2.4 Розрахунок потреби господарства в кормах

Потреба свиней у основних поживних речовинах найповніше забезпе­чується при згодовуванні сумішей концентрованих зернових кормів і кормів тваринного походження.

При годівлі свиней рекомендується три основних типи годівлі: концентратно-коренеплодний, концентратно-картопляний і концентратний.

У зимовий період в структурі раціону концкорми за поживністю станов­лять 60-70 %, коренеплоди, комбісилос і сінне борошно бобових - 35-30 %. Влітку у господарствах, де є посіви багаторічних бобових трав (люцерни, ко­нюшини, еспарцет), а також однорічних (вико-вівса, кормового люпіну, щи­риці), концентровані корми в раціоні снановлять 60-65 %, зелені й соковиті – 40-35 %.

При концентратному типу годівлі взимку в раціоні доля концентратних кормів не менше 80-85 % соковитих, сінного борошна (бобових) і кормів тва­ринного походження - 15-30 %, а влітку концкормів 85-90 %, зелених і со­ковитих - 10-15 %.

Концентратно-картопляний тип годівлі більш поширений у регіонах, де вирощують картоплю, багаторічні трави й однорічні бобові (горох, вико-овес, люпин). Структура таких раціонів: взимку концкорми за поживністю станов­лять 50-65 % і сінне борошно 10-15 %, влітку концкорми – 60-65 %, зелена трава і соковиті корми – 35-40 %.

При годівлі свиней використовуються різноманітні корми як рослинного, так і тваринного походження.

Головна особливість свинарства – висока питома вага концентрованих кор­мів при годівлі свиней. Від рівня годівлі залежить рентабельність галузі, оскіль­ки корми в структурі собівартості свинини становлять 70-75 % усіх витрат.

Основними кормами при годівлі свиней є концентровані, грубі і соковиті корми, відходи технічних виробництв, корми тваринного походження, білково-вітамінно-мінеральні добавки, харчові відходи та ін.

Концентровані корми. До концентрованих кормів належать зерно злако­вих і бобових культур, відходи борошномельного, олійного виробництв.

Злакові - ячмінь, овес, кукурудза, пшениця, жито, просо та ін. в серед­ньому зернові злакові містять до 12-14 % протеїну, 2-6 % жиру, крохмалю 60-70 %.

Протеїн злакових має невисоку біологічну цінність, тому що вміст основ­них критичних амінокислот (лізин, метіонін, триптофан) незначний. Усі зер­нові злаки містять мало кальцію, фосфору, каротину (за виключенням жовтих сортів кукурудзи).

Із зернових найбільш поширеним кормом є ячмінь, перетравність поживних речовин якого досить висока, а поживність 1 кг становить 1,2 корм. од. При ви­готовленні комбікормів ячмінь включають до 60 % за масою. Він з охотою поїда­ється тваринами усіх статево-вікових груп, а у підсмаженому виді і поросятами-сисунами. Ячмінь досить позитивно впливає на якість м'яса та сала.

Кукурудза має найбільшу поживність серед зернових кормів (1,34 корм, од., і 80 г протеїну). Протеїн має невисоку біологічну цінність. Вміст амінокислот незначний і особливо лізину та триптофану. Для більш ефективного викорис­тання кукурудзу згодовують у суміші з горохом, макухою, соєю, кормами тва­ринного походження.

При надмірному згодовуванні кукурудзи в заключний період відгодівлі одержують м'яке маслянисте м'ясо та сало.

Корми тваринного походження є найбільш цінними кормами тому, що мають високий вміст протеїну, до складу якого входять усі незамінні аміно­кислоти, мікро- і макроелементи, різноманітні вітаміни, особливо групи В.

До цієї групи кормів належать молоко і продукти його переробки (збиране молоко, сироватка, сколотини, м'ясо-кісткове, кров'яне та рибне борошно).

Соковиті корми - морква, картопля, буряк, гарбузи, зелена трава, комбі­нований силос та інші. Корми цієї групи мають високий вміст води - 40 % і більше, вітамінів, каротину, вуглеводів і мінеральних речовин.

Зелена маса злакових і бобових культур, до складу якої входять в достат­ній кількості такі життєво необхідні речовини, як протеїн, незамінні амінокис­лоти, вітаміни, каротин та інше.

Зелені корми з високою охотою поїдають поросята, молодняк на вирощу­ванні та відгодівлі, свиноматки та кнури.

Грубі корми (полова, сіно). Для цієї групи кормів характерно високий вміст не перетравних поживних речовин.

Грубі корми характеризуються високим вмістом клітковини, а протеїну, жиру та інших речовин вміст невисокий. Із грубих кормів свиням згодовують сіно та сінне борошно, полову та ін. Сіно та сінне борошно особливо бобових культур (люцерни, конюшини, гороху) мають високий вміст вітамінів, кароти­ну. Згодовують молодняку та дорослому поголів'ю у суміші з концентратами соковиті корми.

Відходи технічних виробництв (борошномельного, олійного, цукрово­го та ін.) широко використовуються при годівлі свиней.

При переробці соняшнику, рапсу, льону та інших маслянистих культур одержують макуху, шрот, які є високопоживними білковими кормами. Вміст протеїну становить 30-50 %, жиру - 7-10 % у макусі і 1-3 % у шротах. Макуха та шрот при годівлі свиней та виготовленні комбікормів викорис­товують як білкові добавки. їх протеїн багатий на лізин та інші амінокислоти.

Таблиця 8

Потреба свиней в кормах

Статево-вікові групи	Потреба 1 гол. в рік, ц		Середньо-річне поголів’я	Потреба в кормах для всього поголів’я, ц
	Корм. од.	Перетравного протеїну		Корм. од.	Перетравного протеїну
Кнурі-виробники	16,9	2,2	3	50,7	6,6
Кнурі-пробники	14,3	2,0	2	28,6	4
Ремонтні кнурі	11,5	1,2	3	34,5	3,6
Свиноматки основні	16,6	2,0	23	381,8	46
Свиноматки перевірювані	18,5	2,0	22	407	44
Ремонтні свинки	11,5	1,2	29	333,5	34,8
Поросята-сисуни	1,8	0,2	77	138,6	15,4
Поросята відлучені	5,7	0,8	175	997,5	140
Молодняк на відгодівлі	6,0	0,9	184	1104	165,6
Всього	102,8	12,5	518	3476,2	460

У таблиці 8 зображено потреба кормів для нашого поголів’я,найбільше кормових одиниць на 1 голову потрібно для свиноматок перевіряючи 18,5 корм. од., на 22 гол. нам потрібно 407 ц. корм. од., перетравного протиїну найбільше витрачається для кнурів – виробники 2,2 ц., на 3 гол. потрібно 50,7 ц.

На середньорічне поголів’я яке становить 518 гол. ми витрачаємо 3476,2 ц. корм. од. і 460 ц перетравного протиїну.