3. Вплив вологи на деревні рослини

За відношенням до зволоженості ґрунту деревні рослини поділяють на:

1. Гігрофіти – рослини вологих місць зростання, у яких корені розміщені у воді або надлишково зволоженому ґрунті (вільха чорна, верби, евкаліпти, болотний кипарис)

2. Мезофіти – рослини середньо зволожених місць зростання. Можуть переностити певну недостачу вологи, але нетривалий час (ялина, ялиця, осика, береза, клен, липа, бук, граб)

3. Ксерофіти – рослини сухих місцезростань (акація біла, гледичія, маслинка)

   1. еуксерофіти – характеризуються невисоким рівнем транспірації, високою жаростійкістю, значним осмотичним тиском, наявністю волосків

   2. геміксерофіти – відрізняються глибокою кореневою системою, яка часто йде до рівня підгрунтових вод, високим рівнем транспірації, не витримують тривалого в’янення

Однією із найважливіших властивостей деревних рослин є їх стійкість до посухи.

Існує кілька методів виявлення посухостійкості рослин. Найпоширеніший у дендрології – польовий метод.

При цьому безпосередньо вивчають життєдіяльності рослин в природних посушливих умовах з оцінкою їх продуктивності. При настанні посушливого періоду проводяться спостереження за станом рослин і їх приростом.

Стан рослин оцінюють за шкалою:

5 балів – рослини не реагують на посуху, у них навіть у денні години спостерігається нормальний тургор листків і пагонів

4 бали – листки і пагони від посухи не постраждали, спостерігається лише втрата тургору: краї листків опущені, листкові пластинки зморщені, черешки листків і молоді пагони в’ялі, з опущеними вниз вершинами

3 бали – у більшості листків спостерігаються часткові ушкодження: листкові пластинки по краях або на окремих ділянках змінили забарвлення (пожовтіли або побуріли)

2 бали – більшість листків повністю засохли, молоді пагони (вершини) також засохли

1 бал – листки обпали під час посухи, молоді пагони пошкоджені, осьові органи і кореневі системи зберегли життєдіяльність

0 балів – рослини загинули повністю

3. Вплив якості повітря на деревні рослини

Повітря. Вітер та склад повітря - дуже важливі фактори. Кисень та вуглекислий газ впливають на фотосинтез, дихання. Транспірація, перенос пилку та розповсюдження насіння, формування крони і будова кореневої системи залежить від вітру.

За відношенням до якості атмосферного повітря

деревні рослини поділяють на:

1. Димо- і газостійкі (туя західна, ялина колюча, липи, в’язи, тополі, бузок угорський тощо)

2. Негазостійкі (ялина європейська, ялиця сибірська, платани, ліщина).

3. Вплив ґрунтових факторів на деревні рослини

За відношенням до родючості ґрунту деревні рослини поділяють на:

1. Оліготрофні – поширені на бідних органічними речовинами ґрунтах (сосна звичайна, ялівець звичайний, сосна гірська, верес)

2. Мезотрофні – вимагають середньої родючості ґрунту (ялина європейська, осика, береза повисла, бук лісовий, дуб скельний)

3. Еутрофні (мегатрофні) – вимагають великої кількості гумусних та неорганічних речовин, а також інших сприятливих едафічних факторів (дуб звичайний, горіх грецький, ліщина звичайна)

Крім цього, існують деревні рослини, пристосовані до специфічних ґрунтових факторів:

1. галофіти (рослини, які переносять засолені ґрунти) - тамарикс;

2. псаммофіти (рослини, які ростуть на сухих піщаних ґрунтах);

3. нітрофіли (рослини, для яких потрібна підвищена кількість азоту у ґрунті) - більшість тополь, бузина;

4. кальцефоби (рослини, які не виносять надлишок кальцію) - каштан їстівний, кедр гімалайський, акація біла, рододендрон

5. кальцефіли – рослини, які потребують великого вмісту кальцію в ґрунті