вказується назва медичного закладу чи установи)

1.14. Взаємовідносини навчального закладу з юридичними і

фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними.

II. Організація навчально-виховного процесу

2.1. Навчальний заклад планує свою роботу самостійно

відповідно до перспективного, річного _____________________ плану.

(інший термін планування)

В плані роботи відображаються найголовніші питання роботи

навчального закладу, визначаються перспективи його розвитку.

План роботи затверджується радою навчального закладу.

2.2. Основним документом, що регулює навчально-виховний

процес, є робочий навчальний план, що складається на основі

типових навчальних планів, розроблених та затверджених

Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією

варіативної частини і визначенням профілю навчання.

…

...

2.4. Навчальний заклад здійснює навчально-виховний процес за

______________________ формою навчання.

2.5. Зарахування учнів (вихованців) до навчального закладу

здійснюється …

________________________________________________________________ .

(вказуються інші умови зарахування, що не

суперечать законодавству України)

2.7. Структура навчального року, а також тижневе навантаження

учнів встановлюються навчальним закладом в межах часу, що

передбачений робочим навчальним планом.

...

2.8. Відволікання учнів від навчальних занять на інші види

діяльності забороняється (крім випадків, передбачених

законодавством України).

2.10. Тривалість уроків у навчальному закладі становить: у

перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих класах - 40

хвилин, у п'ятих - дванадцятих - 45 хвилин.

2.11. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять

2.12. Зміст, обсяг і характер домашніх завдань з кожного

предмету визначаються вчителем відповідно до педагогічних і

санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних

особливостей учнів.

2.13. У навчальному закладі визначення рівня досягнень учнів

у навчанні здійснюється відповідно до діючої системи оцінювання

досягнень у навчанні учнів (вихованців), ведеться тематичний облік

знань.

...

2.14. Результати семестрового, річного, підсумкового

оцінювання доводяться до відома учнів класним керівником (головою

атестаційної комісії).

2.15. Порядок переведення і випуск учнів навчального закладу

...

2.16. При переведенні учнів з початкової до основної школи

передусім беруться до уваги досягнення у навчанні не нижче

середнього рівня з української мови, читання, математики та

________________________________________________________________ .

(вказується предмет відповідно до профілю навчання)

2.17. Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів, які

закінчили певний ступень навчання, вимогам Державного стандарту

загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної

підсумкової атестації. Порядок проведення державної підсумкової

атестації визначається Положенням про державну підсумкову

атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти

затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України

…

2.18. Учням, які закінчили певний ступень навчального

закладу, видається відповідний документ про освіту:

по закінченні початкової школи - табель успішності, ________;

по закінченні основної школи - свідоцтво про базову загальну

середню освіту;

по закінченні навчального закладу - атестат про повну

загальну середню освіту.

III. Учасники навчально-виховного процесу

3.1. Учасниками навчально-виховного процесу в

загальноосвітньому навчальному закладі є:

учні (вихованці);

керівники;

педагогічні працівники;

психологи, бібліотекарі;

інші спеціалісти;

батьки або особи, які їх замінюють.

3.2. Права і обов'язки учнів (вихованців), педагогічних та

інших працівників визначаються чинним законодавством та цим

статутом.

...

...

IV. Управління навчальним закладом

4.1. Управління навчальним закладом здійснюється його

засновником (власником) ________________________________________ .

(вказується засновник (власник)

…

4.2. Вищим органом громадського самоврядування навчального

закладу освіти є ________________________ колективу, (загальні

збори (конференція) що скликаються не менше одного разу на рік.

4.3. У період між загальними зборами (конференцією) діє рада

навчального закладу.

4.3.1. Метою діяльності ради є:

4.3.4. Рада навчального закладу діє на засадах:

4.4. При навчальному закладі за рішенням загальних зборів

(конференції) може створюватися і діяти піклувальна рада та

________________________________________________________________ .

(вказуються інші органи громадського самоврядування)

4.5. Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення

доступності загальної середньої освіти для всіх громадян,

задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості

до вирішення проблем навчання і виховання.

4.5.2. Піклувальна рада формується у складі ___ осіб з

4.6. Директор навчального закладу:

...

4.7. Обсяг педагогічного навантаження вчителів визначається

на підставі законодавства директором навчального закладу і

затверджується відповідним органом управління освітою, у приватних

навчальних закладах - засновником (власником).

...

4.9. Педагогічна рада розглядає питання:

удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного

процесу, планування та режиму роботи навчального закладу;

переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі

документів про відповідний рівень освіти, нагородження за

досягнення у навчанні;

підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку

їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний

процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;

морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) та

працівників навчального закладу.

4.10. Робота педагогічної ради планується в довільній формі

відповідно до потреб навчального закладу. Кількість засідань

педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути

менше чотирьох разів на рік.

Члени педагогічної ради мають право виносити на її розгляд

актуальні питання навчально-виховного процесу.

4.11. У навчальному закладі можуть створюватись учнівські та

вчительські громадські організації, що діють відповідно до чинного

законодавства України.

V. Матеріально-технічна база

VI. Фінансово-господарська діяльність

6.1. Фінансово-господарська діяльність навчального закладу

здійснюється на основі його кошторису.

6.2. Джерелами формування кошторису навчального закладу є:

VII. Міжнародне співробітництво

7.1. Навчальний заклад за наявності належної

матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних

надходжень має право проводити міжнародний учнівський та

педагогічний обмін у рамках освітніх програм, проектів,

встановлювати відповідно до законодавства прямі зв'язки з

міжнародними організаціями та освітніми асоціаціями.

7.2. Навчальний заклад має право відповідно до чинного

законодавства укладати угоди про співробітництво з навчальними

закладами, науковими установами, підприємствами, організаціями,

громадськими об'єднаннями інших країн.

VIII. Контроль за діяльністю навчального закладу

8.1. Державний контроль за діяльністю навчального закладу

здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної

політики в сфері загальної середньої освіти.

IX. Реорганізація або ліквідація навчального закладу

9.1. Рішення, про реорганізацію або ліквідацію навчального

закладу приймає засновник.

Реорганізація навчального закладу відбувається шляхом злиття,

приєднання, поділу, виділення.

Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною

засновником, а у випадках ліквідації за рішенням господарського

суду - ліквідаційною комісією, призначеною цим органом.

З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять

повноваження щодо управління навчальним закладом.

9.2. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно навчального

закладу, виявляє його дебіторів і кредиторів і розраховується з

ними, складає ліквідаційний баланс і представляє його

засновнику(ам).

9.3. У випадку реорганізації права та зобов'язання

навчального закладу переходять до правонаступників відповідно до

чинного законодавства або визначених навчальних закладів.

17. Створення, реорганізація та ліквідація знз.

1. Державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади створюються відповідно центральними, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і мовних потреб за наявності необхідної кількості учнів відповідно до встановлених нормативів наповнюваності класів, необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  2. Рішення про створення комунальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, приймаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством освіти України.  3. Рішення про створення гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл , заснованих на комунальній формі власності, приймаються за поданням відповідних органів управління освітою Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.  4. Рішення про створення загальноосвітнього навчального закладу, заснованого на приватній формі власності, приймається засновником у порядку, встановленому законодавством України.  5. Рішення про створення шкіл соціальної реабілітації, їх підпорядкованість і джерела фінансування приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства освіти України.  6. Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів проводяться у порядку, встановленому законодавством України.  Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній формі власності, допускаються лише за згодою територіальних громад.

18. Організація навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах

Термін навчання для здобуття повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів становить 12 років:

• у загальноосвітніх навчальних закладах I ступеня - 4 роки;

• у загальноосвітніх навчальних закладах II ступеня - 5 років;

• у загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня - 3 роки.

Термін навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за груповою та індивідуальною формами навчання. Бажаючим надається право і створюються умови для прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном.

Наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів не повинна перевищувати 30 учнів. У загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п'яти осіб. При меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною формою навчання.

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах I ступеня не може бути меншою 175 робочих днів, а в загальноосвітніх навчальних закладах II-III ступенів - 190 робочих днів, без урахування часу на складання перевідних та випускних іспитів, тривалість яких не може перевищувати трьох тижнів. Тривалість канікул у загальноосвітніх навчальних закладах протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Виховання учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється в процесі урочної, позаурочної та позашкільної роботи з ними. У загальноосвітніх навчальних закладах забороняється утворення і діяльність організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій і воєнізованих формувань. Примусове залучення учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів до вступу в будь-які об'єднання громадян, релігійні організації і воєнізовані формування забороняється.

19. Планування роботи загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи зсо.

У практиці роботи кращих шкіл існують такі види планування:

¾ перспективний план роботи школи на 3-5 років;

¾ план навчально-виховної роботи школи (річний);

¾ графічний план організаційної, методичної і позакласної роботи (на чверть) (витяг з річного плану роботи школи);

¾ план-графік шкільного контролю (на чверть);

¾ план роботи громадських організацій.

Терміни планування визначаються його завданнями. Так, річний план передбачає терміни з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року, включаючи літню практику і підготовку школи до нового навчального року. Річний план складається у травні-червні, затверджується педрадою школи в кінці серпня. В процесі роботи вносяться окремі зміни в планування, але з відома педради школи.

Перспективний план розвитку школи передбачає напрями діяльності школи з урахуванням роботи районних органів влади. Його завдання - накреслити найважливіші орієнтири, головні віхи функціонування і розвитку школи на певний період.

У перспективному плані необхідно відобразити:

1. Зростання контингенту учнів за роками, кількість класів і прогнозоване фінансування.

2. Потребу в учителях різної кваліфікації.

3. Перспективний графік підвищення кваліфікації учителів через різноманітні курси і семінари, а також основні теми, напрями досліджень з педагогіки, психології, над якими необхідно працювати вчителям.

4. Будівельно-ремонтні роботи, обладнання кабінетів, придбання наочних посібників, технічних засобів навчання, книг, спортивного інвентарю, господарчих матеріалів, шкільних меблів.

5. Фінансову, колективну діяльність.

Таким чином, перспективний план роботи школи забезпечує розподіл сил і засобів на тривалий період, надає системі підвищення кваліфікації учителів циклічний, закінчений характер, визначає спокійний ритм діяльності школи без зайвого напруження і дозволяє при цьому охопити всі найважливіші елементи роботи.

План навчально-виховної роботи школи на навчальний рік передбачає основні питання, над якими необхідно працювати колективу школи. Його не варто загромаджувати методичними порадами, правилами внутрішнього розпорядку, загальними міркуваннями. Його структура:

1. Вступ: а) особливості мікрорайону і роботи школи; б) короткий аналіз результатів роботи школи за минулий навчальний рік; в) основні завдання школи на новий навчальний рік.

2. Виконання Закону України "Про освіту".

3. Організація роботи з кадрами: а) розстановка кадрів і розподіл обов'язків; б) основні науково-практичні теми, над якими працює колектив; в) підвищення кваліфікації і методична робота; г) вивчення й поширення передового педагогічного досвіду; д) науково-педагогічна інформація в школі.

4. Керівництво навчально-виховним процесом: а) організація навчально-виховного процесу; б) позаурочна навчально-виховна робота.

5. Педагогічний контроль за навчально-виховним процесом.

6. Робота з батьками, шефами і громадськістю.

7. Зміцнення науково-технічної бази в школі і господарська робота.

8. Додатки:

а) План роботи методичних об'єднань.

б) План роботи бібліотеки.

в) План роботи батьківського комітету.

г) План літньої оздоровчої роботи з дітьми.

Вступ. У цьому розділі дається коротка характеристика мікрорайону, його жителів, наявність культурних закладів і несприятливих умов, що заважають роботі школи; стисло аналізуються найважливіші аспекти роботи школи за минулий рік і висуваються нові завдання на новий навчальний рік, а також відзначаються теми, над якими працюватиме школа.

У вступі відзначаються основні питання: якість знань і вихованість учнів, рівень викладання і виховних заходів, зв'язок з батьками і система підвищення кваліфікації учителів. Конкретно перераховуються нерозв'язані проблеми, вказуються причини, пропонуються шляхи удосконалення навчально-виховного процесу.

Виконання Закону України "Про освіту". Зокрема, увага має бути приділена охопленню навчанням усіх дітей даного мікрорайону. У цьому розділі визначаються межі мікрорайону школи, форми і терміни оперативного обліку дітей шкільного віку і вказуються відповідальні за ті чи інші ділянки роботи щодо виконання даного закону. Тут же плануються форми використання засобів (фонду), оформлення і ведення документації, робота з дітьми, забезпечення їх медичного огляду, харчування, підвезення до школи, створення груп продовженого дня. Визначається робота з важковиховуваними дітьми, допомога відстаючим, зв'язок з місцевими органами влади.

Робота з педагогічними кадрами.

Розстановка кадрів і розподіл обов'язків. Визначається академічне навантаження учителів, класне керівництво і обов'язки відповідальних за ту чи іншу ділянку роботи. Завдання циклограми управління - впорядкувати працю вчителя, не допустити надмірного перевантаження, відрегулювати збори, засідання, громадську роботу.

Підвищення кваліфікації і методична робота. Визначається робота педагогічної ради школи, шкільних і міжшкільних методичних об'єднань, призначаються відповідальні за роботу і періодичність нарад (1 раз на чверть). У цьому ж розділі планується конкретна робота школи (наставництво, школа передового досвіду, практикуми і т. д.). Якщо в школі багато молодих учителів, то варто, крім індивідуальної допомоги, організувати і спланувати діяльність школи молодого вчителя. В цьому ж розділі плануються педагогічні конференції, педагогічні читання, виставки, робота шкільного методкабінету, а також періодичність виробничих нарад.

Узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду. Плануються конкретні заходи, спрямовані на виявлення, вивчення і поширення передового досвіду, наставництво досвідчених учителів над молоддю, відкриті уроки, взаємо-відвідування уроків молодих учителів і майстрів педагогічної справи, спільне поурочне планування досвідчених і молодих учителів, виставки обміну досвідом, відвідування уроків кращих учителів району, міста.

Науково-педагогічна інформація забезпечує ознайомлення учителів з новинками педагогічної літератури, планується створення методичних куточків, стендів, форм спеціальних повідомлень і обговорень.

Керівництво навчально-виховним процесом.

Навчальний і виховний процеси нерозривно пов'язані. У преамбулі до розділу необхідно вказати головні завдання навчальної і виховної роботи, а потім конкретизувати заходи, що забезпечують виконання цих завдань.

Організація навчально-виховного процесу. У цьому розділі перелічуються заходи, спрямовані на створення умов для нормального функціонування навчального процесу: обладнання кабінетів, забезпечення технічними засобами, поповнення фондів бібліотеки; вивчення вчителями навчальних програм і пояснювальних записок, нормативних документів Міністерства освіти і науки України; складання тематичних планів, рекомендованих списків літератури; придбання дидактичних матеріалів і методичної літератури, робота факультативів.

Навчально-виховна робота після уроку. В підрозділі планується створення органу самоврядування, загальношкільні заходи, а також організація і діяльність наукових товариств, предметних гуртків, "усних журналів" та ін. Головна увага приділяється позаурочній виховній роботі. З цією метою планується:

а) терміни виборів дитячого самоврядування;

б) трудове виховання і трудові справи;

в) естетичне виховання;

г) фізичне виховання, туризм.

Планування виховної роботи повинно бути конкретним, у кожному з розділів накреслюються заходи, що визначають роботу школи в цілому і класних колективів, зокрема, визначаються відповідальні за виконання і точні терміни. Планується робота гуртків, товариств, клубів та ін.

Організація контролю за навчально-виховним процесом.

Контролюється виконання закону про всеобуч, робота вчителів, виконання програм, якості знань учнів, виховна робота і т.д.

Цей контроль варто планувати графічно. Рік розбивається на чверті, чверті - на місяці, місяці - на тижні. Для кожного класу або всієї школи фронтально чи вибірково з циклу класів визначаються завдання перевірки, її форми, відповідальні за перевірку. У графіку передбачається перевірка планів роботи, журналів, учнівських зоши­тів; якості знань і умінь учнів, проведення директорських контрольних робіт, усні опитування. Плануються тематичні і комплексні відвідування уроків, перевірка виховних заходів, збереження меблів, вивчення стану трудового навчання і виховання та ін.

Контроль здійснюється адміністрацією, профспілковим активом, залучаються кращі вчителі школи. Чіткість планування дозволяє здійснювати контроль ритмічно, протягом навчального року, охопити всі аспекти навчально-виховного процесу різних учителів, своєчасно вживати заходи, спрямовані на усунення виявлених недоліків. У цьому розділі планується робота з шкільною документацією і контроль за виконанням наказів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів влади, рішень педагогічних рад.

Робота з батьками, спонсорами і громадськістю.

У цьому розділі планується педагогічна пропаганда серед батьків: батьківські збори, лекторії, університети, а також робота батьківського комітету або Ради школи, спільна робота громадських комісій сприяння сім'ї і школі, а також робота за місцем проживання.

Літня робота передбачає конкретні заходи організації літнього міського табору, туристичного, спортивного, трудового приміських таборів, п'ятої трудової чверті, літньої практики в школі; експедиції, дальні походи, туристичні зібрання, екскурсії по містах України, зарубіжні поїздки.

Зміцнення матеріально-технічної бази і організаційно-господарча робота. Планування цього розділу пов'язане з перспективним планом роботи школи: створення і оснащення навчальних майстерень, спортзалу, приміщень для гурткової роботи, пришкільної ділянки, обладнання ігрових кімнат; зберігання, ремонт і порядок користування технічними засобами навчання, наочними посібниками та Ін. В підрозділі, присвяченому господарській роботі, накреслюються плани поточного і капітального ремонту приміщень, своєчасного ремонту меблів, вікон, електрообладнання і тепло-системи, санітарно-гігієнічного режиму, забезпечення протипожежної безпеки, а також складання кошторису і розподіл коштів.

На основі загального шкільного плану складається календарний план організаційної, методичної і позакласної роботи на поточну чверть (окремо педагогічного і учнівського колективу). По горизонталі позначаються тижні і дні навчальної чверті, по вертикалі — організаційні форми роботи з учителями і учнями, прізвища відповідальних, тематика.

Плануються такі розділи.

Педрада.

Засідання методичних об'єднань.

Профспілкові збори і виробничі наради.

Наради при директорі.

Засідання місцевого комітету.

Загальношкільні батьківські збори.

Шкільні вечори.

Спортивні змагання.

Масові культпоходи і туристичні походи.

Загальношкільна газета.

Робота наукових товариств, клубів, організація виставок і олімпіад.

Чіткий план дозволяє уникнути дублювання, дає можливість наперед визначити, в який час і на яких питаннях необхідно сконцентрувати увагу, допомагає спланувати роботу класного керівника і особистий час учителів.

20. Перспективне планування розвитку матеріально-технічної бази кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу знз.

Сучасна нормативно-правова база містить два види документів щодо стратегічного планування діяльності навчального закладу (рис. 1):

1. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу (Інструкція з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I–III ступенів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.06.2000 р. № 240, п. 4.32) [13].

2. Перспективний план (Примірний статут загальноосвітнього навчального закладу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002 № 284, п. 2.1) [27].

Можемо запропонувати такий варіант здійснення стратегічного планування.

Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу може здійснюватися керівниками у формі програми розвитку закладу. З досвіду роботи можемо констатувати, що доцільним є складання такої програми на десять років (на міжатестаційний період). Важливим при складанні програми розвитку загальноосвітнього навчального закладу є бачення його керівником мети діяльності закладу на досить тривалий період. Таке планування повинно відображати віддалену перспективу розвитку кожної підсистеми діяльності закладу та його соціально-педагогічної системи в цілому відповідно до ієрархії цілей.

Стратегічне планування діяльності закладу

Перспективний план роботи закладу на тривалий період

(як правило, 5 років) –

документ, який визначає систему заходів щодо реалізації стратегії діяльності організації на цей період

Розробляється адміністрацією та радою закладу; затверджується радою закладу

Рис. 1. Структура стратегічного планування діяльності закладу

В процесі розробки програми розвитку закладу доцільно виділити шість етапів:

7. Організаційний аналіз стану закладу.

8. Визначення місії закладу.

9. Формування концепції розвитку закладу.

10. Розробка стратегії, основних напрямків і завдань переходу до нового закладу.

11. Формування перспективного плану роботи.

12. Експертиза програми.

Основними компонентами концепції розвитку закладу є:

1. Мета.

2. Завдання.

3. Гіпотеза.

4. Шляхи реалізації мети і завдань.

5. Ресурсне забезпечення діяльності закладу.

6. Очікувані результати.

Програма розвитку закладу повинна бути узгодженою із планами соціально-економічного розвитку відповідної території та довгостроковими освітніми програмами. До неї як додатки можуть входити довгострокові програми розвитку загальноосвітнього навчального закладу за окремими напрямами.

Важливими є передбачення послідовності реалізації програми, обґрунтованість і доцільність можливих її коригувань.

Розглядаючи порядок ухвалення Програми розвитку закладу (перспективного прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення і навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу) та перспективного плану роботи закладу, слід звернутись до чинних нормативних документів. Відповідно до Примірного статуту загальноосвітнього навчального закладу розгляд та ухвалення стратегії розвитку закладу відноситься до компетенції вищого органу громадського самоврядування (п. 4.2), а затвердження планів роботи – до компетенції ради закладу (пп. 2.1, 4.3.6).

Тому програма розвитку закладу:

• розробляється адміністрацією спільно з радою закладу;

• погоджується з педагогічною радою, органами учнівського та батьківського самоврядування, профспілковим комітетом;

• схвалюється загальними зборами (конференцією) колективу закладу.

На основі програми розвитку закладу рада закладу після погодження з педагогічною радою затверджує перспективний план роботи закладу – письмовий документ, який визначає систему заходів щодо реалізації стратегії діяльності колективу на певний довгостроковий період. Він базується на результатах зовнішнього та внутрішнього оцінювання, містить місію, бачення майбутнього організації згідно з програмою розвитку закладу; включає конкретні цілі та завдання, описані конкретними заходами з зазначенням термінів, відповідальних за їх виконання та виконавців. Як правило, перспективний план розробляється на п’ять років.

Структура перспективного плану повинна коригуватися із структурою річного плану роботи закладу. Це стосується і кількості розділів, і структури планування конкретних заходів. З досвіду роботи можемо запропонувати у цій структурі зазначати не лише назви заходів, терміни виконання та відповідальних за виконання, але ще й виконавців (з прізвищами або лише із зазначенням певного підрозділу організації, який виконуватиме завдання щодо реалізації даного заходу) – наскільки це можливо передбачити в перспективному плані (табл. 1).

Таблиця 1

Структура планування заходів

До перспективного плану діяльності закладу як додатки можуть розроблятися цільові проекти [23].

Цільовий проект – це сукупність теоретичного обґрунтування та конкретного плану дій для переведення певної шкільної підсистеми на вищий рівень розвитку. Цільові проекти обов’язково створюються самими педагогічними колективами і сприймаються вчителями як власні колективні надбання. Контроль за ходом виконання цільових проектів покладається на адміністрацію школи, керівників методичних об’єднань або спеціально призначених осіб. Рішення про повне виконання цільового проекту або про припинення роботи над його реалізацією приймаються тими органами, які дали згоду на його здійснення, або директором школи. Інформація про хід виконання загальношкільних цільових проектів та результати роботи заслуховується на засіданнях методичної ради, педагогічної ради та узагальнюється адміністрацією та радою закладу.

Методика проектно-цільового планування діяльності закладу дає змогу кожній школі мати індивідуальний план роботи, який враховує її особливості, забезпечує простір для творчого пошуку окремим об’єднанням та групам педагогів, кожному вчителю, спрямовує їх зусилля на вирішення актуальних проблем шкільного життя 20; 23.

У деяких загальноосвітніх навчальних закладах складається єдиний документ – «Перспективний план роботи (перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу)», у якому концепція і програма розвитку закладу містяться у вступі. Такий варіант також є можливим. У цьому разі цей єдиний документ має спочатку схвалюватися конференцією (загальними зборами) колективу, а потім – затверджуватися радою закладу.

Стосовно організації перспективного (стратегічного) планування – звертаємо увагу методичних служб і керівників навчальних закладів на те, що цей вид планування потребує тривалої підготовки. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу (програму розвитку закладу) та перспективний план роботи неможливо розробити, провести експертизу, узгодити та затвердити за 1-2 місяці. Крім того, даними методичними рекомендаціями не пропонується негайного перегляду програм і перспективних планів в усіх загальноосвітніх навчальних закладах. Тут даються лише певні орієнтири для такої роботи тоді, коли буде завершуватися чинність нинішнього перспективного плану та постане питання про підготовку нового.

Перспективний план роботи школи

(Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу).

(обов’язкові аспекти)

ВСТУП. Аналіз роботи школи за минулий період (5 років), досягнення школи, якісний аналіз кадрів. Проблема, над якою буде працювати школа на наступні 5 років та визначені підпроблеми на кожний рік (або 2-3 роки). Головні завдання школи і напрямки діяльності педагогічного колективу.

Основні напрями розвитку навчального закладу

• мережа класів

• тип структури школи (профілізація, введення курсів з варіативної частини, факультативи)

• кадрове забезпечення (вихід на пенсію, заявки на кадри)

• графіки підвищення кваліфікації, атестації педагогів

• робота над науково-методичною, виховною проблемою

• впровадження педагогічних інновацій

• внутрішкільний контроль

• вивчення ППД

Фінансово-господарська діяльність

• комп’ютеризація навчального процесу

• проведення капітального та поточного ремонтів

• обладнання класних кімнат, кабінетів, майстерень, їдальні

• створення форду підручників, доукомплектування бібліотеки посібниками

• дотримання санітарно гігієнічного режиму, протипожежної безпеки та техніки безпеки

Підвищення ролі громадськості в житті школи

21. План роботи знз на поточний рік.

Зміст та види річного планування.

Основним документом планування роботи школи є річний план. Слід наголосити на тому, що в інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів підкреслюється доцільність приведення розділів річного плану у відповідність до структури Закону України “Про загальну середню освіту”. Його пропонується складати за участю педагогічного колективу, громадських організацій, відображуючи головні питання діяльності школи, і в обов’язковому порядку обговорювати на засіданні педагогічної ради. Зважаючи на те, що річний план має виходити з глибокого аналізу діяльності педагогічного і учнівського колективів, орієнтувати їх на досягнення кінцевого результату у навчально-виховному процесі, є необхідним пов’язувати його створення з виробленням критеріїв ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу та його управлінської підсистеми зокрема. Основою для створення річного плану є навчальний план – нормативний документ закладу, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін. Типовий навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.На основі загального шкільного плану складається календарний план організаційної, методичної і позакласної роботи на поточну чверть (окремо педагогічного і учнівського колективу). По горизонталі позначаються тижні і дні навчальної чверті, по вертикалі — організаційні форми роботи з учителями і учнями, прізвища відповідальних, тематика.

Плануються такі розділи.

Педрада.Засідання методичних об'єднань.Профспілкові збори і виробничі наради.Наради при директорі.

Засідання місцевого комітету.Загальношкільні батьківські збори.Шкільні вечори.Спортивні змагання.

Масові культпоходи і туристичні походи.Загальношкільна газета.Робота наукових товариств, клубів, організація виставок і олімпіад.

Чіткий план дозволяє уникнути дублювання, дає можливість наперед визначити, в який час і на яких питаннях необхідно сконцентрувати увагу, допомагає спланувати роботу класного керівника і особистий час учителів.

Структура річного плану роботи закладу

Річний план роботи загальноосвітнього навчального закладу повинен містити вступ, основну частину та додатки.

У вступі подається аналіз роботи навчального закладу за минулий навчальний рік. Зазначається, що у навчальному році робота школи була спрямована на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, керівних документів Міністерства освіти і науки України, регіональної Програми розвитку системи освіти регіону, Програми інноваційного розвитку освіти району (міста) в галузі освіти, Перспективного плану роботи закладу, інших чинних законодавчих та нормативних документів. Заклад здійснює свою діяльність відповідно до Статуту. Далі необхідно зробити короткий аналіз ро­боти навчального закладу за минулий навчальний рік і визначити завдання діяльності закладу на новий навчальний рік. Аналітична частина вступу може містити такі блоки:

1. Статистична інформація: кількісні та якісні показники набору учнів до школи; виконання Закону України «Про загальну середню освіту», працевлаштування випускників; кількісні та якісні показники успішності (за класами, пред­метами, вчителями у діаграмах різного виду), пояснення причини підвищення або зниження успішності школярів; дані про зайнятість учнів у позакласній діяльності, наявність правопорушень чи злочинів, їхні причини; відомості про здоров'я учнів.

2. Досягнення у виконанні протягом року програми розвитку закладу: результативність впровадження інновацій; результативність науково-методичної роботи з педагогічними кадрами; ефективність форм взаємодії з різними партнерами з числа державних чи громадських організацій; аналіз створення необхідних умов для реалізації програми розвитку навчального закладу.

3. Проблеми. Вказуються нерозв'язані завдання, труднощі й перешкоди на шляху реалізації програми розвитку навчального закладу. Правильно виділені та чітко сформульовані проблеми виступають основою визначення завдань, розв'язання яких необхідне та можливе у новому навчальному році.

4. Визначення завдань на новий навчальний рік. Слід врахувати:

- завдання, пов'язані з позитивними змінами у рівні успішності школярів, формуванні системи цінностей, заходами щодо зміцнення здоров'я, соціального захисту школярів;

- завдання, пов'язані з удосконаленням навчально-виховного процесу на основі впровадження інноваційних технологій;

- завдання, пов'язані з забезпеченням підвищення рівня професійної компетентності педагогів;

- завдання, пов'язані зі створенням системи взаємовідносин навчального закладу і зовнішнього середовища;

- завдання, пов'язані з удосконаленням системи управління закладом, забезпеченням необхідних організаційних, науково-методичних, морально-психологічних, матеріально-технічних, інформаційних умов реалізації плану роботи на навчальний рік.Основна частинарічного плану роботи навчального закладу – це структурований зміст діяльності закладу у наступному навчальному році. Слід зазначити, що єдиної, обов'язкової для усіх навчальних закладів структури плану роботи чинні нормативні документи не передбачають. Лише в Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів зазначено, що «…розділи річного плану доцільно привести у відповідність до структури Закону України «Про загальну середню освіту». Але, уважно ознайомившись зі структурою зазначеного Закону, кожен може зробити висновок, що здійснити це повністю неможливо, оскільки Закон містить такі, наприклад, розділи, як «Розділ II. Загальноосвітні навчальні заклади системи загальної середньої освіти», «Розділ X. Відповідальність у сфері загальної середньої освіти», «Розділ XI. Прикінцеві положення». До структури річного плану роботи закладу можна залучити лише вісім із одинадцяти розділів Закону, але до формулювань трьох із цих восьми розділів необхідно вносити певні зміни. Зважаючи на те, що річний план роботи навчального закладу – це основний документ, який регламентує і координує діяльність учасників навчально-виховного процесу, колегіальних органів та органів громадського самоврядування, доцільно подати в додатках таку інформацію: тематика засідань педагогічної ради; тематика наказів, що стосуються навчально-виховного процесу; - тематика засідань ради при директорові, піклувальної ради, методичної ради, методичних об’єднань; тематика семінарів з актуальних проблем дидактики, психології, виховної роботи; тематика занять школи молодого вчителя, школи молодого класного керівника; графік вивчення системи роботи вчителів, які атестуються; тематика батьківських зборів, занять «Батьківського університету»; тематика шкільних масових заходів; заходи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу; угоди про співпрацю закладу з вищими та іншими навчальними закладами, угоди про міжнародну співпрацю.Враховуючи те, що річний план роботи визначено «єдиним документом у плануванні роботи школи» [13], не можемо підтримати існуючу в значній частині закладів практику додаткового розроблення окремих планів (плану методичної роботи закладу, плану роботи з охорони праці й безпеки життєдіяльності, плану виховної роботи тощо). Це не лише протирічить чинній нормативній базі, але й є недоцільним і недоречним, оскільки вимагає від розробників додаткових зусиль, додаткових витрат часу та інших ресурсів, а створені в результаті такої діяльності документи містять ті ж самі заходи, що передбачає річний план, тобто фактично дублюють його.

23. Плани роботи методичних об’єднань (кафедр). План роботи методичного об'єднання (кафедри).

Робота методичного об'єднання учителів, класних керівників, вихователів планується на поточний навчальний рік відповідно до рекомендацій щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти і спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів закладу або регіону. У плані мають бути відображені результативність і підсумки методичної роботи за попередній навчальний рік, зокрема, стан виконання навчальних програм, рівень і якість навчальних досягнень учнів тощо. План має містити завдання Методичного об'єднання на поточний навчальний рік, основні напрямки роботи об'єднання, що випливають із завдань розбудови національної системи освіти, аналізу стану навчально-виховного процесу і стану освіти у навчальному закладі або регіоні. План методичного об'єднання доцільно складати за такими розділами. 1. Вступ.У вступі визначається проблемна тема, над якою має працювати методичне об'єднання та основні напрямки роботи по вирішенню цієї теми і які мають випливати з аналізу діяльності та діагностики педагогів. 2. Вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду в практику роботи вчителя

3. Список вчителів та визначення тем, над якими вони мають працювати протягом навчального року

4. Тематика засідань

  На засіданнях методичних об'єднань (кафедр) повинні розглядатися нормативно-правові документи щодо організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, проведення навчально-виховних занять. Крім того, члени методичних об'єднань (кафедр) мають знайомитися з методикою вивчення складних тем навчальних програм, розглядати матеріали моніторингу навчально-виховного процесу, рівень і якість загальної підготовки школярів, обмінюватися досвідом, проводити огляди навчально-методичної літератури, педагогічної преси тощо. У процесі роботи методичних об'єднань (кафедр) належна увага має приділятися заслуховуванню і обговоренню доповідей, проведенню уроків та виховних заходів, ділових педагогічних ігр, практичних занять. Варто визначати завдання по підготовні до наступного засідання, План методичного об'єднання (кафедри) може бути складений за блочно-модульним принципом, що містить три напрямки (блоки) його діяльності: пізнавальну, тематичну та узагальнюючу.

Плани методичної роботи з педагогічними кадрами та їх реалізація, як і вся система заходів методичного характеру в системі післядипломної педагогічної освіти, мають бути максимально спрямовані на формування професійно-педагогічної та соціально-психологічної культури педагогів, розширення і поглиблення знань, продукування ними нових педагогічних ідей, технологій навчання та виховання в сучасних умовах.

24. План роботи шкільної бібліотеки.

Шкільна бібліотека є структурним підрозділом навчального закладу, які беруть участь у навчально-виховному процесі з метою забезпечення права учасників освітнього процесу на безкоштовне користування бібліотечно-інформаційними ресурсами (навчальною, методичною, довідковою, художньою літературою, періодичними виданнями), що сприяє формуванню культури особистості учнів.

Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу визначає статус бібліотеки, правові та організаційні засади діяльності бібліотек і бібліотечної справи в Україні, обов’язки та права бібліотек і користувачів.

«Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» визначає основні завдання, зміст роботи, управління і структуру шкільної бібліотеки.

Діяльність бібліотеки здійснюється на основі бібліотечно-інформаційних ресурсів у відповідності з навчальним і виховним планами школи, програмами, проектами та планом роботи бібліотеки.

Шкільна бібліотека-єдине доступне джерело інформації для учнів, яке забезпечує їх інформаційними ресурсами, місце соціальних комунікацій, де зустрічаються учні різного віку, вчителі.

Повсякденно взаємодіючи з учнями, адміністративно-педагогічним колективом, батьками, бібліотека виконує свої основні функції:

• освітню

• інформаційну

• культурну

Цілі шкільної бібліотеки : • формування загальної культури особистості школярів на основі засвоєння обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм; • їх адаптація до життя в суспільстві; • створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; • виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до довкілля, батьківщині, сім'ї; • формування здорового способу життя.

Питання планування роботи шкільних бібліотек -дуже важлива частина роботи, тому що план – це виконання певних завдань, засіб раціонального використання трудових ресурсів, фінансових асигнувань. У шкільних бібліотеках основний і обов’язковий для всіх – річний план. Річний план роботи шкільної бібліотеки відповідно до „Положення про бібліотеку загальноосвітньої школи” є складовою частиною плану навчально-виховної роботи школи

Умови ефективного планування: - чітке визначення рівня, на якому знаходиться робота бібліотеки на момент планування; - чітке уявлення про рівень, якого необхідно досягти; - вибір оптимальних шляхів (засобів і форм роботи) досягнення поставленої мети; - тісний взаємозв’язок і координація роботи з заступником директора школи з виховної роботи.

Основні етапи складання річного плану: 1 етап - перевіряють хід реалізації плану поточного року, визначають його позитивні сторони, недоліки, виявляють зміни у діяльності бібліотеки в минулому році, складають пропорції до плану наступного року. 2 етап - обговорюють проект плану роботи бібліотеки на раді школи при складанні загального плану навчально-виховної роботи. 3 етап – план роботи затверджують на педагогічній раді школи

Вимоги до складання річного плану шкільних бібліотек: Річний план для шкільних бібліотек складається на весь навчальний рік. Він має бути складений раніше, ніж плани класних керівників на 2–3 тижні, узгоджений з заступником директора школи з виховної роботи, обговорений на педраді школи з метою координації навчально-виховних заходів. Перед розробкою плану роботи на новий навчальний рік завідуючий бібліотекою знайомиться з річним планом школи, обговорює проект плану з керівником методичного об’єднання, з заступником директора та іншими педагогічними працівниками школи, враховує заходи, які планують районні, міські дитячі та юнацькі бібліотеки.

Вимоги до річного плану: - конкретний, чіткий; - складений так, що його можна виконати; - відповідає завданням конкретної школи; - обов’язково включає статистичні дані про роботу бібліотеки; основні показники роботи; - має бути надрукований до 1 вересня нового навчального року державною мовою, завірений директором школи, його підписом, печаткою школи; - повинен бути невід’ємною частиною річного плану роботи всієї школи.

Види бібліотечних робіт:

Робота з фондом Оформлення замовлення на книги, ведення бібліотечної документації, обробка нових надходжень, розстановка фонду, оформлення фонду, робота щодо збереження книг, списання книг та ін. З основним фондом З навчальним фондом Робота з читачами Обслуговування читачів на абонементі та в читальному залі, видачу та збір підручників.

25. План роботи піклувальної ради

Піклувальна рада - це орган самоврядування, який формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян з метою залучення громадськості до вирішення проблем освіти, забезпечення сприятливих умов ефективної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення доступності загальної середньої освіти для всіх громадян, задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості до вирішення проблем навчання і виховання.

Піклувальна рада створюється за рішенням загальних

зборів (конференції) або ради загальноосвітнього навчального

закладу.

3.2. Піклувальна рада формується у складі 7-15 осіб з

представників місцевих органів виконавчої влади, підприємств,

установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян, у

тому числі іноземних.

3.3. Піклувальна рада може створювати комісії, ініціативні

групи, до складу яких входять представники громадськості,

педагогічного колективу, батьки або особи, які їх замінюють,

представники учнівського самоврядування.

3.4. Члени піклувальної ради обираються на загальних зборах

(конференції) загальноосвітнього навчального закладу шляхом

голосування простою більшістю голосів.

3.5. Члени піклувальної ради працюють на громадських засадах.

3.6. У випадках, коли хтось із членів піклувальної ради

вибуває, на загальних зборах (конференції) на його місце

обирається інша особа.

3.7. Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом

голосування на її засіданні з числа членів піклувальної ради.

З числа членів піклувальної ради також обираються заступник

та секретар.

3.8. Голова піклувальної ради:

скликає і координує роботу піклувальної ради;

готує і проводить засідання, затверджує рішення піклувальної

ради;

визначає функції заступника, секретаря та інших членів;

представляє піклувальну раду в установах, підприємствах та

організаціях з питань, віднесених до її повноважень.

Голова піклувальної ради має право делегувати свої

повноваження членам піклувальної ради.

3.9. Робота піклувальної ради планується довільно. Кількість

засідань визначається їх доцільністю, але, як правило, не менше

ніж чотири рази на рік. Засідання можуть проводитись також на

вимогу третини і більше її членів.

Засідання піклувальної ради є правомочним, якщо на ньому

присутні не менше двох третин її членів.

Рішення піклувальної ради приймається простою більшістю

голосів.

3.10. Піклувальна рада інформує про свою діяльність у

доступній формі на зборах, у засобах масової інформації, через

спеціальні стенди тощо.

3.11. Рішення піклувальної ради в 7-денний термін доводяться

до відома колективу загальноосвітнього навчального закладу,

батьків, громадськості. Їх виконання організовується членами

піклувальної ради.

3.12. Не допускається втручання членів піклувальної ради в

навчально-виховний процес (відвідування уроків тощо) без згоди

керівника загальноосвітнього навчального закладу.

26. План роботи батьківського комітету.

Вересень 1. Аналіз та підсумки роботи батьківського комітету за 20__ - 20__ н.р. 2. Вибори голови та членів комісій батьківського комітету. 3. Звіт про використання коштів батьківського фонду за минулий рік.

Жовтень 1. Сприяти школі в навчанні та вихованні учнів, всебічно зміцнювати зв’язки між сім’єю та школою. 2. Залучати батьків до активної участі в житті школи, до позакласної та позашкільної роботи. 3. Організувати медикаменти для класного медпункту. 4. Взяти участь у роботі школи з проблемними родинами (відвідування учнів удома ). Листопад 1. Надавати посильну допомогу в зміцненні матеріально-технічної бази школи, ремонті шкільних приміщень. 2. Заняття учнів у вільний час. 3. Організовувати та здійснювати педагогічну пропаганду серед батьків школи. 4. Допомога класному керівнику в позакласній роботі Грудень 1. Допомога класному керівнику в організації проведення новорічних ранків , екскурсій і поїздок. 2. Аналізувати стан роботи з учнями, схильними до правопорушеь. 3. Допомога у розв’язанні конфліктів в дитячоу колективі. 4. Закінчення І семестру та план роботи на зимові канікули. Січень 1. Оновити зелений куточок класного приміщення. 2. Організувати похід по льоду на річку. 3. Налагодити тісний зв’язок школи з батьками . 4. Надання допомоги сім’ям з метою поліпшення відвідування дітьми школи, своєчасне інформування батьків про відсутність дітей в школі. Лютий 1. Звітувати перед радою школи та піклувальною радою про роботу з питань охорони дитинства  2. Зміцнювати зв’язки вчителів-предметників із батьками, викликати для співбесід батьків учнів, які не встигають у навчанні, з метою надання їм методичних консультацій . 3. Допомога класному керівнику в анкетуванні батьків з профорієнтації. 4. Організувати участь батьків з ветеранами. Березень 1. Допомога школі до Дня 8 березня.  2. Взяти участь у генеральному прибиранні класного приміщення. 3. Підтримувати звя ‘зок з родинами в яких виховуються учні , схильні до правопорушень. 4. Залучення батьків в проведенні екскурсій до лісу. Квітень 1. Пропагувати педагогічні знання, що зумовлять підвищення педагогічної грамотності батьків. 2. Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома. 3. Провести засідання батьківського комітету школи: „Організація занять школяра спрямованих на зміцнення здоров’я та прищепленння навичок здорового способу життя”.  Травень 1. Підведення підсумків роботи комітету за рік, оголошення подяк.  2. Опрацювання оперативної інформації з батьківських зборів про зауваження пропозиції та побажання батьків щодо поліпшення навчально-виховного процесу.  3. Проведення звіту голови батьківського комітету школи, затвердження плану роботи на новий навчальний рік. 4. Залучення всіх батьків до підготовки школи до нового навчального року. 

27. План-календар роботи знз на поточний місяць чи семестр.

Поточне планування

Воно визначає програму діяльності окремих підрозділів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року. Передбачає складання:

 розкладу уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій;

 календарних та поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня;

 планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи;

 плану роботи шкільної бібліотеки;

 плану роботи батьківського комітету;

 плану-календаря навчально-виховного процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи.

 алфавітна книга запису учнів;

 особові справи учнів;

 класні журнали, журнали факультативних занять, журнали груп подовженого дня, журнали обліку роботи гуртка;

 книга обліку бланків і видачі атестатів про повну загальну середню освіту, книга обліку видачі золотих та срібних медалей, книга обліку видачі похвальних листів та грамот, книга обліку особового складу педагогічних працівників, книга протоколів педагогічної ради закладу освіти, книга протоколів ради закладу освіти, книга обліку трудових

книжок працівників закладу освіти;

 журнал обліку пропусків і заміщення уроків учителями;

 книга наказів, контрольно - візитаційна книга, журнал реєстрації вихідних і вхідних документів, книга записів наслідків внутрішньошкільного контролю;

 акти, довідки про перевірку роботи закладу освіти, поточне листування, офіційні документи відомчих органів про роботу закладу освіти, статистичні звіти, акти про нещасні випадки (друга група документації).

Календарне планування навчального матеріалу здійснюється безпосередньо в програмах. На основі календарних планів учителі розробляють поурочні плани, структуру і форми яких визначають самостійно.

Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо. В ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні їм методи і прийоми

організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті конспекти або тематичні розробки уроків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директора школи користуватися ними як поурочним планом,

вносячи за необхідності доповнення й корективи.

Плани роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня, педагогів-організаторів, бібліотекарів, а також керівників методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій складають на період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі, вони не підлягають обов'язковому затвердженню директором школи.

Ефективність керівництва школою значною мірою залежить від чіткого і правильного ведення шкільної документації, своєчасної та оперативної обробки отриманої інформації, дотримання принципу доступності й зіставлення облікових даних. У шкільній документації відображають кількісну та якісну характеристики навчально-виховної роботи.

28. Розклад уроків, факультативів, індивідуальних консультацій, позакласних заходів.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної культури. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня. Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12-ої години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму. Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2 - 3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку - на 2, 3, 4 уроках.

І розподіл тижневого навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу, четвер. На ці дні в шкільний розклад необхідно вносити предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня.

Однією з основних вимог до розкладу - є його стабільність. Саме стабільність визначає чіткість ритму роботи школи, порядок. Розклад занять - це перш за все уважне, бережне відношення до бюджету часу вчителя, поваги до нього. Складання розкладу уроків - громіздкий процес, який потребує серйозної підготовки, досвіду, високої кваліфікації завуча. Складання розкладу уроків потрібно закінчити не пізніше 27-29 серпня, ознайомити з ним учителів і, за можливості, врахувати їхні пропозиції (якщо це не суперечить основним вимогам до розкладу). Після затвердження директором школи розкладу та узгодження з головною профспілкового комітету переписують його двічі на великих аркушах паперу в звичайному для вчителів та учнів вигляді (тобто із зазначенням предметів кожного дня для кожного класу)

Факультативні заняття, індивідуальні консультації, позакласні заходи слід планувати в дні з найменшою кількістю уроків, з обов'язковою перервою після основних занять. Розклади уроків у 1 - 4 класах складають, як правило, класоводи, а коригує їх завуч, ураховуючи необхідність використання наявної навчально-матеріальної бази для проведення уроків фізвиховання, трудового навчання, музики, а також викладання окремих предметів у цих класах спеціалістами, вчителями старших класів.

29. Позашкільні навчальні заклади (загальна характеристика).

Позашкільний навчальний заклад здійснює навчання і виховання громадян у позаурочний та позанавчальний час.

У своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами МОН, іншого центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням і своїм статутом.

Мова навчання і виховання у позашкільному навчальному закладі визначається Конституцією України і відповідним законом України.

Це Положення поширюється на всі позашкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типу та форми власності, крім дитячо-юнацьких спортивних шкіл. На його основі можуть розроблятися положення про конкретні типи позашкільних навчальних закладів, що затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади.

Організаційно-правові засади діяльності позашкільного навчального закладу

Позашкільний навчальний заклад є юридичною особою і діє на підставі статуту, затвердженого засновником (власником).

У статуті зазначається повна назва закладу, його адреса, засновник (власник), підпорядкованість, мета і основні завдання діяльності, характеристика методичної та масової роботи, навчально-виховного процесу, визначаються права, обов'язки та відповідальність учасників цього процесу, а також порядок управління закладом та організації його фінансово-господарської діяльності, використання майна, внесення змін і доповнень до статуту тощо.

Позашкільний навчальний заклад може входити до складу навчально-виховних комплексів, навчально-виховних об'єднань з дошкільними, загальноосвітніми та іншими навчальними закладами. Проводить навчально-виховну, інформаційно-методичну, організаційно-масову, навчально-тренувальну та спортивну роботу. Працює за річним планом роботи, погодженим із засновником (власником).

Навчально-виховний процес у позашкільному навчальному закладі здійснюється за типовими навчальними планами і програмами, що затверджуються центральними органами виконавчої влади, а також за навчальними планами і програмами, затвердженими відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Навчальні програми можуть бути однопрофільними, комплексними і такими, що передбачають індивідуальне навчання учнів та навчання у групах або об'єднаннях. Залежно від специфіки діяльності позашкільного навчального закладу навчання проводиться від одного місяця до кількох років.

Експериментальні навчальні плани складаються позашкільним навчальним закладом з урахуванням типового навчального плану.

Індивідуальне навчання у позашкільному навчальному закладі проводиться відповідно до порядку, затвердженого МОН.

Середня наповнюваність гуртків, груп, секцій, відділень, відділів, студій та інших творчих об'єднань (далі - гуртків, груп та інших творчих об'єднань) у позашкільному навчальному закладі становить, як правило, 10 - 15 вихованців, учнів і слухачів.

Прийом до позашкільного навчального закладу може здійснюватися протягом навчального року (в міру закінчення комплектування гуртків, груп та інших творчих об'єднань) за бажанням вихованців, учнів, слухачів і за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, як на безконкурсній основі, так і за конкурсом, умови якого розробляються позашкільним навчальним закладом.

Навчально-виховний процес у позашкільному навчальному закладі здійснюється диференційовано (відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців, учнів і слухачів з урахуванням їх віку, психофізичних особливостей, стану здоров'я) з використанням різних організаційних форм роботи: заняття, гурткова робота, клубна робота, урок, лекція, індивідуальне заняття, конференція, семінар, курси, читання, вікторина, концерт, змагання, навчально-тренувальні заняття, репетиція, похід, екскурсія, експедиція, практична робота в лабораторіях, майстернях, теплицях, на науково-дослідних земельних ділянках, сільськогосподарських та промислових підприємствах, на природі, а також з використанням інших форм, передбачених статутом позашкільного навчального закладу.

Навчальний рік у позашкільному навчальному закладі починається 1 вересня.

Комплектування гуртків, груп та інших творчих об'єднань здійснюється у період з 1 до 15 вересня, який вважається робочим часом керівника гуртка, групи або іншого творчого об'єднання позашкільного навчального закладу.

Тривалість навчального року в різних типах позашкільних навчальних закладів установлюється МОН або іншим центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить позашкільний навчальний заклад, за погодженням з МОН.

У канікулярні, вихідні та святкові дні позашкільний навчальний заклад може працювати за окремим планом, затвердженим керівником цього закладу.

Типи позашкільних навчальних закладів

Дитячо-юнацькі спортивні школи: комплексні дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячо-юнацькі спортивні школи з видів спорту, дитячо-юнацькі спортивні школи для інвалідів, спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву, спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи для інвалідів паралімпійського та дефлімпійського резерву.

Клуби: військово-патріотичного виховання, дитячо-юнацькі (моряків, річковиків, авіаторів, космонавтів, парашутистів, десантників, прикордонників, радистів, пожежників, автолюбителів, краєзнавців, туристів, етнографів, фольклористів, фізичної підготовки та інших напрямів).

Мала академія мистецтв (народних ремесел).

Мала академія наук учнівської молоді.

Оздоровчі заклади для дітей та молоді: дитячо-юнацькі табори (містечка, комплекси): оздоровчі, заміські, профільні, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням; туристські бази.

Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші). Центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання.

Центр, будинок, клуб еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, станція юних натуралістів.

Центр, будинок, клуб науково-технічної творчості учнівської молоді, станція юних техніків.

Центр, будинок, клуб, бюро туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, станція юних туристів.

Центри: військово-патріотичного та інших напрямів позашкільної освіти.

Дитяча бібліотека, дитяча флотилія моряків і річковиків, дитячий парк, дитячий стадіон, дитячо-юнацька картинна галерея, дитячо-юнацька студія (хорова, театральна, музична, фольклорна тощо), кімната школяра, курси, студії, школи мистецтв, освітньо-культурні центри національних меншин.

30.Типи позашкільних навчальних закладів (загальна характеристика).

1. Дитячо-юнацькі спортивні школи: комплексні дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячо-юнацькі спортивні школи з видів спорту, дитячо-юнацькі спортивні школи для інвалідів, спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву, спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи для інвалідів паралімпійського та дефлімпійського резерву.

2. Клуби: військово-патріотичного виховання, дитячо-юнацькі (моряків, річковиків, авіаторів, космонавтів, парашутистів, десантників, прикордонників, радистів, пожежників, автолюбителів, краєзнавців, туристів, етнографів, фольклористів, фізичної підготовки та інших напрямів).

3. Мала академія мистецтв (народних ремесел).

4. Мала академія наук учнівської молоді.

5. Оздоровчі заклади для дітей та молоді: дитячо-юнацькі табори (містечка, комплекси): оздоровчі, заміські, профільні, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням; туристські бази.

6. Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

7. Центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання.

8. Центр, будинок, клуб еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, станція юних натуралістів.

9. Центр, будинок, клуб науково-технічної творчості учнівської молоді, станція юних техніків.

10. Центр, будинок, клуб, бюро туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, станція юних туристів.

11. Центри: військово-патріотичного та інших напрямів позашкільної освіти.

12. Дитяча бібліотека, дитяча флотилія моряків і річковиків, дитячий парк, дитячий стадіон, дитячо-юнацька картинна галерея, дитячо-юнацька студія (хорова, театральна, музична, фольклорна тощо), кімната школяра, курси, студії, школи мистецтв, освітньо-культурні центри національних меншин.

31.Нормативно-правове регулювання діяльності позашкільних навчальних закладів.

Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом,і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. (Ст. 4. Закону України «Про позашкільну освіту»)Здобуття позашкільної освіти

1. Вихованці, учні і слухачі мають право на здобуття позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів.

2. Позашкільна освіта здобувається громадянами у позаурочний та позанавчальний час у позашкільних навчальних закладах та інших навчальних закладах як центрах позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі в школах соціальної реабілітації, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації.Здобуття позашкільної освіти грунтується на принципі добровільності вибору типів закладів та видів діяльності, а також здійснюється за участю батьків або осіб, які їх замінюють, трудових колективів, громадських організацій, товариств, фондів.(Ст. 6. Закону України "Про позашкільну освіту").ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИСтаття 10. Органи управління позашкільною освітою. Державний контроль за діяльністю позашкільних навчальних закладів1. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади та які проводять діяльність у сфері позашкільної освіти, здійснюють управління діяльністю зазначених навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.2. Державне управління позашкільною освітою здійснюють:

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти;

• інші центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади;

• Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

• обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади;

• органи місцевого самоврядування.

3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти за участю інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади:

• бере участь у визначенні та реалізації державної політики у сфері позашкільної освіти;

• формує програми розвитку позашкільної освіти;

• розробляє Положення про позашкільні навчальні заклади, готує пропозиції щодо нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення позашкільної освіти; розробляє нормативно-правові акти стосовно визначення соціальних гарантій педагогічним працівникам, спеціалістам позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;

• здійснює навчально-методичне керівництво, контроль та державне інспектування позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти, інші центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, здійснюють інші повноваження, передбачені законами України та положеннями про них.

4. Державний контроль за діяльністю позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності здійснюється з метою реалізації єдиної державної політики у сфері позашкільної освіти та забезпечується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями та підпорядкованими їм органами управління, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, органами місцевого самоврядування.

5. Основною формою державного контролю за діяльністю позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є державна атестація позашкільного навчального закладу, яка проводиться не рідше одного разу в 10 років у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти. Результати державної атестації позашкільних навчальних закладів оприлюднюються.

Позачергова державна атестація державних позашкільних навчальних закладів проводиться, як виняток, лише за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти або інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади.

Позачергова державна атестація комунальних позашкільних навчальних закладів проводиться, як виняток, лише за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та підпорядкованих їм органів управління, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, органів місцевого самоврядування.

Позачергова державна атестація приватних позашкільних навчальних закладів проводиться, як виняток, лише за рішенням власника (засновника) або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі освіти, інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та підпорядкованих їм органів управління, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, органів місцевого самоврядування.

6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх компетенції:

затверджують обсяги фінансування комунальних позашкільних навчальних закладів не нижче мінімальних нормативів, визначених в установленому порядку спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання;

забезпечують збереження і зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, розвиток їх мережі, ефективне використання закріплених за ними земельних ділянок;

створюють належні умови для вибору вихованцями, учнями і слухачами видів творчої діяльності відповідно до їх інтересів та запитів батьків або осіб, які їх замінюють;

можуть вводити додаткові педагогічні ставки, визначати контингент вихованців, учнів і слухачів у позашкільних навчальних закладах;

вживають заходів для залучення вихованців, учнів і слухачів, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, до різних форм позашкільної освіти;

забезпечують соціальний захист вихованців, учнів і слухачів, педагогічних працівників, спеціалістів та інших працівників позашкільних навчальних закладів;

організовують в установленому порядку підвищення кваліфікації, атестацію педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;

координують діяльність педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів, громадських організацій, підприємств та сім'ї щодо одержання вихованцями, учнями і слухачами позашкільної освіти;

здійснюють контроль за діяльністю педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів, узагальнюють та поширюють досвід їх роботи;

проводять державну атестацію позашкільних навчальних закладів незалежно від типів і форм власності;

сприяють створенню піклувальних та опікунських рад, благодійних фондів;

здійснюють інші повноваження відповідно до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим (rb239k002-98), законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про освіту", цього Закону та положень про них.

Стаття 11.Управління та громадське самоврядування позашкільного навчального закладу

1. Керівництво позашкільним навчальним закладом здійснює його директор.

Колегіальним органом управління позашкільним навчальним закладом є педагогічна рада, повноваження якої визначаються Положенням про позашкільні навчальні заклади.

2. Органом громадського самоврядування позашкільного навчального закладу є загальні збори (конференція) колективу позашкільного навчального закладу.

3. У позашкільному навчальному закладі можуть функціонувати методичні об'єднання, відділи, відділення, що охоплюють учасників навчально-виховного процесу та спеціалістів певного професійного спрямування. Стаття 12.Позашкільний навчальний заклад

1. Позашкільний навчальний заклад за своїми організаційно-правовими формами може бути державної, комунальної або приватної форми власності.

2. Статус державного має позашкільний навчальний заклад, заснований на державній формі власності.Статус комунального має позашкільний навчальний заклад, заснований на комунальній формі власності.

Статус приватного має позашкільний навчальний заклад, заснований на приватній формі власності.

3. Позашкільні навчальні заклади можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів інвалідів, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту

4. Позашкільні навчальні заклади можуть бути комплексними та профільними.

Комплексні позашкільні навчальні заклади організовують роботу з вихованцями, учнями і слухачами за різними напрямами позашкільної освіти (художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, фізкультурно-спортивним або спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим, гуманітарним). До комплексних позашкільних навчальних закладів належать палаци, будинки дітей та юнацтва, центри дитячої та юнацької творчості.

Профільні позашкільні навчальні заклади організовують роботу за певним напрямом позашкільної діяльності. До профільних позашкільних навчальних закладів належать центри, клуби туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної творчості, військово-патріотичного спрямування, станції юних туристів, натуралістів, техніків, школи мистецтв, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, дитячо-юнацькі спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази.

5. Перелік типів позашкільних навчальних закладів затверджується Кабінетом Міністрів України.

6. Творчі об'єднання позашкільного навчального закладу класифікуються за трьома рівнями:

-початковий рівень - творчі об'єднання загальнорозвиваючого спрямування, що сприяють виявленню здібностей, обдарувань вихованців, учнів і слухачів або розвитку їх інтересу до творчої діяльності;

- основний рівень - творчі об'єднання, які розвивають стійкі інтереси вихованців, учнів і слухачів, дають їм знання, практичні уміння і навички, задовольняють потреби у професійній орієнтації;

- вищий рівень - творчі об'єднання за інтересами для здібних і обдарованих вихованців, учнів і слухачів. Стаття 13.Статут позашкільного навчального закладу

1. Позашкільний навчальний заклад визнається юридичною особою з дня реєстрації його статуту.

Статут позашкільного навчального закладу розробляється відповідно до Конституції України, Закону України "Про освіту", цього Закону, Положення про позашкільні навчальні заклади.

2. Положення про позашкільні навчальні заклади затверджується Кабінетом Міністрів України.

Позашкільний навчальний заклад на основі Положення про позашкільні навчальні заклади розробляє статут, який затверджується власником (засновником) та реєструється місцевим органом виконавчої влади у порядку, встановленому законодавством України.

Позашкільні навчальні заклади діють на підставі власних статутів, затверджених:

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти або іншими центральними органами виконавчої влади, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти, що засновані на державній формі власності і перебувають у сфері їх управління;Статут приватного позашкільного навчального закладу погоджується з відповідним органом виконавчої влади, затверджується засновником (власником) та реєструється у порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 14.Створення, реорганізація та ліквідація позашкільного навчального закладу

1. Порядок створення, реорганізації та ліквідації позашкільних навчальних закладів затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Державні та комунальні позашкільні навчальні заклади здійснюють свою діяльність після реєстрації статуту.

3. Приватні позашкільні навчальні заклади здійснюють свою освітню діяльність після реєстрації статуту та за наявності ліцензії, виданої в установленому законодавством України порядку.

4. Засновниками позашкільного навчального закладу можуть бути:

- центральні та місцеві органи виконавчої влади; - органи місцевого самоврядування;

- підприємства, установи, організації України та їх об'єднання незалежно від форм власності та підпорядкування; - громадяни України.

5. Державні та комунальні позашкільні навчальні заклади створюються відповідно центральними, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб за умови наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів та дотримання санітарно-гігієнічних норм, правил і стандартів.

Рішення про створення приватного позашкільного навчального закладу приймається засновником (власником) за наявності необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів та дотримання санітарно-гігієнічних норм, правил і стандартів.

6. Позашкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності мають рівні права і несуть однакові зобов'язання щодо дотримання вимог законодавства України.

Позашкільні навчальні заклади мають право відкривати свої філії у селах, селищах, містах України.

32. Планування роботи позашкільних навчальних закладів

Позашкільний навчальний заклад здійснює навчання і виховання громадян у позаурочний та позанавчальний час.

Позашкільний навчальний заклад працює за річним планом

роботи, погодженим із засновником (власником).

9. Навчально-виховний процес у позашкільному навчальному

закладі здійснюється за типовими навчальними планами і програмами,

що затверджуються центральними органами виконавчої влади, а також

за навчальними планами і програмами, затвердженими відповідними

місцевими органами виконавчої влади.

10. Навчальні програми можуть бути однопрофільними,

комплексними і такими, що передбачають індивідуальне навчання

учнів та навчання у групах або об'єднаннях. Залежно від специфіки

діяльності позашкільного навчального закладу навчання проводиться

від одного місяця до кількох років.

11. Експериментальні навчальні плани складаються позашкільним

навчальним закладом з урахуванням типового навчального плану.

12. Індивідуальне навчання у позашкільному навчальному

закладі проводиться відповідно до порядку, затвердженого МОН.

13. Середня наповнюваність гуртків, груп, секцій, відділень,

відділів, студій та інших творчих об'єднань (далі - гуртків, груп

та інших творчих об'єднань) у позашкільному навчальному закладі

становить, як правило, 10 - 15 вихованців, учнів і слухачів.

Прийом до позашкільного навчального закладу може

здійснюватися протягом навчального року (в міру закінчення

комплектування гуртків, груп та інших творчих об'єднань) за

бажанням вихованців, учнів, слухачів і за згодою батьків або осіб,

які їх замінюють, як на безконкурсній основі, так і за конкурсом,

умови якого розробляються позашкільним навчальним закладом.

33. Організація творчої діяльності учнів в позашкільних навчальних закладах.

Творча активність – особистісне утворення динамічного характеру, що є комплексом інтелектуальних, емоційних, характерологічних властивостей, які дозволяють особистості продуктивно використовувати творчість у будь-якій діяльності. Розвиток творчої активності – процес прогресивних змін у часі і просторі, що відображається у кількісних, якісних і структурних перетвореннях особистості як цілісної системи і полягає в керованому розвитку її творчих здібностей та інтелекту на основі пробудження інтересу до творчої діяльності, оволодіння методами творчого здобуття знань, формуванням індивідуального стилю творчої поведінки [3, 96].

Разом із загальноосвітніми навчальними закладами, гімназіями та ліцеями, пошуковою та науково-дослідницькою діяльністю учнів активно опікуються позашкільні навчальні заклади, що є справжніми творчими лабораторіями для дітей та учнівської молоді. Гуртки, творчі об’єднання науково-технічного, дослідницько-експериментального, гуманітарного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, художньо-естетичного та інших напрямів позашкільної освіти створюють оптимальні організаційно-педагогічні та дидактичні умови для наукових досліджень творчо обдарованих і талановитих дітей.

Метою позашкільної освіти відповідно до суспільного замовлення та освітньої політики держави є створення психолого-педагогічних умов для повноцінного творчого, інтелектуального, духовного розвитку особистості; підвищення її мотивації до пізнання і творчості; задоволення освітніх потреб творчої особистості на основі її залучення до свідомої та систематичної творчої діяльності, зокрема пошукової, дослідницької та експериментальної [1, 4]. 

Для освітнього процесу позашкільних навчальних закладів визначальними є наступні принципи навчання та виховання, що максимально сприяють залученню гуртківців до пошукової і дослідницько-експериментальної роботи: 

- науковість – тісний зв’язок і взаємодія навчального курсу з наукою, що відбувається на основі ознайомлення дітей з об’єктивними науковими фактами, проблемами, закономірностями і забезпечує формування наукового світогляду;

- активність – активна роль особистості в ході засвоєння знань, умінь та навичок, їх повноцінна та ефективна реалізація на практиці, включення дитини у безперервний процес самотворення;

- індивідуальний підхід – оптимальні умови для ефективного навчання і практичної творчої діяльності кожної дитини в ході організації фронтальних і групових форм роботи з урахуванням вікових особливостей, системи характерних суспільних зв’язків і стосунків у соціоприродному середовищі;

- синтез інтелектуальної і практичної діяльності – здобуті вихованцями теоретичні знання трансформуються у внутрішні стимули, підґрунтя для нових можливостей пізнання найрізноманітніших сторін людського буття як свідомої творчої діяльності, що вимагає великих інтелектуальних зусиль і відкриває широкі перспективи для саморозвитку та самовдосконалення;

- єдність свідомості та поведінки – формування свідомості дитини у процесі її практичної діяльності, основою якої є оволодіння соціальним досвідом поведінки у соціоприродному середовищі і свідоме утвердження себе як непересічної творчої особистості;

- суб’єкт-суб’єктна взаємодія – рівноправне партнерство, співробітництво та співтворчість між педагогом і вихованцем у процесі навчальної діяльності;

- оптимальний вибір змісту форм, методів та засобів навчання відповідно до освітніх запитів, інтересів і можливостей вихованців тощо [6, 196]. 

Аналіз практичної діяльності гуртків, творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів різних напрямів позашкільної освіти дає підстави стверджувати, що навчальний процес у них характеризується елементами пошукової та дослідницької роботи, які стимулюють педагогів-позашкільників до її активного використання з метою поглибленого вивчення програмного матеріалу та урізноманітнення навчальної діяльності вихованців, а саме:

- активізацією навчання за допомогою проблемних, дослідницьких методів з поступовою передачею обдарованим і талановитим вихованцям ініціативи в організації  групової або самостійної творчої діяльності;

- творчою взаємодією педагога і вихованців, що сприяє вільному вибору ними форм і засобів творчої діяльності, творчій винахідливості, розкутості, домінуванню власної пошукової або дослідницької практики над репродуктивним засвоєнням знань, умінь та навичок;

- індивідуалізацією освітнього процесу в контексті особистісно зорієнтованого підходу, що сприяє створенню умов для розвитку специфічних особистісних функцій вихованців як суб’єктів творчого освітнього процесу відповідно до власних уподобань та пізнавальних запитів.

34. Організація виховного процесу у позашкільних навчальних закладах.

В системі роботи позашкільних навчальних закладів значне місце належить виховній роботі, яка спрямована на формування гармонійної особистості з найкращими її якостями. Цьому сприяє тісне спілкування гуртківців з природою, вивчення позитивного та негативного впливу людини на довкілля, усвідомлення своєї ролі в подальшому існуванні природи і взаємин людини з природою та з оточуючим світом, що неможливо без високих духовних якостей особистості, її громадянської позиції, патріотичних почуттів тощо.

Для того, щоб виховні процеси в позашкільному закладі були спрямовані в правильне русло і сприяли формуванню у гуртківців позитивних якостей особистості, педагоги повинні керуватися основними принципами системи виховної роботи у позашкільному закладі, здійснюючи завдання основних напрямів виховання. система у позашкільному навчальному закладі - це упорядкована цілісна сукупність компонентів, які сприяють розвитку особистості учня.

Головне призначення виховної системи полягає в педагогічному забезпеченні і сприянні розвитку особистості дитини,

Виховна система позашкільного навчального  закладу зорієнтована на конкретні природні га соціальні умови, враховує інтереси і потреби дітей та дорослих тому вона не може бути ідентичною в різних регіонах.

У виховній системі позашкільного закладу реалізуються такі основні функції:

-   інтегруюча:      поєднання      в      одне      ціле розрізнених виховних впливів;

-   регулююча:   спрямована   на   впорядкування педагогічних процесів, на управління ними;

-   розвиваюча: забезпечує динаміку функціонування системи, її оновлення та удосконалення;

-   захисна:     часто    позашкільний    заклад    є фактором  захисту, гарантом виживання та безпеки підростаючого покоління;

-   корекції: позашкільний заклад коригує вплив зовнішнього     середовища,     надзвичайний потік інформації своїми  цінностями, орієнтирами, правилами життя в природі і суспільстві виробленими в цій виховній системі добровільно і спільно;

- компенсації чи реабілітації: в позашкільному навчальному закладі створена така модель людських відносин, така атмосфера духовності, емоційності людської особистості, де з задоволенням працюють всі діти і діти з особливими потребами.

Головною метою системи виховної роботи позашкільного  закладу є: створення умов для формування творчої, гармонійно розвиненої екологічно освіченої та вихованої особистості, здатної до самореалізації, самовдосконалення та активних дій, спрямованих на захист рідної природи та охорону довкілля.

Основними принципами системи виховання у позашкільному закладі є:

1)       Вивчай    природу    та    збережи    її    для нащадків.

2)       «Не зашкодь» (природі, людині).

3)       Принцип зв'язку виховання із завданнями соціального,       економічного,       культурного       і політичного життя суспільства (до знаменних подій. дат),

4)       Творчість - основа діяльності (гуртківців та педагогів).

5)       Принцип       реалізації       індивідуальних здібностей  через  колективну творчу діяльність  (в роботі гуртків, товариств, в ході масових заходів).

6)       Принцип природо відповідності (врахування   вікових   особливостей)   та   культуро-відповідності (забезпечення культурної спадкоємності поколінь).

7)       Духовна, емоційна, естетична насиченість життєдіяльності гуртківців.

8)       Комфортність кожної дитини та дорослого в позашкільному закладі.

9)  Союз дітей, педагогів та батьків.

 Суб'єкти виховного процесу:

-   гуртківці,

-   учні загальноосвітніх шкіл району;

-   середні спеціальні та вищі навчальні заклади;

-   педагоги закладу,

-   педагоги        навчально-виховних       закладів району;

-   батьки;

-   ветерани;

-   громадські діячі;

-   творчі працівники:

-   бібліотеки;  музеї;

-   природоохоронні організації; засоби масової інформації.

Основні напрями  виховної системи позашкільного закладу:

 громадянське виховання;

 військово-патріотичне виховання;

морально-етичне та духовне виховання;

трудове виховання;

 художньо-естетичне виховання:

формування здорового способу життя;

 національне виховання;

 екологічне виховання;

 родинно-сімейне виховання;

 превентивне виховання;

сприяння творчому розвитку особистості;

 правове виховання.

35. Організація навчального процесу у позашкільних навчальних закладах.

Освітня діяльність позашкільного навчального закладу – процес надання знань, формування вмінь і навичок з різних напрямів позашкільної освіти, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків і запитів особи. Вихованці ПНЗ – особи, які відвідують гуртки, клуби, творчі об’єднання позашкільного навчального закладу за інтересами, здібностями та нахилами, отримують допрофесійну підготовку. Учні ПНЗ – особи, які відвідують класи та інші творчі об’єднання позашкільного навчального закладу, навчально-виховна робота в яких організована у формі класно-урочної або іншої системи. Слухачі ЗНЗ – особи, які проводять дослідницьку, пошукову та експериментальну роботу. Педагогічне навантаження педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів – час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу педагогічними працівниками позашкільного навчального закладу.

Позашкільна освіта у позашкільних навчальних закладах здійснюється за такими напрямами:

- художньо-естетичний (забезпечує розвиток творчих здібностей, обдарувань і здобуття вихованцями, учнями і слухачами практичних навичок, оволодіння знаннями в сфері вітчизняної і світової культури і мистецтва);

- туристсько-краєзнавчий (спрямовується на залучення вихованців, учнів і слухачів до активної діяльності з вивчення історії рідного краю та дозвілля, світової цивілізації, географічних, етнографічних, історичних об’єктів і явищ соціального життя, оволодіння практичними уміннями і навичками з туризму та краєзнавства);

- еколого-натуралістичний (передбачає оволодіння вихованцями, учнями і слухачами знаннями про навколишнє середовище, формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв’язання екологічних проблем, залучення до практичної природо-охоронної роботи та інших біологічних напрямів, формування знань, навичок у галузі сільського господарства: садівництво, квітництво, лісництво, грибівництво, бджільництво);

- науково-технічний (забезпечує набуття вихованцями, учнями і слухачами техніко-технологічних умінь і навичок, розширення наукового світогляду, підготовку до активної науково-дослідної роботи, оволодіння сучасною технікою та технологіями);

- дослідницько-експериментальний (сприяє залученню вихованців, учнів і слухачів до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької роботи в різних галузях науки, техніки, культури і мистецтва, а також створення умов для творчого самовдосконалення та виявлення, розвитку і підтримки юних талантів та обдарувань);

- фізкультурно-спортивний або спортивний (забезпечує розвиток фізичних здібностей вихованців, учнів і слухачів, необхідні умови для повноцінного оздоровлення, загартування, змістовного відпочинку і дозвілля, занять фізичною культурою і спортом, підготовку спортивного резерву для збірних команд України, набуття навичок здорового способу життя);

- військово-патріотичний (забезпечує належний рівень підготовки вихованців, учнів і слухачів до військової служби, виховання патріотичних почуттів та громадянської відповідальності);

- бібліотечно-біографічний (спрямований на поглиблення пізнавальних інтересів вихованців, учнів і слухачів, підвищення їхньої інформаційної культури, набуття навичок та умінь орієнтуватися у зростаючому потоці інформації);

- соціально-реабілітаційний (забезпечує соціальне становлення та розвиток інтересів, здібностей, нахилів, потреб у самореалізації вихованців, учнів і слухачів, підготовку їх до активної професійної та громадської діяльності, організацію їхнього змістовного дозвілля та відпочинку);

- оздоровчий (забезпечує необхідні умови для змістовного відпочинку та передбачає оволодіння вихованцями, учнями і слухачами знаннями про здоровий спосіб життя, організацію їхнього оздоровлення, набуття і закріплення навичок, зміцнення особистого здоров’я і формування гігієнічної культури особистості);

- гуманітарний (забезпечує розвиток здібностей, обдарувань, практичних навичок вихованців, учнів і слухачів, оволодіння знаннями з основ наук соціально-гуманітарного циклу).

Планування роботи позашкільними навчальними закладами. ПНЗ працює за річним планом роботи, погодженим із відповідним органом виконавчої влади, реалізує основні напрями своєї діяльності з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіону, інтересів вихованців, учнів і слухачів, потреб сім’ї, запитів інших навчальних закладів, молодіжних і дитячих громадських організацій. Навчально-виховний процес у ПНЗ незалежно від підпорядкування, типів і форм власності здійснюється за типовими навчальними планами і програмами, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом у галузі освіти, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають ПНЗ. ПНЗ можуть планувати роботу гуртків, секцій за іншими навчальними планами і програмами за умови затвердження їх відповідними місцевими органами виконавчої влади. Експериментальні навчальні плани складаються ПНЗ з урахуванням типових навчальних планів.

36.Професійно-технічні навчальні заклади. Типи птнз (загальна характеристика).

Професі́йно-техні́чний навча́льний за́клад — це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

Система професійно-технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійно-технічної освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних і інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Професійно-технічна освіта здійснюється у професійно-технічних навчальних закладах за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, екстернатною формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами.

Випускнику професійно-технічного навчального закладу, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії). Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійно-технічної освіти певного рівня акредитації, може присвоюватись освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст».

Типи

До професійно-технічних навчальних закладів належать:

• професійно-технічне училище відповідного профілю;

• професійне училище соціальної реабілітації;

• вище професійне училище;

• професійно-художнє училище;

• художнє професійно-технічне училище;

• вище художнє професійно-технічне училище;

• училище-агрофірма;

• вище училище-агрофірма;

• училище-завод;

• центр професійно-технічної освіти;

• навчально-виробничий центр;

• центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;

• навчально-курсовий комбінат;

• навчальний центр;

• інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту.

37. Статус птнз. Основні повноваження та напрями діяльності птнз.

Професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

До основних повноважень і напрямів діяльності професійно-технічного навчального закладу належать:

а) організація навчально-виховного процесу, обрання форм та методів навчання;

б) навчально-виробнича, навчально-виховна, навчально-методична, фінансово-господарська та виробничо-комерційна діяльність;

в) розроблення робочих навчальних планів і програм на основі типових навчальних планів і програм, визначення регіонального компонента змісту професійно-технічної освіти, які затверджуються в установленому порядку;

г) розроблення правил прийому учнів, слухачів до навчального закладу на основі типових правил прийому;

д) формування разом з органами управління професійно-технічною освітою планів прийому учнів, слухачів з урахуванням державного замовлення, потреб ринку праці та потреб громадян у професійно-технічній освіті і замовлень підприємств, установ, організацій;

е) організація харчування, матеріальне забезпечення та побутове обслуговування учнів, слухачів;

є) атестація педагогічних працівників;

ж) організація підвищення кваліфікації педагогічних працівників, у тому числі їх стажування на підприємствах, в установах, організаціях;

з) здійснення професійного навчання незайнятого населення, безробітних громадян та перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників підприємств, установ, організацій;

и) організація виробничого навчання учнів, слухачів на виробництві та у сфері послуг;

і) забезпечення, здійснення заходів з охорони праці учнів, слухачів, працівників;

ї) матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу;

й) визначення структури і штатного розпису з урахуванням установленого фонду заробітної плати;

к) забезпечення належної якості професійного навчання та виховання учнів, слухачів;

л) видача документів про освіту встановленого зразка;

м) надання платних послуг, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

38.Організація навчально-виховного процесу у птнз

Навчально-виховний (виробничий) процес у професійно-технічному навчальному закладі (далі - ПТНЗ) - це система організаційно-педагогічних, методичних і технічних заходів, спрямованих на реалізацію змісту і завдань ступеневої професійно-технічної освіти відповідно до державних стандартів.

Організація діяльності педагогічного колективу щодо забезпечення навчально-виробничого процесу здійснюється відповідно до плану роботи ПТНЗ на навчальний рік.

Основними навчально-методичними документами з планування навчально-виробничого процесу в ПТНЗ є:

робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти;

робочі навчальні програми з навчальних предметів та професійно-практичної підготовки, що передбачені робочими навчальними планами;

поурочно-тематичні плани з навчальних предметів;

перелік навчально-виробничих робіт з професії на семестр чи курс навчання;

плани виробничого навчання навчальних груп на місяць;

плани навчально-виробничої діяльності на півріччя;

плани занять (уроків);

розклад занять.

Обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти не може перевищувати 80 відсотків загального фонду навчального часу.

ПТНЗ на основі типових навчальних планів, а також вимог державних стандартів, розробляють робочі навчальні плани, в яких відображають зміни у відповідній галузі виробництва чи сфері послуг, і погоджують їх з основними замовниками кадрів.

Робоча навчальна програма з навчального предмета (далі - робоча навчальна програма) - це документ, що визначає зміст і обсяг знань та умінь учнів, слухачів.

Робоча навчальна програма з професійно-практичної підготовки - це документ, що визначає зміст і обсяг професійних знань, умінь, навичок учнів, слухачів та способи і методи їх формування, включає завдання особистісно-орієнтованого навчання.

Поурочно-тематичні плани з навчальних предметів складаються викладачами відповідно до робочих навчальних програм, розглядаються і схвалюються на засіданні методичної комісії і затверджуються заступником керівника з навчально-виробничої (навчальної) роботи за напрямком змісту навчального предмета та є документом багаторазового використання.

Плани занять (уроків) розподіляються на:

план заняття (уроку) теоретичного навчання;

план уроку виробничого навчання.

Під час виробничої практики учнів, слухачів майстер виробничого навчання розробляє план роботи на кожний робочий день.

Розклад занять - це документ, що розробляється відповідно до робочого навчального плану з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог. Він включає теоретичну та професійно-практичну підготовку в навчальних групах на кожний робочий день тижня.

Основними формами теоретичної підготовки є:

різні типи уроків, лекції, теоретичні семінари, практичні семінари, лабораторно-практичні заняття тощо;

індивідуальне заняття учнів, слухачів;

консультації;

виконання учнями, слухачами індивідуальних завдань (реферат, розрахункова робота, курсовий проект, проміжна поетапна та випускна кваліфікаційна робота, дипломний проект);

навчальні екскурсії;

інші форми організації навчання.

Професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання, виробничої, переддипломної (передвипускної) практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігонах, тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг за такими формами:

уроки виробничого навчання (практичного водіння) у ПТНЗ;

уроки виробничого навчання на виробництві чи у сфері послуг;

виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг;

переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи у сфері послуг;

За виконані роботи учнями під час виробничого навчання чи виробничої практики юридичні та фізичні особи незалежно від форм власності забезпечують їм оплату праці згідно з встановленими умовами оплати праці.

39. Державні стандарти професійно-технічної освіти. Навчальний план, навчальна програма

Загальна частина

1. Державний стандарт професійно-технічної освіти встановлює

державні вимоги до змісту професійно-технічної освіти, рівня

професійної кваліфікації випускників професійно-технічних

навчальних закладів, основних обов'язкових засобів навчання та

освітнього рівня вступників до зазначених закладів.

2. Державний стандарт професійно-технічної освіти

застосовується з метою:

проведення єдиної державної політики у сфері

професійно-технічної освіти;

забезпечення в усіх регіонах і в різних галузях економіки

еквівалентності професійно-технічної освіти і визнання

кваліфікації та документів про професійно-технічну освіту;

розвитку єдиного освітнього простору в Україні;

забезпечення належної підготовки робітничих кадрів,

висококваліфікованих робітників (молодших спеціалістів) шляхом

регламентації вимог до ефективності професійно-технічної освіти і

удосконалення системи контролю за діяльністю професійно-технічних

навчальних закладів;

створення нормативної бази для функціонування ступеневої

професійно-технічної освіти в системі багаторівневої освіти

громадян;

усунення відмінностей у змісті підготовки

конкурентоспроможних на ринку праці кваліфікованих робітників та у

термінології, що використовується у професійно-технічній освіті.

3. Об'єктами стандартизації є зміст професійно-технічної

освіти та система його формування; форми і періодичність перевірки

рівня знань, умінь та професійної кваліфікації учнів, слухачів

професійно-технічних навчальних закладів; засоби кваліфікаційної

атестації випускників; навчально-планувальна документація.

4. Державний стандарт професійно-технічної освіти є

обов'язковим для виконання усіма професійно-технічними навчальними

закладами, підприємствами, установами та організаціями, що

здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників,

незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

5. Державний стандарт професійно-технічної освіти містить:

освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника

професійно-технічного навчального закладу;

типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників;

типові навчальні програми з навчальних предметів, виробничого

навчання і виробничої практики, передбачених типовим навчальним

планом;

систему контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів та

критерії кваліфікаційної атестації випускників;

перелік основних обов'язкових засобів навчання.

Типовий навчальний план підготовки

кваліфікованих робітників

11. Типовий навчальний план підготовки кваліфікованих

робітників (далі - типовий навчальний план) визначає структуру

обов'язкової компоненти змісту професійно-технічної освіти

відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики

випускника.

12. Структура обов'язкової компоненти змісту

професійно-технічної освіти включає загальнотехнічну,

професійно-теоретичну, професійно-практичну,

природничо-математичну, гуманітарну, фізичну підготовку та

визначається обов'язковими навчальними предметами, згрупованими за

видами підготовки учнів, слухачів.

13. Типовий навчальний план містить:

1) код і назву професії за державним переліком професій;

2) код і назву професії, спеціальності (спеціалізації) за

державним класифікатором професій;

3) відомості про:

планований рівень професійної кваліфікації випускника;

обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту

професійно-технічної освіти;

загальний фонд навчального часу;

освітній рівень вступників до професійно-технічних навчальних

закладів, обмеження щодо їх віку і статі;

4) перелік обов'язкових навчальних предметів, видів

навчальних робіт та обсягів навчального часу на ці предмети;

5) перелік форм контролю знань, умінь і навичок учнів,

слухачів та критерії їх кваліфікаційної атестації;

6) перелік навчальних кабінетів, лабораторій, майстерень,

полігонів та основних обов'язкових засобів навчання.

14. Типовий навчальний план розробляється з урахуванням

ступеневої професійно-технічної освіти.

15. Обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту

професійно-технічної освіти не може перевищувати 80 відсотків

загального фонду навчального часу.

16. Типовий навчальний план є основою для розроблення

професійно-технічним навчальним закладом робочого навчального

плану за професією для певного ступеня професійно-технічної

освіти.

Типові навчальні програми з навчальних предметів,

виробничого навчання та виробничої практики

17. Типова програма з навчального предмета є документом, що

визначає обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти

у визначеній предметом галузі знань і параметри засвоєння

навчального матеріалу з конкретного навчального предмета.

Програма містить назву предмета, найменування і зміст

навчальних тем, розподіл навчального часу на їх вивчення та

очікуваний результат засвоєння навчального матеріалу.

18. Типова програма з виробничого навчання та виробничої

практики є документом, що визначає зміст практичного навчання у

межах зазначеної в освітньо-кваліфікаційній характеристиці сфери

діяльності.

Програма містить найменування та зміст тем, спрямованих на

формування умінь і навичок, відомості про обсяги навчального часу

на вивчення тем, очікувані результати навчання за кожною темою.

19. Типові програми з навчальних предметів, виробничого

навчання та виробничої практики є основою для складання

професійно-технічним навчальним закладом робочих навчальних

програм і входять до них як обов'язкова складова частина.

40. Форми, методи та засоби організації навчально-виховного процесу в птнз.

ПОЛОЖЕННЯ про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах

Навчально-виховний процес у ПТНЗ незалежно від форм власності та підпорядкування здійснюється відповідно до робочих навчальних планів та програм, нормативно-правових актів, навчально-методичних документів з професійно-технічної та загальної середньої освіти. Зміст і обсяг навчально-виробничого процесу, терміни навчання визначаються робочими навчальними планами та робочими навчальними програмами ПТНЗ.

ПТНЗ обирає форми, засоби і методи навчання та виховання учнів, слухачів у межах визначених законодавством України, цим Положенням і власним статутом

Професійно-технічна освіта може включати природничо-математичну, гуманітарну, фізичну, загальнотехнічну, професійно-теоретичну і професійно-практичну підготовку.

Природничо-математична, гуманітарна, загальнотехнічна, професійно-теоретична підготовка здійснюється в спеціалізованих навчальних кабінетах, аудиторіях, лабораторіях.

3.3. Основними формами теоретичної підготовки є:

різні типи уроків, лекції, теоретичні семінари, практичні семінари, лабораторно-практичні заняття тощо;

індивідуальне заняття учнів, слухачів;

консультації;

виконання учнями, слухачами індивідуальних завдань (реферат, розрахункова робота, курсовий проект, проміжна поетапна та випускна кваліфікаційна робота, дипломний проект);

навчальні екскурсії;

інші форми організації навчання.

ПТНЗ самостійно обирають форми та методи організації навчально-виробничого процесу, а педагогічні працівники самостійно, з урахуванням основ педагогіки, визначають засоби і методи навчання та виховання учнів.

41. Планування діяльності професійно-технічних та інших навчально-виховних закладів пто, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

2.1. Організація діяльності педагогічного колективу щодо забезпечення навчально-виробничого процесу здійснюється відповідно до плану роботи ПТНЗ на навчальний рік.

План роботи на навчальний рік є первинним документом, що визначає основні напрями діяльності ПТНЗ і проблеми, над якими працюватиме колектив у поточному навчальному році, та включає такі розділи:

"Вступ" - дається стислий аналіз результатів і проблем навчально-виробничої, навчально-виховної, навчально-методичної, фінансово-господарської, виробничо-комерційної діяльності та виконання обсягів державного замовлення на підготовку робітничих кадрів (прийом, випуск) та підсумків їх працевлаштування.

"Організаційні заходи" - плануються основні заходи щодо організаційного забезпечення діяльності ПТНЗ, у тому числі з ознайомлення та вивчення контингенту учнів, слухачів нового набору, укладання угод з фізичними та юридичними особами на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітничих кадрів, організації роботи приймальної комісії, підготовки та здачі в архів навчально-планувальної документації за минулий рік тощо.

"Теоретична підготовка" - плануються заходи щодо вдосконалення організації та методики викладання теоретичних навчальних предметів, пошуків найбільш ефективних і оптимальних методів навчання, розробки дидактичних матеріалів для комплексного методичного забезпечення занять (уроків).

"Професійно-практична підготовка" - плануються заходи щодо забезпечення і вдосконалення організації виробничого навчання та виробничої практики, розробки відповідних планів, дидактичних матеріалів для комплексного методичного забезпечення занять (уроків), підбір навчально-виробничих робіт тощо.

"Виховна робота" - плануються заходи, спрямовані на поєднання навчання з національно-патріотичним вихованням, впровадженням принципів загальнолюдської моралі і духовності, розвитком творчих здібностей, талантів та забезпеченням соціального захисту учнів, слухачів.

"Фізична підготовка" - плануються заходи, спрямовані на забезпечення та розвиток фізичного здоров'я, комплексного підходу до формування гармонійних якостей особистості, вдосконалення фізичної та психологічної підготовки учнів до активного життя і професійної діяльності.

"Контроль за організацією навчально-виробничого процесу" - плануються заходи щодо здійснення контролю за станом навчальної, навчально-виробничої, навчально-виховної роботи, визначення рівня знань, умінь та навичок учнів, слухачів відповідно до вимог робочих навчальних планів та робочих навчальних програм.

"Методична робота" - плануються заходи з аналітичної, організаційної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників, підвищення ефективності навчально-виробничого процесу, оновлення змісту професійно-технічної освіти, а також розробка навчально-планувальної документації, планування роботи педагогічної ради, методичних комісій, методичного кабінету ПТНЗ тощо.

"Підвищення кваліфікації педагогічних працівників" - плануються заходи щодо підвищення кваліфікаційного рівня педагогічних працівників у системі післядипломної освіти, стажування на виробництві і у навчальних закладах та контролю за періодичністю навчання.

"Охорона праці" - плануються заходи щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці й навчання, промислової санітарії і протипожежного захисту в ПТНЗ та контроль за дотриманням вимог охорони праці під час професійно-практичної підготовки учнів, слухачів на підприємстві чи в сфері послуг.

"Удосконалення навчально-матеріальної бази" - плануються заходи щодо оснащення навчальних майстерень, кабінетів, лабораторій, полігонів, автодромів, трактородромів, спортивних і побутових приміщень обладнанням та устаткуванням, забезпечення сировиною і паливно-мастильними та іншими матеріалами, інструментами та дидактичними засобами навчання.

"Професійно-орієнтаційна робота" - плануються заходи щодо професійної орієнтації населення на підготовку та отримання робітничої професії у ПТНЗ, проведення консультацій з питань організації професійного відбору, допрофесійної підготовки та прийому громадян на навчання.

"Фінансово-господарська та навчально-виробнича діяльність" - плануються заходи, спрямовані на забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку ПТНЗ.

2.2. Основними навчально-методичними документами з планування навчально-виробничого процесу в ПТНЗ є:

робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти;

робочі навчальні програми з навчальних предметів та професійно-практичної підготовки, що передбачені робочими навчальними планами;

поурочно-тематичні плани з навчальних предметів;

перелік навчально-виробничих робіт з професії на семестр чи курс навчання;

плани виробничого навчання навчальних груп на місяць;

плани навчально-виробничої діяльності на півріччя;

плани занять (уроків);

розклад занять.

2.2.1. Робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти (далі - робочі навчальні плани) - це документи, розроблені у відповідності з типовими навчальними планами підготовки кваліфікованих робітників з кожної професії (далі - типові навчальні плани), що містять код і назву професії згідно з державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ, код і назву професії, спеціальності (спеціалізації) за державним класифікатором професій ДК 003:2005, освітній рівень вступника до ПТНЗ, обмеження щодо їх віку і статі, медичних показників, термін і ціль навчання, графік навчально-виробничого процесу, зведені дані загального фонду навчального часу в тижнях, перелік обов'язкових навчальних предметів, видів навчальних робіт, кількість годин відведених на них, послідовність їх вивчення, обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти, загальний фонд навчального часу, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів, критерії їх кваліфікаційної атестації, перелік навчальних кабінетів, лабораторій, майстерень, полігонів, вимоги до основних обов'язкових засобів навчання та планований рівень професійної кваліфікації випускника.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти розробляє на основі Державного стандарту професійно-технічної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1135 ( 1135-2002-п ), державні стандарти з конкретних професій (далі - державні стандарти), затверджує типові навчальні плани та типові навчальні програми, які визначають структуру обов'язкової компоненти змісту професійно-технічної освіти і є обов'язковими для використання і виконання в ПТНЗ незалежно від форм власності та підпорядкування.Обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти не може перевищувати 80 відсотків загального фонду навчального часу.ПТНЗ на основі типових навчальних планів, а також вимог державних стандартів, розробляють робочі навчальні плани, в яких відображають зміни у відповідній галузі виробництва чи сфері послуг, і погоджують їх з основними замовниками кадрів.Робочі навчальні плани за професіями третього ступеня професійно-технічної освіти затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти, робочі навчальні плани за професіями першого та другого ступенів професійно-технічної освіти - Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

42. Перспективний план розвитку птнз.

Планування перспективного розвитку ПТНЗ повинно відповідати державній політиці в галузі профтехосвіти, враховувати передовий вітчизняний і зарубіжний досвід та регіональні умови.

2. Роль та місце плану перспективного розвитку в системі управління професійно-технічним навчальним закладом

2.1. Функціональна спрямованість плану перспективного розвитку полягає у покращенні:

• гнучкості реагування ПТНЗ на вимоги роботодавців, особливо регіональних;

• розуміння педагогічним колективом перспективних завдань ПТНЗ та шляхів їх досягнення;

• комунікації та співпраці між керівництвом ПТНЗ та педагогічним колективом.

2.2. План перспективного розвитку складається терміном на три роки.

2.3. План перспективного розвитку є основою для складання плану роботи навчального закладу на рік.

3. Процедура розробки плану перспективного розвитку

3.1. Розробку плану перспективного розвитку організовує та контролює директор ПТНЗ. Учасниками розробки плану перспективного розвитку є представники педагогічного колективу, які в подальшому забезпечать реалізацію цього плану.

3.2. Обговорення та схвалення плану перспективного розвитку здійснюється під час чотирьох зборів педагогічного колективу, які проводяться, зокрема, для:

• 1 збори – обговорення та схвалення розділу «Опис середовища»: визначення термінів і відповідальних за підготовку розділів «Аналіз регіонального ринку праці», «Маркетинговий аналіз», «Навчальний процес», «Управління навчальним процесом і його організація», «Фінансовий аналіз», «Аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз»;

• 2 збори – обговорення та погодження розділів «Аналіз регіонального ринку праці», «Маркетинговий аналіз», «Навчальний процес», «Управління навчальним процесом і його організація», «Фінансовий аналіз», «Аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз»; визначення термінів і відповідальних за підготовку проекту розділу «Пріоритетні напрямки та цілі розвитку»;

• 3 збори – обговорення та погодження розділу «Пріоритетні напрями та цілі розвитку»; визначення термінів та відповідальних за підготовку проекту розділу «План досягнення цілей»;

• 4 збори – обговорення та затвердження плану перспективного розвитку.

3.3. Процес розробки плану перспективного розвитку відбувається прозоро з інформуванням усіх зацікавлених сторін. Участь у обговоренні плану перспективного розвитку повинні брати представники роботодавців ПТНЗ.

3.4. Оптимальний розмір плану перспективного розвитку 35-40 сторінок. Сторінки плану перспективного розвитку повинні бути пронумеровані і проставлені поряд з найменуванням розділів у змісті.

43.План роботи птнз на поточний рік.

Організація роботи ліцею здійснюється згідно із Законом України „Про освіту”, „Про професійно - технічну освіту ”, „Про загальну середню освіту ”, „Положення про методичну роботу в професійно – технічному закладі”, Статутом ліцею, іншими правовими нормативними актами в галузі освіти , окремих розділів „Плану роботи педагогічного колективу на навчальний рік”

План роботи педагогічного колективу нашого ліцею складається з 12 розділів

1. Організаційна робота,

2. Теоретична підготовка.

3. Професійно –практична підготовка.

4. Виховна робота,

5. Фізична підготовка.

6. Методична робота.

7. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

8. Охорона праці.

9. Удосконалення навчально-матеріальної бази.

10. Профорієнтаційна робота.

11. Фінансово-господарська та навчально-виробнича діяльність.

12. Контрольно-аналітична діяльність та організація внутрішньо ліцейного контролю

Навчально - виробничий процес у Харківському професійному ліцеї швейних технологій ґрунтується на принципах гуманістичної особистісно орієнтованої педагогіки, демократизму, незалежності від політичних, громадських об’єднань, спільній діяльності педагогічних працівників, учнів, слухачів, батьків, колективів підприємств, установ та організацій, включає природничо-математичну, гуманітарну, фізичну, загально технічну, професійно - теоретичну, професійно – практичну підготовку, а також виховну роботу з учнями.

Організація діяльності педагогічного колективу у поточному навчальному році здійснювалась відповідно до плану роботи педагогічного колективу , відповідно розділів.

У 2010-2011 навчальному році були досягнуті такі результати навчально-виробничої , навчально- виховної , навчально – методичної , фінансово - господарської діяльності:

- на протязі навчального року постійно працювали над проведенням якісних уроків, тематичних оцінювань знань учнів, комплексно методичним забезпеченням предметів, над удосконаленням матеріальної бази кабінетів, над оновленням дидактичного матеріалу, згідно планів проводились предметні тижні, відкриті уроки, викладачі та майстри виробничого навчання на протязі навчального року працювали над пошуками найбільш ефективними і оптимальними методами навчання.

- у рамках предметних тижнів у ліцеї було проведено олімпіади з предметів загально технічного та професійного циклу.

- забезпечено повне виконання навчальних планів та програм.

- проводилась робота по підготовці учнів до ЗНО, ДПА, ДКА.

- велика увага приділялась позакласній роботі з учнями.

- постійно працювали гуртки художньої самодіяльності , технічної творчості, театру мод, під керівництвом керівників гуртків проводились культурно – масові заходи, заходи по морально – правовому вихованню .

- згідно з складеним планом керівника фізичного виховання спортивно – масові заходи , учні приймали участь у всіх обласних спартакіадах.

- велась робота по підготовці атестації педпрацівників , було атестовано три викладачі та один майстер виробничого навчання – де два педпрацівника підвищили свій рівень кваліфікації.

- були укладені угоди з підприємствами про виробниче навчання та виробничу практику, проведено обстеження робочих місць на підприємствах з метою допуску до проходження виробничого навчання та виробничої практики;

- укладено трьохсторонні угоди з кожним учнем нашого закладу “учень –підприємство та навчальний заклад”

- своєчасно ремонтувалось все обладнання в майстернях ліцею. Проводився профілактичний ремонт та змащення швейних машин.

- проведено капітальний ремонт розкрійної лабораторії та майстерні № 2.

- на протязі всього навчального року велась профорієнтаційна робота разом з обласним центром зайнятості.

- постійно здійснювався контроль за організацією навчально – виробничого процесу, контроль за станом роботи з охорони праці , додержання правил техніки безпеки.

44.Плани навчально-виховної роботи педагогічних працівників, майстрів виробничого навчання (календарні, поурочні плани педагогічних працівників, плани роботи майстрів виробничого навчання, практичних психологів, соціальних педагогів).

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 240 від 23.06.2000 р. «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I - III ступенів.»:

«Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем безпосередньо у навчальних програмах».

Вчитель може також:

самостійно складати календарний план, наоснові програм та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, структуру і форму яких визначати самостійно;

користуватися календарними планами з друкованою основою, вносячи, відповідні корективи згідно програм та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

З предметів, програми яких не передбачають погодинного поділу навчального матеріалу, вчитель зобов’язаний складати календарний план, структуру і форму яких визначати самостійно.

Рекомендуємо враховувати:

Календарне планування в початковій школі з предметів інваріантної та варіативної складових Типових навчальних планів складається на основі Програм для 1-4 класів середньої загальноосвітньої школи (К.:Початкова школа, 2006) та Програм курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. (Варіативна складова Типових навчальних планів. 1-4 класи /Упор.: Л.Ф. Щербакова, Г.Ф. Древаль).

Календарний план може бути складений за такою формою:

№ Назва теми, розділу, програми Кількість годин Дата Матеріали для повторення Обладнання, унаочнення, додаткова література

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 240 від 23.06.2000 р. «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I - III ступенів.»:

«На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно.

Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо.»

Вчитель має право самостійно визначати структуру, форму та спосіб оформлення поурочних планів.

Відповідно донаказу Міністерства освіти і науки України № 297 від 17 травня 2005р. «Про подолання проявів бюрократизму в освіті»

«- розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму;»

Вчитель має право самостійно вибрати термін і форму зберігання поурочних планів (урок, тема, місяць, семестр, навчальний рік).

Досвідчені педагоги, які мають достатній досвід педагогічної роботи, вищу категорію, педагогічні звання, якісні показники в навчально-виховному процесі, методичні наробки з дозволу шкільної адміністрації (наказ або питання на педагогічній раді) можуть користатися поурочними планами, складеними за попередні роки (за умовою, що використовуються незмінні навчальні програми та підручники, вносячи в разі потреби відповідні доповнення і корективи.

Рекомендуємо враховувати:

у поурочному плані об’єктивно виправданими елементами є дата, тема, мета (освітня, виховна, розвиваюча), обладнання уроку. В ньому відображаються основні питання змісту навчального матеріалу, форми, методи й прийоми його опрацювання, навчальні засоби та інші компоненти навчального процесу, які істотно впливають на досягнення мети уроку;

структура поурочного плану залежить від типу уроку (урок засвоєння, нових знань, комбінований, узагальнення і систематизація і інші);

поурочні плани з предмету «Фізична культура» розробляються на урок або систему уроків;

Майстри

Переліки навчально-виробничих робіт з професії розробляються на семестр чи курс навчання (для груп ТУ)майстром виробничого навчання , погоджуються старшим майстром (якщо є в училищі кілька паралельних груп , то розробка переліку доручається найдосвідченішому майстрові) обговорюється і схвалюється методичними комісіями та затверджується заступником директора з навчально-виробничої роботи. Для всіх навчально-виробничих робіт, які включені в перелік, повинна бути розроблена технологічна та технічна документація ( креслення та технічні умови відповідно до діючих державних стандартів, інструкційні чи технологічні карти), що розробляється відповідними методичними комісіями ПТНЗ на основі державних стандартів..

Навчально-виробничі роботи повинні відповідати навчальним цілям, бути типовими для професії, враховувати фізичні можливості учнів, обсяг їхніх технічних знань і рівень професійної майстерності на відповідній стадії навчання.

Під час добору робіт необхідно дотримуватись принципів послідовності, поступового переходу від легшого до важчого (від простого до складного). Навчально-виробничі роботи мають бути різноманітні за формою, конфігурацією, матеріалами, розмірами, прийомами і способами виконання, втратами часу; вони повинні мати виробничу цінність.

Навчально-виробничі роботи добираються із замовлень базових підприємств, з робіт по ремонту обладнання, виготовлення інструментів і пристроїв для навчальних майстерень, наочних посібників і приладів для кабінетів і лабораторій училища.

План виробничого навчання групи визначає конкретний зміст навчально-виробничих завдань для групи учнів, послідовність та організацію їх виконання в навчальних майстернях ПТНЗ та виробничого навчання (виробничої практики) на підприємстві чи у сфері послуг. План виробничого навчання складається на місяць на основі навчального плану, програми виробничого навчання і переліку навчально-виробничих робіт для даної групи майстром виробничого навчання, погоджується старшим майстром і затверджується заступником директора з НВР.

Отже, майстри виробничого навчання складають таку плануючу документацію :

1. перелік навчально-виробничих робіт;

2. план виробничого навчання групи на місяць;

3. плани навчально-виробничої діяльності на півріччя;

4. план уроку.

Психологи

Планування діяльності практичних психологів і соціальних педагогів здійснюється відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України за річним планом роботи (обов’язково), місячним (за потребою), щоденним обліком роботи (обов’язково). Річний план роботи є окремим розділом річного плану роботи навчального закладу. При складанні річних планів роботи необхідно враховувати: - участь у реалізації державних (регіональних, місцевих) програм наказів та рішень колегій Міністерства освіти і науки України; - пріоритетні напрями діяльності навчального закладу та запити педагогічного колективу; - специфіку роботи з учнями (дітьми) на кожному віковому етапі їх розвитку; - спеціалізацію і рівень кваліфікації практичного психолога (соціального педагога) навчального закладу.

План роботи затверджується директором, погоджується методистом.

Аналітична частина річного плану роботи оформлюється за схемою: 1) вказуються загальні відомості про навчальний заклад (повна назва, проблема, над вирішенням якої працював навчальний заклад, практичний психолог, соціальний педагог), кількість учнів (дітей) у навчальному закладі, кількість класів, особливості навчальних класів (груп) (наприклад, класи з поглибленим вивченням предметів, профільні класи) тощо; 2) проводиться короткий аналіз найбільш актуальних проблем, над якими працівник психологічної служби працював протягом навчального року: описується результативність проведеної роботи; зазначаються труднощі, які виникали у роботі; 3) визначаються основні завдання, які планується вирішити у новому навчальному році; 4) вказується запит адміністрації на наступний навчальний рік, проблематика роботи навчального закладу.

Статистична звітність (наказ від. 28.12.2006 № 864 додаток 3) практичними психологами (соціальними педагогами) навчальних закладів здійснюється за семестр у визначені терміни. Здійснюється за нормативами часу на основні види роботи практичного психолога та соціального педагога (наказ від. 28.12.2006 № 864 додаток 4). Аналітична звітністьздійснюється за рік.

45.Розклад уроків, факультативів, індивідуальних консультацій, позакласних заходів.

Розклад уроків, факультативів створюється відповідно до навчального плану. Розклад обов’язково має затвердити Санепідемстанція. Розклад затверджує на рівні школи директор. Кількість годин може відрізнятися залежно від навантаження згідно класу. Для учнів 10-11 класів – аж до семи уроків. Початкова школа – 4-5 уроків. У першому класі урок триває лише 35 хв.

Індивідуальні консультації вчитель-предметнику узгоджує відповідно з групою чи окремим учнем. Дату, час, місце узгоджують заздалегідь, повідомляють ці данні адміністрації. Індивідуальні консультації та факультативи можуть проводитмся лише після основних уроків.

Відповідальним за графіком проведення виховних захлдівє заступник директора з ввиховної роботи. Такий розклад формується заздалегідь (на 1 рік). Позакласні заходи завчасно узгоджуються між собою, щоб не було накладок в часі та місці проведення.

Такі розклади кожний навчальний заклад складає окремо відповідно до їхніх навчальних планів та поставлених завдань для здійснення навчально-виховного процесу.

46. Плани роботи методичних об’єднань

За наявності в освітній установі більше 2 вчителів, що працюють по одній і тій же спеціальності, або більше трьох вчителів, що працюють по одному циклу предметів, створюється МО вчителів, які вдосконалюють свою методичну і професійну майстерність, організують взаємодопомогу для забезпечення сучасних вимог до навчання і виховання молоді, забезпечують творчі ініціативи, розробляють сучасні вимоги до навчання і виховання молоді.

МО має право рекомендувати керівництву розподіл навчального навантаження педагогів з предмету при тарифікації, проводити оплату роботи педагогічним співробітникам окремих навчальних кабінетів, предметних гуртків, студій, розподіляти методичну роботу окремих педагогів.

МО обговорює питання про можливість організації поглибленого вивчення предмету в окремих класах за наявності достатніх засобів навчання.

План роботи МО складається на навчальний рік з метою реалізації завдань, які покладені на МО, а також завдань, визначених річним планом роботи. План розглядається на засіданнях МО і представляється адміністрації на затвердження. Він складається орієнтовно з таких розділів:

І. Вступ

У цьому розділі голова МО коротко аналізує виконання плану роботи МО за минулий навчальний рік, її вплив на підвищення результативності навчально-виховного процесу.Відзначаються здобутки в роботі, причини та шляхи усунення недоліків у роботі.Вказуються основні напрями роботи МО на наступний навчальний рік, визначається роль кожного члена МО в розробці колективної науково-методичної проблеми.

ІІ. Список членів методичного об'єднання Список містить анкетні дані про кожного вчителя.

ІІІ. Підвищення фахового і методичного рівня членів МО Вказується тема, над якою працює кожен член МО, форма її завершення (виступ, реферат, розробки та ін.)

ІУ. Тематика засідань

Орієнтовні теоретичні і практичні питання:

• аналіз рівня знань, умінь, навичок учнів, труднощі в опануванні програмовим матеріалом;

• розробка заходів із підвищення ефективності навчально-виховного процесу, дотримання державних стандартів освіти;

• ознайомлення, вивчення й аналіз нормативних та інструктивно-методичних матеріалів, програм і вироблення рекомендацій з їх впровадження в навчально-виховний процес;

• ознайомлення, вивчення й аналіз підручників та вироблення рекомендацій і заходів щодо їх впровадження в навчально-виховний процес, звіти про апробацію підручників;

• теорія та методики навчання предметів; різних видів занять (уроків, факультативних, гурткових занять, позакласних заходів з предмета);

• проблеми й основні шляхи впровадження в освітній процес нових, у тому числі, комп'ютерних технологій, інтенсивних форм і методів навчання;

• форми організації самостійної роботи учнів на уроках і поза школою;

• методика ліквідації прогалин у навчальних досягненнях учнів;

• методи стимулювання навчальної діяльності учнів;

• робота з творчо обдарованими дітьми;

• шляхи подолання перевантажень учнів;

• оптимальні методи і прийоми здійснення моніторингових досліджень;

• пропаганда й шляхи впровадження перспективного педагогічного досвіду, досягнень психолого-педагогічної науки, інноваційних педагогічних технологій;

• розробка окремих тем, уроків, розділів програм, розв'язування завдань державних підсумкових атестацій;

• ефективність використання можливостей кабінету, виготовлення наочності, саморобних приладів, дидактичних матеріалів тощо;

• створення умов для забезпечення виконання санітарно-гігієнічних вимог;

• виявлення, вивчення, узагальнення й пропаганда кращого досвіду вчителів (звіти вчителів, що атестуються, відгуки МО);

• організація самоосвіти вчителів, звіт про роботу над навчально-педагогічною проблемою, звіт про курсову підготовку;

• вимоги до ведення шкільної документації, тематичної атестації та дотримання інших нормативних документів;

• ознайомлення з новинками фахової періодичної преси та новинками методичної літератури;

• звіти про роботу творчих груп, динамічних груп, творчі звіти вчителів, які мають звання;

V. Вивчення та поширення перспективного педагогічного досвіду Участь учителів у педагогічних читаннях, конференціях, семінарах, конкурсі “Вчитель року”. Взаємовідвідування уроків, проведення відкритих уроків, випуск методичних бюлетнів, рекомендацій та ін.

VІ. Робота з учителями-початківцями Проводиться за наявності в колективі молодих спеціалістів, передбачаються конкретні заходи методичного характеру, планується робота наставників.

УІІ. Вивчення рівня вихованості, знань, умінь і навичок учнів

• Планування й тематика, методика проведення підсумкових контрольних робіт, тематичних атестацій.

• Аналіз результатів підсумкових зрізів (тестувань) за І та ІІ семестри (кількісна і якісна оцінка), виявлення труднощів учнів у засвоєнні програмового матеріалу, вироблення рекомендацій для усунення виявлених недоліків, корекція методики викладання предмета.

• Організація взаємоперевірки шкільної документації.

• Аналіз рівня вихованості (анкетування, тестування, спостереження, дослідження та ін.).

Vііі. Організація позакласної роботи

У цьому розділі слід передбачити роботу учнівських гуртків, клубів, товариств, надання методичної допомоги в проведенні конкурсів, олімпіад, виставок, екскурсій тощо.

47. План роботи бібліотеки.

План роботи будь-якої

бібліотеки визначає:

¾ цілі, завдання і основні напрями діяльності;

¾ тематику, зміст, форми, методи, техніку і технології роботи бібліотеки

(відділу) в цілому або даного напряму;

¾ об'єми роботи, що відображаються в системі планових (статистичних)

показників;

¾ ресурси бібліотеки: фінансові, матеріально-технічні, кадрові і тимчасові

Річний план роботи – основний та обов’язковий документ для усіх бібліотек та їх

структурних підрозділів. На першому етапі його підготовки, за 2-3 місяця до початку

нового року (жовтень-листопад), перевіряється хід реалізації плану поточного року,

виявляються його недоліки, виявляються зміни у діяльності, намічаються пропозиції

для плану наступного року.

План роботи забезпечує вирішення трьох комплексних завдань:

1. Встановлення реальних можливостей бібліотеки, сильних і слабких сторін

бібліотеки її ресурсного забезпечення, наявності нових розробок.

2. Визначення цілей та основних завдань. Оцінка внутрішніх і зовнішніх

чинників, що впливають на діяльність бібліотеки.

3. Встановлення способів досягнення виконання завдань.

48. План роботи батьківського комітету.

Вересень 1. Аналіз та підсумки роботи батьківського комітету за 20__ - 20__ н.р. 2. Вибори голови та членів комісій батьківського комітету. 3. Звіт про використання коштів батьківського фонду за минулий рік.

Жовтень 1. Сприяти школі в навчанні та вихованні учнів, всебічно зміцнювати зв’язки між сім’єю та школою. 2. Залучати батьків до активної участі в житті школи, до позакласної та позашкільної роботи. 3. Організувати медикаменти для класного медпункту. 4. Взяти участь у роботі школи з проблемними родинами (відвідування учнів удома ). Листопад 1. Надавати посильну допомогу в зміцненні матеріально-технічної бази школи, ремонті шкільних приміщень. 2. Заняття учнів у вільний час. 3. Організовувати та здійснювати педагогічну пропаганду серед батьків школи. 4. Допомога класному керівнику в позакласній роботі Грудень 1. Допомога класному керівнику в організації проведення новорічних ранків , екскурсій і поїздок. 2. Аналізувати стан роботи з учнями, схильними до правопорушеь. 3. Допомога у розв’язанні конфліктів в дитячоу колективі. 4. Закінчення І семестру та план роботи на зимові канікули. Січень 1. Оновити зелений куточок класного приміщення. 2. Організувати похід по льоду на річку. 3. Налагодити тісний зв’язок школи з батьками . 4. Надання допомоги сім’ям з метою поліпшення відвідування дітьми школи, своєчасне інформування батьків про відсутність дітей в школі. Лютий 1. Звітувати перед радою школи та піклувальною радою про роботу з питань охорони дитинства  2. Зміцнювати зв’язки вчителів-предметників із батьками, викликати для співбесід батьків учнів, які не встигають у навчанні, з метою надання їм методичних консультацій . 3. Допомога класному керівнику в анкетуванні батьків з профорієнтації. 4. Організувати участь батьків з ветеранами. Березень 1. Допомога школі до Дня 8 березня.  2. Взяти участь у генеральному прибиранні класного приміщення. 3. Підтримувати звя ‘зок з родинами в яких виховуються учні , схильні до правопорушень. 4. Залучення батьків в проведенні екскурсій до лісу. Квітень 1. Пропагувати педагогічні знання, що зумовлять підвищення педагогічної грамотності батьків. 2. Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома. 3. Провести засідання батьківського комітету школи: „Організація занять школяра спрямованих на зміцнення здоров’я та прищепленння навичок здорового способу життя”.  Травень 1. Підведення підсумків роботи комітету за рік, оголошення подяк.  2. Опрацювання оперативної інформації з батьківських зборів про зауваження пропозиції та побажання батьків щодо поліпшення навчально-виховного процесу.  3. Проведення звіту голови батьківського комітету школи, затвердження плану роботи на новий навчальний рік. 4. Залучення всіх батьків до підготовки школи до нового навчального року. 

49. Статус вищого навчального закладу.

Стаття 43. Вищі навчальні заклади

1. Вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші. 2. Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:

перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;

другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади;

третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет. 3. Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;

бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади другого рівня акредитації;

спеціаліст, магістр - забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації. 4. Вищі навчальні заклади певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації. 5. Вищі навчальні заклади у встановленому порядку можуть створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів, об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

50. Типи вищих навчальних закладів: класичні та профільні університети, академія, інститут, консерваторія (музична академія), коледж, технікум (училище). Університет (класичний університет) - багатопрофільний вищий заклад освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою природничих, гуманітарних, технічних та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення, має розвинуту інфраструктуру наукових та науково-виробничих установ і підприємств, високий рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності. Наразі в Україні діють як класичні, так і технічні, економічні, медичні, аграрні, педагогічні та інші університети, які здійснюють багатопрофільну підготовку висококваліфікованих фахівців з вищою освітою у відповідній галузі.

Профільний університет діє за умови, якщо у ньому здійснюється підготовка кадрів не менш як за чотирма галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук  не менш як з восьми наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з шести профільних спеціальностей (за винятком мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання)).

Академія - вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Інститут - вищий заклад освіти, який функціонує самостійно або є структурним підрозділом університету, академії, інститут здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, мистецтва і культури, проводить на належному рівні наукову та науково-виробничу діяльність, має високий кадровий і матеріально-технічний потенціал.

Консерваторія (музична академія) - вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у галузі мистецтва і культури ­музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін. Консерваторія проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності, має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Навчання в консерваторії повинно забезпечувати всебічну теоретичну і практичну підготовку музикантів до професійної виконавської і педагогічної діяльності.

Коледж - самостійний вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів підготовки або спеціальностей, має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.

Технікум (училище) - вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста, має необхідний кадровий потенціал та матеріально-технічну базу.

51. Нормативно-правове регулювання діяльності внз.

  Законодавство України у сфері вищої освіти базується на Конституції України і складається із законів України:

-   «Про освіту» №1060-ХІІ від 23.05.1991,

-   «Про вищу освіту» № 2984-III від 17.01.2002;

-   «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у сфері вищої освіти)» № 2229-IV від 14.12.2004;

-   «Про внесення зміни до статті 35 Закону України «Про вищу освіту» № 3074-IV від 04.11.2005;

-   «Про внесення зміни до статті 57 Закону України "Про освіту" щодо надання пільгових кредитів педагогічним та науково-педагогічним працівникам» № 3461-IV від 22.02.2006;

-   «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо граничного віку кандидатів на посади керівника вищого навчального закладу та керівника факультету» № 506-V від 20.12.2006;

-   «Про внесення зміни до статті 65 Закону України «Про вищу освіту» № 1024-VI від 19.02.2009;

-   «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо питань студентського самоврядування» № 1798-VI від 19.01.2010;

-   «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні» № 1273-XIV від 03.12.1999;

Проблеми соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, навчання іноземців в Україні, регулюються законами  України:

-   «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII від 3.12.1991.

-   «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» N 796-XII від 28.02.91.

-    «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»  N 876-XI від 21.03.91.

-   «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992.

-    «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» № 2998-XII від 05.02.1993.

-    «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від № 3551-XI 22.10.1993.

-   «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» № 3597-IV від 04.04.2006.

-   «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю Закон України» № 2150-IV від 04.11.2004.

-    «Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці»  від N 345-VI 02.09.2008 року.

-   «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22.09.2011.

-    «Про внесення зміни до статті 17 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо надання кандидатам та докторам наук відстрочки від призову на строкову військову службу» № 4352-VI від 07.02.2012.

Невід'ємною частиною законодавства України є також документи, в яких визначена стратегія розвитку освіти, у тому числі вищої:

-  Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), 1993 р.

- Національна доктрина розвитку освіти, 2002 р.

- Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» № 926 від 30 вересня 2010 року.

- Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада».

- Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, схвалена у 2012 р.

- Послання Президента України до Верховної Ради України  «Про  внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012 році», 2012 р. 

3. Проблеми розвитку освіти України унормовані постановами Верховної Ради України "Про стан фінансування освіти в Україні" (1995 р.), "Про грубі порушення Урядом законодавства в галузі освіти" (1996 р.); "Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей" (2002 р., із змінами в 2010 р.); “Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України студентам вищих закладів освіти” (1996 р., із змінами 2010 р. щодо збільшення розміру іменних стипендій).

4. Питання вищої освіти розглядалися Верховною Радою України під час проведення Днів Уряду "Про стан, напрями реформування і фінансування освіти в Україні" (2001 р.), на парламентських слуханнях  "Про стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні" (2004 р.), а також слуханнях Комітету з питань науки і освіти “Удосконалення законодавчого забезпечення розвитку вищої освіти в Україні в контексті підготовки нової редакції Закону України “Про вищу освіту” (2008 р.).

52. Навчально-виховний процес у ВНЗ (загальна характеристика). –

Процес навчання – поняття, що відображає істотні ознаки навчання і характеризує його внутрішню будову.

Навчальний процес – поняття, що відображає узагальнені відмінності (час, конкретні умови) щодо організації та здійснення навчання в різних типах навчальних закладів.

Процес навчання – це цілеспрямована, послідовна взаємодія, в ході якої вирішуються завдання освіти, навчання, виховання та загального розвитку

Навчальний процес – система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої органічна єдність і взаємозв’язок викладання й учіння; спрямована на досягнення цілей навчання й виховання. Визначається навчальними планами, навчальними програмами, а також планами виховної роботи відповідних навчальних закладів, включає всі види обов’язкових навчальних занять (уроки, лекції, семінари, лабораторні заняття, навчальну й виробничу практику) і позакласної (позааудиторної) роботи учнів

Навчальний процес як система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні під час підготовки фахівців та організації їх професійного вдосконалення, здійснюється відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161 та інших нормативних документів з питань вищої освіти.

Під час організації навчально-виховного процесу вищий навчальний заклад керується державними стандартами, затвердженими Міністерством освіти і науки України, які відображають зміст навчання у вищій школі відповідно до напрямів та спеціальностей.

• Згідно з державними стандартами (або їх проектами) кафедрами вищого навчального закладу затверджуються робочі навчальні плани і програми, розроблені на основі освітньо-професійних програм.

• Під час складання робочих програм необхідно забезпечити взаємозв’язок між дисциплінами спеціальності, а також перелічити теми, відведені на самостійне вивчення студентами вищого навчального закладу.

• У робочих програмах подають розподіл годин за видами навчальних занять, конкретний перелік лабораторних і практичних занять, зміст курсових проектів (робіт), список основних і додаткових літературних джерел, що рекомендуються студентам з кожної теми, а також форми контролю за роботою студентів.

• Фахова підготовка передбачає набуття студентами теоретичних знань з основ наук відповідної спеціальності та спеціалізації і вироблення практичних умінь та навичок, необхідних для здійснення професійної діяльності.

• Зміст фахової підготовки визначається фундаментальними навчальними дисциплінами спеціальності та спеціалізації; навчальними дисциплінами фахового спрямування. Фахова підготовка, виходячи зі ступеневості вищої освіти, диференціюється за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями з урахуванням специфіки спеціальностей.

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:денна (очна);вечірня;Заочна дистанційна;екстернатна.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:навчальні заняття;самостійна робота;практична підготовка;контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:лекція;лабораторне,практичне, семінарське, індивідуальне заняття;консультація.

53. Планування та організація навчального процесу у ВНЗ

Організація навчального процесу у вищих навчальних

закладах базується на Законі Української РСР " Про освіту",

державних стандартах освіти, інших актах законодавства України з

питань освіти. Організація навчального процесу здійснюється навчальними

підрозділами вищого навчального закладу (факультетами, кафедрами,

відділеннями, предметними або цикловими комісіями тощо).

Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального

закладу, який складається на підставі освітньо-професійної

програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає

перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін,

послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних

занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби

проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план затверджується керівником вищого навчального

закладу.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний

навчальний рік складається робочий навчальний план.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним

стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим

для навчального закладу.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим

навчальним закладом.

Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення

освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання

можливостей і традицій конкретного навчального закладу,

регіональних потреб тощо.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та

вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою

дисципліни.

Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою

державного стандарту освіти.

Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється вищим

навчальним закладом.

2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до

освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної

програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом

складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є

нормативним документом вищого навчального закладу.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад

конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність,

організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та

засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:

- тематичний план;

- засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;

- перелік навчально-методичної літератури.

2.4. Навчання студента здійснюється за індивідуальним

навчальним планом.

Індивідуальний навчальний план студента складається на

підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні

навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін,

вибраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічної

схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на

кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому

вищим навчальним закладом.

Вибіркові навчальні дисципліни, введені вищим навчальним

закладом в освітньо-професійну програму підготовки і включені до

індивідуального навчального плану студента, є обов'язковими для

вивчення.

3. Форми організації навчання

3.1. Навчальний процес у вищих навчальних закладах

здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання

індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична

підготовка, контрольні заходи.

3.2. Основні види навчальних занять у вищих навчальних

закладах:

- лекція;

- лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

- консультація.

Інші види навчальних занять визначаються у порядку,

встановленому вищим навчальним закладом.

6. Форми навчання

6.1. Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за

такими формами:

- денна (стаціонарна);

- вечірня;

- заочна (дистанційна);

- екстернат.

Можливе поєднання різних форм навчання.

54. Планування та організація виховної роботи у внз.

ПЛАНУВАННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ  Організація виховного процесу базується на Програмі Президента України “Десять кроків назустріч людям”, Національній доктрині розвитку освіти України, Законі України “Про вищу освіту” відповідно до державних стандартів освіти, наказів і рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо організації виховної роботи.  КрНУ будує свою виховну роботу на перспективу на основі комплексного плану виховної роботи на п'ять років і планів на рік. Факультети, відділ культурно-масової роботи, кафедри, гуртожитки планують свою виховну роботу на семестр.  Куратор студентської групи також розробляє план роботи на семестр з урахуванням індивідуальних інтересів і здібностей студентів.  Плани роботи органів студентського самоврядування, клубів за інтересами також розробляються на семестр на підставі Перспективного плану виховної роботи відповідно до статутних завдань своєї діяльності.  Виховна функція процесу навчання  Виховний потенціал процесу навчання забезпечується змістом, формами, технологіями навчання та характером спілкування між його учасниками.  Індивідуалізація освітньо-виховного процесу вимагає формування нових педагогічних технологій взаємодії “викладач-студент”, зростає роль викладача як носія знань і культури, утвердження гуманістичного стилю взаємовідносин між викладачем і студентом.  На засіданнях кафедр затверджують міні-концепції виховної роботи, визначають пріоритети (для однієї кафедри – це правове виховання, для другої – екологічне, для третьої – професійне, трудове), ведеться пошук найбільш прийнятних форм і методів її організації. Вони можуть бути різними: конкурси, дискусії, олімпіади, студентські наукові товариства, конференції, бесіди, зустрічі з цікавими людьми, відвідування музеїв, виставок тощо.  Особлива роль належить кафедрам гуманітарного спрямування, кожне заняття яких має значний виховний потенціал. Їм відводиться роль методичного центру виховної роботи. Оновлення змісту загальноосвітніх, соціально-гуманітарних дисциплін повинно бути підпорядковано меті формування у студентів національної свідомості, патріотизму, правової і економічної грамотності, соціальної активності, загальної культури особистості, що базується на надбаннях української світової культури.  Основною ланкою в системі освітньо-виховного процесу є педагог– наставникакадемічної групи - куратор. Роботу кураторів регламентує “Положення про куратора академічної групи”. Декани призначають кураторами найбільш авторитетних, професійних і національно свідомих викладачів, світогляд, знання, культура поведінки яких могли б стати прикладом. Для ефективної роботи з групою в розкладі занять плануються кураторські години.  Основними завданнями куратора студентської групи є:  • надання допомоги студентам у формуванні студентського колективу академічної групи, проведення індивідуальної та групової організаційно-виховної та культурно-освітньої роботи;  • установлення зв'язків з батьками студентів, з'ясування проблем студентів, надання допомоги щодо їх розв'язання;  • здійснення педагогічного контролю за навчальним процесом та його результатами, допомога в плануванні та організації самостійної роботи, дотриманням студентами моральних норм поведінки, “Правил внутрішнього розпорядку університету”.  В організації виховної роботи куратор студентської групи реалізує завдання, які визначені в “Концепції виховної роботи в Кременчуцькому державному політехнічному університеті”, “Комплексному плані виховної роботи”,“Положенні про куратора академічної групи” і плані виховної роботи в групі”.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ  Напрями і форми виховання  Національно-патріотичне виховання передбачає розвиток історичної пам’яті, виховання патріотичних почуттів, усвідомленої любові до Батьківщини, громадянського почуття обов’язку та відповідальності за долю Вітчизни й готовність працювати на її благо, захищати її, зміцнювати міжнародний авторитет. Національно-патріотичне виховання здійснюється в навчальний та позанавчальний час: через лекції, перш за все з історії України, історії вітчизняної культури; оволодіння культурою мови, знайомство з національними традиціями українського народу, а також роботу клубів, гуртків, університетського музею, діяльність студентської преси (газети і радіо); шляхом організації поїздок пам’ятними місцями, зустрічей з ветеранами праці й бойових дій, з ветеранами Збройних сил України; залучення студентів до роботи громадських молодіжних організацій, студентських профспілок тощо.  Інтелектуально-духовне виховання:  - розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення;  - виховання потреби самостійно здобувати знання та готовності до застосування знань, умінь у практичній діяльності;  - реалізація особистісного життєвого вибору та побудова професійної кар’єри на основі здібностей і знань, умінь і навичок;  - виховання здатності формувати та відстоювати власну позицію.  Моральне виховання – розвиток високих моральних якостей і переконань, що виявляються в моральних нормах поведінки в усіх сферах життєдіяльності та забезпечують активну життєву позицію молодої людини. Моральне виховання здійснюється через усі лекційні курси, у тому числі етичного та загально-гуманітарного циклу та діяльність усіх служб, підрозділів, роботу кураторів, викладачів, а також формування в колективах студентів атмосфери вимогливості, принциповості, чесності, відповідальності та взаємодопомоги. Окрім того, моральне виховання пронизує всю систему позааудиторної роботи: проведення Днів відкритих дверей; урочистої посвяти в студенти першокурсників; святкування знаменних дат університету, факультетів, кафедр; залучення студентів до професійної роботи з майбутніми абітурієнтами; кураторські години; проведення бесід, лекцій з антиалкогольною та антинаркотичною тематикою; організація вечорів, концертів; діяльність органів студентського самоврядування; залучення студентів до участі в акціях гуманістичного характеру; висвітлення моральних питань у газетах і часописах.  Сучасна дійсність, що характеризуються кризою духовності, соціальною незахищеністю молоді, поширенням таких негативних явищ як алкоголізм, наркоманія, вимагає підсилення виховної роботи серед студентства, пошуку нових форм .  Політичне виховання спрямоване на формування у студентської молоді політичної культури, що включає розвиток уявлення про механізми політичного процесу, способи досягнення політичної мети, знайомство з політичною діяльністю держави, з її політичним досвідом і досвідом інших країн. Політичне виховання здійснюється у процесі навчальних занять соціально-гуманітарного циклу, а також через усю систему позааудиторної роботи: роботу наукових гуртків, політичних клубів, конференцій, на яких обговорюються актуальні питання сучасності; через лекції, бесіди, зустрічі з політиками, депутатами різних рівнів. Однак треба пам’ятати, що при цьому не мають за мету формування у студентів певної політичної орієнтації, мова йде лише про політичну культуру.  Правове виховання спрямоване на виховання правової культури студентської молоді та поваги до прав і свобод людини та громадянина, розширення правових знань та вмінь, застосування на практиці законів держави. Воно здійснюється через лекційні курси, перш за все, правових дисциплін, а також через позанавчальну діяльність: роботу гуртків, семінарів студентського наукового товариства, проведення правових конкурсів, турнірів, олімпіад, конференцій тощо.  Трудове виховання передбачає формування творчо активної, працелюбної особистості, яка володіє професійною майстерністю, розвиненими діловими якостями, почуттям відповідальності, шанобливим ставленням до власності, готовності до життєдіяльності за умов ринкових відносин, до підприємницької діяльності та конкуренції. Трудове виховання пов’язане з навчальною діяльністю, з участю в роботі наукових гуртків, конференцій, клубів, із вивченням додаткових навчальних курсів, з участю в професійних конкурсах, у роботі бізнес-клубів, студентських бірж праці, олімпіадах. Воно може бути реалізоване шляхом організації зустрічей з випускниками, фахівцями з підприємств і установ, які завдяки наполегливій праці та знанням досягли успіху, проведення трудових акцій із озеленення, прибирання території тощо.  Екологічне виховання спрямоване на формування екологічної культури особистості, що регулює взаємовідносини людини та природи й орієнтує людину на збереження та відновлення природи як середовища існування всього живого. Здійснюється екологічне виховання через лекційні курси екологічної спрямованості та через виділення екологічного компонента у більшості навчальних дисциплін, а також через роботу студентського наукового товариства, екологічних гуртків, організацію екскурсій до краєзнавчих музеїв, на підприємства, туристичних походів, проведення тижня Землі, природоохоронних акцій та заходів.  Естетичне виховання передбачає розвиток естетичних почуттів, смаків, поглядів, формування естетичного ставлення до дійсності, творчої активності студентської молоді. Воно здійснюється через лекційні курси, що містять естетичні знання, а також у процесі роботи гуртків і студій, участь студентів у художній самодіяльності, відвідування театрів, виставок, музеїв, проведення зустрічей у літературно-музичних, театральних вітальнях, зустрічі з діячами літератури та мистецтва, організація чемпіонатів КВН, інтелектуальних ігор, організацію щорічного фестивалю творчості студентів “Студентська весна” тощо, а також - естетичне оформлення приміщень, забезпечення чистоти, порядку .  Фізичне виховання - утвердження здорового способу життя як невід’ємного елемента загальної культури особистості, протидія факторам, що негативно впливають на здоров’я членів вузівського колективу, вироблення вмінь самостійного використання методів і форм фізичної культури в трудовій діяльності та відпочинку. Фізичне виховання реалізується на заняттях з фізичної культури, через діяльність колективів фізкультури на факультетах, спортивного клубу КДПУ, роботу спеціальних медичних груп і груп лікувальної фізкультури, роботу спортивних секцій, клубів, проведення спортивних змагань, спартакіад, турнірів, зустрічей, туристичних походів, молодіжних акцій проти куріння, алкоголізму, наркоманії тощо.

Виховний процес в КрНУ організується через індивідуальні, групові, масові форми. 

55. Перспективний план роботи внз, його функціональна спрямованість. Загальні засади

Реформа діяльності Університету, підпорядкована головній меті: перетворенню нашого Університету в сучасний європейський університет зі збереженням здобутків і розвитком найкращих національних академічних традицій.

Створення програми розвитку Університету, яка включатиме програми розвитку факультетів і коледжів, затверджені на Конференції трудового колективу, та програми розвитку і плани дій інших наукових і науково-освітніх підрозділів Університету.

Забезпечення фундаментальних принципів університетського життя – дотримання Конституції України, законів України, Статуту Університету, повага до державної символіки України, сповідування автономії Університету, збереження та розвиток української мови, культури, освіти, науки та традицій нашого народу.

Впровадження державно-громадського принципу управління Університетом, що забезпечить динамічний розвиток і ритмічність університетського життя. Передбачає активну співпрацю та взаємодію з державними, місцевими органами влади, громадськими організаціями, об’єднаннями роботодавців, загальноосвітніми навчальними закладами, університетами та академічними спільнотами України та інших держав.

Розвиток академічного середовища, в якому повинні панувати високий професіоналізм, відповідальність за виконання своїх професійних обов’язків, підзвітність, взаємоповага, толерантність, шанування гідності кожної людини та її індивідуальної свободи.

Підготовка до 350-річного ювілею Університету, активне впровадження усіх, передбачених урядовими рішеннями, заходів святкування у 2011 році.

Навчальний процес «Вільна траєкторія студента»

1. Для реалізації принципів Болонської декларації, виконання наказів Міністерства освіти і науки України щодо «вільної траєкторії студента» в складі навчально-методичного відділу створити підрозділ «Студентське бюро», діяльність якого буде спрямовано на відлагодження організації навчального процесу з урахуванням замовлень і побажань студентів, починаючи з 2010/2011 навчального року.

2. Сформувати «різнофакультетські бакалаврські групи» студентів для організації гуманітарної та світоглядної складових освіти.

3. Регулярно оновлювати програми професійної складової освіти студентів бакалаврату та магістратури.

4. У деканатах і на кафедрах організувати викладання спецкурсів за вибором студентів-бакалаврів та магістрів.

Якість університетської підготовки

5. Відкривати нові актуальні напрями бакалаврату, які мають попит на ринку праці.

6. Поступово й обґрунтовано ввести 1,5-2-річні магістерські програми там, де такий термін навчання є природним і необхідним.

7. Підвищити якість навчального процесу через запровадження технологій інноваційного навчання, оновлення навчальних програм, лекцій, практичних занять, семінарів, лабораторних, підготовка сучасних підручників.

8. Проводити постійний моніторинг якості навчання через соціологічне опитування «Викладач очима студентів».

9. Упродовж п’яти років забезпечити облаштування не менш як одного комп’ютерного навчального місця для трьох студентів денної форми навчання (із врахуванням нової «комп’ютерної культури» та власних комп’ютерів студентів).

10. Забезпечити виконання програми «Підручник Львівського університету».

«Відкритий Університет»

11. Створити навчально-наукові комплекси Університету, в які входитимуть не менше двадцяти загальноосвітніх навчальних закладів.

12. Створити міжфакультетський підрозділ «Абітурієнт Львівського університету» у «структурі» Приймальної комісії Університету для розгортання разом із факультетом доуніверситетської підготовки на основі розробленої Програми та щорічного плану дій широкомасштабної профорієнтаційної роботи.

13. Розробити концепцію дистанційної освіти та реалізувати її з урахуванням особливостей нашого Університету.

14. Впровадити міжуніверситетський обмін студентами, аспірантами, докторантами, науково-педагогічним персоналом, у тому числі і з університетами інших держав.

Наукова діяльність

1. Провести «інвентаризацію» всіх параметрів університету та розробити план дій для досягнення та перевищення критеріїв діяльності університету, за якими надається (підтверджується) статус дослідницького.

2. Забезпечити щорічне придбання не менше одного сучасного приладу з унікальними можливостями для експериментальних наукових досліджень.

3. Привести до 2015 року штат наукових працівників університету у відповідність до критеріїв дослідницького.

4. Забезпечити як необхідну складову навчального процесу участь студентів у проведенні наукових досліджень.

5. Мотивувати активну студентську наукову роботу через створення та розвиток університетських і факультетських студентських наукових товариств.

6. Підготувати п’ятирічний план дій фінансування наукової діяльності з урізноманітненням джерел і поступово реалізовувати його.

7. Розробити план щорічного фінансування таких підрозділів Університету:

   • Наукова бібліотека;

   • Ботанічний сад;

   • Астрономічна обсерваторія;

   • Науково-технічний і навчальний центр низькотемпературних досліджень;

   • Наукових об’єктів, що становлять національне надбання для забезпечення їхньої діяльності та розвитку матеріально-технічної бази.

8. Стимулювати тісну співпрацю з НАН України, галузевими академіями, іншими університетами шляхом створення кожним факультетом одного-двох міжвідомчих навчально-наукових підрозділів із залученням до діяльності всіх кафедр.

9. Запровадити внутрішньоуніверситетські гранти для підтримки перспективних напрямків наукових досліджень за рахунок Наукового фонду, який формуватиметься зокрема із позабюджетних коштів, підтримки Асоціації випускників Університету.

10. Запровадити регулярнодіючий загальноуніверситетський філософський, світоглядний науковий семінар.

Робота зі студентами та аспірантами Підготовка громадянина

1. Гармонізувати співпрацю з органами студентського самоврядування при вирішенні всіх питань студентського життя.

2. Сприяти розвитку громадянської активності студентів та аспірантів шляхом підтримки локальних університетських громадських ініціатив.

3. Створити Асоціацію випускників Університету.

4. Проводити постійний масштабний моніторинг ринку праці та створити сучасний Центр кар’єри.

5. Налагодити співпрацю з роботодавцями, зокрема, шляхом організації інтерв’ю роботодавців з випускниками Університету.

Виховання патріота

6. Реалізація Концепції національного виховання, схваленої Вченою радою Університету, в основі якої є національна ідея, спрямована на вироблення життєвої позиції молодої людини.

7. Розвинути середовище для розвитку духовного світу молоді шляхом:

   • вшанування учасників боротьби за незалежність України;

   • проведення Університетських творчих зустрічей з відомими вченими, громадськими діячами, митцями;

   • підтримки та сприяння діяльності університетського Центру культури та дозвілля, навчально-професійного театру «Просценіум»;

   • всебічної підтримки університетських народних колективів, студії автентичного співу, дискусійних клубів, краєзнавчо-туристичної секції;

   • створення постійнодіючого виставкового центру зі своїм приміщенням для проведення виставок відомих художників, аматорських робіт студентів та працівників Університету, до державних заходів та ювілеїв видатних постатей.

Управління університетом Добре врядування

1. Залучати колектив Університету до обговорення стратегічних питань розвитку Університету та ухвалення бюджету Університету, а крім того, регулярно проводити соціологічне опитування викладачів, співробітників і студентів щодо умов праці та навчання, проживання в гуртожитках, роботи їдалень, бібліотек, спорткомплексу.

2. Щорічно в жовтні-грудні відкрито обговорювати в усіх підрозділах Університету та на засіданнях ректорату Бюджет Університету (розподіл спецкоштів) і остаточно затверджувати його в грудні рішенням ректорату.

3. Створити для вдосконалення систем електронного документообігу локальну адміністративну електронну мережу, що об’єднує ректорат, факультети, коледжі та інші структурні підрозділи.

4. Перетворити Центр зв’язків з громадськістю в потужний інформаційно-аналітичний підрозділ Університету, головним завданням якого є швидке й адекватне реагування на всі події академічного життя в країні та висвітлення місії Університету. Проводити рекламні акції щодо подій в Університеті з висвітленням їх у медіа.

5. Оновити газету «Каменяр», яка має на меті висвітлювати всі найголовніші події Університетського життя, започаткувати її on-line версію.

6. Створити сучасний університетський Інтернет-портал, який, окрім інформаційних, виконував би освітньо-комунікативні функції і сприяв кращій організації навчального процесу.

Соціальне партнерство

7. Проводити тісну й гармонійну співпрацю ректорату з профспілковими організаціями викладачів, співробітників і студентів, органами студентського самоврядування.

8. Розробити і запровадити систему доплат і винагород за сумлінну працю малооплачуваним працівникам Університету.

9. Забезпечити особам з особливими потребами безбар’єрний доступ до аудиторій, навчальних лабораторій, Наукової бібліотеки, факультетських бібліотек, адміністративних приміщень, усіх будинків Університету.

10. Розробити і ввести в дію у 2010 році спортивно-оздоровчу програму для викладачів, співробітників та студентів Університету: Біолого-географічний стаціонар в Шацьку, Спортивно-оздоровчий табір «Карпати» в Чинадієво.

Розвиток інфраструктури

11. Установити критерії якості роботи господарських служб Університету і регулярний контроль за їх дотриманням.

12. Забезпечити високу якість ремонтних робіт: відкритий і прозорий контроль за ремонтними роботами з боку керівництва підрозділу, де їх проводять, профспілкової організації викладачів і співробітників, студентського профкому, студентського самоврядування, починаючи від ухвалення рішення на Ректораті до здачі об’єкта.

13. Забезпечити ремонт аудиторій, щоб кожен факультет мав одну-дві представницьких аудиторії.

14. Обладнати впродовж року всі кафедри необхідною комп’ютерною, копіювальною та іншою технікою для забезпечення якісної організації навчальної та наукової роботи.

15. Створити план розвитку Студентського містечка з будівництвом нового гуртожитку до 2012 року.

16. Створити мережу університетських книгарень, окрім книгарні в головному корпусі, у корпусах факультетів і коледжів, у приміщеннях студентської бібліотеки, гуртожитках.

17. Затвердити графіки капітальних та ремонтних робіт зі щорічним фінансуванням на їх проведення (пл. Галицька, 10; вул. Драгоманова, 19, вул. Дорошенка, 33, вул. Фредра, 1).

18. Увести в дію в 2010 році басейн.

Видавнича діяльність

19. Створити на кожному факультеті і в коледжах «малі видавничі центри» для забезпечення якості навчального процесу і, зокрема, для виконання програми «вільна траєкторія студентів».

20. Реорганізувати Видавничий центр Університету. Запропонувати систему видання підручників та монографій без неприродних затримок рукописів.

21. Видання матеріалів для загальноуніверситетських потреб.

Бази навчальних практик

22. Розробити план дій на 3 роки для реконструкцій та ремонтів кожної з університетських баз практик і, починаючи з 2010, розпочати його реалізацію.

23. Провести переговори з асоціаціями роботодавців щодо нових адрес практик студентів Університету.

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

1. Приєднатися до Великої хартії університетів та інших міжнародних і європейських асоціацій університетів.

2. Направляти щороку студентів, аспірантів, докторантів, наукових і науково-педагогічних працівників для стажування, навчання і проходження практики до закордонних університетів.

56. Поточне планування, його різновиди (загальна характеристика).

Поточне планування діяльності школи

Воно визначає програму діяльності окремих підрозділів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року. Передбачає складання: 1) розкладу уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій; 2) календарних та поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня; 3) планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи; 4) плану роботи шкільної бібліотеки; 5) плану роботи батьківського комітету; 6) плану-календаря навчально-виховного процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи. Календарне планування навчального матеріалу (планування на семестр) здійснюють безпосередньо при підготовці програм. На основі календарних учителі розробляють поурочні плани, структуру і форми яких визначають самостійно.

Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у формі конспекту, тез, таблиці тощо. В ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні їм методи і прийоми організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті конспекти або тематичні розробки уроків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директора школи користуватися ними як поурочним планом, вносячи за необхідності доповнення й корективи.

Плани роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня, педагогів-організаторів, бібліотекарів, а також керівників методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій складають на період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі, вони не підлягають обов'язковому затвердженню директором школи.

Ефективність керівництва школою значною мірою залежить від чіткого і правильного ведення шкільної документації, своєчасного та оперативного оброблення отриманої інформації, дотримання принципу доступності і порівняння даних. У шкільній документації відображають кількісну та якісну характеристики навчально-виховної роботи. Крім планування (перша група документації), до неї належать документація особового складу і навчально-педагогічна: алфавітна книга запису учнів, особові справи учнів, класні журнали, журнали факультативних занять, журнали груп подовженого дня, журнали обліку роботи гуртка, книга обліку бланків і видачі атестатів про повну загальну середню освіту, книга обліку видачі золотих і срібних медалей, книга обліку видачі похвальних листів і грамот, книга обліку особового складу педагогічних працівників, книга протоколів педагогічної ради, книга протоколів ради закладу освіти, книга обліку трудових книжок працівників закладу освіти, журнал обліку пропусків і заміщення уроків учителями, книга наказів, контрольно-візитаційна книга, журнал реєстрації вихідних і вхідних документів, книга записів наслідків внутрішкільного контролю, акти, довідки про перевірку роботи закладу освіти, поточне листування, офіційні документи відомчих органів про роботу закладу освіти, статистичні звіти, акти про нещасні випадки (друга група документації). Документи про фінансово-господарську діяльність закладу освіти (технічний паспорт школи, інвентарні списки основних засобів, інвентарна книга бібліотечного фонду, книга складського обліку матеріалів та ін.) належать до третьої групи документації.

57. Планування діяльності органів громадського самоврядування.

До органів громадського самоврядування в системі освіти належать загальні збори (конференція) колективу; рада навчально-виховного закладу; районна, міська, обласна конференції працівників освіти; районна, міська ради з питань народної освіти; всеукраїнський збір працівників освіти.

Змістом діяльності самоврядування є самостійне планування роботи, розв'язання питань навчально-виховної, наукової, методичної, фінансово-господарської, виробничо-комерційної діяльності; участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного замовлення та замовлень місцевого значення; визначення змісту шкільного комплексу освіти, форм і методів навчання; прийняття на роботу педагогічних та інших працівників; здійснення громадського контролю за організацією харчування в навчально-виховних закладах.

МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦІЇ із планування роботи органів територіального громадського самоврядування

Планування роботи органів територіального громадського самоврядування (органів ТГС) є ключовим моментом організації діяльності територіального громадського самоврядування.

Основними принципами планування є: конкретизація й упорядкування діяльності органів ТГС, визначеність і персональна відповідальність у роботі органів ТГС, статутна функціональність - відповідність прийнятому статуту ТГС, гласність роботи органів ТГС (гласність формування та відкритість для поточного контролю будь-яких планів членам ТГС), участь рядових членів ТГС у формуванні основних напрямів діяльності ТГС, поєднання громадянської ініціативи зі спільними завданнями розвитку міста, конкретизація й упорядкування звітності органів ТГС про роботу. Плани роботи органів ТГС конкретної внутріміський території повинні, по-перше, бути диференційовані за рівнем і статусу котрі беруть їх органів ТГС і, по-друге, - представляти єдину вмонтовану систему заходів, що забезпечує цільове функціонування ТГС конкретної території. Основним (базовим) періодом планування роботи органів ТГС рекомендується прийняти календарний рік. Конкретний зміст планів роботи органів ТГС визначається: волею, бажанням і ініціативою жителей-членов ТГС, членів Ради ТГС, керівників органів ТГС; компетенцією і повноваженнями органів ТГС, закріплене у статуті ТГС; рівнем взаємодії органів ТГС з органами місцевого самоврядування.

И наглядно

План роботи громадської ради при Ратнівській районній державній адміністрації

на 2014 рік