2. Види правопорушень

Найбільш розповсюдженою класифікацією правопорушень є їх розподіл за ступенями соціальної небезпеки; коли правопорушення поділяються на злочини і проступки.

Згідно Кримінального Кодексу України, злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння (або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, її політичну й економічну систему, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше, передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.

В кримінальному законодавстві дається вичерпний перелік злочинів, тому, якщо суспільно – небезпечний вчинок не заборонений кримінальним законом, то він злочином не визнається і не тягне за собою кримінального покарання.

Правопорушення, що не настільки небезпечні, як злочин, і відповідальність за які не передбачена кримінальним законодавством, належать до проступків (шкідливих правопорушень) – цивільних, адміністративних, дисциплінарних..

Цивільні проступки – завдають шкоди майновим і пов'язаних з ними особистим відносинам, які регулюються нормами цивільного, трудового, сімейного, фінансового, земельного, господарського права. Цивільні проступки не мають вичерпного переліку у законодавстві.

Адміністративні проступки – посягають на громадський або державний порядок, суспільні відносини в сфері державного управління, права і законні інтереси громадян, що регулюються нормами адміністративного, фінансового, земельного, !господарського, податкового та інших галузей права.

Дисциплінарне правопорушенні наносить шкоду внутрішньому порядку .діяльності підприємств, установ, організацій.

Конституційне правопорушення, що завдає шкоди державному ладу; його об'єктом с закріплені Основним Законом порядок організації та діяльності органів державної влади глави держави, порядок утворення інших органів держави, форма правління та устрій держави, отже, об'єктом такого проступку можуть ставати форма або апарат держави, ним можуть бути також конституційні прана людини.

В юридичній науці обговорюється питання про можливість виділення в окремі види екологічних, сімейних, процесуальних та деяких інших правопорушень

3. Поняття, функції види та юридичної відповідальності

Юридична відповідальність – це закріплений в нормативно-правових актах і забезпечуваний державним примусом юридичний обов'язок суб'єкта правопорушення зазнати примусового позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних чи особистих), що йому належали з метою попередження правопорушень і відновлення (чи відшкодування) втрачених матеріальних та нематеріальних цінностей.

Функції юридичної відповідальності:

• Правоохоронна – захист правопорядку або від можливих правопорушень;

• Виховна – попередження скоєння правопорушником в майбутньому правопорушень, а також вплив на правосвідомість інших суб'єктів з метою утримання їх від правопорушень

• Каральна – позбавлення винної особи цінностей (волі, майна і ін.) за скоєне правопорушення.

Види юридичної відповідальності:

• кримінальна;

• адміністративна;

• цивільно-правова;

• дисциплінарна;

• конституційна;