2.3 Розрахунки потреб в приміщеннях

Впровадження ресурсозберігаючих технологій виробництва потребує визначення оптимального варіанта системи утримання свиней різних статево-вікових і виробничих груп у конкретних умовах господарювання. Вибір системи утримання повинен відповідати біологічним, фізіологічним особливостям свиней та їх генетичному потенціалу, забезпечувати нормальну життєздатність, міцне здоров'я і високу продуктивність свиней за умов раціонального використання кормів та інших ресурсів.

Система утримання – це сукупність заходів і методів розміщення тварин у приміщеннях, підпорядкованих основним технологічним принципам і спрямованих на одержання високої продуктивності.

До основних факторів, які визначають вибір системи і способів утримання свиней, відносять виробничий напрямок ферми або комплексу, застосовану на виробництві технологію, типи приміщень, зонально-кліматичні умови, методи вирощування свиней та технологію їх годівлі.

Системи утримання включають такі технологічні елементи: стан приміщення, його внутрішнє планування, станкове та боксове обладнання, технічні засоби і обладнання для годівлі, напування, підтримання оптимальних параметрів мікроклімату та прибирання гною.

Свиней різних статево-вікових і виробничих груп утримують в індивідуальних або групових станках та боксах. Основними параметрами, що характеризують конструктивні особливості станків, є: оптимальна кількість тварин, яких утримують в одному станку, станкова площа в розрахунку на 1 голову, глибина та ширина станків, висота огороджень, розміри годівниць та фронт годівлі, матеріали, використані для облаштування станків, тощо.

При визначенні розмірів станків їх глибина вимірюється перпендикулярно фронту годівлі, а ширина – уздовж фронту годівлі. При цьому місце, яке займають годівниці, в норму станкової площі не включається.

Висота огорожі станків має бути не менше: для кнурів-плідників – 1,4 м, для свиноматок, ремонтного і відгодівельного молодняку – 1,0 м, для поросят після відлучення – 0,8 м.

Огородження станків буває суцільним (із дощок, цегли, залізобетону, листового заліза) і ґратчастим (з дерев'яного брусу, металевих труб або пруту, арматурного заліза).

Суцільні огородження запобігають виникненню протягів і обмежують поширення контагенозних захворювань, але перешкоджають спостереженню за свинями і на їх виготовлення потрібно більше будівельних матеріалів.

Ґратчаста огорожа сприяє кращому обміну повітря в станках, забезпечує краще спостереження за тваринами та більш економічна за витратами будівельних матеріалів. Проте в таких станках завжди більше бруду, ніж там, де є суцільні перегородки. Це пояснюється тим, що внаслідок стадного рефлексу наслідування, свині прагнуть до спілкування між собою по всій площі станка вздовж ґратчастої перегородки та обирають загальні місця дефекації і сечовиділення. Унаслідок таких поведінкових реакцій площа станка забруднюється більше, ніж у станках із суцільними перегородками, де прямий контакт між тваринами відсутній.

Тому міжстанкові перегородки краще роботи з двох частин – суцільної і ґратчастої. Суцільна частина поділяє логово станків, а ґратчаста – обладнується в зоні розміщення системи гноєвидалення і щілинної підлоги. У цій зоні монтуються і автонапувалки. Такий підхід дозволяє суттєво скоротити обсяг роботи по видаленню гною зі станків.

Суттєве значення для обладнання огорожі станків має вибір будівельних матеріалів. Дерев'яні конструкції свині гризуть і легко руйнують. Тому їх необхідно часто ремонтувати і замінювати новими. Практика свідчить, що більш тривкими і міцними є огородження з цегли, бетону і металу. Огородження передньої частини станків по всій довжині проходів рекомендується виготовляти у вигляді нерухомих, а краще решіток, таких, що гойдаються, зроблених з металевих труб, кутового і пруткового заліза. Такі огородження установлюють над годівницями з нахилом їх верхньої частини всередину станка, вони перериваються дверцятами для переміщення свиней та обслуговуючого персоналу.

Проведення опоросів і вирощування підсисних поросят – складний, трудомісткий і відповідальний процес, який значною мірою залежить від конструкційних особливостей і обладнання станків.

Основними технологічними вимогами до станків для підсисних свиноматок є:

• можливість утримання поросних свиноматок у станках для опоросу протягом 5-7 днів;

• створення умов, що виключають можливість задавлювання поросят свиноматкою;

• достатній фронт годівлі, який забезпечує місце в годівниці як для свиноматки, так і для поросят-сисунів;

• можливість безперевного спостереження за маткою з поросятами і наявність умов для їх переміщення та зважування;

• можливість механізації виробничих процесів, а також механічного очищення і дезінфекції всіх елементів станка;

• використання простих і ефективних засобів для створення оптимального мікроклімату та ультрафіолетового опромінювання тварин;

• простота конструкції станка, раціональність його внутрішнього планування і можливість трансформування окремих елементів залежно від прийнятої технології;

• відповідність конструкції станка вимогам техніки безпеки;

• низька вартість станка і обладнання та низькі металоємність і енерговитрати;

• мінімальні витрати праці по обслуговуванню свиноматки і поросят та низька собівартість продукції (однієї голови або 1 кг живої маси поросят при відлученні).

Найкраще зарекомендували себе в умовах невеликих за розмірами ферм станки з суміжним розміщенням підгодівельних відділень для поросят. Для цього виділяється три станки для двох свиноматок з умовою ізольованого утримання поросят, одержаних від них.

Таблиця 6

Потреба в станкомісцях, станках та приміщеннях

Виробниче призначення свинарника	Потреба в станкомісцях	Кількість приміщень	Кількість станків в приміщенні	Розміщення станків 2-х або 4-х рядне	Для групового чи індивідуального утримання свиней
Свинарник – маточник	23	1	25	2	1
Свинарник для - холостих свиноматок	6	1	7	2	1
- поросних свиноматок	10		2	2	10
- ремонтних	33		5	2	10
Свинарник для кнурів плідників	10		2	2	1
Свинарник для дорощування молодняку	195	1	12	2	20
Свинарник для відгодівлі	195	1	7	2	40

Отже, для нашого поголів’я нам потрібно буде 4 приміщення , одне приміщення для свинарників – маточників де буде розміщено 25 станків в 2-х рядного типу, друге для холостих, поросних, ремонтних і для кнурів плідників де в два ряда буде розміщено 16 станків, в двох остальних приміщеннях буде розміщенні поросята на дорощування 12 станків і на відгодівлю 7 станків.

Таблиця 7

Характеристика станків

Виробничі групи свиней				Фронт годівлі, м	Проектуєме поголів‘я в станку, гол.
	Розмір станка, м	Площа станка, м²	Норма площі станка на 1 тварину, м²
	довжина	Ширина
Кнури пробники	2,8	2,7	При індивідуальному утриманні 7,0	0,5	1
Свиноматки підсисні	2,5	2,6	4,2-7,5	0,5	1
Свиноматки холості	5,5	4	1,8-2,0	0,4	10
Свиноматки порослі	6	4	2,0	0,3	10
Поросята на дорощуванні	3,5	3,5	0,4	0,2	20
Молодняк на відгодівлі	6	5,5	0,8	0,4	40

При проведенні розрахунків слід передбачити резервні місця на час проведення дезинфекції. Крім того, для безперервної роботи підприємства слід передбачити резервні місця в межах: для холостих і осімінених свиноматок, молодняку на відгодівлі 10-15 %, для поросят, відлучених від свиноматок 8-10 %, для підсисних свиноматок 15-20 %.