12.Охарактеризуйте поняття «целіки».

Целік – це відрізана водою ділянка покладу.

13. Проаналізувати типи заводнення нафтових пластів

В даний час заводнення є найбільш поширеним серед вторинних методів видобутку нафти. Для цього застосовують законтурне, приконтурне, центральне внутріконтурне, осьове та площадне заводнення. Крім цього існує метод заводнення нафтового покладу з розрізанням його на окремі сектори.

При законтурному заводненні нагнітальні свердловини розташовують за межами зовнішнього контуру нафтоносності.

Законтурне заводнення застосовують для виснаження нафти з пластів за таких умов:

* високої проникності колекторів на периферійних ділянках і нерозривності пласта;

* недостатнього просування природних контурних вод;

* низького коефіцієнта рухомості і відповідно відношення в'язкості нафти до в'язкості води в пластових умовах.

Приконтурне заводнення передбачає розташування нагнітальних свердловин між зовнішнім і внутрішнім контурами нафтоносності. Його застосовують, коли продуктивний пласт характеризується на периферійних ділянках крил і перікліналей антикліналі або структури іншого типу низькими параметрами колекторських властивостей продуктивного пласта.

Центральне внутріконтурне заводнення нафтового покладу застосовується, коли він приурочений до куполоподібних антиклінальних структур. Нагнітальні свердловини розташовуються в цьому випадку на склепінні структури в самому центрі або по концентричному колу (при значних розмірах куполовидних структур).

Осьове внутріконтурне заводнення покладу нафти застосовується на брахіантикліналях і лінійновитягнутих структурах. Нагнітальні свердловини розташовуються вздовж великої осі антикліналі, оскільки в цій частині структури колекторські властивості пластів завжди покращуються за рахунок тріщинуватості гірських порід. Нагнітання води в пласт здійснюється в напрямку вниз по падінню пласта і є, як правило, ефективним.

Площадну закачку води в нафтовий пласт застосовують у випадку, коли проникність колекторів невисока і в той же час змочування глинистих частинок в пісковиках водою не викликає значного зниження їх проникності;

при низькій водонасиченості пласта і, відповідно, невеликому процентному вмісті води в нафті, що видобувається (10-20 %); якщо залишкова нафтонасиченість пласта перевищує 35-40% .

14. Охарактеризувати схему площинного заводнення пласта та графічно зобразити її.

Найбільш поширеними системами розміщення свердловин в площинного заводнення є п’ятиточкова і семиточкова. При п’ятиточковій системі нагнітальні свердловини розташовують по сторонах квадратів, а експлуатаційні – в центрах квадратів; при семиточковій системі нагнітальні свердловини розташовують по кутах шестикутника, а експлуатаційні – в центрі шестикутника

а ) б)

Схема площадного заводнення пласта.

а) п’ятиточкова схема; б) семиточкова схема.

15. Які заходи застосовують при боротьбі з можливими припливами води в процесі нагнітанні тут зв’язку з неоднорідністю будови покладу

Для боротьби з цими явищами застосовують наступні заходи:

а) ізоляцію сильно поглинаючих інтервалів в свердловинах шляхом їх цементування, хімічного тампонажу, застосування пакерів;

б) регулювання темпів нагнітання води і відбору рідини аж до припинення прориву;

в) часткове зменшення проникності найбільш поглинаючих зон шляхом нагнітання в них забрудненої води, повітря в суміші з водою, парафінового дистиляту.

Для контролю за проривами води від нагнітальних свердловин в тих чи інших напрямках застосовують різноманітні індикатори, які додають у нагнітальну воду (барвники, радіоактивні ізотопи).