2.4 Визначення потужності електродвигуна насоса
Для ЦНС105-490 (10 колес)
;
(2.6)
де:
ρ=1000 кг/м3 - щільність рідини;
g=9.81 м/с2 - прискорення вільного падіння;
Нр=509,4м - робочий натиск насоса;
Qр=95.5 м3/год - робоче подання насоса;
ηр=0.71 - коефіцієнт корисної дії насоса;
Приймаю електродвигун ВА02-450А-4 потужнiстю 200 кВт.
2.5 Визнчення параметрів системи автоматизованої заливки насосів
Вхідні дані для розрахунку бакового акумулятору.
- Геометрична висота всмоктування бакового акумулятора Н1 = 4,2 м;
- Діаметр всмоктуючого трубопроводу dв = 0,133 м;
- Довжина ділянки всмоктуючого трубопроводу від вільної поверхні води до верхнього патрубка бакового акумулятора l1 = 7.5 м;
- Робоча подача насоса Qр = 105 м3/ч;
- Довжина ділянки трубопроводу, що підводить, від верхнього патрубка бакового акумулятора до патрубка насоса l2, що підводить = 2.1 м;
- Занурення приймальної сітки в колодязі l0 = 1,6 м;
- Геометрична висота всмоктування насоса Нвг = 3,1 м.
Визначимо вакуумметрічну висоту всмоктування відповідну пуску:
(2.7)
;
d = 0.133 – діаметр всмоктуючого трубопроводу , м;
–
-
сумарний коефіцієнт місцевих опорів ;
ξПС = 6.2; ξколіна=0.294,
φ =0,15 - досвідчений коефіцієнт;
Vп=1 - швидкість підняття води під час пуску в ділянці всаса трубопроводу ;
Н1= 4,2 - геометрична висота всмоктування БА, м;
l1 = 7.5 - довга ділянки всмоктуючого трубопроводу від вільної поверхні води до верхнього патрубка БА, м;
Визначимо вакуумну висоту всмоктування відповідну сталому режиму:
(2.8) 
(2.9)
(2.10)
- швидкість руху води у всасе
в сталому режимі роботи;
Qнп
= 105 - номінальна подача насоса, 
;
де l2= 2.1 - довга ділянки подаючого трубопроводу від верхнього патрубка БА до патрубка насоса, що підводить, м;
Нгв=3,1 - геометрична висота всмоктування насоса,м ;
Визначимо ступінь розширення повітря в БА :
,
Визначимо теорію відносної ємкості бакового акумулятора:
(2.11)
Підставимо числові значення у рівняння (2.8) отримаємо:
Визначимо ємкість БА:
V=1.2·К·V' (2.12)
V' - об'єм повітря, яке можна видалити з ділянки всмоктуючого трубопроводу при пуску:
(2.13)
де l0=1,6- занурення приймальної сітки в колодязь, м
Визначимо габарити БА:
(2.14)
ДСТ - діаметр стандартної труби, м
В – ширина, м
Сумарна площа, як нижніх, так і верхніх вікон ежектора однакова і виконується круглої або квадратної форми.
Визначимо сумарну площу поперечного перетину вікон ежектора:
(2.15)
де t - час, за який рівень води підвищиться до верхньої ділянки бака
(2.16)
µ- коефіцієнт витрати вікон ежектора;
µ= 0,75 - для квадратних вікон;
Параметри отворів ежектора
;
;
Определение пускового расхода
2.6 Розрахунок підземного водозбірника
Водозбірник у підземних умовах повинен бути спеціального типу т.к він потрібен відповідати СНіП 2.04.02-84 «Водопостачання наружні мережі і споруди» при цьому передбачено ізолювання від потрапляння зважених частинок с крівлі і стінок виробок. Для цього він закритий за допомогою залізобетонних затяжок і бетонування.
Мал. 2.3 – Схема переливного водозбірника.
Приймаємо водозбірник приблизним об’ємом 300 м3.
В цьому водозбірнику передбачено допоміжне вікно, яке в час забору води з водозбірника буде компенсувати пониження рівня води в ньому, а також переливний трубопровід, через який буде уходити, у водовідливну канавку, лишня вода після заповнення водозбірника.
3. МЕТОД ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ УЛЬТРАФІОЛЕТОВИМ ВИПРОМІНЮВАННЯМ
Метод знезараження води ультрафіолетовим(УФ) випромінюванням отримав широке поширення в останні 20 років у всьому світі. Однією з основних мотивацій застосування цього методу послужив виявлений в 70-х роках XX століття факт, що хлорування води приводить до утворення небезпечних побічних продуктів. Аналіз альтернативних хлоруванню технологій знезараження показав, що усі окислювальні технології знезараження приводять до форматування тих або інших побічних продуктів, більшість з яких представляють небезпека для здоров'я людей.
Другим важливим чинником в просуванні УФ технології явилася недостатня ефективність хлорування відносно ряду мікроорганізмів, зокрема Cryptosporidium parvum. Ультрафіолетове знезараження виявилося ідеальним рішенням обох цих проблем, що і стало причиною бурхливого розвитку УФ технології у всьому світі.
Знезараження ультрафіолетом повітря і поверхонь до недавніх пір мало обмежене поширення в медичних установах і інших спеціалізованих областях, в яких пред'являються підвищені вимоги до мікробіологічного складу повітря. Останніми роками у зв'язку з високою концентрацією людей в містах загострилася проблема епідемій захворювань, що передаються повітряно-краплинним шляхом. У зв'язку з цим зріс інтерес до знезараження повітря в різних громадських установах, на підприємствах і місцях масового скупчення людей.
Ультрафіолетове випромінювання є компонентом електромагнітного спектру і розташоване між рентгенівськими променями і видимим світлом. Довжина хвилі УФ від 200 до 400 нм. Ультрафіолетове випромінювання ділиться на УФ-А, УФ-В і УФ-С. УФ має усебічне застосування. УФ-А використовується для боротьби з літальними комахами. УФ-А у поєднанні з УФ-У використовується для соляріїв. Для наших цілей нам потрібна група УФ-С( і частина Уф-В) з довжиною хвилі між 200 і 320 нм. Ця група відповідає за бактеріологічні властивості УФ(див.мал. 3.1).
Мал. 3.1: Електромагнітний спектр з розширеною шкалою ультрафіолетового випромінювання.
УФ є ефективним засобом проти усіх мікроорганізмів, включаючи бактерії, віруси, грибки, пліснява, дріжджі і водорості, які є присутніми у воді, повітрі і на поверхні. УФ-излучение з довжиною хвилі 254 нм є найбільш ефективним при дезактивації бактерій, хоча уся довжина хвилі між 200 і 320 нм ефективніша. Хоча усі мікроорганізми можуть бути знищені УФ, деякі з них стійкіші, ніж інші. Ця різниця буде пояснена пізніше("типи мікроорганізмів"). Принципом дезинфекції є руйнування генетичного ядра клітини.
Мал. 3.2 Схема УФ бактерицидної лампи.
Впродовж багатьох років УФ-технології успішно використовуються в Росії, США та Європі для знезараження води. Так, наприклад, у Росії на даний момент найбільш актуальна проблема інактивації вірусів. Недостатня ефективність традиційно використовуваної схеми знезараження хлоруванням найчастіше проявляється незадовільними пробами за змістом коліфагів. Як і віруси взагалі, коліфаги стійкі до дії з'єднань хлору, проте дуже чутливі до УФ-опромінення .На мал.3.3 показані результати дослідно-промислових досліджень установки УФ- знезараження на воді р. Неви. В процесі випробувань УФ-обладнання було визначено, що при початковому змісті коліфагів в річковій воді до декількох сотень в 100 мл УФ-облучение дозами 25-40 мДж/см2 забезпечує їх відсутність.
Мал.3.3 Ефективність УФ-випромiнювання відносно коліфагів та інших вірусів.
Отже,висока ефективність УФ-опромінення відносно вірусів робить цей метод незамінним елементом сучасної системи підготовки питної води з підземних і поверхневих вододжерел, адже він забезпечує епідеміологічну безпеку питної води що подається у міста з очисних споруд.