Проблеми формування бюджетної політики
Розробка чіткої стратегії бюджетної політики передбачає визначення узагальнених контрольних показників, затвердження яких має здійснюватися на найвищому урядовому рівні. Помилки в прогнозуванні соціально-економічного розвитку, недооцінка наслідків негативних процесів, що розвиваються в економіці, соціальній сфері та фінансовому секторі, прирікають бюджетне планування на невдачу.
Одним з головних недоліків процесу формування бюджету є те, що економічні прогнози Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції і проекти витрат галузевих міністерств, відомств та органів місцевого самоврядування складаються практично не залежно один від одного.
Як відомо, за основу формування державного бюджету приймається розрахунок річного обсягу валового внутрішнього продукту. Від того, який його обсяг визначено на наступний рік, залежить і розмір бюджетного фонду України.
Основними проблемами, що потребують розв'язання і пов'язані з бюджетним процесом, є:
максимально точне визначення обсягу ВВП, враховуючи інші макроекономічні показники: інфляцію, виробництво товарів, споживання, нагромадження;
впровадження науково обґрунтованих розрахунків прибуткової частини бюджету, оскільки останнім часом постійно завищувалася дохідна частина бюджету за рахунок необґрунтованих прогнозних обсягів промислового виробництва, коштів від процесу приватизації, платежів від ренти, що фактично не досягалися.
Уряди багатьох країн оприлюднюють такі показники для того, щоб стимулювати обговорення бюджетної політики в суспільстві та досягти злагоди щодо її цілей і засобів їх досягнення.
Отже, бюджетна політика є активним інструментом економічної та соціальної політики держави. З огляду на конкретну соціально-економічну і політичну ситуацію та наявну стратегію соціально-економічного розвитку країни бюджетна політика може передбачати різний ступінь перерозподілу національного доходу держави за допомогою бюджету, більший чи менший рівень централізації фінансових ресурсів у рамках бюджетної системи, посилення чи послаблення регламентації використання бюджетних коштів, пріоритетність бюджетного фінансування тих чи інших заходів, вибір шляхів досягнення збалансованості бюджетних доходів і видатків тощо.
Бюджетна політика змінюється і корегується залежно від тих завдань, що постають перед державою на певних етапах її розвитку.
РОЗДІЛ ІІІ ШЛЯХИ ПОКРАЩАННЯ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
При оцінюванні основного змісту і результатів бюджетної політики України початку ХХІ ст. звертає на себе увагу суперечливість і некомплексність фінансових перетворень, тому з урахуванням світової практики в Україні:
- доцільно формувати розрахунково-зведені показники фінансів державного управління, які включають і позабюджетні фонди, а в перспективі – консолідовані показники фінансів державного сектору, у тому числі державних підприємств. Мають бути розділені внутрішні й зовнішні операції державних органів управління за всіма основними категоріями: доходами і видатками, позичками, дефіцитним фінансуванням;
- необхідно використовувати сучасні технології управління бюджетним дефіцитом і державним боргом. Одночасно важливо визначати чисту фінансову позицію сектору державного управління.
При формуванні бюджетної політики, її оцінюванні акцент має бути зроблений на ефективності використання бюджетних ресурсів з урахуванням результативності й економічності видатків. Іншими словами, формуючи бюджетну політику, важливо приділяти увагу не тільки питанням контролю виконання бюджету, а й ефективного і раціонального використання бюджетних ресурсів. Завданням бюджетної політики має бути розроблення обґрунтованих заходів, спрямованих на скорочення нераціональних видатків, реальне перетворення бюджетних ресурсів в ефективний елемент відтворювального процесу, який бере активну участь у виробництві й розподілі суспільних благ у різних формах.
Сучасні виклики цивілізаційного розвитку свідчать про важливість трансформації державних фінансів із категорії перерозподільної в реальну відтворювальну категорію. Це означає необхідність розроблення національно орієнтованого проекту-програми перетворення системи державних фінансів, що ґрунтується на макростратегії розвитку економіки і передбачає як перерозподіл (переорієнтацію) ринкових механізмів та інструментів, так і створення нових ринкових сил в економіці, спроможних ініціювати активне економічне піднесення.
Бюджетна політика України в сучасних умовах має бути спрямована на реалізацію стратегії активного нарощування фінансового потенціалу країни, насамперед сегмента державних фінансів. Мова йде про створення умов для нової якості фінансування і розвитку фінансів держави в рамках сучасної парадигми становлення української економіки, яка має адекватно відповідати на глобальні виклики ХХІ ст.
Для досягнення цього необхідно сформувати потужний фінансовий потенціал країни. Його фундаментом має бути бюджет, здатний забезпечити необхідний розвиток науки, культури, охорони здоров'я, формування інтелектуального і трудового потенціалу, високотехнологічного промислового комплексу, ядром якого мають стати прогресивні галузі машинобудування.
Бюджет у руках держави має адекватно реагувати на умови глобалізації, реально вирішувати як поточні, так і перспективні проблеми економіки і суспільства відповідно до національних інтересів України.
Бюджетна політика повинна сприяти активному виходу країни на інвестиційні ринки світу та ринки високотехнологічної продукції, а водночас і скороченню частки України на ринках сировинних ресурсів. Виконати цю функцію вона може за успішного функціонування і розвитку фінансового ринку.
Реалізувати все це можна за умови кардинальної трансформації тактики і стратегії бюджетної політики держави через:
- модернізацію податкової бази бюджету з метою забезпечення її адекватності завданням розвитку національної економіки і ресурсному потенціалу економіки;
- модифікацію державою структури власності, включаючи можливість націоналізації, з урахуванням значимості економічних і фінансових активів у формуванні доходів бюджету;
- скорочення обсягів тіньової економіки, ліквідацію корупції і криміналу;
- формування активного прошарку платників податків, фінансовий стан і життєвий рівень яких дає змогу їм сплачувати податки на рівні можливостей і потреб цивілізованого суспільства.
Бюджетна політика має враховувати процеси фінансової глобалізації, бути все більш транспарентною, що, у свою чергу, потребує розроблення не тільки механізмів адаптації, а й захисту від спекулятивно-кримінальних атак на фінанси держави. Усе це обумовлює вже в нинішніх умовах необхідність вироблення механізмів захисту національних інтересів у сфері державних фінансів, зокрема щодо запобігання локальним ринковим кризам. Для України нині найуразливішим у цьому плані є валютний і фондовий ринки.
Отже, виконання стратегічних завдань бюджетної політики значною мірою залежить від реальних дій уряду, який не варто ототожнювати з державою, але за діями уряду можна оцінювати стан і ефективність держави як найважливішого інституту суспільного розвитку.