
- •Загальноправові та міжгалузеві принципи
- •Право та закон: їх співвідношення
- •Втілення загальнолюдських цінностей в загальноправових принципах
- •Роль принципів права у правотворчості, та правозастосуванні
- •1. Законності (належного додержання законних процедур):
- •Наступність у праві
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Висновки
Приведений у даній роботі аналіз правових принципів дозволяє зробити наступний висновок:
Суть права допомагають розкрити принципи права – ті основоположні ідеї, начала, на яких базується та або інша правова система. Вони лежать в основі всієї законотворчої діяльності людини і є продуктом багатовікового розвитку цивілізації. Ці принципи відображають неписані закони, по яких живе як окрема людина, так і суспільство в цілому. Принципи, як базові елементи, постійні в часі і служать відправною крапкою для побудови тієї або іншої законодавчої структури держави.
У генетичному аспекті принципи права характеризуються змішаною соціально-юридичною природою і є результатом віддзеркалення як загальносоціальних, так і специфічних його закономірностей. У гносеологічному плані вони виступають особливими юридичними поняттями, що адекватно виражають суть права відповідно до досягнутого рівня її пізнання.
З онтологічної позиції принципами права є основоположні ідеї, закріплені в різних формальних джерелах його норм, а також що хоч і не мають такого закріплення, але що отримали загальне визнання в стійкій юридичній практиці, в правовідносинах. У функціональному аспекті принципи права виступають, з одного боку, початковими началами правового регулювання, що забезпечують узгодженість і ефективність системи юридичних норм, а з іншої - безпосередніми регуляторами поведінки учасників суспільних відносин при її пробільній і суперечності. На підставі викладеного можна запропонувати і наступне загальне визначення: принципи права - це закріплені в різних його джерелах або виражені в стійкій юридичній практиці загальновизнані основоположні ідеї, пізнання загальносоціальних і специфічних закономірностей, що відображають рівень створення внутрішньоузгодженої і ефективної системи юридичних норм, а також для безпосереднього регулювання суспільних відносин при їх суперечності. В досліджувані роботі автором було розкрито поняття принципів права, дано класифікацію принципів права, розглянуто співвідношення права та закону крізь призму принципів права, а також проаналізована тема принципів права у правонаступництві.
Список використаної літератури
1. Гавриленко Г. Правова держава і правова культура // Право України. — 1993. — №1. — С. 28-32.
2. Євдокимов Є. Розвиток ідей правової держави в умовах тоталітаризму та переходу суспільства до демократії // Право України. — 1997. — №7. — С.3-4.
3. Загальна теорія держави і права/ За ред. В.В.Копєйчикова. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — 320 с.
4. Котюк В.О. Основи держави і права. — К.: Вентурі, 1997. — 224 с.
5. Кравчук М.В. Теорія держави і права. — Тернопіль: Економ. думка, 1999. — 114 с.
6. Малько А.В. Теорія держави та права - Москва «Юристь», 2001 - 300 с.
7. Політика світу та розвиток політичних систем/ Бурлацький Ф.М., Галкін Л.Л. Леніафан М.М. - М.: - Юристь, 1979 - 209 с.
8. Скакун О.Ф. Теория государства и права. — Харьков: Консульт, 2000. — 704 с.
9. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко та ін. — К.: Укр. енциклопедія, 1999. — Т. 2. — 744 с.
10. Юридичний словник-довідник / За ред. Ю.С.Шемшученка. — К.: Феміна, 1996. — 696 с.