2. Підготувати до роботи стіл перев’язувальної сестри.

Послідовність	Зміст	Примітка
Місце виконання. Підготувати необхідне. Попередня підготовка. Алгоритм виконання. Заповнити медичну документацію.	Перев’язувальна. Стіл перев’язувальної сестри. Бікс, у якому розміщені 2стерильних простирадла, церата, затискачі для утримання білизни – 3шт, інструменти, перев’язувальний матеріал. Два корнцанги в 6% розчині перекису водню. Склянка з 3% розчином хлораміну. Ветош. 1. Поверхню столу протерти ганчіркою, змоченою в 3% розчині хлораміну. 2. Одягнути халат, шапочку, маску. 3. Медсестра повинна вимити руки з милом під проточною водою, висушити, одягнути рукавички. 4. Перевірте дату стерилізації на кришці біксу. Медсестра перевіряє якість проведення стерилізації. Зі склянки з 6% розчином перекису водню візьміть два корнцанги. Візьміть з бікса стерильну церату, обережно, на витянутих руках розгорніть її та накрийте інструментальний стіл. За допомогою корнцангів дістаньте з біксу стерильне простирадло складене в двоє та накрийте на перев"язувальний стіл так, щоб краї простирадла звисали на 20 – 30 см. За допомогою корнцанга достаєте з біксу друге простирадло і накриваєте аналогічно першому але нижні два шари простирадла накривають стіл, а два верхні – накривають матеріал, що на столі. 1 корнцанг кладете в склянку з 6% розчином перекису водню. За допомогою другого корнцанга з біксу почергово дістаєте дістаються два білизняні затискачі і прикріплюються на вільні кінці верхньої частини простирадла. До верхньої частини простирадла за допомогою третього білизняного затискача фіксується бірка з вказівкою дати та часу накриття стерильного столу. З біксу за допомогою корнцангів викладається перев’язувальний матеріал та інструменти.	1. Накриття столу проводиться після вранішнього, поточного прибирання та протирання столу 3% розчином хлораміну. 2. Бікс відкриває санітарка. 3. Для накриття столу використовуйте корнцан-ги, які зберігаються в посудині з 6% розчином перекису водню. 4. Стіл перекривається кожні шість годин.

3. Гострий холецистит серед гострих хірургічних захворювань черевної порожнини займає друге місце після апендициту і складає 12-15% від загальної їх кількості. Жінки хворіють у 3-5 разів частіше, ніж чоловіки. З віком ця різниця зменшується. Безкам’яний холецистит зустрічається в 5-10 % випадків. Частота післяопераційних ускладнень при цьому захворюванні становить 20-30 %, а післяопераційна летальність к\оливається на рівні 4-19 %.

Основними причинами гострого холециститу є :

1. Жовчекам’яна хвороба; полігенетична жовчева гіпертензія,

2. Ентерогенний шлях інфікування (висхідний) при явищах застою в жовчевивідній системі; гематогенний шлях - по системі ворітної вени при захворюваннях кишечника; лімфогенний шлях при запальних процесах у сусідніх органах.

Клінічна класифікація (за О.О.Шалімовим, 1976).

1. Кам’яний холецистит. 1) неускладнений холецистит. 2) катаральний (калькульозний або безкам’яний.     2. Деструктивний (флегмонозний, флегмонозно-виразковий, гангренозний).

2. Безкам’яний холецистит. 1) обтураційний: а)водянка жовчевого міхура; б) флегмона жовчевого міхура; в) емпієма жовчевого міхура; г) гангрена жовчевого міхура. 2. Перфоративний: а) з місцевим перитонітом; б) з розлитим перитонітом. 3. Гострий холецистит, ускладнений ураженнями жовчевих шляхів: холедохолітіаз, холангіт, стриктура холедоха, папіліт, стеноз фатерового соска. 4. Гострий холецистопанкреатит. 5. Гострий холецистит, ускладнений жовчевим перитонітом.

 

Клініка та діагностика.

У хворих спостерігається гострий початок захворювання на грунті порушення дієти (смажена, жирна, гостра їжа, алкоголь, яйця, креми, гриби та ін.). З’являється різкий біль у правому підребер’ї з ірадіацією в спину, праву лопатку і ключицю, іноді в праву руку, за грудину, в епігастральну ділянку. Виникає гіркота в роті, нудота, блювота. При об’єктивному дослідженні виявляються іктеричність склер, жовтушність шкірних покривів. При пальпації відмічаються біль у правому підребер’ї, в епігастральній ділянці; виявляється напруження м’язів черевної стінки різної інтенсивності; збільшений, напружений та болючий жовчевий міхур.

Патоанатомічними симптомами є:

- симптом Ортнера - болючість при перкусії в ділянці правої реберної дуги;

- симптом Мерфі - посилення болю при натискуванні на передню черевну стінку у проекції жовчевого міхура під час глибокого вдиху;

- симптом Кера - підсилення болю при пальпації в точці жовчевого міхура;

- симптом Георгієвського-Мюсі (френікус-симптом) - різкий біль при натискуванні ніжок правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу.

Поряд з цим у хворих з’являються ознаки інфекції та інтоксикації організму - підвищена температура тіла від субфебрильної до високої, тахікардія, з’являється тенденція до зниження атртеріального тиску, язик сухий обкладений сірим чи білим нальотом.

При лабораторному дослідженні в загальному аналізі крові виявляються лейкоцитоз та зсів лейкоцитарної формули вліво; зменшення кількості еритроцитів; прискорена ШОЕ, при біохімічному дослідженні крові може бути збільшення білірубіну (з 2-ої доби після загострення); підвищення лужної фосфатази, амінотрансферази; підвищення активності амілази крові і сечі.

При рентгенологічному дослідженні на оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини, у 15-20 % хворих знаходять рентгеноконтрастні конкременти. За даними УЗД у 90-95 % випадків вдається виявити конкременти, збільшений жовчний міхур, набряк його стінки. У виключних випадках використовується лапароскопія.

№ 29

В травмпункт звернулась хвора зі скаргами на біль та повільне виділення темно-червоної крові в ділянці рани на нижній третині лівого передпліччя. Годину тому впала на тротуарі. При об’єктивному огляді: права китиця у вимушеному положенні, активні рухи в променево-зап’ястковому суглобі відсутні, пасивні, різко болючі. На рентгенографії правого передпліччя порушення цілісності нижньої третини променевої кістки.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Визначити резус-належність експрес-методом.

3. Кровозамінники. Характеристика їх.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: венозна кровотеча ,виражений біль в ділянці рани, порушення рухів лівим передпліччям. На рентгенографії правого передпліччя порушення цілісності нижньої третини променевої кістки. У хворої перелом правої променевої кістки.ПМД: знеболення, іммобілізація, госпіталізація.

2. Визначити резус-належність експрес-методом.

Послідовність	Зміст	Примітка
Місце виконання.	Маніпуляційна	Оцінка результату: - якщо відбулася аглютинація (наявні видимі на око зерна) -резус-фактор позитивний (Rh+); - якщо аглютинація відсутня- резус-фактор негативний (Rh-). На станціях переливання крові резус негативну кров додатково досліджують стандартним реагентом - антирезус Rh(DC). Тільки негативна реакція з реагентами анти-D і анти-DC дає право віднести досліджувану кров до резус-негативної. У тих випадках, коли у хворого кров рідкісної антигенної структури, для індивідуального підбору донорів резус-належність визначають за допомогою анти-D IgM, а також непрямим антиглобуліновим тестом (непряма проба Кумбса) за допомогою IgG (неповних) анти-D антитіл. .
Підготувати необхідне.	Антирезус сироватка D (IV групи), пробірка, піпетка (капіляр), голка-скарифікатор, вата, спирт, фізіологічний розчин, гумові рукавички, посудина з дез.розчином.
Алгоритм виконання.	1. Одягають гумові рукавички. 2. Відкривають кришку флакона з сироваткою, беруть 1краплю піпеткою і вносять у пробірку. 3. Обробляють ватою, змоченою спиртом, IV палець лівої кисті пацієнта, проколюють голкою, першу краплю стирають сухою ваткою, а іншу беруть піпеткою (капіляром) і вносять у пробірку. Крапля крові повинна опуститись на дно пробірки по її стінці. Співвідношення сироватки і крові 1:10. 4. Через 3хв додають у пробірку 2-3мл 0,9 % розчину натрію хлориду, розмішують, погойдуючи пробіркою, і читають результат. 5. Занурюють інструменти і матеріал, який стикався з кров'ю, в дезінфекційний розчин.

3. Кровозамінники - це фізично однорідні трансфузійні речовини

з цілеспрямованою дією на організм, що здатні замінити або

нормалізувати певну функцію крові шляхом впливу на морфологічний

або хімічний склад внутрішньосудинної рідини. Завдання інфузійної

терапії: поповнення об’єму циркулюючої крові при крововтраті,

поповнення інтра- та екстрацелюлярного об’єму рідини при

дегідратації, поліпшення мікроциркуляції, відновлення осмотичного,

електролітного, кислотно-лужного балансу, дезінтоксикаційна

терапія. Інфузійна терапія має волемічний, реологічний,

гемодилюційний, симпатоадреналовий ефект та діють на системи

дихання і гемостазу.

Кровозамінники, які використовуються в практиці, за своєю

дією поділяються на чотири групи.

1. Кровозамінники гемодинамічної (протишокової) дії - препарати

декстрану (поліглюкін, реополіглюкін, макродекс, декстран,

реомакродекс), желатину (желатиноль, плазможель, гелофузин),

гідроксиетилкрохмалю (венофундин, рефортан, стабізол),

поліетиленгліколю (поліоксидин).

2. Дезінтоксикаційні - препарати полівінілпіролідону (перистон,

неокомпенсан), полівінілового спирту (полідез, неогемодез).

3. Препарати для парентерального живлення поділяються на

білкові гідролізати (аміноплазмоль, гідролізин, амінопептид,

амінозол), суміші амінокислот (інфезол, аміноплазмаль, амінофузин),

вуглеводні препарати (глюкоза, фруктоза), жирові емульсії

(інтраліпід, ліпофундин, емульсан).

4. Регулятори водно-електролітного та кислотно-лужного ба-

лансу – сольові розчини (ізотонічний розчин хлориду натрію,

Рінгера, Рінгера-Локка), коректори електролітного і кислотно-лужного

балансу (лактосол, рінгер-лактат), осмодіуретики (манітол, сорбітол).

5.Переносники кисню – емульсії фторовуглеців.

№ 30

Хворий звернувся через дві доби після появи почервоніння і припухлості на передній поверхні правої гомілки. Температура тіла підвищилась до 39,5ºС. При огляді виявлено набряк всієї правої гомілки та гомілково-ступневого суглобу, значне почервоніння з чіткими краями, яке доходить до колінного суглобу. При пальпації відчуває різкий біль.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Обробити руки стериліумом та іншими сучасними препаратами.

3. Уявлення про некроз. Причини. Суха та волога гангрена. Місцеві й загальні прояви. Профілактика та лікування, догляд за хворими після операції.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: почервоніння і припухлість на передній поверхні правої гомілки. Гіпертермія 39,5°С, набряк всієї правої гомілки і правого гомілково-ступневого суглобу. Почервоніння з чіткими краями, яке доходить до колінного суглобу, різкий біль в ділянці правої гомілки, що посилюється при пальпації. . У пацієнта бешихове запалення правої гомілки. Лікування в хірургічному відділенні бензилпеніциліном, УФО.