МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ФІНАНСІВ

УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Факультет фінанси

Кафедра кафедра фінансів та кредиту

Напрям підготовки фінанси і кредит

Форма навчання денна

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни «Фінанси»

з теми «Бюджетна політика України»

Варіант 22

Виконав студент

ІІ курсу, групи 21Ф

____________ Ткаченко Ігор Ігорович

Перевірила _____________ Фещенко Л.В.

Харків 2014

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП…………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ……4

РОЗДІЛ ІІ ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ…………………………………………………………………………….....7

1. Основні напрями бюджетної політики на 2013рік …………………………7

2. Проблеми формування бюджетної політики…………………………………9

РОЗДІЛ ІІІ ШЛЯХИ ПОКРАЩАННЯ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ…11

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..16

ВСТУП

Вирішальною і провідною ланкою фінансової системи є бюджет, за допомогою якого здійснюється перерозподіл більшої частини національного доходу. Бюджет забезпечує існування держави, розвиток її економіки і культури. Утворення централізованого державного фонду коштів є необхідним не тільки для розв’язання проблем усієї країни, але й в першу чергу — для задоволення потреб розвитку економіки в цілому.

Складання, розгляд, затвердження та виконання бюджету – складний та багатогранний процес, який починається із прийняття бюджетної резолюції. Бюджетна резолюція в загальному вигляді окреслює пріоритети бюджетної політики держави на наступний період.

Основним завдання бюджетної політики на наступний період є передусім нарощування бюджетного потенціалу, який був би здатний здійснити державні видатки для відновлення економічного зростання й забезпечити фінансовими ресурсами ефективне функціонування економіки і зміцнення держави.

Зміцнення економічних відносин в умовах переходу до ринкової економіки та її удосконалення вимагають підвищення ролі бюджету як системи економічного розподілу і перерозподілу ВВП, здійснюваних через фінансову систему. Не можна також забувати, що бюджет виконує не тільки розподільчі функції — він бере активну участь і у формуванні ресурсів держави.

На жаль в Україні існує цілий ряд пов'язаний з бюджетною політикою,а також економікою в цілому, тому тема мого індивідуального завдання є дуже актуальною. Робота полягає в аналізі сучасних проблем та визначення шляхів їх вирішення.

Об’єктом виступає, безпосередньо, бюджетна політика України як шлях забезпечення сталого розвитку економіки країни.

Розділ і теоретичні аспекти бюджетної політики україни

Бюджетної політика є стрижнем всієї економічної політики держави. Теоретичні аспекти, які потрібні для розуміння діяльності бюджетної політики наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

ДЖЕРЕЛО	ПОНЯТТЯ
Бюджетний кодекс України	Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду
Бюджетний кодекс України	Бюджетна програма – сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій;
Бюджетний кодекс України	Бюджетна система України – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно територіальних устроїв і врегульована нормами права;
Бюджетний кодекс України	Бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету;
Підручник «Фінанси» за ред.. Юрія С.І.	Бюджетна політика – діяльність державних органів влади і управління стосовно формування та регулювання державного бюджету країни з метою забезпечення соціально-економічного розвитку та стратегічних пріоритетів держави.
Господарський кодекс України	Бюджетна політика – це діяльність, що спрямована на оптимізацію та раціоналізацію формування доходів і використання державних фінансових ресурсів, підвищення ефективності державних інвестицій у народне господарство, узгодження загальнодержавних і місцевих інтересів у сфері міжбюджетних відносин, регулювання державного боргу та забезпечення соціальної справедливості при перерозподілі національного доходу

Отже, Бюджетна політика є досить складним процесом, оскільки має реалізовуватися як сукупність взаємопов'язаних дій. Вона включає заходи у сфері доходів і видатків бюджету, його збалансованості тощо. Зміст бюджетної по­літики відображає такі аспекти функціонування бюджетної системи:

1. визначення науково обґрунтованої системи бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку суспільства. Регулятив­ний процес здійснюється на основі виявлення фактичного рівня роз­витку суспільства, аналізу стану економіки і соціальної сфери та стратегічних пріоритетів держави;

2. виявлення основних джерел мобілізації і напрямків викорис­тання бюджетних ресурсів на довгострокову і короткострокову пер­спективи. Визначальними вважаються досягнення цілей і завдань, пе­редбачених економічною політикою з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів впливу та можливостей зростання бюджетних ресурсів;

3. спрямування регулятивних заходів на вирішення завдань соціально-економічного розвитку суспільства.

Основною метою бюджетної політики є досягнення оптимальності у розподілі валового внутрішнього продукту між галузями економіки, регіонами держави та соціальними групами населення. Еко­номічно обґрунтована бюджетна політика служить базою для забез­печення фінансовими ресурсами зростання економіки, удосконален­ня її структури, створення належних умов для розвитку підпри­ємницької діяльності суб´єктів господарювання.

Формування бюджетної політики відбувається під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. До зовнішніх чинників належать економічні взаємовідносини з іншими державами щодо постачання сировини, матеріалів, енергоносіїв, обміну технологіями, рівнем інте­граційних процесів із світовим співтовариством тощо. До внутрішніх чинників належать структура та рівень розвитку економіки, соціаль­ний склад та інтелектуальний рівень населення, рівень його добробу­ту, стабільність грошової одиниці тощо.