МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Реферат
На тему:
«Лексика іншомовного походження в стилістичному плані»
Виконала:
студентка І-го курсу гр.1А
кафедра фармації
Мешко Владислава Іванівна
Перевірив:
Викладач кафедри української мови
Тодер Дмитро Дмитрович
м.Ужгород
Зміст
Введення
Іншомовна лексика та її використання
Причини лексичного запозичення
Запозичення з окремих мов
Освоєння іншомовної лексики
Іншомовна лексика в мові юриста
Висновок
Список літератури
Введення
Як засіб спілкування мову обслуговує всі сфери суспільно-політичного, офіційно-діловий, наукової та напрямів культурної життя. Кожна думку передається мовою, який є формою нічого для будь-якого можливого змісту. Ми осягаємо думку вже оформленої мовними засобами.
Особливе місце мову посідає у професійної діяльності юриста, незалежно від того, де вона протікає: чи юрист законопроекти, веде дізнання, оформляє цивільні угоди, виносить вироки, захищає права підсудних, стежить за законністю судових рішень. Юрист — це правознавець, фахівець із правознавства, юридичним наук; практичний діяч у сфері права. Він усім своїм діяльністю охороняє норми права, захищає різні громадян, охороняє їх, попереджає правопорушення, відновлює соціальну справедливість; роз'яснює громадянам норми права, регулюючі суспільні відносини і виражають волю держави.
І весь цей робиться з допомогою мови. Тільки у вигляді мови законодавець формулює норми права. Тільки після мову громадяни сприймають ці розпорядження. Тож порушення юристом мовних правил може викликати негативну реакцію чи недовіра із боку слухачів; через неписьменною промови юриста пропадає повага до нього, являється невпевненість у його знаннях. Неточності у мові можуть призвести до неточному тлумаченню закону.
Формуючи і формулюючи правові норми, охороняючи в численних правових документах і роз'яснюючи громадянам, юрист повинен бездоганно володіти нормами мови та охороняти їх.
Іншомовна лексика та її використання
У наші дні стало звичним вживання слів офіс, піар, інавгурація, менеджер, супермаркет, фуршет, приватизація, імідж, лобі, менталітет, маркетинг, менеджмент та ін. - це запозичена лексика. Запозиченням лінгвісти називають процес переміщення різних елементів з однієї мови в інший. Під різними елементами розуміються одиниці всіх рівнів структури мови - лексики, морфології, синтаксису, фонології. Найбільш частим буває запозичення слів - лексичне запозичення, яке є першим ступенем іншомовного впливу. Досить цікаво розглянути процес запозичення іншомовної лексики, її освоєння російською мовою.
Причини лексичного запозичення
Мовне запозичення - природний процес в російській мові. Воно обумовлене лінгвістичними та позамовними причинами. Розглянемо деякі з них.
До позамовних причин запозичення слів з інших мов слід віднести політичні, економіко-промислові та культурні зв'язки між народами - носіями мов. Всі зміни, активізація або послаблення зв'язків з іншими країнами відбиваються, насамперед, на процесі лексичного запозичення, так як лексика - та область мови, яка найбільш піддана зовнішнім впливам.
Лінгвісти відзначали, що мовне запозичення має найближчій причиною запозичення культурне. Найбільш типовою формою такого впливу є запозичення найменування разом із запозиченням речі, поняття. У кожній мові є значна група слів, запозичена подібним чином. [1, с.15]
У мову можуть проникати паралельні найменування до вже наявних у ньому, і таким чином з'являються синоніми - «дублети», наприклад: контора - офіс, обслуговування - сервіс, зручності - комфорт, знімок - кадр, льотчик - пілот і ін. розрізнення і ступінь вживання подібних слів визначаються їх семантикою та стилістичної забарвленістю (приналежністю).
Запозичення з мов-джерел обумовлено і політичною роллю країни і мови. Згадайте, як ще 15-20 років тому ми пишалися поширенням російської мови в багато країн Європи і Азії; пишалися постійним оновленням лексики шляхом утворення власне російських слів, які називали нові, актуальні явища, наприклад, з коренем косм-: Космобачення, космофізики та ін Зараз заповнюють мова багато американізми, які є, можна сказати, інтернаціональної лексикою, так як поширені в багатьох мовах: бестселер, комікс, буклет, імідж, дизайн, бізнес, тест, рейтинг і т. п.
Причинами запозичення є і мовні чинники: важливість чи необхідність уточнити значення або деталізувати відповідне поняття, розмежувати деякі смислові відтінки вже наявного в мові споконвічного слова. Порівняйте російське варення і англійське джем («густе варення»); російське уявлення і латинське презентація («публічне офіційне представлення чого-небудь нового»); російське розповідь і французьке репорт: («оперативне повідомлення в ЗМІ про що відбулися події»).
Запозичення з окремих мов
Процес запозичення відображає всі політичні, торгові, культурні, військові зв'язки російського народу з іншими державами. Так, в кінці X ст., Після прийняття християнства, поширення на Русі отримали старослов'янізми, такі, як благодать, чеснота, всесвіт, священик, влада, лихо, хрест і ін. - запозичення із споріднених слов'янських мов були більш пізніми.
У російську лексику входили й неслов'янські запозичення, зокрема, грецькі, латинські, тюркські, західноєвропейські. До древнього періоду відносяться запозичення зі скандинавських мов (шведської, норвезької, данської): якір, плис, пуд, оселедець, скриня, мрія. Поява цих слів визначається ранніми торговими зв'язками.
Запозичення з грецької мови внесли відчутний вклад у формування лексики російської мови, вони були значними з IX по XI ст. Це слова з області релігії: ангел, єпископ, лампада, ікона, чернець і ін; наукові терміни, терміни мистецтва: метод, синтез, аналіз, математика, філософія, драма, комедія, епос, архітектор і т. д.
Запозичення з латинської мови збагатили російську мову в галузі науково-технічної, суспільної та політичної термінології: вакуум, перпендикуляр, професор, публікація, ректор, декан, диктатура, референдум, революція, меморандум. Латинізми проникли в нашу мову через польську, французьку мови з XVI по XVIII ст.
Велика частина слів з тюркських мов увійшла в російську мову за часів татарської навали (XIII-XIV ст.), Деякі проникли в результаті ранніх торговельних зв'язків. Тут багато слів з військової, торговельної та побутової мови: кобура, сагайдак, обушок, скарбниця, гріш, кавун, вогнище, родзинки, аршин, халат, базар, панчіх, черевик, скриня і ін .
Особливо активними і численними були запозичення із західноєвропейських мов: німецької, англійської, голландської, французької, італійської, іспанської. Вони відносяться до XVII-XVIII ст., Починаючи з реформ Петра I. З німецької мови запозичена торгова, військова, побутова лексика, а також слова з області науки, мистецтва: шомпол, штаб, багнет, фронт, солдат, єфрейтор; рубанок, стамеска, перукар, фельдшер, кустар, вафля; мольберт, гросмейстер, ландшафт і ін голландськими є деякі морехідні терміни: вимпел, гавань, матрос, лоцман, верф, флот, прапор. З англійської мови ввійшли в російську також морські терміни: мічман, яхта, траулер, танкер, катер, бриг; слова, пов'язані з розвитком суспільного життя, техніки, спорту: мітинг, бойкот, лідер, тролейбус, трамвай, піонер, інтерв'ю, стенд, памфлет, мотель, ралі, дизайн, футбол, баскетбол, хокей, спорт, форвард, голкіпер. [4, с.55]
Французька лексика в російській мові різноманітна: слова, пов'язані з мистецтвом (афіша, режисер, актор, балет, п'єса, конферанс, жанр, естрада, контрамарка); військова лексика (атака, бліндаж:, арсенал, батальйон, патруль, дезертир, ар'єргард) ; назви продуктів харчування (рагу, пюре, котлета, лимонад, салат), одягу (пальто, жакет, жилет, шинель, костюм, комбінезон). Більшість слів італійського походження являє музичну термінологію: арія, аріозо, алегро, арпеджіо, фуга, тенор , віолончель, лібрето, Анданте, капела, соната.
В даний час, коли велике значення придбали суспільно-політичні, наукові, економічні відносини між країнами, коли Росія активно входить в цивілізований західний світ, для позначення відповідних явищ запозичуються і слова з мов-джерел. Так, менеджер, тест, рейтинг, дисплей, томограф, брокер, офіс, парламент, концерн, спікер, коледж запозичені з англійської мови; альтернатива, регламент, акція - з французької; квота, дивіденди, конверсія, приватизація, конвертований, комерція, корпорація , плюралізм - з латинської, вони є міжнародними термінами.
Джерелом формування термінів, що позначають особливі юридичні поняття, було римське право. Більшість римських юридичних термінів дійшло до наших днів, ставши надбанням багатьох сучасних законодавчих систем. У юридичній практиці широко вживаються латинські терміни алібі, декрет, делікт, адвокат, кворум, контракт, мандат, юриспруденція, юстиція та ін.