
- •I. Диференціальні рівняння -го порядку
- •1. Диференціальні рівняння, які допускають зниження порядку
- •2) Рівняння виду
- •3) Рівняння виду
- •2. Лінійні диференціальні рівняння вищих порядків
- •3. Лінійні однорідні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами
- •4. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Іі, системи диференціальних рівняннь
I. Диференціальні рівняння -го порядку
В загальному випадку диференціальне рівняння -го порядку, яке можна розв’язати відносно старшої похідної, має вид
Загальним розв’язком (інтегралом) диференціального рівняння називається функція
яка залежить
від
довільних сталих
і задовольняє двом умовам:
1) при довільних значеннях сталих перетворює в рівняння тотожність;
2) при довільних початкових умовах
існують такі значення сталих
,
при яких функція
задовольняє цим умовам.
Для
задачі Коші
і
є
теорема про існування та єдність
розв’язку.
Якщо
функція
неперервна в області D
разом
зі своїми частинними похідними
,
,...,
,
тоді для будь якої точки (х0,у0),
яка належить області D,
задача Коші має і причому єдиний
розв’язок,
визначений в деякому околі точки
х0.
1. Диференціальні рівняння, які допускають зниження порядку
1) рівняння виду
Розв’язок даного рівняння знаходиться
-кратним
послідовним інтегруванням. Так як
,
то дане рівняння може бути переписане
у вигляді:
,
або
Інтегруючи послідовно рівняння, одержимо
|
(1.1) |
Аналогічно, інтегруючи вираз (1.1), знаходимо
і так далі.
Загальний розв’язок матиме довільних сталих ; для одержання частинного розв’язку необхідно використовувати початкові умови (2).
Приклади.
1. Знайти загальний розв’язок
.
Найдемо загальний розв’язок рівняння послідовним інтегруванням даного рівняння:
Тоді
- загальний розв’язок.
2. Розв’язати задачу Коші
Найдемо загальний розв’язок рівняння послідовним інтегруванням даного рівняння:
- загальний розв’язок.
Знайдемо значення сталих
,
які задовольняють заданим початковим
умовам:
Частинний розв’язок матиме вид
.
2) Рівняння виду
Порядок такого рівняння можна понизити
за допомогою заміни
,
тоді
і так далі.
Визначаємо загальний розв’язок для
функції
з рівняння
у вигляді
.
Далі, після інтегрування співвідношення , маємо загальний розв’язок початкового рівняння:
.
Приклад. Знайти загальний розв’язок рівняння
Рівняння не має явно початкової функції
,
отже, використовуємо заміну
,
.
Підставляючи вираз для
і
в дане рівняння, одержимо рівняння
першого порядку відносно функції
:
Одержане рівняння є рівнянням з відокремлюваними змінними:
Так як
,
то
- розв’язок рівняння.
3) Рівняння виду
Тут немає
.
Порядок такого рівняння можна понизити
за допомогою заміни
,
тоді
.
В результаті порядок початкового рівняння понижується на одиницю:
.
Якщо знайдено розв’язок для функції
,
то одержимо
або
- рівняння відокремлюваними змінними
відносно змінних
і
.
Приклад. Знайти загальний інтеграл рівняння
.
Дане рівняння не має незалежної змінної .Робимо заміну
,
.
Підставляючи вираз для і в дане рівняння маємо:
Одержане рівняння є рівнянням з відокремлюваними змінними:
Так як
,
Загальний інтеграл має вид:
,
,
.
2. Лінійні диференціальні рівняння вищих порядків
Лінійне диференціальне рівняння -го порядку в загальному випадку має вид
|
(2.1) |
де
- задані неперервні функції.
Якщо
,
то рівняння (2.1) називають лінійним
однорідним диференційним рівнянням
-го
порядку.
Загальний розв’язок лінійного однорідного диференційного рівняння -го порядку визначається як лінійна комбінація його лінійно незалежних частинних розв’язків, тобто
,
де
- лінійно незалежні частинні розв’язки
лінійного однорідного рівняння ;
- довільні сталі.
Систему функцій
називають лінійно незалежною на (а,b
), якщо тотожність
,
виконується тільки при Сі=0, у противному разі система лінійно залежна.
Для того щоб розв’язки
лінійного однорідного диференційного
рівняння були лінійно незалежними на
(а,b ),необхідно
і достатньо, щоб визначник
,
для будь якого
.
Цей визначник позначають W(x)
і називають детермінант Вронського.
Для двох функцій можна дати більш простий критерій лінійної незалежності.
Функції
лінійно незалежні, якщо їх відношення
тотожно не дорівнює сталій величині
,
якщо
,
то функції лінійно залежні.
Загальний розв’язок рівняння (2.4)
може бути представлений у вигляді
суми загального розв’язку відповідного
однорідного рівняння
і деякого частинного розв’язку
неоднорідного рівняння
,
тобто
.