
- •1.Державотворча роль мови
- •3.Культура мови і мовлення
- •4.Мова і професія
- •5.Види усного спілкування.
- •6.Усне публічне мовлення
- •7.Публічний виступ
- •9.Дискусія
- •10. Промови урочистих зустрічей
- •12. Культура мови та культура мовлення
- •13.Етика ділового спілкування
- •14.Мовний етикет
- •15.Телефонна розмова
- •22.Мовна норма
- •23.Наголос
- •24.Орфографіні норми
- •25.Іменники
- •26.Кличний відмінок іменників. Звертання, що складаються з кількох назв
- •27. За лексичним значенням та граматичними властивостями прикметники поділяються на групи:
- •28Особливості використання займенників у ділових паперах
- •29.Особливості використ. Числівників у проф..Мовленні
- •30.Прийменники у професійному мовленні.
- •31. Дієслово у діловому мовленні
- •32.Синтаксичні особливості ділових тестів
- •33 Документ
- •34. Документацыя щодо особового скаду
- •5. Резюме
- •35 Фінансово-облікова документація
- •38.Дылове спілкування
- •39. Форми і культура усного ділового спілкування
- •41. Культура писемного ділового спілк.Вимоги до мови ділових паперів
- •42.Види документів та їх кл-ція
- •43Статут його реквізити
- •44.Складноскорочені слова
- •46.(36,37)Розпорядчі документи.Наказ
- •48,47.Загальна характеристика довідково-інформаційної документації
32.Синтаксичні особливості ділових тестів
У діловому мовленні використовуються речення розповідного характеру. Питальні й окличні речення в ділових паперах зустрічаються досить рідко.
1. В реченнях переважає прямий порядок слів. Це виражається:
· підмет стоїть перед присудком: Запоріжці відчули зміни…; Дирекція просить...;
· узгоджене означення стоїть перед означуваним словом, неузгоджене – одразу ж після нього: Пайовий внесок оплачується на підставі…; Генератор змінного струму перетворює механічну енергію в електричну.
· вставні слова, як правило, вживаються на початку речення: Як зазначалося раніше, треба виходити із інтересів акціонерів;
2. Типовими для ділових текстів є дієприкметникові та дієприслівникові звороти. Вони дають змогу чітко виявити логічне підпорядкування частини висловлюваної думки, а водночас і економніше висловлювати її, беручи на себе функції підрядного речення.
3. При укладанні документів слід звернути увагу на присудок.
· У документах присудок переважно має форму теперішнього часу: Повідомляємо, що замовлений Вами товар було відвантажено сьогодні на склад... згідно з умовами договору.
4. Документ лише тоді логічно бездоганний, коли в ньому витримано ієрархію підпорядкування понять. Тому до однорідних членів речення в ньому ставляться досить жорстокі вимоги.
Для правильного оформлення висловлення важливо насамперед узгодити присудок з підметом. Для цього існують такі правила:
1. Якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчуються на одиницю (21, 31, 151, 1991 і под.), то присудок вживається в однині: Двадцять один комп'ютер знайшов своє застосування на заняттях.
2. Якщо підмет виражений іменником і числівником, що закінчується на два, три, чотири, то присудок вживається в однині: Чотири студенти пропустили заняття. Чотири студенти змагаються за першість.
3. Якщо у складі підмета є числівник п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, то присудок ставиться чи у множині чи в однині, залежно від контекстового значення підмета:
4. Якщо у складі підмета є слова більшість, меншість, ряд, частина, багато, кілька, то присудок вживається в однині: Ряд випускників залишилось працювати в Національному університеті ім. Тараса Шевченка. Частина членів комісії дійшла до думки про припинення дії постанови.
5. Якщо підмет виражений займенниками що, дехто, ніхто, ніщо та ін., присудок вживається в однині: Ніхто не заперечував.
6. Якщо у складі підмета є прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет роду, то присудок узгоджується з підметом, а не з прикладкою: Музей – садиба Лесі Українки сподобався усім; Виставка-продаж відбулася; Школа-інтернат відкрита з ініціативи.
7. Якщо у складі підмета є прикладка – власна назва (Фірма "Світоч"), то присудок узгоджується із загальною, родовою назвою: Фірма "Світоч" відома своїми прекрасними виробами в усьому світі.
8. Якщо однорідні підмети розділені протиставними сполучниками (не – а, не тільки – а й, не лише – а й), присудок вживається в однині: Не тільки економічний, а й юридичний бік справи цікавив промисловців.
9. Якщо у складі однорідних підметів є означення (значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка сума), то присудок вживається в однині: Значна частина словників, велика кількість підручників потребує негайного внесення у програму.
10. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок узгоджується (у роді, числі) з головним словом у словосполученні, від якого утворено абревіатуру: Запорізька АЕС розпочала роботу у визначений графіком час.
11. Якщо підмет, виражений займенником Ви (так звана пошанна множина), позначає однину (у формі Кл. відмінка), то узгодження з присудком здійснюється за ознакою числа, наприклад: Ви уклали річний кошторис?; Сьогодні Ви внесли доречну пропозицію.
Але коли в реченні наявний складений іменний присудок із прикметниковою іменною частиною, він може вживатися як у формі множини, так й у формі однини: Ви призначені (призначений) на цю посаду.
Офіційно-ділові стосунки вимагають уживання присудка лише в множині: На мій подив, ви не до кінця зрозуміли переваги даного варіанту.