Механізми соціалізації особистості

ПЛАН

1. Поняття соціалізації

2. Зміст процесу соціалізації.

3. Як відбувається соціалізація

4Культурний контекст

5. Стадії процесу соціалізації

6 Інститути соціалізації

1. Поняття соціалізації

Термін «соціалізація», незважаючи на його широку поширеність, не має однозначного тлумачення серед різних представників психологічної науки (Кон, 1988). У системі вітчизняної психології вживаються ще два терміни, які часом пропонують розглядати як синонім слова «соціалізація»: «розвиток особистості» та «виховання». Більше того, іноді до поняття соціалізації взагалі висловлює досить критичне ставлення, пов'язане вже не тільки зі слововживанням, а й із суттю справи. Не даючи поки точного визначення поняття соціалізації, скажімо, що інтуїтивно вгадується зміст цього поняття полягає в тому, що це процес «входження індивіда в соціальне середовище», «засвоєння ним соціальних впливів», «залучення його до системи соціальних зв'язків» і т.д . Процес соціалізації являє собою сукупність усіх соціальних процесів, завдяки яким індивід засвоює певну систему норм і цінностей, що дозволяють йому функціонувати в якості повноцінного члена суспільства (Бронфенбреннер, 1976).

Одне із заперечень і будується зазвичай на основі такого розуміння і полягає в наступному. Якщо особистості немає поза системою соціальних зв'язків,

якщо вона спочатку соціально детермінована, то який сенс говорити про входження її в систему соціальних зв'язків.

Ідея розвитку особистості - одна з ключових ідей вітчизняної психології. Більше того, визнання особистості суб'єктом соціальної діяльності надає особливого значення ідея розвитку особистості: дитина, розвиваючись, стає таким суб'єктом, тобто процес його розвитку немислимий поза його соціального розвитку, а значить, і поза засвоєння їм системи соціальних зв'язків, відносин, поза включення до них.

Справді науковий розгляд питання про соціалізацію ні в якій мірі не знімає проблеми розвитку особистості, а, навпаки, передбачає, що особистість розуміється як активний соціальний суб'єкт. Дещо складніше питання про співвідношення понять «соціалізація» та «виховання». Як відомо, термін «виховання» вживається в нашій літературі в двох значеннях - у вузькому і широкому значенні слова. У вузькому сенсі слова термін «виховання» означає процес цілеспрямованого впливу на людину з боку суб'єкта виховного процесу з метою передачі, прищеплення йому певної системи уявлень, понять, норм і т.д.

Наголос тут ставиться на цілеспрямованість, планомірність процесу впливу. В якості суб'єкта впливу, розуміється спеціальний інститут, людини, поставлений для здійснення названої мети. У широкому сенсі слова під «вихованням» розуміється вплив на людину всієї системи суспільних зв'язків з метою засвоєння ним соціального досвіду і т.д. Суб'єктом виховного процесу в цьому випадку може виступати і все суспільство, і, як часто говориться в повсякденній мові, «все життя». Якщо вживати термін «виховання» у вузькому сенсі слова, то соціалізація відрізняється за своїм значенням від процесу, що описується терміном «виховання». Якщо ж це поняття вживати в широкому сенсі цього слова, то відмінність зникає. Зробивши це уточнення, можна так визначити сутність соціалізації: соціалізація - це двосторонній процес, що включає в себе, з одного боку, засвоєння індивідом соціального досвіду шляхом входження в соціальне середовище, систему соціальних зв'язків, з іншого боку, процес активного відтворення індивідом системи соціальних зв'язків за рахунок його активної діяльності, активним включенням у соціальне середовище.

Саме на ці дві сторони процесу соціалізації звертають увагу багато авторів, які беруть ідею соціалізації в русло соціальної психології, що розробляють цю проблему як повноправну проблему соціально-психологічного знання.

Питання стає саме так, що людина не просто засвоює соціальний досвід, а й перетворює його у власні цінності, установки, орієнтації

Розуміння взаємодії людини з суспільством при цьому включає в себе розуміння в якості суб'єкта розвитку не тільки людини, але й суспільства, пояснює існуючу наступність у такому розвитку. При такій інтерпретації поняття соціалізації досягається розуміння людини одночасно як об'єкта, так і суб'єкта суспільних відносин.

Перша сторона процесу соціалізації - засвоєння соціального досвіду - це характеристика того, як середовище впливає на людину, друга його сторона характеризує момент впливу людини на середовище з допомогою діяльності. Активність позиції особистості передбачається тут тому, що всякий вплив на систему соціальних зв'язків і відносин вимагає прийняття певного рішення і, отже, включає в себе процеси перетворення, мобілізації суб'єкта, побудови певної стратегії діяльності. Таким чином, процес соціалізації в цьому його розумінні ні в якій мірі не протистоїть процесу розвитку особистості, але просто дозволяє позначити різні точки зору на проблему