
- •1. Реабілітація: її визначення, завдання, види
- •2. Визначення та оцінка фізичної робото спроможності методом велоергометрії
- •3. Сучасний стан та ефективність олімпійської підготовки в різних видах спорту
- •4. Державне управління охороною праці в Україні
- •5. Дайте характеристику понять: „фізична культура", „спорт", „фізичне виховання", „фізична досконалість", „фізична освіта". Предмет тмфв - як учбова дисципліна.
- •6. Лікувальна фізична культура як основний засіб фізичної реабілітації
- •7. Завдання та зміст розширеного ліжкового режиму у стаціонарі
- •8. Загальні поняття про умови праці
- •9. Фізіологічні механізми лікувальної дії фізичних вправ
- •10. Масаж як засіб фізичної реабілітації
- •11. Поняття здоров’я та хвороба. Форми перебігу та закінчення хвороби. Термінальні стани
- •12. Організація служби охорони праці підприємства
- •13. Аматорство та професіоналізм у спорті: історія розвитку взаємовідносин
- •14. Оцінка функціонального стану опорно-рухового апарату при фізичній реабілітації
- •15. Загартовування холодом при фізичній реабілітації
- •16. Допустимі мікрокліматичні умови
- •17. Типові патологічні процеси. Розлади кровообігу, порушення обміну речовин, некроз, запалення, атрофія, гіпертрофія
- •18. Оцінка функціонального стану нервової системи при фізичній реабілітації
- •19. Механотерапія як засіб реабілітації
- •20. Заходи щодо нормалізації мікроклімату
- •21. Оцінка функціонального стану дихальної системи при фізичній реабілітації
- •22. Трудотерапія як засіб фізичної реабілітації
- •23. Міжнародний олімпійський комітет та основи його діяльності
- •24. Шкідливі речовини та їх небезпека
- •25. Характеристика засобів фізичного виховання і їх класифікація. Зміст і форма фізичних вправ
- •26. Кількісна оцінка індивідуального рівня фізичного здоров’я за аеробною продуктивністю
- •27. Основні засоби, що використовують з метою оптимізації процесів відновлення та підвищення працездатності спортсмена.
- •28. Пилове забруднення повітря
- •29. Техніка фізичних вправ. Фази і частини.
- •30. Кількісна оцінка індивідуального рівня фізичного здоров’я за аеробною продуктивністю
- •31. Спортсмен в олімпійському спорті
- •32. Вентиляція виробничих приміщень
- •33. Засоби лікувальної фізкультури
- •34. Хронічна перенапруга ведучих органів та систем організму у спортсмена
- •35. Типові режими рухової активності у стаціонарах, санаторіях та поліклініках
- •36. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •37. Характеристика принципів навчання фізичним вправам
- •38. Хронічне перенапруження. , специфічні захворювання та гострі пошкодження ора при заняттях спортом
- •39. Форми проведення лікувальної фізкультури
- •40. Основні вимоги до системи вентиляції
- •41. Періоди застосування лікувальної фізкультури у травматології, хірургії та терапії
- •43. Загальна характеристика фізичних здібностей. Закономірності розвитку та перенесення фізичних здібностей.
- •44. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •45. Загальні вимоги до методики проведення занять з лікувальної фізкультури
- •46. Завдання та зміст напівліжкового (палатного) режиму у стаціонарі
- •47. Міжнародні спортивні організації та професійний спорт
- •48. Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць
- •49. Захворювання, що можуть стати причиною раптової смерті при заняттях фк та спорту.
- •50. Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи при фізичній реабілітації
- •51. Курортні фактори в системі фізичної реабілітації
- •52. Джерела штучного освітлення, переваги і недоліки
- •53. Гострі травми у спортсменів
- •54. Поняття про координаційні здібності. Спритність і методика її розвитку.
- •55. Гідрокінезотерапія при фізичній реабілітації
- •56. Методи розрахунку штучного освітлення
- •57. Дозування фізичного навантаження за відносною потужністю та частотою серцевих скорочень (розрахунок максимальних та тренувальних величин)
- •58. Класифікація видів спорту та різні їхні групи в програмі Олімпійськиї іграх.
- •59. Поняття про силові здібності, їх види. Фактори, які визначають рівень розвитку і виявлення силових здібностей. Методика розвитку силових здібностей.
- •61. Фізіотерапія як засіб фізичної реабілітації
- •62. Дозування фізичного навантаження за числом повторень фізичних вправ з урахуванням індивідуального максимуму
- •63. Субмаксимальний тест рwc-170
- •64. Дія шуму на організм людини. Основні принципи нормування шуму на робочих місцях
- •65. Завдання та зміст вільного (загальнолікарняного) рухового режиму у стаціонарі
- •66. Швидкість рухових дій і специфічні форми її вияву. Методика розвитку швидкості і швидкісних здібностей людини.
- •67. Хронічне фізичне перенапруження (перенапруження і-ііі ступеню)
- •68. Методи та засоби захисту від шуму
- •69. Розподіл за медичними групами по стану здоров’я при фізичному вихованні та оздоровчому тренуванні
- •70. Джерела прибутків професійного спорту
- •71. Теплові впливи при фізичній реабілітації, різновиди лазні
- •72. Вимоги безпеки до конструкції машин і обладнання
- •73. Визначення та оцінка фізичної робото спроможності шляхом степ-ергометрії
- •74. Мета, задачі та підходи до розвитку професійного спорту
- •75. Поняття про мануальну терапію.
- •76. Небезпечні зони обладнання, огороджуючи та запобіжні пристрої, їх призначення та види
- •77. Завдання та загальна класифікація функціональних проб і тестів
- •78. Дозування фізичного навантаження за потужністю на велоергометрі
- •79. Програма Олімпійських ігор
- •80. Блокуючі пристрої та сигналізація, їх призначення і види
- •81. Визначення та оцінка максимального споживання кисню
- •82. Роль міжнародного олімпійського комітету та Всесвітнього антидопінгового агентства в боротьбі із застосуванням допінгу у спорті
- •83. Класифікація фізичних вправ як засобів лфк
- •84. Вимоги безпеки до конструкції та експлуатації підйомно-транспортного обладнання
- •85. Кількісна оцінка індивідуального рівня фізичного здоров’я за морфо функціональними показниками.
- •86. Гнучкість і методика її розвитку. Фактори, що зумовлюють гнучкість
- •87. Загальні та специфічні функції професійного спорту
- •88. Роль механізації, автоматизації та програмного управління в підвищенні безпеки праці
- •89. Поняття про витривалість і її зв'язок із стомленням. Методика розвитку витриватості.
- •90. Раптова смерть в спорті
- •91. Варіанти дозування, інтенсивність, тривалість та об’єм фізичного навантаження
- •92. Іонізуюче випромінення, дія його на організм
- •93. Олімпійський спорт та засоби масової інформації
- •94. Дозування фізичного навантаження за енерговитратами
- •95. Побудова і правила опису комплексу вправ лікувальної гімнастики (реабілітаційного заняття)
- •96. Електромагнітні поля, дія на організм, нормування та методи захисту
- •97. Організаційна структура професійного спорту та правові основи його функціонування.
- •99. Побудова індивідуальних програм фізичної реабілітації
- •100. Заходи та засоби захисту від виробничого шуму
- •101. Невідкладні стани: анафілактичний шок, раптове припинення кровообігу, гіпоглікемічні стани
- •102. Грунтовні принципи олымпійського спорту та структура міжнародної олімпійської системи.
- •103. Поняття про адаптацію, її механізми та види
- •104. Державний пожежний нагляд і громадський контроль за додержання законодавства з питань пожежної безпеки
- •105. Завдання та зміст щадного рухового режиму на поліклінічному етапі реабілітації
- •106. Професійний спорт: визначення поняття. Його особливості і значення
- •107. Гостре фізичне перенапруження
- •108. Заходи і засоби захисту від виробничої вібрації
- •109. Олімпійський спорт і політика
- •110. Фізична реабілітація при фізичному вихованні у спеціальних медичних групах
- •111. Завдання та зміст щадно-тренувального рухового режиму у санаторії
- •112. Вібрація, дія на організм працюючих. Нормування виробничої вібрації
- •113. Колективна угода як основа трудових відносин в професійному спорті
- •114. Передпатологічні стани та захворювання при нераціональних фізичних тренуваннях
- •115. Роль асоціацій спортсменів спортивних ліг в правовому регулюванні спортивного бізнесу
- •116. Відшкодування власником підприємства, установи шкоди, заподіяної працівникові пошкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків
- •117. Завдання та зміст тренувального рухового режиму у санаторії
- •118. Особливості розвитку і сучасного стану професійного спорту в Європі та сша
- •119. Вивчення та оцінка безпосередньої реакції організму на фізичне навантаження при реабілітаційних заняттях
26. Кількісна оцінка індивідуального рівня фізичного здоров’я за аеробною продуктивністю
В спортивной медицине и при физиологических исследованиях иногда используются максимальные нагрузочные тесты, предусматривающие увеличение нагрузок до достижения предела аэробной способности МПК - прямое определение МПК (В.Л. Карпман,1988). Применение столь высоких нагрузок сопряжено с большим риском, поэтому их использование, как правило, ограничивается тестированием спортсменов высокой квалификации. В практике
массовых обследований широко распространены субмаксимальные нагрузочные тесты, требующие меньших усилий, (в пределах 75% максимально переносимых нагрузок) - непрямое определение МПК. В этой области накоплен большой опыт, разработаны методы проведения исследований и обеспечения их безопасности, созданы точные физиологические способы оценки их результатов, включая расчеты МПК. Именно субмаксимальные нагрузочные тесты рекомендованы ВОЗ для широкого применения в диагностике функциональных состояний, в том числе уровня здоровья.
В основу методов непрямой оценки аэробной производительности положены данные о линейной зависимости между мощностью нагрузки, ЧСС и потреблением кислорода. В связи с этим при выполнении одной или нескольких нагрузок субмаксимальной мощности у исследуемого определяют ЧСС и величину нагрузки. Затем методом экстраполяции по номограммам, формулам и графикам определяют МПК. Наиболее признанной является номограмма, предложенная Астрандом и Румингом (1970). Она позволяет определить МПК при работе на велоэргометре и при степэргометрии по ЧСС, зарегистрированной в условиях одной субмаксимальной нагрузки. Мощность при этом должна обеспечивать повышение ЧСС в диапазоне 120-170 уд. /мин.
Вычисленное по таблице МПК (л/мин.) затем умножается на возрастной поправочный коэффициент. В результате получают величину МПКу обследуемого, которую для стандартизации относят к массе тела (мл/мин/кг).
Широкое распространение получили нагрузочные тесты с определением физической работоспособности и величины МПК при ЧСС 170 уд./мин., которые были предложены Сострандом и модифицированы В. Л. Карпманом. Такие функциональные пробы обычно обозначают как тест PWC170 (от первых букв английского обозначения термина "физическая работоспособность" - Power Working Capаcity). Выбор именно этого уровня нагрузки обусловлен линейной зависимостью между ЧСС и интенсивностью мышечной работы в пределах ЧСС до 170 уд./мин. При более высоких нагрузках эта зависимость становится нелинейной и точность экстраполяции физической работоспособности по ЧСС уменьшается.
27. Основні засоби, що використовують з метою оптимізації процесів відновлення та підвищення працездатності спортсмена.
Все средства восстановления делят на 4 группы.
1. Медико – биологические (физиотерапия, диета, сауна, аероионотерапия, гидротерапия, УФО, масаж)
2. Педагогические. К педагогическим средствам относят целесообразное построение тренировочного процесса, рациональное дежурство нагрузок разной направленности и отдыха, оптимальное соотношение средств общей и специальной подготовки, объема и интенсивности упражнений, своевременное использование восстановительных и «контрастных» циклов тренировки, упражнений на расслабление, дыхательных упражнений. Педагогические средства - основные, поскольку без них не имеет смысл применение специальных средств ускорения возобновления. В зависимости от направленности функциональных сдвигов во время выполнения работы и необходимого для возобновления работоспособности времени, выделяют два типа восстановительных процессов.
3. Психологические. Средствами психологического действия является: сон - отдых, мускульная релаксация, психорегулирующее тренировку, разнообразный досуг, комфортабельные условия быта. Широкое распространение получила аутогенная тренировка (АО) что позволяет управлять своими эмоциями и вегетативными реакциями, когда под действием слова (простых формулировок) у человека происходит психологическая или физическая релаксация - расслабление, снимается напряженность. Наиболее приемлемая для возобновления спортсменов психорегулирующее тренировку (ПРТ), предложенная Алексеевим а.В. особенно ее первая - успокоительная часть, которая выполняется в «позе кучера»: сидя на краю стула, ноги полусогнуть и разведенные в стороны в полшага, руки переплетенными пальцами опущены между ногами, туловище и председатель наклонены, как бы свисают вниз, глаза закрыты, дыхание неглубоко, диафрагмой (животом) почувствовать расслабление мышц вдоль позвоночника.
4. Фармакологические (витамины, белковые коктели, белковое печенье)