Тема 18. Адміністративний нагляд як спосіб забезпечення законності у державному управлінні

1. Адміністративний нагляд у системі способів забезпечення законності у державному управлінні.

2. Поняття та сутність адміністративного нагляду. Адміністративний нагляд та державний контроль. Види адміністративного нагляду.

Важливе місце відводиться нагляду за дотриманням законності і дисципліни у державному управлінні. Контроль слід відрізняти від нагляду (див. тему 17).

Нагляд буває прокурорський та адмініс­тративний.

Важливим для студента є розуміння того, що адміністративний нагляд є найбільш об'ємним і різноманітним і суттєво відрізняєть­ся від судового і прокурорського нагляду тим, що:

- контролюючий суб'єкт є суб'єктом виконавчої влади;

- основною метою є забезпечення безпеки громадян, суспільства, держави ( а судового і прокурорського — забезпечення законності в країні);

- має спеціалізований характер, тобто направлений на дотриман­ня спеціальних правил (санітарних, ветеринарних, пожарних, мит­них та ін.);

- проводиться систематично за конкретним об'єктом;

- здійснюється, як правило, суб'єктами державної виконавчої влади, наділеними надвідомчими повноваженнями;

- пов'язаний із застосуванням адміністративного примусу.

Адміністративний нагляд здійснюється з метою охорони відпо­відних суспільних відносин як від правопорушень, так і від об'єк­тивно-протиправних дій і стихійних явищ.

При вивченні даної теми слід звернути увагу та такі види адмі­ністративного нагляду, як:

- адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позба­влення волі (див. Закон України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі");

- державний санітарно-епідеміологічний нагляд (див. Закон Укра­їни "Про забезпечення санітарного епідемічного благополуччя населення");

- державний нагляд за безпекою дорожнього руху (див. закони "Про міліцію", "Про дорожній рух"; Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС України, Типові правила взаємо­відносин міліції з учасниками дорожнього руху та власниками транспортних засобів;

- державний пожежний нагляд (див. закони "Про пожежну безпе­ку", Положення про порядок накладення штрафів на підприємст­ва, установи і організації за порушення встановлених законодав­ством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (при­писів) посадових осіб органів Державного пожежного нагляду;

- державний геодезичний нагляд (див. Положення про Інспекцію державного геодезичного нагляду Головного управління геоде­зії, картографії та кадастру України) та ін.

Тема 19. Звернення громадян як спосіб забез­печення законності у державному управлінні

1. Звернення громадян в системі способів забезпечення законності у державному управлінні.

2. Правове регулювання права громадян на звернення. Поняття звернення громадян, його види.

3. Процедура щодо розгляду звернень громадян. Правовий статус учасників процедури щодо розгляду звернень громадян.

Важливим способом забезпечення законності в державному управлінні є право громадян на звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організа­цій різних форм власності, громадських об'єднань. Це право рег­ламентується Конституцією України, Законом України "Про звер­нення громадян", Положенням про порядок розгляду письмових звернень громадян та посадових осіб підприємств, установ, організацій органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні та ін. При вивченні даного питання слід звернути увагу на поняття та види звернень, права та обов'язки особи, що подала звернення, та органу (посадової особи), який розглядає його, специфіку провадження по розгляду звернень громадян. Слід мати на увазі, що виділяють три види звернень:

пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлю­ються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, депутатів всіх рівнів, посадо­вих осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання су­спільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення право­вої основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

заява (клопотання) — звернення із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством України прав та інтересів громадян або повідомлення про пору­шення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, народних депутатів, депутатів місцевих рад;

скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рі­шеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян.

Варто звернути увагу на те, що законодавство передбачає певні вимоги до звернень, дотримання яких забезпечує реалізацію права на звернення:

• звернення адресуються тим державним органам і органам мі­сцевого самоврядування, іншим юридичним або посадовим особам, до повноваження яких належить вирішення питань, порушених у зверненні;

• звернення обумовлює наявність необхідних реквізитів, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викла­дення суті порушеного питання.

Не підлягають розгляду та вирішенню:

• анонімне звернення, тобто звернення без зазначення місця про­живання, не підписане автором, а також таке, з якого неможливо встановити авторство; повторне звернення в той же орган від одного і того ж громадяни­на з одного і того ж питання, якщо попереднє звернення вирішене;

• звернення, подані з порушенням терміну, зазначеного статтею 17 Закону "Про звернення громадян";

• звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

При вивченні даної теми необхідно звернути увагу на порядок розгляду звернення, права та обов'язки громадянина та органів і посадових осіб, які розглядають звернення, строки розгляду звер­нень.