
- •17. Організаційно-правова форма страхової компанії
- •18. Організаційна структура страховика
- •19. Бюрократичні типи організації страхових компаній
- •20. Адаптивні типи організації страхових компаній
- •21. Організаційна структура страхової компанії, побудована на основі бізнес-процесів
- •22. Відокремлені підрозділи страхової компанії
- •26. Сутність та компоненти стратегічного планування в страхових організаціях
- •27. Технологія складання та практичної реалізації планів у страховій компанії
- •28. Необхідність та сутність управління персоналом страховика
- •29. Класифікація персоналу у страховій організації
- •30. Планування і підбір персоналу
- •31. Оцінювання, навчання та підвищення кваліфікації персоналу страхової компанії
- •32. Ефективність управлінням персоналом страхової компанії
- •33. Сутність та призначення страхового маркетингу
- •34. Види страхового маркетингу (написала в общем, в точности ответа не уверена)
- •Розширена класифікація видів маркетингу
- •35. Комплекс страхового маркетингу
- •36. Страхові продукти та їх класифікація
- •37. Канали реалізації страхових продуктів
- •38. Просування страхових продуктів
- •Управління процесом формування прибутку страховика від страхової діяльності.
- •65. Розподіл прибутку страховика.
- •66. Оподаткування страховиків податком на прибуток.
- •67. Сутність та мета ризик-менеджменту страховика
- •68. Ризики страхової компанії: сутність та види
- •69. Заходи управління ризиками у діяльності страхової компанії
65. Розподіл прибутку страховика.
Прибуток страховика розподіляється за спільними для всіх суб’єктів підприємницької діяльності принципами. Схема розподілу прибутку залежить від форми організації страхової компанії (акціонерне товариство відкритого або закритого типу, командитне, повне товариство, товариство з додатковою відповідальністю) і регулюється Законом України «Про господарські товариства» та установчими документами страховика. Особливістю розподілу прибутку страхової компанії є те, що згідно із Законом України «Про страхування» за рахунок нерозподіленого прибутку, тобто прибутку, який реінвестовано у страхову компанію, вона може створювати вільні резерви з метою зміцнення своєї платоспроможності.
66. Оподаткування страховиків податком на прибуток.
2012 році страхові компанії залишаться на нинішній системі оподаткування – учасники ринку сплачуватимуть 3-відсотковий податок зі страхових премій до кінця наступного року без зменшення на премії за договорами перестрахування.
Нагадаємо: новий Податковий кодекс передбачає зміну правил оподаткування страховиків. Для переходу страховиків на сплату податку з прибутку (в поточному році ставка становить 23%, з 1 січня 2012 року – 21%) відповідно до вимог Податкового кодексу передбачалося провести порівняльний аналіз чинної й нової податкової систем. Проте до аналізу за даними річної податкової звітності, схоже, не дійшло.
Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики за ініціативи голови підкомітету з питань контролю й законодавчого забезпечення регулювання ринків фінансових послуг Андрія Пінчука вніс пропозицію щодо змін в ПКУ, а саме залишити в 2012 році страхові компанії на нинішній системі оподаткування – 3% з доходу без урахування перестрахування.
Об'єктом оподаткування визначено валовий дохід від страхової діяльності, який включає суму страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, нагромаджених страховиками протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами. Ставка податку визначена в розмірі 3 % від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності.
До складу валового доходу страхової компанії, що оподатковується за ставкою 3 %, не включаються доходи, отримані страховиками-резидентами у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, нагромаджених протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування життя на території України або за її межами.
Доходи нерезидентів, отримані у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від перестрахування ризиків на території України, оподатковуються за ставкою 15 % у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.
Звільняється від оподаткування валовий дохід страхових компаній, пов'язаний зі страхуванням життя фізичної особи, що передбачає страхову виплату в разі таких страхових випадків:
• смерть застрахованої особи;
• рішення суду про оголошення застрахованої особи померлою;
• дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування або досягнення нею віку, визначеного договором страхування. У цьому випадку строк дії договору не повинен бути меншим від 120 календарних місяців. Договір не може передбачати часткових виплат до закінчення строку його дії або настання страхового випадку. Якщо договір страхування життя буде розірваний достроково і це не пов'язано зі смертю застрахованої особи, доходи, отримані страховиком, підлягають оподаткуванню в оподатковуваному періоді, протягом якого відбулося розірвання договору. При цьому використовується ставка податку в розмірі 6 %.
Доходи від страхування фізичних осіб на інших умовах, крім щойно перелічених, оподатковуються за ставкою в розмірі 3 %.
Крім доходів від страхової діяльності страховики можуть одержувати доходи з інших джерел: відсотки за депозитними рахунками, від реалізації основних фондів і нематеріальних активів, від реалізації цінних паперів, від операцій з борговими вимогами. Ці доходи оподатковуються в загальному порядку. Тобто об'єктом оподаткування є прибуток, який розраховується зменшенням валового доходу звітного періоду від зазначених операцій на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань при їх здійсненні.
При оподаткуванні прибутку страхових компаній від іншої діяльності застосовується ставка 21%.
Завдяки змінам в оподаткуванні результатів основної діяльності страховиків, тобто переходу до оподаткування валового доходу від страхової діяльності (крім доходу від страхування і перестрахування життя), розширюється самостійність страхових компаній у здійсненні фінансово-господарської діяльності, у формуванні поточних витрат, а отже, і прибутку. Одночасно перехід до оподаткування валового доходу замість прибутку підвищує відповідальність страховиків за поточні і кінцеві разультати їхньої діяльності.
Розширено самостійність, а також і відповідальність страховиків за сплату податку на прибуток (дохід). Не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, страховики складають податкову декларацію за звітний квартал і подають до Державної податкової адміністрації. Протягом кварталу (до 20 числа другого і третього місяців кварталу) вони сплачують авансові внески до бюджету (за підсумками першого і другого місяців кварталу). Авансові внески страховик розраховує самостійно без складання податкової декларації. При цьому слід звернути увагу, що штрафні санкції за відхилення розмірів сплачених внесків від розмірів внесків, перерахованих за результатами звіт-ното кварталу, не застосовуються. Подання бухгалтерської звітності передбачено лише за результатами діяльності страховика — платника податку за рік (не пізніше 15 лютого року, що настає за звітним).
Страховики — платники податку на прибуток (дохід) несуть повну відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та додержання податкового законодавства.