Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mova_vid (1).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
104.44 Кб
Скачать

1.Державотворча роль мови

Державна мова – це основний засіб спілкування в усіх сферах державної, громадської й виробничої діяльності.

Функції:1.Комунікативна: у цій ролі вона має універсальний характер: нею можна передавати все те, що виражається.

2. Ідентифікаційна: Виявляється в часовому й в просторовому вимірах.

3. Експресивна: полягає в тому, що вона є універсальним засобом вираження внутрішнього світу людини.

4. Гносеологічна: Мова є засобом пізнання навколишнього світу.

5. Мислетворча: Кожна людина формує думку, мислить мовними формами. Мислити означає «оперувати мовним матеріалом».

6. Естетична: Мова стає джерелом культури, її робітницею і храмом. Відчуття краси мови – основа естетичного виховання.

7. Культуроносна: Культура кожного народу знайшла відображення та фіксацію в його мові. Для глибинного пізнання нації необхідне знання його мови, яка служить своєрідним каналом зв’язку культур між народами.

8.Номінативна функція: Мова є засобом називання усіх предметів, ознак, дій, кількості, усього навколишнього світу, реальних та ірреальних сутностей. Цей процес науковці називають лінгвалізацією, або омовленням світу.

9.Пізнавальна функція: Мова - засіб пізнання світу і накопичення людського досвіду.

10.Виховна: слово прищеплює моральні приписи, виховує національно-свідомого громадянина, естетичне світовідчуття.

11.Магічно-містична: йдеться про існування особливої таємничої, магічної, гіпнотичної сили слова. Ця сила слова своєю дією може впливати на душевний і фізичний стан, поведінку людини.

12.Філософсько-світоглядна: мова прив'язує етнос до його природного оточення, ландшафту, предметного обжитого космосу, з рослинністю та звіриною включно, який становить неорганічне тіло народу.

Види стилів: Розмовний-розмова на побутові теми, листи до близьких людей. Науковий- наукова лекція, доповідь, підручник. Художній-вірш, оповідання, повість, роман, казка. Публіцистичний-промова, виступ, газетна стаття. Офіційно-діловий-закони, угоди, документи, постанови, оголошення. Епістолярний-листи. Конфесійний-молитва, літургія, промова.

Типи: Ро́зповідь — повідомлення про певні події, що відбуваються в часі. Загальна структура розповіді така: початок, розвиток та кінець події. Розповідь має такі різновиди: повідомлення, оповідання, відповідь, найменування, перелік, оголошення. До розповіді ставлять питання що відбувалося?

Опис — розповідь про властивості, ознаки певного предмета або явища. У ньому подається характеристика людини, предмета, явища природи шляхом перелічування їхніх суттєвих ознак. Найголовніше в описі — надати читачу повне, конкретне або цікаве уявлення про головний об'єкт. Описи бувають: пейзажні, портретні, інтер'єру, явищ, предметів, людини. До опису ставлять питання який?

Ро́здум — висловлювання про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов'язково наявні три частини: теза, докази, висновок. Чисті описи, роздуми, розповіді використовуються рідко. У текстах найчастіше буває таке, що описи входять до змісту розповіді або зв'язані з роздумом, або роздум може доповнювати розповідь. До роздуму ставлять питання чому?

Форми: Мовлення буває зовнішнє та внутрішнє, воно має усну та писемну форми.

Усне мовлення  (ситуативне): Спонтанне. Характерна посилена інформативність, насиченість фактами.Твориться у кількох виявах: словесному, інтонаційному, візуальному (безпосередньо застосовуються інтонація, паузи, міміка, жести).Менше уваги приділяється формі висловлювання. Допускаються повтори, варіативність вислову. 

Писемне мовлення (контекстуальне):Фіксується графічно. Спирається на усне і є у відношенні до нього вторинним.Сприймається зором.

В основному монологічне.Характеризується більшою регламентацією мовних засобів, точнішим добором відповідної лексики. Переважає традиційна форма викладу, загальноприйняті структури документів, правила вживання специфічних словосполучень.Одиницею є текст.

2.Ф-ції та сфера застос. офіц.-ділов.стилю мови

Офіці́йно-ділови́й стиль (ОДС) — функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, гро­мадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Належить до виразно-об'єктивних стилів; виділяється найвищою мірою літературності. Цей стиль існує частіше в письмовій формі мови, тип мови - переважно міркування. Вид мовлення - найчастіше монолог.Функція офіційно-ділового стилю - інформаційна (передача інформації). Для нього характерна наявність мовних кліше, загальноприйнятої форми викладу, стандартного викладу матеріалу, широке використання термінології і номенклатурних найменувань, наявність складних несокращенной слів, абревіатур, віддієслівні іменники, переважання прямого порядку слів. Сфера застосування ділової мови може бути в принципі представлена ​​як широка мережа актуальних офіційно-ділових ситуацій і як набір відповідних жанрів документів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]