
- •Розділ 1. Поведінка
- •Розділ 2.1 Поняття правової поведінки та її ознаки
- •Розділ 2.2 Види правової поведінки
- •Розділ 3. Правомірна поведінка Розділ 3.1 Поняття правомірної поведінки та її ознаки
- •Розділ 3.2 Склад і види правомірної поведінки
- •Розділ 4.Причини нестабільності правомірної поведінки в нашому суспільстві.
- •Розділ 5. Роль правомірної поведінки
- •Розділ 6. Висновки
Розділ 3.2 Склад і види правомірної поведінки
Правомірна поведінка поділяється на такі види:
1) залежно від сфери суспільних відносин — економічна, політична, соціальна тощо;
2) залежно від суб'єктів права — індивідуальна чи колективна поведінка (діяльність трудових колективів, державних органів, громадських об'єднань тощо);
3) залежно від об'єктивної сторони — дія або бездіяльність;
4) залежно від форм реалізації норм права — дотримання, виконання, використання, застосування;
5) залежно від ставлення держави до правомірної поведінки — схвалювана, заохочувальна, допустима;
6) за фіксацією в нормативноправових актах — врегульована законодавством або неврегульована законодавством;
7) залежно від особливостей внутрішнього ставлення суб'єкта права до своїх діянь (за суб'єктивною стороною)
Склад правомірної поведінки — це система ознак поведінки, яка відповідає розпорядженням права.
Склад правомірної поведінки:
Суб'єкт - суб'єкти права: фізичні та юридичні особи, які визнані дієздатними і деліктоздатними, тобто здатними здійснювати свої права і обов'язки та нести юридичну відповідальність.
Суб'єктивна сторона - внутрішнє ставлення (зацікавленість, байдужість) суб'єкта права до своєї діяльності та її результатів, визначення якості вчинків, з яких складається поведінка, їх оцінка.
Об'єкт - явища навколишнього середовища, на які спрямовані правомірні вчинки: матеріальні та нематеріальні блага, суспільні відносини.
Об'єктивна сторона - зовнішня форма вираження правомірних вчинків: дія чи бездіяльність; їх корисні результати; причинний зв'язок між діяннями та їх наслідками.
Залежно від характеру правових розпоряджень розрізняють такі види правомірної поведінки:
Належна Можлива
(соціальне необхідна) (соціальна допустима)
(захист батьківщини, виконання трудових обов'язків, додержання правил дорожнього руху та ін.)
- Закріплюється в імперативних нормах як обов'язки та забезпечується, крім як в інші способи, державним примусом. - бажана (участь у виборах, оскарження неправомірних дій посадових осіб, вступ до шлюбу); - небажана (розлучення, страйк та ін.). - Закріплюється, як правило, у диспозитивних нормах як права суб'єкта, а не як його обов'язки, реалізується відповідно до його волі (інтересу) і забезпечується державою.
За об'єктивною стороною правомірна поведінка виражається в:
- дії;
- бездіяльності (наприклад, відмова обвинуваченого від дачі показань).
За особливостями суб'єктивної сторони розрізняють такі види правомірної (законослухняної) поведінки:
• активну;
• звичайну (звичну);
• пасивну (конформістську — її різновид);
• маргінальну.
Активна правомірна поведінка — це вид правомірної поведінки, який полягає в цілеспрямованій діяльності громадян, посадових осіб, пов'язаній з реалізацією своїх прав, обов'язків, компетенції в рамках правових норм і пов'язаний з додатковими витратами часу, енергії, а іноді й матеріальних коштів.
Звичайна (звична) правомірна поведінка — це вид законослухняної поведінки, що являє собою повсякденну службову, побутову та іншу діяльність людини, яка відповідає розпорядженням правових норм, стала звичкою і не потребує додаткових витрат і зусиль. Необхідність здійснення поведінки лише правомірним чином стала для такої людини звичною, навіть неусвідомленою в усіх аспектах.
Пасивна правомірна поведінка — це вид правомірної поведінки, який виявляється в бездіяльності, умисному невикористанні суб'єктом належних йому прав і обов'язків: неучасті у виборах тощо. Пасивна позиція призводить до конформістської поведінки, тобто пасивно-пристосовницької, яка не відрізняється від поведінки інших (принцип: «роби так, як роблять інші») — до підпорядкування суб'єкта груповим стандартам і вимогам.
Маргінальна поведінка — це вид поведінки, який характеризується «проміжним» (прикордонним) між правомірним і протиправним станом особи. Маргінальна поведінка особи виражається в готовності до протиправних дій у разі зменшення нагляду за її поведінкою, але не стає антисуспільною, не призводить до правопорушення через страх юридичної відповідальності (наприклад, пасажир оплатив проїзд в автобусі лише тому, що в нього зайшов контролер).