
- •6.1. Теоретичні основи термопар
- •6.2. Підключення електровимірювального приладу в коло термоелектричного перетворювача
- •6.3 Поправка на температуру вільних кінців термопари
- •6.4.Вимоги до термоелектродних матеріалів. Стандартні термопари
- •6.5. Подовжувальні (компенсаційні) проводи
- •6.5 Способи з’єднання термоелектричних перетворювачів
- •6.6. Способи вимірювання термоЕрс
6.5 Способи з’єднання термоелектричних перетворювачів
Для певних експериментів з метою підвищення точності вимірювання температури термоелектричні перетворювачі з’єднують між собою по різному. Так, при необхідності вимірювання різниці температур застосовують диференціальний спосіб з’єднання термоелектричних перетворювачів (рис. 6._____а).
Тут
обидва кінця 1 і 2 термоелектричного
перетворювача – робочі і кожний з них
розміщується відповідно в місці з
температурою
і
.
Кінці термоелектричного перетворювача
3 і 4 повинні мати однакову температуру
.
ТермоЕРС, що виникає в контурі
визначає різницю температур
.
Якщо
температура
об’єкту вимірювання мало відрізняється
від температури
вільних кінців термоелектричного
перетворювача, то використовують
термобатарею (рис. 3.11,б), тобто систему
з
послідовно з’єднаними термоелектричними
перетворювачами. Спаї з температурою
є робочими і розміщені в об’єкті
вимірювання, а вільні кінці з температурою
– поза об’єктом. Сумарна термоЕРС в
контурі термобатареї в
разів більша ніж в окремому термоелектричному
перетворювачі, тобто
,
завдяки чому збільшується чутливість
вимірювання.
Для
вимірювання невеликої різниці температур
застосовують диференціальну термобатарею
(рис. 6.____,в). В ній робочі спаї 1 і 2
розміщуються в місцях відповідно з
температурою
і
,
а спаї 3 і 4 є нейтральними з температурою
.
Результувальна термоЕРС дифе-ренціальної
термобатареї дорівнює
.
Термоелектричні термометри дозволяють централізувати вимірювання, тобто до одного електровимірювального приладу можна приєднувати декілька термоелектричних перетворювачів. З метою виключення впливу на роботу термоелектричних перетворювачів можливого замикання окремого перетворювача на корпус застосовують двопровідні схеми. На рис. 6.__ представлена монтажна схема із за-гальним вільним спаєм, який розміщено в термостаті. Електровимірювальний прилад 7 за допомогою перемикача 6 по черзі підключається в коло термоелектричних перетворювачів 2.
Підключення компенсаційних проводів 3 до з’єднувальних проводів 5 здійснюється за допомогою збірної коробки 4. Температура в коробці не впливає на термоЕРС, якщо вона однакова на всіх місцях з’єднання. Вільний спай термоелектричних перетворювачів може розміщуватися в термостаті 1 (посудині Дьюара), в якому підтримується температура 0 оС.
6.6. Способи вимірювання термоЕрс
ТермоЕРС, що виникає в термоелектричному перетворювачі вимірюється двома способами: прямим – за допомогою мілівольтметрів і компенсаційним – за допомогою потенціометрів.
Схема
вимірювання термоЕРС за допомогою
мілівольтметра показана на рис. 6.____.
Електричне коло термоелектричного
термометра складається з термопари
Rт, компенсаційних проводів Rк, термостатної
коробки, яка підтримує температуру
,
з’єднувальних проводів Rз.п,
мілівольтметра Rм, підгоночного
і додаткового Rд опорів. Дія
магнітоелектричного мілівольтметра
ґрунтується на впливі магнітного поля
постійного магніту на рамку, по якій
тече струм. Рамка виготовляється з
сотень витків тонкого мідного або
алюмінієвого дроту. Її закріплюють по
центру осердя на кернах або підвісках.
Обертанню рамки протидіють спіральні
пружини або підвіски. Рамку підключають
до електричного кола, в якому змінюється
термоЕРС. При протіканні струму виникає
обертовий момент, який зрівноважується
протидіючим моментом. Кут повороту
рамки і зв’язаної з нею стрілки
пропорційний силі струму, що протікає
по рамці, тобто
(де
–
постійна приладу; вона залежить від
розмірів рамки і кількості витків,
маг-нітної індукції та пружних властивостей
механічної системи приладу).
Сила струму в електричному колі термоелектричного термометра визначається формулою
|
6.5) |
Мілівольтметр
вимірює напругу в точках
і
,
яка дорівнює
|
(6.6) |
де
|
(6.7) |
Rвн – внутрішній опір мілівольтметра; Rз = Rт + Rк + Rз.п + R1 – зовнішній опір електричного кола.
З
формули (6.7) виходить, що вимірювана
мілівольтметром напруга завжди менше
термоЕРС. Для зменшення різниці між
термоЕРС і напругою і підвищення точності
вимірювання треба, щоб Rвн
Rз.
Для збільшення Rвн послідовно з рамкою в мілівольтметр вводять додатковий опір Rд, який в магнітоелектричних мілівольтметрах в залежності від класу точності складає 100…500 Ом.
К о м п е н с а ц і й н и й м е т о д вимірювання ґрунтується на зрівноважуванні вимірюваної термоЕРС відомою різницею потенціалів. В цьому випадку струм в електричному колі термоелектричного перетворювача відсутній, тому коливання опорів перетворювача, компенсаційних і з’єднувальних проводів не впливають на точність вимірювання.
Схема,
що пояснює компенсаційний метод
вимірювання термоЕРС показана на рис.
6._____. Замкнений контур I складається з
допоміжного джерела струму напругою
EБ і реохорда (компенсаційний резистор)
.
Цей контур є компенсаційним. Контур
вимірювання II містить термопару, термоЕРС
якої вимірюється і високочутливий
гальванометр, що виконує функцію
нуль-індикатора (ні), а також частину
реохорда від точки
до рухомого контакту-движка
.
Функція нуль – індикатора полягає у
виявленні струму в електричному колі.
Вимірюване джерело струму
ввімкнуто назустріч допоміжному джерелу
так, що струм від обох джерел на відрізку
йде в одному напрямі. Якщо позначити
струм, що проходить в контурі I через IБ
(робочий струм), а струм в контурі II при
певному положенні движка через IТ , то
за законом Кірхгофа для контуру II дійсне
рівняння
Iт Rз + Iт Rні + IТ Rac
де Rні і Rз – опір нуль-індикатора і зовнішніх проводів, включаючи термопару, звідки
.
Переміщуючи движок доводять струм IТ до нуля. Відсутність струму в контурі II визначається показаннями нуль-індикатора, тоді
IБ Rac.. |
(6.8) |
Це рівняння вказує на те, що, якщо в контурі, де розміщене джерело вимірюваної ЕРС, струм дорівнює нулю, то спад напруги на відрізку буде мірою вимірюваної ЕРС. Перевагою компенсаційного методу вимірювання термоЕРС є відсутність струму в електричному колі в момент вимірювання. Це виключає необхідність враховувати опір зовнішніх проводів і його змінювання в залежності від температури.
На компенсаційному методі вимірювання термоЕРС ґрунтується дія потенціометра, схема якого показана на рис. 6._______.
Потенціометр
з постійною силою струму в електричному
колі має три джерела струму: нормальний
елемент, термопара і допоміжне джерело
(гальванічний елемент). В положенні
перемикача K (контроль) компенсаційне
електричне коло допоміжного джерела Б
настроюється на постійну і відому силу
струму. Для цього рухомий контакт
реостата RБ переміщується поки стрілка
нуль-індикатора (гальванометра) НІ не
стане на нуль. Це означає, що ЕРС
нормального елемента дорівнює спаду
напруги на відрізку 1-2, тобто Eн.е
Rк,
а
|
(6.9) |
В режимі вимірювання термоЕРС перемикач переміщують в положення В (вимірювання). Тоді електричне коло допоміжного джерела Б підключають до кола термопари і переміщують движок С реохорда до установлення стрілки нуль-індикатора на нуль. При цьому
|
(6.10) |
Якщо намотка реохорда рівномірна, то опір його відрізків пропорційний відповідним довжинам його відрізків ac і cb, тобто
,
Тоді
|
(6.11) |
де
.
Таким
чином вимірювання термоЕРС зводиться
до вимірювання довжини
відрізку реохорда, який проградуйований
в одиницях електричної напруги. ЕРС
допоміжного джерела з часом спадає,
тому компенсаційне електричне коло
періодично настроюється на
,
для чого застосовується нормальний
елемент. Нормальний елемент – це зразкова
міра ЕРС, яка дорівнює 1,0186 В і зберігає
це значення при коротко-часних і невеликих
навантаженнях на протязі довгого часу.
Схема насиченого нормального елемента
показана на рис. 6._____.
Н
– подібна скляна посудина із впаяними
в дно платиновими виводами заповнена
насиченим розчином сульфату кадмію
(
).
Негативним електродом нормального
елемента є амальгама кадмію (10…12 %
за масою), а позитивним – ртуть (
).
Такі насичені нормальні елементи мають
клас точності 0,001 і 0,005; нестабільність
ЕРС протягом року складає відповідно
0,01 і 0,05 мВ.
Компенсаційний метод вимірювання термоЕРС позбавлений похибок, які виникають при прямому способі вимірювання за допомогою мілівольтметра. Практично виключаються похибки за рахунок коливань температури навколишнього середовища, тому що всі резистори виготовляються з манганину. При компенсаційному методі вимірювання термоелектроди можуть мати щонайменший діаметр; обмеженням є лише їх механічна міцність.
Потенціометри з ручною наводкою застосовуються в лабораторній практиці і виготовляються класів точності до 0,0005.
Приладобудівна промисловість випускає автоматичні потенціометри, в яких зрівноважування вимірюваної термоЕРС здійснюється автоматично за допомогою безперервно діючого слідкуючого пристрою. Схема такого потенціометра показана на рис.6._____.
Якщо
компенсуюча напруга UК дорівнює
вимірюваній термоЕРС термопари
,
то виконавчий механізм слідкуючої
системи не діє. У випадку порушення цієї
рівності некомпенсована напруга
постійного струму
подається на вхід перетворювача 2, де
вона перетворюється в електричний
сигнал змінного струму. Цей сигнал
збільшується в підсилювачі 3 до значень,
достатніх для приведення в дію реверсивного
двигуна 7. Вал двигуна через систему
кінематичної передачі діє на движок
реохорда вимірювального пристрою 8,
змінюючи компенсаційну напругу Uк,
поки вона не зрівноважить вимірювану
термоЕРС
.
Реверсивний двигун 7 одночасно переміщує
каретку з покажчиком шкали 6 і механізм
реєструючого пристрою, що фіксує на
діаграмі 4 значення вимірюваної термоЕРС.
Приводом механізму переміщення
діаграмного паперу є синхронний двигун
5. В автоматичних потенціометрах,
призначених для термометрів конкретної
градуїровки, автоматично вводиться
поправка на температуру вільних спаїв
термопар.
Шкала автоматичних потенціометрів градуюється в градусах Цельсія або в одиницях напруги (мВ); їх класи точності 0,25; 0,5 і 1,0.