
- •Затверджую затверджую
- •2. Алгоритм проведення біологічної проби при переливанні крові донора.
- •2. Резус – сумісність крові донора та реципієнта:
- •2. Хрестоподібна пов’язка на променево-зап’ястний суглоб.
- •Класифікація хірургічної інфекції
- •2. Транспортна іммобілізація при переломі кісток передпліччя.
- •2. Обробка рук за методом Спасокукоцького-Кочергіна.
- •Передмова
- •Методичні рекомендації «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу»
- •1. Загальні положення
- •2. Загальні вимоги
- •3. Хірургічна обробка рук
- •3.1. Звичайне миття рук перед хірургічною обробкою рук
- •3.2. Хірургічна антисептика рук
- •3.3. Хірургічне миття рук
- •4. Гігієнічна обробка рук
- •4.1. Показання
- •4.2. Звичайне миття
- •4.3. Гігієнічна антисептика
- •5. Використання медичних рукавичок
- •6. Переваги та недоліки методів обробки рук
- •7. Можливі негативні наслідки обробки рук та їх профілактика
- •8. Догляд за шкірою рук
- •Обладнання для гігієни рук
- •Хірургічна антисептика рук методом втирання засобу
- •Стандартна методика обробки кистей рук антисептиком згідно з en 1500
- •Вимоги до антимікробних засобів та спиртових антисептиків
- •Властивості антисептиків на основі спирту*
- •Література
- •2. Колосовидна пов’язка на плечовий суглоб.
- •2. Накладіть артеріальний джгут Есмарха при артеріальній кровотечі в нижній третині плеча.
- •2. “Накладання пов’язки „Чепець”
- •2. Одягання стерильного халата на хірурга.
- •2. Накладіть артеріальний джгут Есмарха при артеріальній кровотечі у верхній третині плеча.
- •2. Визначити групу крові за допомогою стандартних сироваток.
- •2.Скласти набір інструментів для трепанації черепа:
- •2. Підготувати до роботи стіл перев’язувальної сестри.
- •2. Обробити руки стериліумом та іншими сучасними препаратами.
- •2. Підготувати набір для венесекції.
- •2. Підберіть все необхідне для катетеризації сечового міхура та проведіть його на фантомі.
- •2. Проведіть екстренну профілактику правця.
- •3. Кишкова непрохідність.
2. Проведіть екстренну профілактику правця.
Вводять протиправцевий анатоксин 0,5мл, якщо не прищеплений – 1 мл + 3 тис МО ППС, після проби!!!
Екстрена профілактика правця починається з первинної хірургічної обробки рани з одночасним проведенням специфічної профілактики правця.
Вводять тільки 0,5 мл правцевого анатоксину:
- Постраждалим, які мають документальне підтвердження, що вони отримали раніше три ін'єкції правцевого анатоксину, але останнє щеплення було зроблено в період до 10років тому;
- Постраждалим, які мають документальне підтвердження, що вони отримали дві ін'єкції правцевого анатоксину протягом останніх 5років;
- Постраждалим, які мають документальне підтвердження, що вони отримали лише одну ін'єкцію правцевого анатоксину протягом останніх 2років;
- Дітям і підліткам, в анамнезі яких не було протипоказань до щеплень, які не мають документального підтвердження про щеплення.
Вводять 1 мл правцевого анатоксину, а потім іншим шприцом вводять в іншу ділянку тіла ППЛІ (250 МО) або після проведення внутрішньошкірної проби ППС (3000 МО):
- Дорослим (старше 18років), які не мають ніяких відомостей про щеплення проти правця ;
- Особам, які мають повний курс щеплень, - якщо остання ревакцинація проведена більше 10років тому;
- Двічі щепленим особам – якщо останнє щеплення проведене більше 5років тому;
- Одноразово щепленим особам - якщо з моменту щеплення пройшло більше 2років;
- Дітям, підліткам та дорослим, не щепленим проти правця (тобто. що не одержали АКДП, АДП, АДП-М, АП-анатоксин ) і які не мають медичного протипоказань до щеплень.
Всі особи, що отримали активно-пасивну профілактику, повинні бути в подальшому ревакциновані 0,5мл правцевого анатоксину в період від 6місяців до 2років.
Екстрена профілактика правця передбачає первинну хірургічну обробку рани і створення при необхідності специфічного імунітету проти правця.
Екстрену специфічну профілактику правця проводять при:
-травмах з порушенням цілісності шкіри та слизових;
-відмороженнях та опіках другої, третьої і четвертої ступені;
-позалікарняних абортах;
-пологах поза медичними закладами;
-гангрені або некрозі тканин любого типу, абсцесах;
-укусах тварин;
-проникаючих ушкодженнях шлунково-кишкового тракту;
Для екстреної специфічної профілактики правця застосовують:
-АП-анатоксин;
-протиправцевий людський імуноглобулін (ППЛІ);
-при відсутності ППЛІ – сироватку протиправцеву очищену концентровану рідку (ППС);
Схема вибору профілактичних засобів при проведенні екстреної специфічної профілактики правця представлена в таблиці №1. АП-анатоксин вводять підшкірно в підлопаткову ділянку. ППЛІ вводять в дозі 250 МО в/м у верхній зовнішній квадрат сідниці. При необхідності застосування ППС з метою екстреної профілактики її вводять в дозі 3000 МО п/ш. Перед введенням ППС для виявлення чутливості до чужорідного білка в обов’язковому порядку виконують в/ш пробу з розведеною (1:100) сироваткою, яка знаходиться в коробці з препаратом (ампула маркована червоним кольором).
Для виконання в/ш проби використовують індивідуальну ампулу, а також стерильний шприц з поділами 0,1мл і тонку голку. Розведену сироватку вводять в/ш в згинальну поверхню передпліччя в об’ємі 0,1мл. Облік реакції проводять через 20 хвилин.
Пробу вважають негативною, якщо діаметр набряку або почервоніння, що з’явились на місці введення, менше 1см.
Пробу вважають позитивною, якщо набряк або почервоніння досягає в діаметрі 1см і більше.
При негативній в/ш пробі із ампули (маркованої синім кольором) ППС вводять п/ш в об’ємі 0,1мл.
При відсутності загальної реакції (дивися нижче) через 30хв. вводять стерильним шприцом решту дози сироватки, ампула з якою повинна зберігатися закритою стерильною серветкою. Особам з позитивною в/ш пробою або у випадках появи анафілактичної реакції на п/ш ін’єкцію 0,1мл ППС надалі введення ППС протипоказано. В такому випадку показано введення ППЛІ.
Специфічну профілактику правця здійснюють із дотриманням наступних умов:
-розкриття ампул і процедуру введення ППС і АП-анатоксину проводять при суворому дотриманні правця асептики і антисептики;
-не застосовуються препарати в ампулах з порушенням цілісності і маркування, при зміні фізичних властивостей (нерозчинні пластівці, сторонні включення, мутні сироватки, імуноглобуліни);
-безпосередньо перед введенням АП-анатоксину ампулу струшують до отримання гомогенної суміші;
-відкрита ампула з АП-анатоксином зберіганню не підлягає.
Введення препаратів реєструють у встановлених облікових формах з вказанням дати щеплення, дози, підприємства де виготовлений препарат, номера серії, реакції на введення препарату.
Реакції на введення препаратів. Введення сироватки протиправцевої інколи супроводжується розвитком різних алергічних реакцій: негайної, що виникає зразу ж після введення або через кілька годин; ранньої – на протязі доби після введення і пізньої – на 2-му тижні і пізніше. Ці реакції проявляються симптомокомплексом сироваткової хвороби (підвищення температури, поява сверблячки і висипань на шкірі, біль в суглобах та ін.) і дуже рідко анафілактичним шоком. Враховуючи можливість виникнення шоку при введенні ППС, за кожним щепленим необхідно забезпечити медичне спостереження на протязі 1 години після введення препарату. Місця проведення щеплень повинні бути забезпечені засобами протишокової терапії.
Особи, що отримали ППС, повинні бути попереджені про необхідність негайного звертання за медичною допомогою у випадку появи ознак, характерних для сироваткової хвороби.
Після введення АП-анатоксину можуть спостерігатися як загальні реакції, так і нездужання і підвищення температури, так і місцеві реакції у вигляді почервоніння, набряку, болісності, які проходять через 24-48год. Дуже рідко виникає шок.
Протипокази до введення препаратів. Для застосування ППС з лікувальною метою протипоказань нема. Протипоказання до застосування специфічних засобів екстреної профілактики правця:
-наявність в анамнезі підвищеної чутливості до відповідного препарату;
-вагітність (в першій половині протипоказано введення АП-анатоксину і ППС; у другій – протипоказано введення ППС).
Форма випуску. Сироватка протиправцева кінська очищена концентрована рідка – в ампулах по 2, 3 і 5мл, що містять 1 профілактичну дозу (3000МО) – для екстреної профілактики правця, і вмістом 10 і 20мл, що містять 10000, 20000 або 50000 МО – для лікування правця. Сироватка, розведена 1:100, для визначення чутливості людини до кінського білка в ампулах по 1мл і маркованих червоним кольором.
Випускається в комплекті. Комплект складається із 1 ампули ППС і 1 ампули сироватки, розведеної 1:100. В пачці 5 комплектів.
№ 36
Пацієнт госпіталізований в хірургічне відділення з лікарським діагнозом : Гостра кишкова непрохідність.
Які потенційні проблеми можуть виникнути у пацієнта?
Алгоритм постановки назогастрального зонда?
Кишкова непрохідність, етіологія, клініка , лікування.
Відповідь.
1.-Біль спастичного характеру зумовлений перерозтягненням стінки кишечника внаслідок порушенням пасажу кишкового вмісту та газів по ШКТ;
- нудота та блювота викликана накопиченням шлункового та кишкового вмісту, порушенням його пасажу;
-виражене вздуття живота зумовлене порушенням відходження стільця та газів, парезу кишечника.
-відсутність або утруднене відходження стільця та газів через наявність перешкоди чи парезу кишечника;
-виражена загальна слабкість, в’ялість , погіршення апетиту,як наслідок всмоктування токсичних продуктів кишкового вмісту;
- розвиток парезу кишечника та перитоніту внаслідок перфорації стінки кишки та потрапляння її вмісту у вільну ЧП.
2. Алгоритм постановки назогастрального зонда.
Уведення назогастрального зонда (пацієнт може допомагати медсестрі, поведінка адекватна) |
Процедура 10.2 |
Оснащення: стерильний шлунковий зонд діаметром 0,5-0,8 см, рушник, серветки, шприц Жане ємкістю 60 мл, фонендоскоп, стерильна вазелінова олія чи гліцерин, лоток, чисті рукавички, лейкопластир (1х10 см), затискач, ножиці, заглушка для зонда, безпечна шпилька |
Етапи |
Обґрунтування |
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід проведення та сутність майбутньої процедури (якщо це можливо) і отримати згоду пацієнта на проведення процедури |
Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримуються права пацієнта |
2. Підготувати оснащення (зонд слід тримати в морозильній камері не менше ніж 1,5 год) |
Забезпечується швидке та ефективне проведення процедури. Полегшується введення зонда завдяки зменшенню блювотного рефлексу |
3. Визначити найсприятливіший спосіб уведення зонда: притиснути спочатку одне крило носа і попросити пацієнта дихати, потім повторити ці дії з іншим крилом носа |
Процедура дозволяє визначити найбільш прохідну половину носа |
4. Визначити відстань, на яку слід увести зонд: від кінчика носа до мочки вуха і вниз по передній черевній стінці так, щоб останній отвір зонда був нижче від мечоподібного відростка |
Забезпечується правильне введення зонда в шлунок |
5. Виконання процедури Допомогти пацієнту набути високого положення Фаулера (див. процедуру 4.31) |
Створюється фізіологічне положення при ковтанні |
6. Прикрити груди пацієнта рушником |
Захищається одяг від забруднення. Забезпечується інфекційна безпека |
7. Вимити і висушити руки. Надіти рукавички |
Забезпечується інфекційна безпека |
8. Добре обробити сліпий кінець зонда стерильною вазеліновою олією чи гліцерином |
Полегшується введення зонда. Запобігаються неприємні відчуття і травмування слизової оболонки носа |
9. Попросити пацієнта трохи закинути голову |
Забезпечується можливість швидкого введення зонда |
10. Увести зонд через нижній носовий хід на відстань 15-18 см |
Природні вигини носового ходу полегшують проведення зонда |
11. Попросити пацієнта повернути голову в природне положення |
Забезпечується можливість подальшого введення зонда |
12. Дати пацієнту склянку з водою і трубочкою для пиття. Попросити пити маленькими ковтками, ковтаючи зонд. Можна додати у воду шматочок льоду |
Полегшується проходження зонда через ротоглотку. Зменшується тертя об слизову оболонку. Під час ковтання надгортанник закриває вхід у трахею, одночасно відкриваючи вхід у стравохід. Холодна вода зменшує ризик виникнення нудоти |
13. Допомагати пацієнту ковтати зонд, м’яко просуваючи його в глотку під час кожного ковтання |
Зменшується дискомфорт. Полегшується просування зонда |
14. Переконатися, що пацієнт може чітко говорити і вільно дихати |
Забезпечується впевненість, що зонд у стравоході |
15. Переконатися в правильному розташуванні зонда в шлунку - ввести в шлунок близько 20 мл повітря за допомогою шприца Жане, вислуховуючи при цьому надчеревну ділянку, або приєднати шприц до зонда - при аспірації в зонд повинен надходити вміст шлунка |
Забезпечується можливість проведення процедури. Підтверджується правильне положення зонда |
16. У разі потреби залишити зонд на тривалий час: відрізати пластир завдовжки 10 см, розрізати його в довжину на 5 см навпіл. Прикріпити лейкопластир нерозрізаною частиною до спинки носа. Обгорнути кожною розрізаною смужкою лейкопластиру зонд і закріпити смужки хрест-навхрест на спинці носа, уникаючи натискування на крила носа |
Виключається зсування зонда |
17. Закрити зонд заглушкою (якщо процедура, заради якої було введено зонд, виконуватиметься пізніше) і прикріпити безпечною шпилькою до одягу пацієнта на грудях |
Не допускається витікання шлункового вмісту між годуваннями |
18. Допомогти пацієнту набути зручного положення |
Забезпечується правильне положення тіла |
19. Закінчення процедури Зняти гумові рукавички, занурити їх у дезінфекційний розчин. Вимити і висушити руки |
Забезпечується інфекційна безпека |
20. Зробити запис про проведення процедури і реакцію пацієнта |
Забезпечується послідовність медсестринського догляду |
21. Промивати зонд кожні 4 год 15 мл ізотонічного розчину натрію хлориду |
Забезпечується підтримка прохідності зонда |
|
|